Кримінально-правова характеристика доведення до самогубства (ст. 120 КК)

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Генезис становлення кримінальної відповідальності за доведення до самогубства в Україні 5 Розділ 2. Соціально-правова природа доведення до самогубства як злочину 8 Розділ 3. Характеристика складу злочину за ст. 120 КК України 10 Розділ 4. Проблеми кваліфікації та притягнення до кримінальної відповідальності за доведення до самогубства 17 Висновки 21 Список використаних джерел 23  

Вступление:Актуальність дослідження. Право на життя кожної людини, його захист становлять основу гуманістичної діяльності суспільства та держави. Саме тому держава повинна захищати життя людини, гарантуючи їй реалізацію права на життя, за допомогою створення правового механізму забезпечення зазначеного права. У вітчизняній кримінально-правовій науці останніми роками намітилися позитивні тенденції розширення проблематики досліджень, що стосуються реалізації державної політики протидії злочинним проявам, пов’язаним із посяганням на життя людини. Серед злочинів цієї категорії особливе місце займає такий злочин, як доведення до самогубства (ст. 120 КК України). Проблема кваліфікації доведення до самогубства викликає певні труднощі у правозастосовній діяльності. Особливе занепокоєння викликає той факт, що жертвами доведення до самогубства найчастіше стають жінки й діти, при цьому кількість зареєстрованих злочинів за ознаками ст. 120 Кримінального кодексу (далі – КК) України з кожним роком невпинно зростає, зокрема у 2001–2012 рр. за доведення до самогубства в Україні щороку порушувалося 27–32 кримінальних справ, то в 2016 рр. – більше 100 випадків вносилися до Єдиного реєстру досудових розслідувань. І це не враховуючи високого рівня латентності такої категорії злочинів. Однією з причин невеликої кількості порушених кримінальних справ за статтею 120 КК України є недосконалість чинного кримінального законодавства, на що справедливо вказують Н. М. Ярмиш, JI. M. Шестопалова, О. А. Гусак, В. О. Кірієнко та ін. У зв’язку з цим теоретичне та практичне дослідження самогубства як кримінально-правового явища є доволі важливими. Викладені обставини зумовили вибір теми і свідчать про її актуальність. Метою дослідження є кримінально-правове дослідження складу злочину та кримінальної відповідальності за доведення до самогубства за кримінальним законодавством України. Для досягнення зазначеної мети вирішувалися такі завдання: 1) дослідити генезис становлення кримінальної відповідальності за доведення до самогубства та його вплив на розвиток кримінального законодавства України; 2) визначити правову природу й особливості доведення до самогубства як злочину; 3) охарактеризувати склад злочину ст. 120 КК України; 4) розв’язати проблемні питання класифікації та притягнення до кримінальної відповідальності за доведення до самогубства. Об’єктом дослідженням є кримінально-правові відносини, що виникають у сфері кримінально-правової охорони життя та здоров’я особи. Предмет дослідження – кримінально-правова характеристика доведення до самогубства. Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить діалектичний, формально-догматичний (логічний), системний, історико-правовий та порівняльно-правовий методи. Нормативну базу дослідження становлять положення чинного КК України. Доктринальна база представлена провідними концепціями вчених і науковців кримінального права. Емпіричну базу дослідження складає національна судова практика. Структура обумовлена предметом і метою дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел, який містить 26 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 25 сторінок.  

Выводы:У результаті проведеного дослідження варто констатувати про таке: 1. Кожен історичний період характеризується власними традиціями та підходами до правового закріплення інституту доведення до самогубства. Вивчаючи та узагальнюючи досвід історичного минулого, варто критично ставитись до помилок, вивчати організаційні та нормотворчі процеси, що відбувались в суспільстві на різних етапах його розвитку, переймати все краще і використовувати ці надбання століть у сучасному правотворенні. На наш погляд, лише чинний КК України максимально повно та детально регламентував даний склад злочину та встановив максимальну міру відповідальності за його вчинення. 2. Доведення до самогубства – злочин, який становить суттєву суспільну небезпечність, адже наслідком його вчинення є не лише порушення біологічного процесу існування людини, а й негативний вплив на нормальне функціонування суспільних відносин. Особливістю правової природи злочину передбаченого ст. 120 КК України є те, що, хоча саме самогубство є одним з різновидів неприродної смерті, але, при цьому, доведення до самогубства – єдиний злочин проти життя особи, який не охоплюється поняттям вбивства. Адже, цей злочин вчиняється суб’єктом злочину проти життя іншої особи не прямо, а опосередковано. 3. Безпосереднім об’єктом доведення до самогубства вважати суб’єктивні відносини, що мають своїм змістом право особи на життя, на вільний вибір у розпорядженні своїм життям, реалізацію та охорону цього права. Додатковим об’єктом слід вважати честь та гідність, на які здійснюється негативний вплив, поряд із посяганням на основний об’єкт. Об’єктивна сторона ст. 120 КК України характеризується як діяння, спрямоване на доведення потерпілого до самогубства або замаху на самогубство. Злочинні наслідки є альтернативними. Ними можуть бути самогубство потерпілого (його смерть), так і замах на самогубство (відсутність результату у вигляді смерті потерплого). Злочин буде вважатися закінченим з моменту безпосереднього здійснення акту (спроби) суїциду, незалежно від настання фактичного результату (шкоди здоров’ю суїцидента може бути і не завдано). Суб’єктом злочину, передбаченого статтею 120 КК України, є фізична осудна особа (громадянин України, іноземний громадянин, особа без громадянства), яка до моменту вчинення злочину досягла шістнадцятирічного віку. Доведення до самогубства або до замаху на самогубство з корисливих мотивів завжди відбувається з прямим умислом. Винний усвідомлює, що тільки у разі самогубства потерпілого він отримає можливість заволодіти його майном, грошима, іншими матеріальними благами, або позбутися якої-небудь матеріальної залежності від потерпілого. Враховуючи світову тенденцію до росту злочинності в мережі Інтернет та виникнення нових способів доведення до самогубства, що зумовлює негайну необхідність розширення переліку способів доведення до самогубства чи його спроби шляхом внесення змін до кримінального законодавства, які б відповідали сучасним реаліям вчинення злочину – доведення до самогубства. Розширення переліку кримінально-карних способів доведення до самогубства чи самокалічення, що матиме позитивні наслідки та дозволить протидіяти, у тому числі, самогубствам підлітків, адже ці випадки, останнім часом, показують тривожну динаміку зростання, через спонукання підлітків до вчинення суїциду через соціальні мережі. 4. Ознаками, які дозволяють чітко відмежовувати злочин, передбачений статтею 120 КК України, від суміжного кримінально-правового діяння та є підставами для правильної кваліфікації вказаного злочину є: суб’єкт злочину, коло осіб, які можуть бути потерпілими від цих злочинів, зміст та деякі особливості об’єктивної та суб’єктивної сторін злочину.  

Литература:1. Кримінальний кодекс України : Закон України від 05.04.2001 р. № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131. 2. Воднік В.Д. Самогубство: Причини та шляхи профілактики / В. Д. Воднік // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». – 2013. – № 3(17). – С. 140–160. 3. Данило О. Причини та мотиви суїцидальної поведінки в умовах економічної кризи / О. Данило, М. Скалецький. – Львів : Нац. ун-т «Львівська політехніка», 2010. – С. 85–90. 4. Гусак О. А. Кримінальна відповідальність за доведення до самогубства в історії вітчизняного права / О. А. Гусак // Актуальні проблеми держави і права. – 2012. – Вип. 67. – С. 649–655. 5. Гусак О. А. Кримінально-правова характеристика доведення до самогубства: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. А. Гусак. – Одеса, 2014. – 20 c. 6. Кірієнко В. Історичний аналіз законодавства про кримінальну відповідальність за доведення до самогубства або до замаху на самогубство / В. Кірієнко // Підприємництво, господарство і право. – 2017. – № 5. – С. 198-200. 7. Керик Л. І. Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики доведення до самогубства / Л. І. Керик // Проблеми законності. – 2015. – Вип. 130. – С. 162–168. 8. Керик Л. І. Використання спеціальних знань під час розслідування доведення до самогубства / Л. І. Керик // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2010. – Вип. 10. – С. 144–150. 9. Коновалова В. Е. Основы юридической психологи : учебник / В. Е. Коновалова, В. Ю. Шепитько. – Харьков : Одиссей, 2005. – 352 с. 10. Кривоконь Д. А. Доведення до самогубства: кримінально-правовий аналіз / Д. А. Кривоконь // Молодий вчений. – 2017. – № 11(51). – С. 888–892. 11. Кримінальний кодекс Української РСР / ред.-упоряд.: В. В. Меленевський, С. С. Яценко. – К. : Держ. вид-во політ. л-ри УРСР, 1961. – 210 с. 12. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / Баулін Ю. В., Борисов В. І., Тютюгін В. І. та ін.; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. – 5-те вид., допов.. – Х. : Право, 2013. – Т. 2: Особлива частина. – 2013. – 1040 с. 13. Кримінальне право України: Особлива частина: підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін.; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов.. – X. : Право, 2010. – 608 с. 14. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / Бойко А. М., Брич Л. П., Грищук В. К. та ін. ; за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 7-мє вид., переробл. та доповн.. – К. : Юридична думка, 2010. – 1288 с. 15. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 9-е вид., переробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – 1316 с. 16. Соларьова Д. В. До питання про використання соціальних мереж («груп смерті») як способу доведення до самогубства / Д. В. Соларьова // Молодий вчений. – 2017. – № 10 (50). – С. 704–707. 17. Сотула О. С. Кримінально-правова охорона життя людини у країнах романо-германської правової сім’ї (порівняльне теоретико-правове дослідження): дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / О. С. Сотула ; Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. – О., 2016. – 424 с. 18. Уголовный кодекс УССР, утвержденный ВУЦИК 23 августа 1922 г. (с измен. и дополнениями по 1-ое июня 1924 года и с алфав. указателем). – 6-е офиц. изд.. – X. : Юрид. изд-во Наркомюста УССР, 1924. – 104 c. 19. Уголовный кодекс Республики Польша / науч. ред. А. Н. Лукашов, Н. Ф. Кузнєцова ; вступ. статья Э. А. Саркисовой ; пер. с польского Д. А. Барилович]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 234 с. 20. Уголовное законодательство Норвегии / науч. ред. и вступ. ст. Ю. В. Голика; пер. с норвежского А. В. Жмени. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 375 с. 21. Уголовное право зарубежных государств. Особенная часть: учебное пособие / Голованова Н. А., Еремин В. Н., Игнатова М. А. и др. ; под ред. И. Д. Козочкина. – М. : Камерон, 2004. – 528 с. 22. Шестопалова Л. М. Самогубство та доведення до самогубства: заходи протидії: автор. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Л. М. Шестопалова ; Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2016. – 14 с. 23. Шестопалова Л. М. Зміст поняття «самогубство» в гуманітарному контексті / Л. М. Шестопалова // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – № 11(73). – С. 25–35. 24. Рівень самогубств у світі: Україна у десятці європейських «лідерів» Електронний ресурс. – 2017. – Режим доступу : http://ua.euronews.com/2017/05/18/suicide-rate-is-highest-in-europe-un-health-agency-report. 25. Вирок Гайворонського районного суд Кіровоградської області по справі № 385/1170/13-к від 12.09.2013 року Електронний ресурс. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/36542685. 26. Вирок Сихівського районного суду м. Львова по справі № 464/141/17 від 02.02.2017 року Електронний ресурс. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/64556188.