Выводы: Таким чином, підсумовуючи вищесказане, можна зробити наступні висновки.
За правовою природою Угода про асоціацію між Україною та ЄС являє собою двосторонній міжнародний публічний договір, в межах якого визначаються умови міжнародного співробітництва між Україною та ЄС та усіма державами-членами ЄС.
Імплементація Угоди про асоціацію забезпечується завдяки створенню імплементаціного механізму, який складають правові засоби забезпечення реалізації міжнародних зобов’язань на внутрішньодержавному рівні, інституційні органи співпраці та національна правозастосовна практика. Правові засади імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС містяться в наступних програмних документах: 1) Порядок денний асоціації від 16.03.2015 року; 2) План заходів з виконання Угоди про асоціацію від 25 жовтня 2017 року; 3) плани імплементації актів права ЄС; 4) програма діяльності Кабінету Міністрів України. Інституційних механізм імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС включає в себе систему двосторонніх органів співпраці України і ЄС, до яких відносяться Саміт глав держав України та ЄС, Рада асоціації, Комітет асоціації, Парламентський комітет асоціації та Платформа громадянського суспільства.
У вітчизняній юридичній термінології на сьогодні відсутній єдиний підхід щодо того, яким терміном має позначатися процес зближення законодавства України з правом ЄС. Зокрема, в Угоді про асоціацію вживаються терміни гармонізація, адаптація, уніфікація, законодвче зближення, транспозиція які можна назвати правовими формами даного процесу, кожна з яких має свої особливості. З метою уникнення розбіжностей як в науці, так і в законодавчих актах пропонуємо на офіційному рівні закріпити та розкрити значення цих понять.
Сучасний стан зближення законодавства України у контексті виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС здійснюється не повною мірою, оскільки поряд із продемонстрованими успіхами(наприклад, у сфері технічного регулювання) Україна відстає від встановлених строків. Така ситуація зумовлює необхідність вдосконалення процесу зближення законодавства з метою запровадження європейської моделі правового регулювання, яка ґрунтується на положеннях законодавства ЄС.
Правові засади зближення законодавства України з правовою системою ЄС визначаються містяться у положеннях Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка містить положення рамкового характеру, що конкретизуються та деталізуються у Порядку денному асоціації Україна-ЄС, Плані заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та планах імплементації актів права ЄС у відповідних сферах. У контексті положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС процес зближення законодавства відбувається за допомогою приєднання України до правових актів, які закріплюють міжнародні стандарти у тій чи іншій галузі та шляхом узгодження положень національної нормативної бази з приписами постанов інституцій ЄС, взаємне визнання національних стандартів Україною та ЄС.
Значення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС полягає в тому, що цей міжнародний договір засвідчує цивілізаційний вибір України, який вона зробила на користь європейської цивілізації і підкреслює прагнення українського народу приєднатися до європейських цінностей та стандартів розвитку суспільства.
Незважаючи на значні успіхи, які демонструються у звітності вітчизняних інституцій, уповноважених на здійснення імплементаційних заходів, зближення законодавства відповідно до Угоди про асоціацію відбувається повільно та з порушенням встановлених строків. У ході аналізу процесу зближення вітчизняного законодавства із правом ЄС визначено проблеми, які гальмують цей процес: по-перше, необхідність спрощення процедури прийняття нормативно-правових актів, неналежне забезпечення якісних характеристик прийнятого законодавства, по-друге, низький рівень впровадження передбачених нормативними актами принципів та механізмів правового регулювання, по-третє, відсутність ефективної співпраці між зацікавленими особами та державними органами, по-четверте, неналежне кадрове та фінансове забезпечення.
Тому, з огляду на наявність проблем, які гальмують процес гармонізації законодавства України з правом ЄС, висуваємо наступні пропозиції:
1) запровадження системи професійного навчання та підвищення кваліфікації державних службовців з програм європейського права та управління, які беруть участь у виконанні заходів у сфері зближення законодавства, передбачених в Угоді про асоціацію ;
2) спрощення забюрократизованого механізму та процедури ухвалення законодавчих актів(враховуючи зарубіжний досвід);
3) перегляд вітчизняного законодавства відповідно до положень права ЄС;
4) налагодження ефективної взаємодії між органами влади та інститутами громадянського суспільства(представниками бізнесу, експертами та іншими зацікавленими особами) у процесі імплементації Угоди про асоціацію та зближення законодавства зокрема;
5) покращення фінансового забезпечення процесу гармонізації законодавства.