Критерії оцінювання ефективності роботи сучасної школи

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 6 1.1. Сутність оцінювання як педагогічної категорії 6 1.2. Якість освіти як предмет педагогічного оцінювання 9 1.3. Моніторинг як інструмент оцінювання 14 РОЗДІЛ 2. НАПРЯМКИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ (НА ПРИКЛАДІ ЗОШ №14 М. ЗАПОРІЖЖЯ) 18 2.1. Ресурси та умови для організації діяльності навчального закладу 18 2.2. Організація навчально-виховного процесу 21 2.3. Результативність навчально-виховного процесу 25 ВИСНОВКИ 28 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31  

Вступление:Актуальність теми дослідження зумовлена зростанням ролі освіти як основи прогресу суспільства. Загалом освіта серед соціальних інститутів посідає одну з провідних позицій, адже благо людини, положення в суспільстві культури і духовності, темпи економічного, політичного, соціального та науково-технічного прогресу залежать від рівня та якості освіти. У цьому контексті якість освіти виступає пріоритетом суспільного розвитку у ХХІ ст., якому підпорядковані всі інші показники життя людей. Стратегія якості виступає основою внутрішньої освітньої політики багатьох країн, в тому числі і України. В сучасних умовах геополітичної конкуренції виграє той, хто дотримуватиметься у внутрішній політиці вищого пріоритету та розвитку освіти й науки, хто ставить освіту та її якість в основу стратегії державного розвитку. Отже якість освіти виступає основою якості життя як окремої людини, так і всього соціуму загалом. До сучасних завдань відносяться забезпечення на всіх етапах і рівнях високоякісної освіти, оцінка досягнутої якості, проведення порівняльних досліджень. Вони носять не тільки педагогічний, а й соціальний, політичний, управлінський та науковий контекст. На сучасному етапі суспільного розвитку основними напрямами модернізації вітчизняної освіти передбачається кардинальна перебудова загальної середньої освіти, досягнення нею нової якості, що відповідає кращим зарубіжним надбанням. За таких умов удосконалення діяльності сучасної школи постає потреба пошуку та застосування необхідних засобів, методів та прийомів, направлених на розв’язання педагогічних проблем підвищення якості освіти, забезпечення доступу до неї всіх громадян нашої держави. Такий підхід зумовлює необхідність оцінювання якості шкільних освітніх систем, навчальних результатів та інтегративних якостей особистості. Вітчизняними і зарубіжними дослідниками опубліковано багато праць з цієї проблеми, а саме висвітлені окремі підходи щодо обґрунтованості критеріїв виміру, інструментарію та процедури оцінювання ефективності діяльності суб’єктів управління та учасників навчально-виховного процесу. А саме це такі критерії: критерії результативності діяльності учнів і учителів (О. Ануфрієва, Г. Дмитренко, В. Олійник); критерії визначення творчої діяльності суб’єктів управління (О. Виговська); критерії розвитку інноваційного середовища (Л. Ващенко); критерії ефективності управлінської діяльності керівника (Л. Даниленко, Н. Островерхова); критерії ефективності системи внутрішкільного управління розвитком (В. Лазарєв); критерії ефективності державного управління якістю загальної середньої освіти (Т. Лукіна); критерії оцінювання проекту нової системи внутрішкільного управління інноваційними процесами (О. Хомерики); критерії оцінки просування школи у своєму розвитку (П. Третьяков); критерії оцінки ефективності окремих елементів виховної роботи (М. Капустін); критерії оцінки ефективності управління науково-методичною роботою в школі (І. Жерносєк); критерії якості сформованості професійної компетентності керівника школи (В. Маслов); референтні критерії оцінки якості внутрішньої ефективності роботи школи (В. Уайт); критерії оцінки вкладень в середню освіту за узагальненим індексом продукції сфери освіти (М. Вудхолм і М. Блауг); кількісні показники ефективності освіти з економічних позицій (Т. Шульц) та ін. 7, с. 307-308. Мета наукового дослідження полягає у характеристиці критерії оцінювання ефективності роботи сучасної школи. Згідно з поставленою метою визначаються та конкретизуються основні завдання дослідження: ? розкрити сутність оцінювання як педагогічної категорії; ? визначити якість освіти як предмет педагогічного оцінювання; ? проаналізувати моніторинг як інструмент оцінювання ? охарактеризувати ресурси та умови для організації діяльності навчального закладу; ? визначити засади організації навчально-виховного процесу; ? проаналізувати результативність навчально-виховного процесу. Об’єкт дослідження становить загальноосвітній навчальний заклад. Предмет дослідження – показники ефективності роботи загальноосвітнього навчального закладу. Методологічною основою дослідження став комплекс дослідницьких методів. Як основні методи роботи були застосовані наступні дослідницькі засоби: теоретико-методологічний аналіз відповідних науково-літературних джерел, який використовувався для теоретичного обґрунтування дослідження. Також використані загальнонаукові методи аналізу та синтезу, а також спеціальні методи: конструктивний метод, що полягає у з’ясуванні загальних принципів оцінювання ефективності діяльності навчального закладу.  

Выводы:Отже, результати проведених досліджень дозволяють зробити наступні висновки. Оцінювання відноситься до особливого виду людської діяльності, воно покладено в основу адекватного функціонування будь-якої педагогічної системи, уможливлюючи створення замкненої системи зі зворотним зв’язком. В освіті оцінювання направлене на різні об’єкти та суб’єкти, зокрема характеристики учасників освітнього процесу, компоненти педагогічної системи, показники системи в цілому. У науковій літературі нема однозначності у визначенні поняття якості освіти. Існує багато визначень поняття якості освіти залежно від змісту, що вкладається в розуміння сутності освіти, які завдання має розв’язувати система освіти на кожному етапі її розвитку. Загалом категорія «якість» міцно ввійшла й у галузь освіти, і в арсенал педагогічних понять із узагальненим значеннєвим навантаженням як сукупність певних властивостей, що характеризують сутність об’єкта й відмінність його від інших. Якість освіти характеризується багатоаспектністю, багатовимірністю та багатопараметричністю. Основні відмінні характеристики якості освіти полягають у багатоаспектності якості, багаторівневості кінцевих результатів якості, багатокритеріальності (якість освіти може бути оцінена за допомогою цілого набору критеріїв), поліхронністю (сполучення поточних, тактичних і стратегічних аспектів якості освіти, що у різні часи тими самими суб’єктами сприймаються по-різному, інваріантість і варіативність). Моніторинг якості освіти представляє науково обґрунтовану, неперервну, діагностико-прогностична комплексну систему збору, зберігання, аналізу і розповсюдження інформації про якість освітніх послуг на основі їх відповідності визначеним цілям та отриманим результатам. Моніторинг якості освіти використовується в двох напрямах: управлінський – для прийняття відповідних управлінських рішень та наукового дослідження – для визначення і створення оптимальних умов здійснення освітнього процесу з метою досягнення максимально позитивного результату. Комплексність моніторингу якості освіти виявляється в дослідженні багатокомпонентної структури якості загальної середньої освіти. До компонентів структури якості входять такі компоненти як якість навчального процесу як результату педагогічної діяльності; якість навчально-методичного забезпечення, якість професійної підготовки і кваліфікації педагогічних і науково-педагогічиих кадрів, якість ресурсного забезпечення та навчального середовища, у якому відбувається освітній процес та ін. Проведений аналіз діяльності показав, що вказаний навчальний заклад володіє необхідним рівнем ресурсів та задовільними умовами для організації навчання дітей. Зокрема, в школі необхідна кількість навчальних класів, спеціалізованих кабінетів для проведення занять з фізики, хімії, інформатики, а також бібліотека. Позитивним відзначимо стовідсоткове забезпечення педагогічними кадрами. З негативного – недостатній рівень забезпечення комп’ютерною та мультимедійною технікою як навчально-виховного процесу так і недостатній рівень володіння викладачами школи компьютерною грамотністю. Відзначимо, що організація навчально-виховного процесу в даній школі перебуває на належному рівні. Зміст освіти за ступенями навчання реалізується інваріантною складовою. Важливим показником є те, що зміст трудового навчання у старших класах пов’язується з відповідним профілем школи, що сприяє реалізації Концепції профілізації старшої школи. Важливим показником ефективності роботи школи є охоплення учнів позашкільної освітою, учні максимально залучаються до гуртків і секцій, які функціонують на базі закладу та у позашкільних закладах. Основними напрямками роботи щодо забезпечення соціальної підтримки дітей пільгових категорій є виявлення, облік і створення умов для їх навчання, виховання і розвитку. Щорічно проводяться облік дітей і сімей, які потребують соціальної підтримки, під час яких складаються соціальні паспорти класів, оновлюється банк даних дітей. Також в школі здійснюється постійний контроль за відвідуванням учнями школи. Критерієм ефективності діяльності школи є атестація педагогічних працівників, яка здійснюється відповідно до чинного Типового положення про атестацію педагогічних працівників. Адміністрація школи приділяє велику увагу проведенню атестації педагогічних працівників. Аналіз наявних документів засвідчує, що кожний із 22 педагогічних працівників школи вчасно пройшов фахову атестацію. Відзначимо достатньо високу результативність навчально-виховного процесу. Вона проявляється в проведенні шкільного етапу олімпіад з базових предметів, в яких активно приймають участь учні школи та досягають певних результатів. У шкільному етапі конкурсу приймають участь обдаровані та здібні учні школи. Важливим показником ефективності навчально-виховного процесу є проведення предметних тижнів, головна мета яких полягає у зацікавлені учнів у вивченні предметів, зробити навчання більш розмаїтим, відкрити нові точки зору та нетрадиційні підходи у вивченні навчальних дисциплін, а також показати тісний зв’язок вивченого в школі з життям людини. Всі заходи були проведені на високому методичному рівні, вчителі добре підготувалися до проведення тижнів, учні 1 –11 класів приймали активну участь у проведенні заходів в рамках тижнів. Крім цього важливим є участь вчителів школи у районному етапі конкурсу «Вчитель року» та визнання їхніх досягнень.  

Литература:1. Аналіз вигід і витрат : практ. посіб. / Секретаріат Ради Скарбниці Канади. – К. : Основи, 2000. – 174 c. 2. Андреев В. Педагогика. Учебный курс для творческого саморазвития / В. Андреев. – Казань : Центр инновационных технологий, 2003. – 608 с. 3. Вайс К. Оцінювання / К. Вайс. – К. : Основи, 2000. – 671 с. 4. Гопкінз Д. Оцінювання для розвитку школи / Д. Гопкінз. – Л. : Літопис, 2003. – 256 с. 5. Данн В. Державна політика: вступ до аналізу / В. Данн. – Одеса : АО Бахва, 2005. – 504 с. 6. Єльнікова Г. Атестація загальноосвітніх навчальних закладів в Україні: передумови, зміст, експеримент : наук.-метод. Посіб. / Г. Єльнікова. – Х. : Гімназія, 1999. – 160 с. 7. Калініна Л. Інформаційне управління загальноосвітнім навчальним закладом: системи, процеси, технології : монографія /Л. Калініна. – К. : Інформатодор, 2008. – 472 с. 8. Кільова Г. Якість освіти як ключова категорія менеджменту освіти / Г. Кільова // Освіта та педагогічна наука. – 2012. – № 5–6. – С. 22–26. 9. Кохан Г. Метод оцінювання в політичній науці / Г. Кохан // Політичний менеджмент. – 2008. – № 2. – С. 33–41. 10. Лукіна Т. Вимірювання й управління якістю освіти: Навчально-методичні матеріали / Т. Лукіна. – К. : Експрес-об’ява, 2007. – 50 с. 11. Лукіна Т. Державне управління якістю загальної середньої освіти в Україні: Монографія / Т. Лукіна. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – 298 с. 12. Лунячек В. Елементи технології управління сучасною школою: наук.-метод. посіб / В. Лунячек. – 4-е вид., доп. – Х. : Гімназія, 2001. – 112 с. 13. Максимова В. Акмеология: новое качество образования: Книга для педагога / В. Максимова. – СПб. : Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2002. – 220 с. 14. Методика і технології оцінювання діяльності загальноосвітнього навчального закладу: посіб. / О. І. Ляшенко, Т. О. Лукіна, І. Є. Булах, М. Р. Мруга. – К. : Педагогічна думка, 2012.– 160 с. 15. Моніторинг якості освіти: становлення та розвиток в Україні: Рекомендації з освітньої політики / Під заг. ред. О. І. Локшиної – К. : «К.І.С.», 2004. – 160 с. 16. Організаційно-методичне забезпечення моніторингових досліджень якості загальної середньої освіти: Монографія / За ред. Ляшенка О.І. – К.: Педагогічна думка, 2011. – 160 с. 17. Островерхова Н. Оцінка якості освіти / Н. Островерхова // Освіта і управління. – 2005. – Т. 8. – № 1. – С . 109–113. 18. Пасічник Н. Моніторинг якості освіти як комплексне оцінювання освітнього процесу / Н. Пасічник // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Сер. : Педагогічні науки. – 2013. – Вип. 121. – С. 50–55. 19. Приходько В. Моніторинг якості освіти і виховної діяльності навчального закладу : навч.-метод. посіб. для вчителя / В. Приходько. – X. : «Основа», 2007. – 144 с. 20. Ресурси та умови для організації діяльності ЗОШ № 14 Електронний ресурс. – Режим доступу : https://zosch14.jimdo.com/ 21. Романенко Ю. Якість освіти: суть поняття та оцінювання / Ю. Романенко Електронний ресурс. – Режим доступу : http://ea.donntu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/17504/6/romanenko.pdf 22. Савченко О. Дидактика початкової освіти : підручник / Ю. Савченко. – К. : Грамота, 2012. – 504 с. 23. Станкевич І. Сутність поняття «якість вищої освіти» у сучасних умовах розвитку / В. Станкевич // Економічний часопис-ХХІ. – 2015. – № 9–10. – С. 60–63. 24. Хлєбнікова Т. Кваліметричний підхід до вивчення якості вищої освіти / Т. Хлєбнікова Електронний ресурс. – Режим доступу : http://tme.umo.edu.ua/docs/5/11hleqhe.pdf 25. Чемерис А. Якість освіти як загальна тенденція європейської інтеграції / А. Чемерис Електронний ресурс. – Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/1463/1/05choaei.pdf