Державне регулювання міжнародної інвестиційної діяльності

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 6 1.1 Сутність національної політики регулювання прямих іноземних інвестицій 6 1.2 Принципи та методи національної політики регулювання прямих іноземних інвестицій 10 РОЗДІЛ 2. ТЕНДЕНЦІЇ ТА МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 16 2.1 Загальне тенденції регулювання прямих іноземних інвестицій в розвинутих країнах 16 2.2 Механізм регулювання прямих іноземних інвестицій в країнах що розвиваються 21 2.3 Особливості регулювання прямих іноземних інвестицій в транзитивних країнах 24 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 29 3.1. Зарубіжний досвід державного регулювання міжнародної інвестиційної діяльності 29 3.2. Напрями удосконалення державного регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду 32 ВИСНОВКИ 40 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 43  

Вступление:У забезпеченні виходу економіки із кризового стану та стабільного її розвитку вирішальну роль відіграє науково обґрунтована інвестиційна політика держави, адже передумовою економічного розвитку будь-якої держави є вкладення в її економіку значних фінансових ресурсів, джерелами яких є різного виду інвестиції. Саме вона визначає реальні джерела, напрями, структуру інвестицій, здійснює раціональні й ефективні заходи для виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих соціально-економічних і технологічних програм, відтворює процеси на макро- й мікроекономічному рівнях. Водночас держава повинна регулювати створення в країні сприятливого інвестиційного клімату, формуванню й розвитку фондового ринку, сприяти спрямуванню інвестицій у пріоритетні виробництва тощо. Коли внутрішня фінансова система держави відчуває постійний дефіцит, то найбільш ефективним джерелом її фінансових ресурсів виступають прямі іноземні інвестиції. Ця форма інвестицій відіграє неабияку роль в фінансуванні соціально-економічного розвитку будь-якої країни, оскільки забезпечує підвищення технічного рівня виробництва, залучення закордонних технологій, використання світового досвіду менеджменту й маркетингу, інтеграції економіки у світове господарство, розширенню податкової бази, диверсифікованості експортного виробництва. Перспектива стрімкого економічного зростання зробила іноземні інвестиції об’єктом значної конкуренції між країнами, які в свою чергу будують власні стратегії і програми, щодо максимального їх залучення. Становлення ринкових відносин та інтеграція української економіки у світову викликала гостру необхідність в удосконаленні організаційно-правової бази, яка регулює процеси залучення іноземного капіталу в вітчизняну економіку, як фундаментального елемента глобальної конкурентної боротьби. Теоретичними й прикладними аспектами проблеми залучення прямих іноземних інвестицій займалися такі вітчизняні та зарубіжні дослідники: О. Гаврилюк, А. Гайдуцький, А. С. Гальчинський, Ю. Гончаров, В. М. Геєць, К. О. Гутуряк, Н. М. Давиденко, А. П. Заєць, Т. Г. Затонацька, Ю. П. Калюжна, В. Я. Карковська, В. П. Кудряшов, А. С. Мазученко, Т. В. Майорова, В. М. Мельник, П. П. Микитюк, В. І. Пила, П. Саблук, Н. Д. Свірідова, Т. Ткаченко, В. Г. Федоренко тощо. Незважаючи на це, проблеми, пов’язані з формуванням ефективного механізму регулювання інвестиційної діяльності на державному рівні, які не знайшли достатнього висвітлення у науковій літературі, залишаються важливими та актуальними. Метою курсової роботи є дослідження державного регулювання міжнародної інвестиційної діяльності. Завданнями роботи є: ? визначити сутність національної політики регулювання прямих іноземних інвестицій; ? розглянути принципи та методи національної політики регулювання прямих іноземних інвестицій; ? визначити загальні тенденції регулювання прямих іноземних інвестицій в розвинутих країнах; ? розглянути механізм регулювання прямих іноземних інвестицій в країнах що розвиваються; ? визначити особливості регулювання прямих іноземних інвестицій в транзитивних країнах; ? дослідити зарубіжний досвід державного регулювання міжнародної інвестиційної діяльності; ? запропонувати напрями удосконалення державного регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду. Об’єктом дослідження є процес регулювання прямого іноземного інвестування. Предметом дослідження є особливості національних механізмів регулювання прямого іноземного інвестування. У курсовій роботі були використані такі методи: діалектичний метод пізнання, системний, комплексний та структурно-функціональний підхід, кількісний аналіз, статистичний, методи дедукції та індукції, аналізу та синтезу. Інформаційною базою дослідження є вітчизняні та зарубіжні підручники, навчальні посібники, книги, нормативно-правові акти, статті періодичного друку. Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні положення, викладені в курсовій роботі, доведено до рівня конкретних практичних рекомендацій, які можуть бути використані для удосконалення інвестиційної політики в Україні з метою підвищення її інвестиційної привабливості.  

Выводы:На основі проведеного у роботі дослідження можна зробити наступні висновки. Державне регулювання – це сукупність інструментів, за допомогою яких відповідні органи держави на базі законодавства та в межах своєї компетенції здійснюють вплив на процес функціонування тієї чи іншої сфери суспільного життя. Основне завдання державного регулювання полягає не у скасуванні принципів і механізмів ринкового регулювання, а в тому, аби сприяти створенню сприятливих умов для активації діяльності господарюючих суб’єктів на основі ринкового механізму. Регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється за допомогою: системи податків, податкових пільг і ставок, диференційованих за суб’єктами й об’єктами оподаткування; здійснення кредитної та амортизаційної політики; надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик; державних норм і нормативів; державних замовлень (контрактів); антимонопольних заходів; роздержавлення і приватизації; визначення умов користування землею, водою та іншими природними ресурсами; політики ціноутворення; проведення експертизи проектів; інших заходів. У різних країнах світу використовують різноманітні фактори впливу на інноваційну діяльність. Так лідерами у виробництві високо конкурентної наукової продукції є такі країни, як США і Японія. У США немає спеціального закону й органу, що регулює іноземні інвестиції. Попереднього дозволу на інвестування капіталу не потрібно. Японська модель характеризується розвиненим економічним програмуванням і державним контролем над інноваційною політикою. Тут простежується чітка орієнтація інноваційної стратегії на потреби економічної політики. Ця модель спрямована на стимулювання наукомістких галузей промисловості, зосередивши зусилля на власних досягненнях, а не на використанні наукових розробок інших країн світу. Саме тому основний наголос робиться на цілеспрямованій підготовці кваліфікованих кадрів. У країнах, що розвиваються переважає преференційний (пільговий) режим для іноземних інвестицій. Преференційний режим сам по собі не може компенсувати несприятливого інвестиційного клімату, зумовленого внутрішньою нестабільністю. Застосування пільг поряд зі стабільними правовими гарантіями має бути спрямоване насамперед на скорочення ризику втрати капіталу. Головною особливістю спеціального режиму є встановлення певних умов господарювання, що відрізняються від загального режиму господарської діяльності на певній території (наприклад, на території спеціальних (вільних) економічних зон) або в певній галузі економіки. Аналіз регулювання іноземного інвестування країн Східної та Центральної Європи дає змогу виділити наступні загальні моменти державної політики сприяння розвитку міжнарод¬ного інвестиційного співробітництва. Для поліпшення інвестиційної ситуації в Україні потрібно: стабілізувати взаємовідносини в політичному середовищі; чітко визначити та дотримувати всіма гілками влади галузеві та регіональні пріоритети розвитку економіки, що сприятиме регулюванню надходження іноземних інвестицій; встановити на законодавчому рівні чіткі та стабільні «правила гри» для господарських суб’єктів, ефективне нормативне регулювання земельних, податкових, арбітражних відносин, права інтеграції України в міжнародне співтовариство; реструктуризувати зовнішній борг, здійснити першочергові виплати за існуючими зовнішніми зобов’язаннями; застосувати практику бездефіцитного бюджету, активізувати неемісійні джерела фінансування державних витрат; розбудувати відповідну інфраструктуру внутрішнього інвестиційного ринку, розвивати фондовий ринок, активно залучати внутрішні інвестиції; подолання кризи неплатежів, реформування банківської системи України, стимулювання грошових виплат за корпоративними угодами.    

Литература:1. Про інвестиційну діяльність : Закон України від 18 вересня 1991 р. № 1560-XII Електронний ресурс. – Режим доступу : http:rada.gov.ua/laws/show/1560-12 2. Про режим іноземного інвестування : Закон України від 19.03.1996 № 93/96-ВР (з останнім змінами від 24.05.2012) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 19. – Ст. 80. 3. Андрущенко Л. В. Система державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні (теоретико-методологічний підхід) / Л. В. Андрущенко // Право і суспільство. – 2015. – № 4(3). – С. 128-133. 4. Антоненко Є. В. Особливості нормативно-правової бази та державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні / Є. В. Антоненко, С. Є. Нагайченко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. : Економічні науки. – 2014. – Вип. 7(1). – С. 56-5 5. Актуальні проблеми економіки та фінансів : матеріали Інтернет-конференції 24 травня 2015 р. – Миколаїв : ММІРЛ ВНЗ Університет Україна, 2015. – 200 с. 6. Бойчук Р. П. Форми, методи та інструменти державного регулювання інвестиційної діяльності / Р. П. Бойчук // Право та інноваційне суспільство. – 2016. – № 2. – С. 9-17. 7. Борисова Т. М. Міжнародна конкуренція : навч. посібн. / Т. М. Борисова, Г. В. Ціх. – 2013. – 295 с. 8. Вовчак О. Д. Інвестування : навч. посіб. / О. Д. Вовчак ; заг. ред.О. Д. Вовчак. – Л. : Новий Світ – 2000, 2008. – 544 с. 9. Геєць В. М. Посткризові перспективи та проблеми розвитку економік України й Росії (макроекономічний спектр) / В. М. Геєць // Фінанси України. – 2011. – № 2. – С. 11-23. 10. Гераймович В. Л. Проблеми державного регулювання інвестиційного процесу в Україні / В. Л. Гераймович. – 2011. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua. 11. Глушко А. Д. Сучасний стан та перспективні напрями модернізації інфраструктури фондового ринку України / А. Д. Глушко // Науковий вісник Херсонського державного університету. – Ч. 2. – 2015. – № 10. – С. 126–129. 12. Гутуряк К. О. Проблеми вливання інвестиційних потоків в розвиток національної економіки та шляхи їх вирішення Електронний ресурс / К. О. Гуторяк, С. Р. Савончак. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/ 12_KPSN_2010/Economics/63729.doc.htm. 13. Денисенко М. П. Державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні / М. П. Денисенко, Т. Є. Денисенко // Вісник ЖДТУ. – 2010. – № 1 (51). 14. Іваноньків О. О. Політика держави щодо інвестиційної діяльності в Україні та перспективного прямого іноземного інвестування / О. О. Іваноньків. // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 11 (77). – С. 12–17. 15. Крючкова І. В. Теоретико-методологічні ас-пекти державного регулювання інвестиційної політики як важливого фактора економічного зростання / І. В. Крючкова, Р. В. Попельнюхов // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – № 1, т. 2. – С. 298–301. 16. Ляшка Ф. Е. Стратегічний менеджмент : навч. посіб. / Ф. Е. Ляшка. – Ульянівськ : вид-во УлГТУ, 2009. – 123 с. 17. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність : підруч / Т. В. Майорова. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 472 с. 18. Малько А. Правовые стимулы и ограничения: двоичность информации как метод анализа / А. Малько // Общественные науки и современность. – 1994. – № 5. – С. 67–76. 19. Медвідь Я. Ф. Державне управління інвестиційною діяльністю в Україні / Я. Ф. Медвідь, Я. І. Ніколаєва // Наукові праці МАУП. – К., 2011. – № 1 (28). – С. 107–112. 20. Міжнародний інвестиційний менеджмент : навч. посіб. / І. Ю. Матюшенко. – Х. : Вид. ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2014. – 520 с. 21. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності : підручник / За ред. О. А. Кириченка. – К. : Знання, 2005. – 493 с. 22. Міщенко В. І. Основні напрями забезпечення стабільності фінансового сектору України в контексті глобальних процесів / В. І. Міщенко, С. В. Міщенко // Фінанси України. – 2013. – № 5. – С. 56–69. 23. Музиченко, А.С. Інвестиційна діяльність в Україні. Проблеми регулювання: навч. посіб. / А. С. Музиченко. – К. : Кондор, 2011. – 406 с. 24. Обушна, Н. І.Державне регулювання прямих іноземних інвестицій в Україні: монографія / Н. І. Обушна, Т. В. Мацибора. – К. : ННЦ «Ін-т аграр. економіки», 2012. – 332 c. 25. Палка І. М. Роль державного регулювання інвестиційної активності в системі управління економікою / І. М. Палка // Інноваційна економіка. – 2012. – № 3 (29). 26. Поєдинок В. В. Форми та засоби державного регулювання інвестиційної діяльності / В. В. Поєдинок. – 2010. – Режим доступу : http//www.nbuv.gov.ua. 27. Польське Агентство Інформації і Іноземних Інвестицій Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.paiz.gov.pl/index 28. Савіцька О. П. Державне регулювання інвестиційних процесів в Україні / О. П. Савіцька, Н. В. Савіцька. – 2011. – Режим доступу : http//www.nbuv.gov.ua. 29. Саблук П. Процеси міжнародного руху капіталів та участь у них України / П. Саблук // Економіка України. – 2008. – № 8. – С. 56–68. 30. Свірідова Н. Д. Прямі іноземні інвестиції: світовий досвід та стратегія залучення в економіку України : монографія / Н. Д. Свірідова. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2009. – 169 с. 31. Стегней М. І. Державне регулювання інвестиційної сфери в період економічних трансформацій / М. І. Стегней, М. І. Паук, І. М. Козик // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. Сер. : Економічні науки. – 2014. – № 3. – С. 200-206. 32. Чернуха М. М. Особливості становлення та розвитку адміністративно-правового регулювання інвестиційною діяльністю в Україні / М. М. Чернуха. Електронний ресурс. – Режим доступу : http:www.nbuv.gov.ua. 33. Федоренко В. Г. Інвестування : підручник / В. Г. Федоренко. – К. : Алеута, 2006. – 434 с 34. Irsova, Zuzana & Havranek, Tomas. Determinants of Horizontal Spillovers from FDI: Evidence from a Large Meta-Analysis / Irsova, Zuzana & Havranek, Tomas. – 2013. – World Development, Elsevier. – Vol. 42 (C). – Pages 1-15. 35. Mencinger J. Does Foreign Direct Investment Always Enhances Economic Growth? / Mencinger J. // Working paper. EIPF and University of Ljubljana – 2003 – 21 p. 36. Notably Prof. Benjamin J. Cohen of UCSB- see e.g. ‘The international monetary system: diffusion and ambiguity’, International Affairs (Special Issue), Vol. 84, May 2008/ Reprinted by Chatham House, p. 10 37. Jacques Morisset, Kelly Andrews-Johnson. “The Effectiveness of Promotion Agencies at Attracting Foreign Direct Investment,” Vol. 1 of 1, Occasional Paper Foreign Investment Advisory Service (FIAS), World Bank, 2004. 38. Financial Instruments: Equities, Debt, Derivatives and Alternative Investments / David M. Weiss. – Portfolio, 2009. 39. Louis T. Wells, Jr. and Alvin G. Wint. “Marketing a Country: Promotion as a Tool for Attracting Foreign Investment,” Foreign Investment Advisory Service (FIAS), World Bank, 2000. 40. Stehrer R. Attract FDI! – A Universal Golden Rule? Empirical Evidence for Europe and Asia / Stehrer R., Woerz J. // Paper for the DIME workshop on Dynamics of Knowledge Accumulation – 2006.– 24p. 41. Soros G. The New Paradigm of Financial Markets / G. Soros // Perseus Books, 2008.