Поетика і проблематика роману Карін Альвтеген

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЕТИЧНІ ОРІЄНТИРИ ШВЕДСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТТЯ 5 1.1. Шляхи формування цінностей впродовж ХХ ст. 5 1.2 Специфіка уявлень про взаємовідносини в родині 9 Висновки до розділу 1 11 РОЗДІЛ 2. МОРАЛЬНО-ЕТИЧНА ПРОБЛЕМАТИКА В РОМАНІ К. АЛЬВТЕГЕН «СОРОМ» 13 2.1. Перегляд традиційних християнських цінностей та понять 13 2.2. Основні мотиви в романі «Сором» 15 2.3. Поетика імен у романі К. Альвтеген 19 Висновки до розділу 2 24 ВИСНОВКИ 26 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 28  

Вступление: Актуальність дослідження. Наразі в шведській культурі існує багатожанрова та різноманітна література, представлена багатьма творами, відомими на весь світ. Література Швеції перш за все асоціюється з такими іменами, як Астрід Ліндгрен, Август Стріндберг, Еммануїл Сведенборг, Пер Лагерквіст, Сельма Лагерлеф і багатьма іншими. Кожен із нас пригадує або має хоч якусь згадку про твір одного з авторів, поданих вище. На нашу думку, усе це може бути зумовлено становленням Швеції як самостійної країни, розвитку письменництва, моральними принципами та настановами самого населення Швеції упродовж тривалого періоду. Говорячи про сучасну літературу, ми хочемо виділити серед такий популярний для читацької аудиторії Швеції жанр, як детектив. Незважаючи на те, що у Швеції рівень навмисних вбивств найнижчий у Європі, а можливо і в усьому світі, зацікавленість шведів до написання творів у жанрі детектива бере свій початок із 1890-х років. А 1950-60-ті роки вважаються золотою епохою жанру. Важливо, що кримінал для шведів – це лише привід. Головне для них – через детективний сюжет звернути увагу на соціальні проблеми, що ми можемо побачити в романі Карін Альвтеген «Сором», саме тому дослідження поетики та проблематики її роману є актуальним. Метою дослідження є спосіб виділення основних концептів у сюжеті, які є відправною точкою для звернення уваги на гостросоціальні проблеми шведського суспільства в романі «Сором». Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: ? окреслити поняття концептосфери, концепту; ? визначити мотивну сітку в творенні сюжету й образності головних героїв; ? проілюструвати повноту концептосфери роману та її зв’язок із питомо християнськими цінностями Об’єктом дослідження є концептосфера роману «Сором». Предмет дослідження – розкриття концептосфери, у яку входять концепти: Бог, гріх, любов і пов’язані з ними мотиви провини, каяття, спокути, жертовності. Матеріалом дослідження є роман Карін Альвтеген «Сором». Методологічна база. Синтез теоретичної та практичної діяльності під час виконання дослідження структуровано в методологічній базі. Описова методика дала можливість дослідити особливості сімейних та християнських цінностей в Швеції та способи їх відображення на сторінках роману «Сором» К. Альвтеген. Історичний метод сприяв проведенню паралелей між минулим Швеції та впливом сформованих суспільних традицій та соціум загалом, а також літературний розвиток в країні зокрема. Структурно-семіотичний метод дозволив виокремити провідні номени в структурі роману та дослідити їх естетичну та літературознавчу цінність. Гендерний метод в руслі феміністичної критики сприяв виявленню мотиву внутрішнього страху в психологічному аспекті вивчення образів літературних героїнь. Теоретичне значення отриманих результатів полягає в систематизації визначених понять та їх впливу на побудову та розвиток сюжету й ідейної складової роману. Структура роботи. Курсове дослідження складається зі вступу, основної частини, висновків та списку використаних джерел, що налічує 20 джерел,з яких 4-іншомовні. Основна частина налічує 2 розділи: «Етичні орієнтири шведського суспільства у другій половині ХХ століття» та «Морально-етична проблематика в романі К. Альвтеген «Сором», що містять п’ять підрозділів: «Шляхи формування цінностей впродовж ХХ століття», «Специфіка уявлень про взаємовідносини у родині», «Перегляд традиційних християнських цінностей та понять», «Основні мотиви в романі «Сором», «Поетика імен у романі К. Альвтеген».    

Выводы: Творчість письменниці К. Альвтеген присвячена Швеції та відображає настрої населення періоду кінця ХХ – початку ХХІ століття. Сучасний суспільний устрій дає змогу читачеві аналізувати проблеми, котрі порушує авторка. Її романи – жанрова загадка між детективом і психологічним трилером. Зокрема, досліджений нами роман «Сором» відображає психологічний настрій героїнь, котрі пережили душевні травми в дитинстві та не змогли відновити душевну рівновагу у зрілому віці. Письменниця вказує на те, що неправильне виховання породжує аксіальну особистість як наслідок. У центрі роману «Сором» – жіноча доля. Частково письменниця дотримується цінностей фемінізму, проте показує читачеві жінку, котра здатна мислити, відчувати, помилятися та приймати рішення. Її героїні відчувають сором із різних причин. Героїня Моніка мала успішну кар’єру, але залишилася глибоко нещасною в душі. Майя-Брітт пережила сором, заховати в глибині свідомості котрий вирішила за допомогою їжі, і чекала смерті від зайвої ваги. Ванья Турен ввійшла до списку шведських жінок, котрих було засуджено довічно, проте саме в’язниця дала їй свободу й осмислення помилок минулого. Роман «Сором» активізує читача, допомагає співпереживати героїням, відчувати їх особистісні проблеми. Активізується мислення та попередній досвід. Читач може самостійно відповісти на риторичне питання: коли відчував сором, які причини для цього існували. Письменниця протиставляє традиційні сімейні цінності Швеції та реалії, змальовані на сторінках роману. Замість родини, у котрій щасливі батьки опікуються дітьми, дають їм свободу вибору, аргументують свої рішення – бачимо авторитарний або ліберальний стилі, в яких особистість зростає покаліченою через низку соціальних чинників. Ванья не змога поскаржитися на батька, котрий бив її та матір, Майя терпіла фанатичні повчання батьків та нав’язування сектантських «цінностей», Моніка не могла протистояти матері, котра зробила жалобу за померлим сином сенсом свого життя. У реальному суспільстві Швеції таких ситуації теоретично не мало б статися. Зазначимо, що християнські цінності на сторінках роману «Сором» дещо гіперболізовані та не відображають реального стану речей. Письменниця вказує на разючу відмінність між старозавітнім Богом караючим і новозавітнім Богом, який прощає. Таким чином, вона ділить роман на дві частини – ту, в котрій героїні відчувають сором й страх, та ту, в котрій їм запропонована свобода, другий шанс. Поетика імен героїнь інтерпретується в аспекті їх етимології та тлумачення співвіднесених з образами, котрі створює письменниця в романі. У перспективі варто дослідити композиційні особливості художнього твору К. Альвтеген, зосередити увагу на засобах художнього увиразнення героїнь, сконцентруватися на ролі авторських відступів і вставних композиційних елементів.    

Литература:1. Альвтеген К. Стыд Електронний ресурс / К. Альвтеген // Иностранка, Азбука-Аттикус. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://loveread.ec/view_global.php?id=21260. 2. Бондаровська В. Діти як психологічне дзеркало сім'ї та суспільства / В. Бондаровська. – К. : Редакції загальнопедагогічних газет, 2012. – 120 с. 3. Верба Д. Система освіти в Швеції / Д. Верба // Україна: аспекти праці. – 2002. - № 1. – С. 38–41. 4. Ганіч Н. «Сказка о сказке»: литературная композиция, посвященная жизни и творчеству Сельмы Лагерлеф / Н. Ганіч // Все для вчителя. – 2002. – № 9. – С. 11–12. 5. Гришин И. Социал-демократия Швеции: трудное расставание с прошлым / И. Гришин // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – № 9. – С. 72–85 . 6. Жукова Н. «Сором» Карін Альвтеген: від Dasein до «інтегрального гуманізму» / Н. Жукова // Гуманітарний часопис : Збірник наукових праць. – Харків : ХАІ, 2013. – № 2. – С. 20–28. 7. Жукова Н. Карін Альвтеген «Сором» – «відкритий твір» дебютного відчуття епохи» / Н. Жукова // Мультиверсум. Філософський альманах / гол. ред. В. В. Лях – К., 2013. – Вип. 2 (120). – С. 122–131. 8. Пирог Г. Особливості системи християнських цінностей / Г. Пирог // Українське релігієзнавство. – 2004. – № 29. – С. 21–29. 9. Романов В. Сімейне життя шведської сім’ї Електронний ресурс / В. Романов. – Режим доступу : http://altarta.com/04_12/%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B5-%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F-%D1%88%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D1%81%D1%96%D0%BC%D1%97/ 10. Семья в Швеции Електронний ресурс. – 2016. – Режим доступу : http://family-abc.ru/etnografiya-semi/item/96-semya-v-shvetsii 11. Соколова К. Прогрес по-шведськи / К. Соколова // Дзеркало тижня. - 2012. – 24-30 березня. – С. 14. 12. Соколова К. Швеция. Кризис института семьи Електронний ресурс / К. Соколова. – 2012. – Режим доступу : http://www.psychologos.ru/articles/view/shveciya.-krizis-instituta-semi. 13. Фагерберг Б. Права людини в Швеції / Б. Фагерберг // Український журнал про права людини. – 2005. – № 7. – С. 15–22 14. Чорнолоз С. Символ Швеції на ім’я Сельма Лагерлеф / С. Чорнолоз // Дніпро. – 2016. – № 3. – С. 144–148. 15. Штифурак В. Психологія сім'ї : навч.-метод. посіб. / В. С. Штифурак. - Вінниця : Планер, 2012. – 320 с. 16. Karin Alvtegen електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.karinalvtegen.com/home 17. Klasson S. Feminism Електронний ресурс / S. Klasson. – 2008. – Режим доступу : http://www.mimersbrunn.se/article?id=10055. 18. Kvinnorörelsens historia Електронний ресурс. – 2015. – Режим доступу : http://unizon.se/jamstalldhet-och-feminism/kvinnororelsens-historia. 19. Sverige under 1900-talet Електронний ресурс. – Режим доступу : https://www.so-rummet.se/kategorier/historia/det-korta-1900-talet/sverige-under-1900-talet#.