Особливості структурування інформації в інтернет виданнях

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ ЯК ЧАСТИНА МЕДІАСИСТЕМИ 6 1.1. Характеристика поняття та ознаки Інтернет-ЗМІ 6 1.2. Жанри інтернет-видань 10 РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ СТРУКТУРУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ В ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯХ 17 2.1. Особливості контенту інтернет-ЗМІ 17 2.2. Заголовки у виданні як важливий засіб передавання інформації 25 2.3. Лід та хедлайн як елементи тескту інтернет-видань 29 РОЗДІЛ 3. МУЛЬТИМЕДІЙНІ ЕЛЕМЕНТИ ЯК СКЛАДОВІ СТРУКТУРИ ІНТЕРНЕТ ВИДАНЬ 32 3.1. Термінологічні засади поняття візуального контенту в інтернет-ЗМІ 32 3.2. Засади класифікації візуальної інформації 34 ВИСНОВКИ 39 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 43  

Вступление:Актуальність теми. Дослідження інтернет-видань залишається актуальною проблемою українського журналістикознавства. Система засобів масової інформації в Україні останні часом зазнає значних змін. Стрімкий прогрес у сфері комп’ютерних технологій, поява і розвиток Інтернету вносить істотні зміни в сучасну інформаційно-комунікативне середовище. Інтернет перетворився на потужний інформаційний простір, що в тій чи іншій мірі охоплює всі аспекти суспільного життя нашої держави. У новому середовищі сектор Інтернет-ЗМІ активно розвивається і відіграє істотну роль. У цьому контексті журналістська діяльність у всесвітній мережі може проявлятись у багатьох формах та видах. Вона виступає новим типом комунікації, що вимагає теоретичного осмислення, встановлення певних властивостей, закономірностей та визначення індивідуальних характеристик. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Варто відзначити, що основними працями в галузі онлайнової журналістики, на які можна спиратись при вивченні поставленого питання, є наукові доробки більшою мірою зарубіжних дослідників. Варто відзначити роботи таких вчених, як Е. Кінг, Р. Крейґ, Р. Реддік, Е. Скотт, Дж. Гол, Дж. Лалл, О. Акопов, М. Лукіна, І. Фомічева, О. Грабельников, М. Колеснікова, Ю. Костигова, Ф. Грозданов, О. Калмиков, Л. Коханова, В. Кіхтан, Я. Засурський, О. Вартанова. Істотна частка в теоретичній розробці питання про місце медіа-ресурсів у всесвітній мережі належить вітчизняним ученим, серед яких з українських авторів – В. Різуна, І. Артамонової, О. Мелещенка, В. Іванова, В. Шкляра, Б. Потятиника, С. Квіта, Т. Петрова, О. Гриценко та З. Партика. Попри це, керуючись історіографічним аналізом наукового доробку названих журналістикознавців відзначимо, що вагомих розробок, які розглядають новий вид засобів масової інформації – мережеві медіа – не так багато. Однак уже наявні напрацювання відкривають значні ресурси для подальших досліджень. Мета курсового дослідження полягає у характеристиці особливостей структурування інформації в інтернет виданнях. Для досягнення поставленої мети вирішуються конкретні завдання: ? охарактеризувати поняття та розкрити ознаки Інтернет-ЗМІ; ? визначити жанри інтернет видань; з’ясувати особливості контенту інтернет ЗМІ; ? охарактеризувати заголовки у виданні як важливий засіб передавання інформації; ? визначити лід та хедлайн як елементи тескту інтернет-видань; ? розкрити термінологічні засади поняття візуального контенту в інтернет-ЗМІ; ? розкрити засади класифікації візуальної інформації. Об’єкт дослідження становлять інтернет видання. Предметом вивчення виступає інформація електронних ЗМІ. Методологічною основою дослідження став комплекс дослідницьких методів. Як основні методи роботи були застосовані наступні: теоретико-методологічний аналіз відповідних науково-літературних джерел, який використовувався для теоретичного обґрунтування дослідження. Також використані загальнонаукові методи аналізу та синтезу і спеціальні методи: конструктивний метод, що полягає у з’ясуванні загальних принципів структурування інформації в електронних виданнях. Інформаційну базу дослідження становлять наукові доробки таких вчених як І. Артамонової, Н. Виговської, Л. Городенко, О. Гусака, В. Здоровеги, В. Іванова та ін. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що курсове дослідження є однією з перших спроб комплексного аналізу засад структурування інформації в електронних ЗМІ, а також першим зусиллям оцінки змісту інформації інтернет видань України на предмет її структурування. Практичне значення дослідження. Положення курсового дослідження є вагомими для усіх галузей українського журналістикознавства, мають наукове, навчальне та практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані під час розробки програм з Інтернет журналістики, а також для факультетів та кафедр журналістики різних навчальних закладів.    

Выводы:Отже, результати проведених досліджень дозволяють зробити наступні висновки. Сучасний період українського журналістикознавства відзначається становленням нової термінології, появою варіантів визначень нових явищ, серед яких: четверте медіа, нове медіа, цифрове медіа, Інтернет-ЗМІ, Інтернет-ЗМІ, Інтернет-видання, онлайнові ЗМІ, on-line ЗМІ, електронні ЗМІ, е-ЗМІ, мережеві ЗМІ, веб-ЗМІ, мас-медіа українського Інтернету, е-media, onlinemedia, нью-медіа». Вказані інформаційні технології та Інтернет у сфері традиційного друку чинять якісні зміни, а використання веб-сервер-технологій в системі аналогових мас-медіа надає додаткові засоби передачі та поширення інформації. Для ідентифікації сайту як інтернет-ЗМІ виділяють певні ознаки, що характерних для цього виду засобу масової інформації. Зокрема сюди відноситься масовість: якщо сайт популярний, якщо в нього багато читачів, то його можна вважати засобом масової інформації. Частина ознак, які властиві друкованим періодичним виданням або характеризують їх, нічим не відрізняються від таких самих у мережевих ЗМІ. А саме це – видавець, цільове призначення, читач. Серед мережевих ЗМІ виділяють три види жанрів: інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні. Найбільш ефективними виданнями виступають новини та аналітика. Також до жанрів відносяться замітка, інформаційне інтерв’ю, звіт, репортаж, кореспонденція – інформаційні жанри, функція яких полягає у допомозі людям орієнтуватися в навколишньому світі. Замітка покликана оперативно, виразно і коротко повідомляти про новини в політичній, економічній, культурній життя що, де, коли відбулося або повинно відбутися. Репортаж завдяки онлайновій природі каналу і властивий йому наративний метод подачі інформації також отримав широкого використання в інтернет ЗМІ. Завдяки інтернет-журналістиці з’явилися й нові жанри, зокрема журналістський авторський блог. Блог, будуи авторською колонкою, може бути статтею, він відрізняється від класичної авторської колонки різною періодичністю, інтерактивністю, більшою жанровою свободою. Онлайн-репортаж, який представляє сукупність коротких новин, є найбільш оперативним і зручним способом освітлення тривалого події,. Останнім часом набирає популярність і такий жанр, як твіттер-репортаж, зручність якого полягає в тому, що інформація подається дуже короткими повідомленнями – не більше 140 знаків та містить найважливіше і цікаве. У контексті структурування інформації важливе місце набуває контент. Він представляє вміст, будь-яке інформаційно значуще наповнення інформаційного ресурсу (газети, журналу, радіо- чи телепрограми, веб-сайту тощо). Контент задовольняє запити реципієнта у потрібний час і в найбільш зручній і зрозумілій формі. Параметрами контенту виступає обсяг, форма подання, релевантність та ефективність. Обсяг контенту вимірюється в одиницях кількості інформації. Контент за формою подання буває візуальним чи вербальним. Релевантністю позначається міра відповідності форми подання контенту читацьким запитам, очікуваній рекції читачів на конкретний матеріал з урахуванням поставленої мети. Похідною від релевантності є ефективність, контент має бути доречним, відповідати читацьким інтересам і спонукати до комунікації. Будь-який контент виступає об’єктом авторського права, продуктом інтелектуальної праці людини. Унікальний контент не має аналогів, він розміщений у ЗМІ з дозволу автора, виступає результатом його інтелектуальної праці й охороняється законом про авторське право. Особливе місце серед рамкових компонентів тексту належить заголовку – назві твору або його частини, що друкується чи пишеться над текстом. Виокремити такі основні вимоги до заголовків : об’єктивне відображення тематичного змісту тексту; самобутність, оригінальність і новизна; публіцистична гострота й експресивність; структурна завершеність та інтонаційна виразність. До функцій заголовкових комплексів у інтернет виданнях відносять тематичну, яка передбачає номінацію предмета розповіді в публікації; комунікативна притаманна заголовкам, які можуть актуалізувати у своїй структурі одну з глобальних текстових категорій – простір, час, події (дії), адресанта чи адресата; інтертекстуальна функція базується на формально-семантичній автономності заголовка. Також заголовки інтернет-видань виконують текстоутворювальну та текстооформлювальну функції. Часто в інтернет виданнях зустрічаються вербальні заголовки, які за формальною будовою становлять слово чи сполучення слів, що виражають зміст публікації. Хедлайн і лід мають важливе значення і для традиційних газет або журналів, і особливо важливі при структуруванні матеріалу на сайті інтнернет-ЗМІ. Новинна замітка може мати чітку структуру, що представляє собою перехід від головного до другорядного (за принципом «перевернутої піраміди»). Причому головне, сконцентроване в хедлайні і ліді, завжди поміщається на головній сторінці сайту, утворюючи свого роду інформаційну стрічку новин, з якої читач обирає потрібну, цікаву на даний момент для нього обрану новину, що відкривається на новій сторінці, має можливість отримати повну, об’ємну інформацію про цю подію. В науковому дискурсі відсутнє єдине трактування поняття «мультимедіа». Проаналізувавши всі ці визначення, можемо дійти висновку, що мультимедійної одиниці як такої не існує. У сучасному розумінні мультимедіа виступає в якості поєднання різних медіумів, які тісно взаємодіють один з одним. Переважно йдеться про текст, аудіо, відео, анімацію та нерухомі образи (малюнок, фото, діаграми тощо). У новинно-аналітичних ресурсах зазвичай базовим виступає текст, який ілюструють, застосовуючи вищеназвані можливості. Також мультимедіа розуміється як подання пакета новин на сайті з використанням двох або більше медійних форматів, таких як усне і друковане слово, музика, відео і фото, графічна анімація, а також інтерактивні та гіпертекстові елементи. Під мультимедіа розуміється інтегрована презентація пакета новин за допомогою різних засобів, таких як: сайт, електронна пошта, SMS, MMS, радіо, телебачення, телетекст, друковані газети і журнали. Науковці виділяють багато класифікацій різних видів мультимедійного вмісту. Так, одні дослідники до нього відносять візуальний: текст, інфографіка, фото, анімація; аудіальний: аудіо; аудіовізуальний: відео, анімація, яку віднесено і до візуального, і до аудіовізуального, оскіль-ки вона інколи супроводжується звуком. Інші ж виокремлюють такі головні комунікаційні технології: інформаційні (мовні) технології, коли завдання видання полягає в інформуванні відвідувачів (новинні стрічки, збірники оглядів, щоденники); інтерактивні технології, коли видання орієнтоване на максимально можливе включення відвідувачів у публіцистичний процес (форуми, чати і система коментарів); комунікаційні технології, коли видання організовує веб-спільноти (кільця) сайтів; фото-, аудіо-, відеотехнології — використовується візуальний і аудіальний канали публікації та взаємодії (фоторепортажі, слайд- фільми, радіо, телебачення); анімаційні flash-технології – як інформаційний носій використовується інтерактивна векторна графіка у форматі flash. Різні поєднання таких інтерактивних форматів дають можливість інтернет-сайтам традиційних ЗМІ перетворитися, по-перше, на майданчики для обговорень, по-друге, на звичайні інформаційні ресурси, по-третє, на соціальні мережі і, по-четверте, на чудовий спосіб формування та доповнення змісту традиційних ЗМІ.    

Литература:1. Акопов А. Типологические признаки сетевых изданий / А. Акопов Электронный ресурс. – Режим доступа : http://jgreenlamp.narod.ru/typology.htm. 2. Артамонова І. Інтернет-ЗМІ як нова парадигма теорії української журналістики / І. Артамонов // Соціальні комунікації сучасного світу : наук.-теор. зб. / голов. ред. О. Холод. – К., 2009. – С. 44–47. 3. Бурило Ю. Щодо визначення адміністративно-правового статусу Інтернет-видань та організаційно-правових засад державного управління в сфері їх діяльності / Ю. Бурило // Науковий потенціал світу – 2006 : матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (18-29 верес. 2006 р.). – 2006. – Т. 15. – С. 20–28. 4. Виговська Н. Використання мультимедійних технологій під час створення контенту в регіональних медіа (на прикладі запорізьких ЗМІ) / Н. Виговська // Наукові записки Інституту журналістики : науковий збірник / за ред. В. Різуна ; КНУ ім. Т. Г. Шевченка. – 2013. – Т. 51. – С. 39–43. 5. Виговська Н. Використання блогів у структурі традиційних медіа (на прикладі регіональних ЗМІ) / Н. Виговська // Магістеріум. Журналістика. – 2012. – Вип. 49. – С. 60–65. 6. Горина Е. Интернет-издание как текстовый феномен / Е. Горина Электронный ресурс. – Режим доступа : https://cyberleninka.ru/article/n/internet-izdanie-kak-tekstovoy-fenomen. 7. Городенко Л. Типологія інтернет-видань / Л. Городенко // Друкарство. – 2004. – № 5. – С. 25–28. 8. Городенко Л. Характерні ознаки мережевих видань / Л. Городенко // Наукові записки Інституту журналістики : науковий збірник. – 2011. – Т. 45. – Жовтень–грудень. – С. 79–84. 9. Гусак О. Ідентифікаційні ознаки інтернет-ЗМІ / О. Гусак // Ученые записки Таврического национального университета им. В. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». – 2013. – Том 26. – № 3 – С. 13–17. 10. Дьюз М. Что такое мультимедийная журналис тика? / М. Дьюз // Редакторський портал. – 2010. – 18 черв. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.redactor. in.ua/internet/322.html. 11. Єщенко Т. Лінгвістичний аналіз тексту: навч. посіб. / Т. Єщенко. – К. : Академія, 2009. – 264 с. 12. Жуков А. О соотношении понятий «лид» и «хэдлайн» в новостных материалах традиционных и интернет-СМИ / А. Жуков // Молодой ученый. – 2013. – №4 Электронный ресурс. – Режим доступа : https://moluch.ru/archive/51/6604/. 13. Журналистика и конвергенция : почему и как традиционные СМИ превращаются в мультимедийные / под ред. А. Качкаевой. – М. : Фокус-Медиа, 2010. – 200 с. 14. Закон України «Про інформацію» // Українське законодавство : засоби масової інформації / Ред.-упор. : Т. Конюжинська, Л. Панкра- това. – К. : 2004. – С. 61–82. 15. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості: підручник / В. Здоровега. – Л. : ПАІС, 2004. – 268 с. 16. Интернет-СМИ: Теория и практика : учеб. пособие для студентов вузов / Под ред. М. Лукинои. – М. : Русич, 2010. – 252 с. 17. Іванов В. Основи комп’ютерної журналістики / В. Іванов. – К. : ВІПОЛ, 1995. – 242 с. 18. Калмыков А. Интернет-журналистика / А. Калмыков. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005 Электронный ресурс. – Режим доступа : http:// www.evartist.narod.ru/text16/022.htm. 19. Каплій О. Інтернет-видання ЗМІ як новий вид традиційних ЗМІ: поняття та сучасний стан конституційно-правового регулювання / О. Каплій // Актуальні проблеми держави і права. – 2011. – Вип. 61. – С. 227–235. 20. Колесникова М. Периодические издания электронных сетей как вид СМИ: типологический аспект : автореф. дис. канд. филол. наук / М. Колесникова. – Ростов н/Д., 2002. – 18 с. 21. Колісник О. Інтернет-газета як вид мережевого видання / О. Колісник // Вісник Харківської державної академії культури. – 2010. – Вип. 31. – С. 138–144. 22. Коцарев О. Типологія інтернет-ЗМІ / О. Коцарев // Ученые записки Таврического нац. ун–та им. В. Вернадского. Сер. Филология. – 2006. – Т. 19. – № 5. – С. 321–324. 23. Кройчик Л. Система журналистских жанров /Л. Кройчик // Основы творческой деятельности журналиста: учебник / ред.-сост. С. Корконосенко. – СПб. : Знание, 2000. – С. 125–168. 24. Кулаковська Х. Візуальний контент інтернет-ЗМІ: термінологічні засади дослідження / Х. Кулаковська // Вісник Книжкової палати. – 2012. – № 6. – С. 26– 28. 25. Лащук О. Редактирование информационных со¬общений : учеб. пособ. для студ. вузов / О. Лащук. – М. : Наука, 2004. – 220 с. 26. Лосева Н. Конвергенция и жанры мультимедиа / Н. Лосева // Журналистика и конвергенция: почему и как традиционные СМИ превращаются в мультимедийные / под ред. А. Г. Качкаевой. – М., 2010. – 200 с. 27. Лукина М. СМИ в пространстве интернета / М. Лукина, И. Д. Фомичева. – М. : Фак. журналистики МГУ им. М. В. Ломоносова, 2005. – 87 с. 28. Луман Н. Реальность массмедиа / Пер. с нем. А. Ю. Антоновского. – М. : Праксис, 2005. – 256 с. 29. Максимчук Е. Жанрова палітра друкованих ЗМІ у вітчизняних розвідках / Е. Максимчук Електронний ресурс. – Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/6988/1/00molzpd.pdf 30. Марчук Л. Словник термінології сучасної журналістики / Л. Марчук. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Поділ. нац. ун-т імені Івана Огієнка, 2010. – 89 с. 31. Машкова С. Интернет-журналистика: учебное пособие / С. Машкова. – Тамбов : Изд-во тамб. гос. техн. ун-та, 2006. – 80 с. 32. Мащенко І. Енциклопедія електронних мас-медіа: слов.-гло-сарій термінів і виразів : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. Мащенко. – К. : Київ. міжнар. ун-т., 2007. – 417 с. 33. Мильчин А. Методика редактирования текста / А. Мильчин. – М. : Логос, 2005. – 524 с. 34. Михайлин І. Основи журналістики: підручник / І. Михайлин. – К. : ЦУЛ,2002. – 284 с. 35. Муратова Н. Интернет-СМИ как отдельный вид в системе средств массовой информации: лексическое и этимологическое обозначение понятия / Н. Муратова // Филологические науки. Вопросы теории и практики. – 2010. – № 2. – С. 118–120. 36. Потятиник Б. Інтернет-журналістика : навч. посіб. / Б. Потятиник. – Львів : ПАІС, 2010. – 244 с. 37. Почепцов Г. Теория коммуникации / Г. Почепцов. – М. : Рефл-бук Ваклер 2001. – 650 с. – 225 с. 38. Пуговський М. Максон Пуговський про трансформацію блоґінгу / М. Пуговський // Персональний блоґ Олександра Семенюти Електронний ресурс. – Режим доступу : http://fireon.org.ua/blogging/makson-puhovskyj-protransformatsiyu-bloginhu.html. 39. Різун В. Літературне редагування: підручник / В. Різун. – К. : Либідь, 1996. – 240 с. 40. Рябічев В. Мультимедіа в інтернет-журналістиці / В. Рябічев // Наукові записки Інституту журналістики. – 2010. – Т. 40. – С. 67–70. 41. Сафина А. Особенности жанров интернет-сми / А. Сафина Электронный ресурс. – Режим доступа: https://elibrary.ru/item.asp?id=20133655 42. Ситницкий В. Соцсети – это лишь сырье для профессиональных СМИ / В. Ситницкий // Фонд развития информационной политики Электронный ресурс. – Режим доступа : http://www.old.frip.ru/newfrip/ cnt/analitic/sel/?cid=9201&ag=10 43. Уланова М. Интернет-журнал. Типология, принципы создания, методика редактирования : автореф. дис. канд. филол. наук / М. Уланова. – М., 2005. – 23 с. 44. Чабаненко М. Інтернет-ЗМІ як складова частина системи засобів масової інформації України : монографія / М. Чабаненко. – Запоріжжя : ЗНУ, 2011. –183 с. 45. Шевченко В. Особливості контенту в сучасному журналістикознавстві / В. Шевченко // Діалог. – 2015. – Вип. 21. – С. 7–26. 46. Шевченко С. Заголовок у сучасних інтернет-виданнях / С. Шевченко // Український інформаційний простір. – 2014. – № 2. – С. 241–247. 47. Types of Content That Google Will Eat Up // Real-World Education for Modern Marketers Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.marketingprofs. com/articles/2013/10121/17-types-of-content-that-google-will-eat-up, 01.02.2-16