Природні галюциногени

Содержание:ВСТУП 6 РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 8 1. Алкалоїди, що одержуються з L-триптофану. Псилоцин, псилоцибін 8 2. Мускарин, мускаридин 12 3. Алкалоїди з групи фенілетиламінів. Мескалін 15 4. Інші групи природних галюциногенів 16 ВИСНОВКИ 20 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 22  

Вступление:Наркоманія і токсикоманія – хвороба, причиною якої є вживання засобів, що викликають залежність (психічну і фізичну) між живим організмом і хімічною речовиною, що характеризується певними проявами, обов’язково включають необхідність прийому одурманюючих речовин (постійно або періодично) з метою випробувати викликані ними психічні відчуття, а іноді навпаки, уникнути неприємних відчуттів, що викликаються їх відсутністю. Людина може залежати від кількох одурманюючих засобів. Галюциногени – речовини хімічного або природного походження, вживання яких викликає в людини зорові чи слухові галюцинації. Часто такі стани супроводжуються змінами настрою – від депресії до невиправданої агресивності. Викликають більше психологічну залежність ніж фізичну, оскільки людині починає не вистачати яскравих почуттів у буденному житті. Точніший термін – «препарати, що змінюють свідомість», так як часто вони не викликають галюцинацій, а спотворюють самопочуття людини. У той час як інші наркотики викривлено передають реальність або нейтралізують її неприємні прояви, викликаючи ілюзію, галюциногенні наркотики пропонують бачення зовсім іншого світу, іншої реальності, яка існує незалежно від нас. Іноді цей, інший, світ притягує настільки, що той, хто пізнає його хоч раз, вже не хоче повертатися або бажає бувати в цьому ілюзорному світі якомога частіше. Саме в цьому криється найбільша небезпека безконтрольного застосування галюциногенних наркотиків. Галюциногенні наркотики викликають досить серйозні порушення в психічній сфері, які супроводжуються викривленням сприйняття часу і простору, а також змінами сприйняття своєї особистості. Людина, яка перебуває під їх впливом, виявляється викинутою в інший світ, в якому звуки і барви здаються більш живими й наповненими іншим сенсом. Ці процеси можуть супроводжуватись підвищеною зоровою чутливістю, яка призводить до появи марень та галюцинацій. До природних галюциногенів належать такі речовини: псилоцин, псилоцибін; мускарин, мускаридин; мескалін; катин, катинон; ефедрин; гармалін, гармін; апорфін, апоморфін і нуциферин; ерготамін (фемергін, гінерген); ібогаїн та інші. Актуальність. Нині доцільно вивчати тему природних галюциногенів на сучасному етапі розвитку науки, оскільки розвиток хімії не стоїть на місці та дозволяє, використовуючи нові методи та технології синтезу, виділяти з рослин більше компонентів, у тому числі – галюциногенів, що робить тему нашого дослідження актуальною. Мета нашої курсової роботи – поглибити знання щодо особливостей структури природних галюциногенів, їх джерел та використання в житті людини, дослідити вплив їх структур на характерні властивості. Зазначено мета роботи обумовила такі завдання: – охарактеризувати алкалоїди, що одержуються з L-триптофану та їхній вплив на людину; – визначити характерні особливості мускарину та мускардину та їхній вплив на людину; – описати структуру та властивості алкалоїдів з групи фенілетиламінів, мескалін; – виявити інші групи природних галюциногенів. Об’єкт дослідження – природні галюциногени, їхні хімічні й біологічні особливості. Предмет дослідження – різні групи алкалоїдів, що мають галюциногенну дію. Методи наукового дослідження. Основоположним у нашій роботі був літературний огляд існуючих джерел стосовно різновидів і властивостей природних галюциногенів. Для цього ми використовували такі методи, як порівняння, аналіз та синтез, метод класифікації та систематизації.    

Выводы:Дослідивши різноманітні природні галюциногени, ми можемо дійти таких висновків. Було розглянуто показові групи речовин природного походження, що проявляють галюциногенну дію. Ми виявили, що найпоширенішими галюциногенними препаратами на території України є псилоцин і псилоцибін. Потрапляючи в організм людини, псилоцибін моментально метаболізується і природним чином перетворюється в алкалоїд псилоцин, який також є психоактивним. Дослідники дійшли висновку, що псилоцибін може змінювати поведінку комах, зокрема термітів, які теж харчуються деревиною. Хоча доказів своєї гіпотези автори не наводять, що створює наукове поле для подальших досліджень дії природних галюциногенів не лише на людину, а й тварин. Алкалоїди мускарин, мускаридин, мусцимол містяться в червоному мухоморі. Він розповсюджений по всій території України. Вживання цих алкалоїдів викликає посилення сприйняття та різноманітні образи. Психоактивний ефект пояснюють дією іботеновой кислоти як неселективного агоніста глутаматних NMDA-рецепторів нейронів гіпокампу, що призводить до порушення нервових клітин і збільшення в них рівня іонів кальцію, при цьому одночасно пригнічується глутаматна передача. Було визначено, що мескалін у невеликих кількостях міститься в кактусах роду Lophophora (Lophophora williamsii) і Trichocereus (Trichocereus pachanoi, Trichocereus peruviana), синтезується штучним шляхом з галової кислоти, також може бути синтезований з ваніліну. У більшості країн виробництво і розповсюдження мескаліну заборонено законом. Серед інших природних груп галюциногенів нами були охарактеризовані катин, катинон, норефедрон, трафа ефедри, лісова ліана, гавайська троянда, блакитний лотос та інші. Ми розглянули їх структурну формулу й навели основні характеристики. Наголосимо: розглянуті в роботі речовини здатні змінювати людське сприйняття і свідомість дуже незвичайним чином. Біохімічний механізм їх дії до кінця не досліджений. Ця галузь ще досі досконало не вивчена, оскільки є ще невідомі види рослин, невідомі класи речовин, шляхи їх природного синтезу та механізм дії на організм людини. Отже, подальшого дослідження потребують механізм дії цих речовин на організм людини з метою лікувальної або аналгезуючої дії.  

Литература:1. Добкин де Риос М. Растительные галлюциногены / де Риос М. Добкин. – М. : КСП, 1997. – 272 с. 2. Псилоцибін. Загальна характеристика. – Мінськ, 1998. 3. Справочник химика. – Т. 2. – Л.-М. : Химия, 1964. – С. 796–797. 4. Крамаренко В. Ф. Токсикологическая химия / В. Ф. Крамаренко. – Киев : Высшая школа, 1989. – 447 с. 5. Токсикологическая химия / под ред. Т. В. Плетеневой. – М. : ГЭОТАР-Медиа, 2005. 6. Токсикологическая химия / под ред. Н. И. Калетиной. – М. : ГЭОТАР-Медиа, 2008. 7. Лужников Е. Д. Клиническая токсикология / Е. Д. Лужников. – М. : Медицина, 1982. 8. Байзолданов Т. Б. Руководство по токсикологической химии ядовитых веществ, изолируемых методами экстракции / Т. Б. Байзолданов, Ш. Т. Байзолданова. – Алматы, 2003. 9. Clark S. Isolation and Identification of Drugs / S. Clark. – London : The Pharmaceutical Press, 2004. 10. Еремин С. К. Химико-токсикологический анализ веществ, вызывающих одурманивание / С. К. Еремин, М. Н. Ермолова, А. А. Кольдаевим. – Москва, 1987. 11. Нездойминого Э. П. Определитель грибов России. Порядок Агариковые. Семейство Паутинниковые / Э. П. Нездойминого // Наука. – 1996. – С. 18–19. 12. Ластухин Ю. О. Органічна хімія : підручник для вищих навчальних закладів / Ю. О. Ластухин, С. А. Воронов. – Львів : Центр Європи, 2009. – 868 с. 13. Бабаян Э. А. Наркология / Э. А. Бабаян, М. Х. Гонопольский. – Москва : Медицина, 1987. – 336 с. 14. Gartz J. Occurrence of psilocybin, psilocin and baeocystin in Gymnopilus purpuratus / J. Gartz // Persoonia. – 1984. – № 14. – Р. 19–22.