Проблема розриву між поколіннями у повісті Астрід Ліндгрен

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РОМАН ВИХОВАННЯ І ТВОРЧІСТЬ АСТРІД ЛІНДГРЕН 6 1.1. Особливості творів жанру «Coming-out-of age story» 6 1.2. Культ дитинства і проблеми дорослішання в художніх доробках Астрід Ліндгрен 9 РОЗДІЛ 2 СВОЄРІДНІСТЬ РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТУ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ У ПОВІСТІ АСТРІД ЛІНДГРЕН «РОНЯ, ДОЧКА РОЗБІЙНИКА» 19 2.1. Роня як протагоніст твору. Основні іпостасі героїні 19 2.2.Основні рівні взаємодії світу дорослих і світу дітей у творі 22 2.2.1. Лінія «мати – дочка» 22 2.2.2. Лінія «батько – дочка» 23 2.2.3. Лінія «старий – дитина» 25 2.3. Роня і Бірк як скандинавські Ромео і Джульєтта 26 ВИСНОВКИ 29 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32  

Вступление:Актуальність дослідження. Ім’я шведської письменниці Астрід Ліндгрен добре відоме в усьому світі. Її творчість становить дивовижний феномен сучасної культури. З одного боку, Астрід Ліндгрен є авторкою цілої низки чудових творів, що в потішній і водночас повчальній формі розкривають світ дитинства, труднощі дорослішання, проблеми дитини в умовах «дорослого світу» і соціокультурних реалій другої половини ХХ століття. З іншого боку, її письменницька діяльність сприяла утвердженню дитячої літератури в якості повноправного літературного явища: існування творів шведської авторки піднімало «планку якості» дитячої літератури, змінювало упереджене ставлення до дитячої книги як до літератури «другого сорту», продукування якої не вимагає від письменника серйозних зусиль. Фактично, уся різноманітна сучасна дитяча література вийшла з книг цієї шведської письменниці, з їх дитячими образами й недитячими проблемами, дивовижним фентезійним «двосвіттям», незвичними героями – бешкетниками й бунтівниками. Саме літературні доробки Астрід Ліндгрен, перекладені більш як сімдесятьма мовами, стали найзначніший внеском Швеції у світову культуру ХХ століття. Не дивно, що авторка захопливих історій про Пеппі Довгупанчоху, Карлсона, «який живе на даху», юного детектива Расмуса перетворилася на «національний бренд»: на батьківщині вона давно вже сприймається не просто як письменниця, а поціновується як справжнє національне надбання. Її портрет (першої з-поміж шведських жінок) надрукували на марках і грошових купюрах як один із найважливіших символів країни, їй ще за життя було встановлено пам’ятник у шведській столиці. Вона є володаркою численних престижних національних і міжнародних премій у галузі літератури. Твори Астрід Ліндгрен є популярними й в Україні. Деякі з них – такі, як «Пеппі Довгапанчоха» та «Брати Лев’яче серце» – включені до програм зі світової літератури в загальноосвітній школі. Особливе значення творів Астрід Ліндгрен полягає в тому, що їх проблематика виявилася співзвучною поступовій зміні європейських поглядів на виховання дітей. За п’ятдесят років активної творчості шведська письменниця створила цілий корпус текстів, в яких з повагою та розумінням розмовляла як з дорослими, так і з дітьми. Відтак творчість Ліндгрен стала вагомим аргументом для прихильників нової педагогіки, яка заперечує тілесні покарання дітей і вимагає ставитися до дитини з повагою, як до незалежної особистості. З огляду на новаторський характер висловлених ідей, прагнення подивитись на дитину очами дитини, тексти Астрід Ліндгрен за силою впливу на масового читача стали справжньою когнітивною революцією: автор «Пеппі» і «Карлсона», по суті, не стільки зламала канон дитячої книжки, скільки створила нову матрицю – і для самоідентифікації дитини, і для уявлення про її роль у суспільстві. Однак доводиться констатувати: попри те, що твори Астрід Ліндгрен належать до найбільш популярних текстів шведської літератури, її творчість не отримала свого належного висвітлення в наукових працях. Нині праці про письменницю, зокрема, у пострадянському просторі, обмежуються лише статтями в довідкових і періодичних виданнях, що містять інформацію переважно біографічного характеру і лише побіжно торкаються її літературних доробків. При цьому практично немає ґрунтовних досліджень безпосередньо творів шведської авторки, в яких би послідовно й цілісно аналізувалися система образів, проблемно-тематичні й художні особливості її творів, а також висвітлювалося питання про роль того чи іншого твору в контексті творчості і самої письменниці, і провідних тенденцій соціокультурного розвитку як Швеції, так і Європи загалом. Недослідженість цього кола питань поряд із широкою популярністю творів «Андерсена ХХ століття» в усьому світі й зумовила актуальність обраної нами теми курсової роботи. Мета роботи полягає в дослідженні особливостей розв’язання проблеми «батьки і діти» в одному з найбільш популярних творів Астрід Ліндгрен – повісті-казці «Роня, дочка розбійника». Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання: 1) визначити особливості coming-of-age story; 2) охарактеризувати художні доробки Астрід Ліндгрен з точки зору розкриття в них проблем дорослішання; 3) розглянути образ Роні як протагоніста повісті «Роня – дочка розбійника»; 4) простежити основні рівні взаємодії світу дорослих і світу дітей у творі «Роня – дочка розбійника». Об’єкт дослідження становить повість Астрід Ліндгрен «Роня, дочка розбійника». Предмет дослідження – прояви жанру coming-of-age story в повісті «Роня, дочка розбійника». Методи дослідження зумовлені метою та завданнями роботи: біографічний, історико-літературний, жанрово-типологічний, порівняльно- типологічний. Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть бути використані при підготовці до лекцій і семінарів з дитячої зарубіжної літератури, написанні курсових робіт. Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел.  

Выводы:Проведене дослідження дає можливість дійти таких висновків. Однією з можливих жанрових матриць, ознаки якої проявляються у творах Астрід Ліндгрен, є жанр coming-(out-)of age story – твір про перехід молодої людини від дитинства чи юності до більш дорослого віку. Coming-(out)-of age story може включати у себе комбінації різних компонентів, серед яких найважливішими є такі подорож героя; перше непорозуміння з батьками; боротьба за виживання; перший болючий досвід: горе, втрата, смерть, відторгнення тощо. Як специфічний різновид coming-(out-)of age story розглядається Bildungsroman, який виник іще в епоху Просвітництва. У ході дослідження виявлено, що попри наявність багатьох спільних рис у структурі та змісті bildungsroman і coming-of-age storу, між ними існують і деякі принципові відмінності. Зокрема, у coming-of-age storу автори не прагнуть будувати оповідь так, ніби вони досліджують, чому і як герої стали дорослими, що є відмінною ознакою bildungsroman-у. Водночас young adult novels більше зосередженні на почуттях, які протагоніст переживає у певний момент (тоді як bildungsroman – на тих, які він пережив у минулому, в дитинстві, юності), а головне – зосереджує увагу на кульмінаційних подіях, що стали безпосередні поштовхом до дорослішання головних персонажів, яке зазвичай відбувається протягом короткого періоду часу, наприклад, одного року навчання, і вкрай рідко охоплює все дитинство або молодість дорослого життя. Окрім цього, bildungsroman-и призначені для дорослих, а інтерес дітей або підлітків до творів цього жанру може виникати лише тоді, якщо їхні герої молоді. У літературних доробках Астрід Ліндгрен відобразився новаторський погляд письменниці на світ дитинства, заснований на повазі до дитячої особистості. Творчість Астрід Ліндгрен є одним з найяскравіших феноменів в історії літератури Швеції та світової дитячої літератури. Джерелом творчості письменниці стало її дитинство та перипетії власного родинного життя. Усі твори Астрід Ліндгрен сфокусовані на дітях, проблемах, пов’язаних з їх існуванням у світі дорослих і розривом між поколіннями. Більшість творів письменниці побудовано з використанням жанрової матриці «роману дорослішання» з урахуванням соціокультурних реалій другої половини ХХ ст., зокрема таких, як жіноча емансипація, питання ґендерних ролей тощо. З точки зору сюжетної організації твори Астрід Ліндгрен відповідають двом жанровим моделям: це або сучасна соціальна ідилія, або твір, в якому активно використовуються традиції народної казки (героїчної, чарівної тощо) та скандинавського фольклору (присутність у її творах тролів, ельфів, домовиків та інших казково-міфологічних персонажів). Відмінною особливістю творів Астрід Ліндгрен є також фантастика, яка присутня практично в усіх її творах, незалежно від того, в якому часопросторі локалізується їх дія: реалії великого міста другої половини ХХ ст. чи умовно-казковий світ. Водночас твори Астрід Ліндгрен вирішують важливі педагогічні проблеми, окреслюють нові стандарти відносин між різними поколіннями: уводячи читача в коло фантазій та емоцій дитини, авторка вчить дорослих поважати її внутрішній світ, бачити в ній особистість. Казкова повість Астрід Ліндгрен «Роня, дочка розбійника», що стала останньою великою книгою письменниці, поєднує в собі ознаки Bildungsroman-у, і coming-(out-)of age story, що поєднуються з жанровою матрицею дитячого фентезі (поєднання умовного середньовіччя та скандинавської міфології). Сюжетотворчим началом повісті є питома для coming-of-age storу і bildungsroman-у ідея дорослішання дитини і становлення її особистості. В казковій повісті Астрід Ліндгрен «Роня, дочка розбійника» головна героїня – дівчинка, що вже саме по собі руйнує звичні ґендерні й літературні стереотипи і традиційні уявлення про дихотомію «хлопчик / дівчинка». Як протагоніст, Роня постає в кількох іпостасях: 1) дитина, яка переживає період дорослішання; 2) як «бунтарка» проти світу несправедливості, а також фанатизму, непримиренності й диктату дорослих; 3) як дитя природи, що втілює в собі всю її життєдайну енергію. Основними рівнями взаємодії світу дорослих і світу дітей у творі є лінії: 1) «мати – дочка»; 2) «батько – дочка»; 3) «старий – дитина». У роботі на основі порівняльно-типологічного аналізу робиться висновок про те, що відносини між Роні і Бірком багато в чому нагадують історію кохання Ромео і Джульєтти. Але на відміну від італійських підлітків, шведські діти змогли захистити свою дружбу. Їм не доводиться вмирати, як Ромео і Джульєтті. Любов батька до дочки перемагає все: отаман Маттіс просить Роні повернутися додому й мириться зі своїм затятим конкурентом отаманом Боркі.  

Литература:1. Андерсен Й. Астрид Линдгрен. Этот день и есть жизнь / Й. Андерсен; перев. на рус. Г. Орлова,. – М. : КоЛибри, 2016. – 464 с. 2. Астрид Линдгрен: «Надо помнить, каким ты был в детстве» 14 ноября 2012 Електронний ресурс // Вокруг книг. – Режим доступу: http://vokrugknig.blogspot.com/2012/11/blog-post_14.html 3. Астрид Линдгрен: обыкновенное чудо Електронний ресурс // Вокруг книг. – Режим доступу: http://vokrugknig.blogspot.com/2012/11/blog-post_14.html 4. Баженова-Сорокина А. Разговор на равных Електронний ресурс / А. Баженова-Сорокина. – Режим доступу: http://vokrugknig.blogspot.com/2012/11/blog-post_14.html 5. Бахтин М. М. Литературно-критические статьи / М. М. Бахтин. – М. : Худ. литература, 1986. – 541 с. 6. Данилкин Л. Эффект Линдгрен Електронний ресурс / Л. Данилкин. – Режим доступу: https://sweden.ru/kultura-i-tradicii/astrid-lindgren-obyknovennoe-chudo/ 7. Зарубежная детская литература: учебник / Н. В. Будур и др.. – М. : Академия, 2008. – 304 с. 8. Ліндгрен А. Роня, дочка розбійника Електронний ресурс / А. Ліндгрен; переклад зі швед. О. Сенюк. – Режим доступу: https://coollib.net/b/334632/read 9. Линдгрен Астрид Електронний ресурс // Универсальная энциклопедия Кирилла и Мефодия. – Режим доступу: http://megabook.ru/article 10. Линдстен К. Э. Астрид Линдгрен и шведское общество Електронний ресурс / К. Э. Линдстен; пер. со шведского А. Поливановой // Неприкосновенный запас – 2002. – № 1(21). – Режим доступу: http://magazines.russ.ru/nz/2002/21/lind-pr.html 11. Меткаф Э.-М. Астрид Линдгрен / Э.-М. Меткаф; пер. с англ. Т. Доброницкой. – Мальме, Швеция : Шведский институт, 2002. – 41 с. 12. Романов В. А. Специфика трансформации традиций романа воспитания в отечественном фэнтези 2000-х гг. (на материале творчества Ника Перумова) / В. А. Романов // Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. – 2014. – № 2 (3). – С. 297–300. 13. Cибирцева В. Г. Элементы фантастического на просторах развитого социализма (компьютерный анализ повестей для детей) Електронний ресурс / В. Г. Cибирцева // Jazyk a kultúra. – 2014. – ?íslo 17–18. – Режим доступу: file:///D:/MyDocs/Downloads/sibirceva.pdf 14. Сказочная энциклопедия / ред. Н. Будур. – М. : ОЛМА Медиа Групп, 2005. – 606 с. 15. Стремстедт М. Великая сказочница: Жизнь Астрид Линдгрен : биография / М. Стремстедт ; пер. со швед.: Е. Энеруд, Е. Ермалинская. – М. : Аграф, 2002. – 304 с. 16. Юзефович Г. Астрид Линдгрен, которая живет… / Г. Юзефович// Психология. – 2008. – № 25 (февраль). 17. Coming-Of-Age Story Електронний ресурс. – Режим доступу: http://tvtropes.org/pmwiki/pmwiki.php/Main/ComingOfAgeStory 18. Littlehale K. Bildungsroman Novels Electronic resource / K. Littlehale. – Mode to access: http://www.storyboardthat.com