Вступление:Реалії сучасних умов господарювання підприємств потребують підвищення уваги як до економічної, так і соціальної складових ефективності управління персоналом, оскільки саме людські ресурси стають головним чинником досягнення успіху в конкурентній боротьбі та розвитку будь-якого бізнесу.
Ефективне управління персоналом є складним багатогранним процесом, від якого залежить результативність діяльності будь-якого підприємства, організації або установи, їх успішне стабільне функціонування та перспективи подальшого розвитку.
В умовах економічної, політичної нестабільності та невизначеності, жорсткої конкуренції, а також обмеженості фінансових ресурсів перед вітчизняними компаніями постає проблема пошуку нових ідей, підходів та методів раціонального використання трудового потенціалу, збільшення продуктивності праці у довгостроковій перспективі, тобто максимального залучення працівника у трудовий процес.
У зв’язку з цим все більшої актуальності набуває питання створення необхідних умов для реалізації цих завдань, а саме – сприятливого соціально-психологічного клімату (СПК) як базису психологічного комфорту персоналу, а також можливості його ефективного регулювання.
Соціально-психологічний клімат, що відповідає цілям підприємства, є неодмінною умовою створення сприятливого середовища для його ефективного функціонування й розвитку, а також підвищення організації та продуктивності праці, як індивідуальної, так і колективної.
Вагомий внесок у розвиток теоретико-методологічних засад дослідження соціально-психологічного клімату було зроблено численними як вітчизняними, так і закордонними вченими, зокрема: Л. М. Карамушкою 4, с. 62–67, Л. Е. Орбан-Лембрик 7, с.320–345, Б. Д. Паригіним, В. В. Бойком, К. Аргарізом, Д. МакГрегором та ін. Б. Д. Паригін 11, с.107 пропонує систему потенціалів використовувати як показники клімату. К. Аргаріз визначав стан клімату з точки зору формальної організаційної політики, потреб та цінностей співробітників, а Д. МакГрегор – за відносинами між менеджерами та їх підлеглими 7, с. 379–408.
Отже, соціально-психологічний клімат відіграє значну роль у забезпеченні високоефективної та продуктивної співпраці членів трудового колективу, впливає на підвищення задоволеності трудовими відносинами, що, у свою чергу, дозволяє досягти високої якості трудового життя.
Стан соціально-психологічного клімату прийнято визначати через показники діяльності, відносин та спілкування в колективі. Зазвичай, дослідники абстрагуються від одних сторін цього явища та концентрують увагу на інших, а, отже, отримані ними дані характеризують тільки деякі з його проявів. Варто зазначити, що сьогодні не існує такої методики дослідження соціально-психологічного клімату, яка б охоплювала всі його показники.
Таким чином, перейдемо до розгляду особливостей створення та регулювання соціально-психологічним мікрокліматом трудового колективу.