Вступление:Проблема визначення поняття «ідіома», незважаючи на достатньо довге його використання в лінгвістичних працях, досі не вирішена однозначно. Зміст і обсяг значення зазначеного поняття все ще не мають чіткої і єдиної дефініції, і як і раніше залишаються предметом дискусій. Немає єдності думок і стосовно термінологічної фіксації єдиного поняття, званих в різних концепціях «ідіомами», «ідіоматизмами», «фразеологічними одиницями», «(власне) фразеологізмами», «фразеологічними зворотами», «фразеолексемами», « фраземами», «фразеосполуками» тощо. Відповідно до існуючих традицій і трактувань, поняття «ідіома» може охопити як порівняно невеликі частини мови, так і значні мовні пласти.
Використання терміна ідіома для визначення всього об’єкта фразеології в основному вважається недоцільним через його багатозначність і застосовується не лише до фразеологізмів, але також до слів і різних граматичних конструкцій.
В англо-американської традиції під ідіомою на практиці стали розуміти будь-який образний вислів, що має національну своєрідність (словосполучення, приказки, вигуки, навіть звуконаслідування).
Теоретичне ж визначення ідіоми в лексичній семантиці зводиться до наступного: ідіома – вираз, значення якого не виводиться зі значень частин, що його утворюють. На підставі цього, ми можемо зробити висновок, що в англо-американській традиції трактування поняття «ідіома» в лексикографії та практиці викладання протиставлена вузькому трактуванню в теорії.
Ширшу картину досліджень з ідіоматики можна прослідкувати в європейській континентальній традиції, пов’язаної в першу чергу з вченням Ш. Баллі і ранніми працями вітчизняних вчених, в яких можна знайти перші спроби намітити проблематику дослідження «злитих виразів» (О. А. Потебня, І. І. Срезневський, Ф. Ф. Фортунатов, В. К. Поржезинський та ін.). Прийнято вважати, що Ш. Баллі вперше в історії мовознавства теоретично осмислив стійкі поєднання, заклавши тим самим основи сучасної фразеології.
Актуальність обраної теми обумовлена інтенсифікацією міжнародної інтеграції у всіх сферах, і, у зв’язку з цим, необхідністю адекватного, коректного розуміння текстів та матеріалів, які насичені такими мовними експресивними засобами як ідіоми.
Мета роботи – розглянути структурні та семантичні особливості вживання ідіом сучасної англійської мови.
У межах цього дослідження, для досягнення вищезгаданої мети, нами поставлено низку завдань:
1. Надати загальну характеристику ідіом.
2. Проаналізувати структурну класифікацію фразеологічних одиниць.
3. Розглянути семантичну класифікацію фразеологічних одиниць.
4. Вивчити семантичну стійкість фразеологічних одиниць.
Об’єктом дослідження є ідіоми сучасного англомовного дискурсу.
Предмет дослідження – структурно-семантичні особливості ідіом.