Релігія і політика

Вступление:На сучасному етапі відмічається зростання інтересу з боку українського суспільства до релігії, яка стала впливовим чинником соціального життя нашої держави, та істотно впливає на процеси розвитку самого соціуму. Нинішній період характеризується суспільним перетворенням, переосмисленням та оновленням багатьох соціальних цінностей, які виступають основою духовного розвитку, свободи та цілісності людського буття. До категорії таких надбань відноситься свобода совісті та релігії, яка виступає виразником, суспільним знаком рівня соціальної гуманності, та демократичності держави. Саме в цьому і проявляються дійсні можливості суспільно-політичної, правової, економічної діяльності релігійних інституцій та релігійного самовизначення особистості. Досить часто подібні проблеми загострюються в державах, в яких відбуваються соціальні зміни у всіх сферах суспільного життя. 

Выводы:Отже, як висновок, потрібно констатувати той факт, що існує необхідність ґрунтовного перегляду державної політики щодо церкви. Вона мала б допомагати встановленню соціальної злагоди та гармонії у державно-церковних відносинах. У формуванні державної політики головною метою має стати пошук способів консолідації всіх громадян. Церква повинна сприяти укріпленню української держави. Вона ніколи не відсторонювалась від потреб народу і, співпрацюючи на партнерських засадах з державою, діяла на користь людства. Саме тому розглянута тематика має перспективний характер і потребує постійних досліджень державно-церковних відносин в нашій державі.