Вступление:Актуальність теми обумовлена тим, що вітчизняна журналістська етика до цього часу не стала об’єктом спеціального комплексного дослідження. На початку ХХІ ст. моральна особистісна відповідальність кожної людини залежить від моральної свідомості, яка представлена у вигляді цінностей, норм і знань. Сучасна економічна кризова, панування економічних цінностей над духовними, низький рівень дотримання етичних вимог, маніпулювання громадською думкою, а також завуальована пропаганда цінностей, що відповідають лише груповим інтересам, а не загальнолюдським, довели, що на сучасному етапі в Україні актуальною постає проблема моралі, до вирішення якої мають долучитися й журналісти. Для того, аби їх вирішити, журналістам, насамперед, потрібно виховати у собі неприйняття будь-яких інших принципів діяльності, окрім морально-етичних, а також слід доносити до аудиторії ту інформацію, яка стосуватиметься інтересів її споживачів, а не власників засобів масової інформації
Сучасний суспільний розвиток вимагає формування духовності як журналіста, так і журналістики в цілому. Даний процес складний, тривалий і передбачає виховання та самовиховання в людині непримиренності до відхилень від моральних принципів і норм, особливо, коли мова йде про журналіста, адже майже в усіх сферах суспільства дедалі більше зростає роль та значення моральних принципів. Саме тому до журналістів як регуляторів людської свідомості висувають певні етичні та моральні вимоги.
Мета роботи полягає в у визначенні та характеристиці моральних проблем у професії журналістики.