Правові засади соціальної захищеності інвалідів в Україні

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ 7 1.1. Поняття соціального захисту інвалідів в Україні 7 1.2. Інвалідність як юридичний та медичний факт, їх співвідношення 20 1.3. Сучасний стан соціального захисту інвалідів в Україні 27 РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ В УКРАЇНІ 39 2.1. Принципи соціального захисту інвалідів за чинним законодавством України 39 2.2. Права інвалідів у сфері праці 50 2.3. Права інвалідів у сфері соціального забезпечення 60 РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ В УКРАЇНІ 78 3.1. Зарубіжний досвід правового регулювання соціального захисту інвалідів 78 3.2. Гармонізація національного законодавства у сфері соціального захисту інвалідів із положеннями міжнародних стандартів 88 ВИСНОВКИ 101 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 108  

Реферат:Магістерська робота, 113 с., використано джерел 105 КЛЮЧОВІ СЛОВА – інвалідність, соціальний захист інвалідів, правове регулювання, принципи соціального захисту, права інвалідів, міжнародні стандарти. ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ – ефективність норм трудового права та права соціального забезпечення, що регулюють працю і соціальне забезпечення інвалідів. ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ – виступають норми права, які регулюють працю і соціальне забезпечення інвалідів; норми міжнародного права, що регулюють захист прав інвалідів; практика. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ – розробка нових теоретичних і практичних підходів до правового регулювання праці та соціального забезпечення інвалідів в Україні. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ: в роботі зроблено комплексне наукове дослідження теоретичних і практичних проблем правового регулювання праці та соціального забезпечення інвалідів; обгрунтовано теоретичні підходи до правового регулювання праці та соціального забезпечення інвалідів, на підставі яких формулюються пропозиції щодо вдосконалення законодавства з метою забезпечення гідного рівня життя даної категорії населення. СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ: результати дослідження можуть служити основою нормотворчої діяльності в сфері правового регулювання праці та соціального забезпечення інвалідів.  

Вступление: Актуальність теми дослідження. Звернення до заявленої теми пов’язане з пріоритетним характером, який носить захист прав людини в даний час, особливо такої соціально вразливої категорії населення, як інваліди. Захист і заохочення прав інвалідів, реалізація цих прав – актуальна проблема як для України, так і для міжнародного співтовариства в цілому. За деякими оцінками, понад мільярд людей, або близько 15% населення світу, живуть з будь-якою формою інвалідності. Чисельність інвалідів продовжує зростати. Це, зокрема, відбувається через старіння населення, глобальне зростання хронічних хвороб (діабет, серцево-судинні хвороби, психічні захворювання), збільшення збройних конфліктів. До інвалідів відносяться особи зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар’єрами можуть заважати їх повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими. Інваліди в будь-якій країні складають меншість і стикаються з негативним ставленням і адаптаційними проблемами, які не дозволяють їм на рівноправній основі активно брати участь в житті суспільства. У процесі реалізації своїх прав інваліди часто зустрічаються з численними порушеннями їх прав. Проблеми інвалідів довгий час залишалися непоміченими міжнародним співтовариством. Інвалідність довгий час не розглядалася як правозахисна проблема, але розцінювалася в більшій частині як питання надання медичної допомоги та реабілітації. Останнім часом пріоритети міжнародного співробітництва з проблематики інвалідності сильно змінилися. Визнання проблеми забезпечення прав інвалідів в якості міжнародної, а також необхідності вдосконалення співробітництва держав в цій сфері суспільних відносин відбулося завдяки прийняттю в 2006 році Конвенції ООН про права інвалідів та Факультативного протоколу до неї. Конвенція закріплює міжнародні стандарти в галзуі захисту прав зазначеної категорії населення, надаючи їм юридично обов’язковий характер. Більш того, в 2013 році Генеральна Асамблея ООН врахувала інтереси і потреби інвалідів у переліку заходів по реалізації цілей в галузі розвитку, сформульованих в Декларації тисячоліття ООН. Однак, незважаючи на зміни, що відбуваються в міжнародному регулюванні правового становища інвалідів, проблема заохочення і захисту прав цієї соціально вразливої групи населення не перестає бути актуальною. В Україні, в зв’язку з ратифікацією Конвенції про права інвалідів, вносяться відповідні зміни до нормативно-правових актів, коригуються принципи державної соціальної політики по відношенню до інвалідів. І тому стратегічна мета соціального захисту інвалідів, яка проголошена державою, на наш погляд, повинна досягатися шляхом поєднання надання різних видів соціального забезпечення з заходами щодо раціонального працевлаштування та створення адекватних умов праці інвалідам, які зберегли можливість і бажання працювати. Зазначений взаємовплив соціального забезпечення та забезпечення зайнятості інвалідів є аргументом, що обумовлює необхідність спільного вивчення правового регулювання даних сфер діяльності. Відсутність концептуального системного підходу до формування правового регулювання праці та соціального забезпечення інвалідів тягне їх низьку ефективність і непрогнозовані згубні наслідки, в тому числі – порушення громадянських прав інвалідів. Таким чином, темою дослідження стало правове регулювання праці та соціального забезпечення інвалідів в Україні. Окремі питання щодо соціально-правового захисту інвалідів були предметом дослідження у наукових працях таких вчених, як В. С. Андрєєв, К. П. Бондарчук, Н. Б. Болотіна, К. Н. Гусов, Н. Ф. Дементьєва, О. Є. Мачульська, Е. К. Наберушкін, П. Д. Пилипенко, С. М. Прилипко, І. М. Сирота, С. М. Синчук, Н. М. Стаховська, Б. І. Сташків, Б. С. Стичинський, Е. Г.Тучкова, М. І. Флястер, Я. М. Фогель, О. І. Холостова, О. Г. Чутчева, В. Ш. Шайхатдинов, Л. П. Шумна, О. О. Яременко, О. М. Ярошенко тощо. Об’єктом дослідження виступає ефективність норм трудового права та права соціального забезпечення, що регулюють працю і соціальне забезпечення інвалідів. Предметом дослідження виступають норми права, які регулюють працю і соціальне забезпечення інвалідів; норми міжнародного права, що регулюють захист прав інвалідів; практика. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка нових теоретичних і практичних підходів до правового регулювання праці та соціального забезпечення інвалідів в Україні. Завдання дослідження: ? визначити поняття соціального захисту інвалідів в Україні; ? дослідити інвалідність як юридичний та медичний факт; ? встановити сучасний стан соціального захисту інвалідів в Україні ; ? навести принципи соціального захисту інвалідів за чинним законодавством України; ? визначити права інвалідів у сфері праці; ? дослідити права інвалідів у сфері соціального забезпечення; ? розглянути зарубіжний досвід правового регулювання соціального захисту інвалідів; ? дослідити гармонізацію національного законодавства у сфері соціального захисту інвалідів із положеннями міжнародних стандартів. Методологічна основа дослідження. Методологія дослідження полягає в використанні загальнонаукового дидактичного методу пізнання, універсальних наукових методів (структурно-функціонального, системно-структурного, статистичного, аналізу і синтезу), спеціальних юридичних методів (історико-правового, порівняльно-правового, формально-юридичного та ін.). Наукова новизна дослідження. В роботі зроблено комплексне наукове дослідження теоретичних і практичних проблем правового регулювання праці та соціального забезпечення інвалідів. В роботі обґрунтовуються теоретичні підходи до правового регулювання праці та соціального забезпечення інвалідів, на підставі яких формулюються пропозиції щодо вдосконалення законодавства з метою забезпечення гідного рівня життя даної категорії населення. Практична значущість дослідження полягає в розробці загальних підходів до правового регулювання праці та соціального забезпечення інвалідів, а також в численних пропозиціях, спрямованих на вдосконалення структури і змісту законодавства. Результати дослідження можуть служити основою нормотворчої діяльності в сфері правового регулювання праці та соціального забезпечення інвалідів. Структура роботи відбиває мету, задачі та основні напрями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 118 сторінок.   

Выводы: Підводячи підсумок дослідження, нижче у відповідність зі структурою роботи коротко формулюються основні теоретичні висновки, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері праці та соціального забезпечення інвалідів. Інвалідність є еволюціонуючою соціальною категорією, яка змінюється під впливом сприйняття соціумом людей з фізичними і психічними порушеннями, обумовленого науковими досягненнями в галузі медицини, соціології та ін. Тому турбота держави про інвалідів може варіювати від надання безкоштовного житла і їжі (що було характерно для середньовіччя), до захисту від дискримінації та створення умов для інтеграції в суспільство, існуючі в наш час. Сучасна державна соціальна політика щодо інвалідів, що реалізується шляхом прийняття нормативно-правових актів, повинна ґрунтуватися на змішаній парадигмі інвалідності і передбачати як розвиток соціального забезпечення інвалідів, так і інтеграцію інвалідів у суспільство, яка б означала надання їм прав і можливостей брати участь у всіх сферах суспільної діяльності нарівні з іншими людьми за умови компенсації відхилень у розвитку і обмежень в можливостях. У міжнародних актах ООН та МОП не існує єдиного визначення інвалідності. Різні визначення були сформульовані на основі різних парадигм інвалідності. Визначення на основі змішаної парадигми містяться в Стандартних правилах забезпечення рівних можливостей для інвалідів та Всесвітній програмі дій щодо інвалідів. У Конвенції про права інвалідів, яка є останнім найбільш важливим міжнародним договором, що стосуються даної категорії осіб, міститься визначення інвалідності, засноване на популяційно-центричній парадигмі. Тому його недоцільно дослівно відтворювати в українському законодавстві. В українському законодавстві поняття «інвалід» та «інвалідність» надаються виходячи з визнаної державою моделі інвалідності. Оскільки державна політика щодо інвалідів ґрунтується на моделях інвалідності, що відносяться до змішаної парадигми, визначення зазначених понять необхідно формулювати спираючись на ці моделі. При цьому визначення буде відповідати Конвенції про права інвалідів, якщо одним з його елементів стане вказівка на існування соціальних бар’єрів, з якими стикаються люди в зв’язку з порушенням здоров’я. Зайнятість інваліда – це відповідна стану здоров’я інваліда та приносить регулярний дохід трудова діяльність по наймуя з інших підстав. Обов’язок держави забезпечити можливість зайнятості інвалідів випливає з належить інвалідам права на працю, що обумовлює можливість працювати з будь-якої доступної інваліду професії. Тому держава повинна забезпечити реалізацію цієї можливості без виділення будь-яких пріоритетів у цій сфері. Єдиним обмеженням діяльності держави попрофессіональной реабілітації та забезпечення зайнятості інвалідів є протипоказання професії інваліду за станом здоров’я. Отже, виходячи з цього, пропонуємо у зазначених вище нормативно-правових актах визначення терміна «інвалідність» викласти у такій редакції: «інвалідність – це встановлена медико-соціальною експертною комісією міра втрати здоров’я та обмеження життєдіяльності, що перешкоджає або позбавляє конкретну особу здатності чи можливості здійснювати діяльність у спосіб та у межах, що вважаються для особи нормальними залежно від вікових, статевих, соціальних і культурних факторів». Праця має для інваліда економічне і соціально-психологічне значення, оскільки є засобом поліпшення його матеріального становища і інтеграції в суспільство. Однак, в даний час з боку держави і суспільства в цілому не має адекватної реакції на потребу інвалідів у працевлаштуванні. Для зміни ситуації, що склалася необхідно прийняти Концепцію професійної реабілітації та сприяння зайнятості інвалідів, яка може стати основою розвитку законодавства у зазначеній сфері. В даній Концепції слід визначити цілі, принципи, завдання, основні напрями та механізми реалізації державної політики щодо стимулювання пропозиції праці інвалідів, попиту на працю інвалідів і узгодження попиту і пропозиції. Основними формами сприяння держави зайнятості інвалідів є підтримка спеціалізованих підприємств для інвалідів, квотування робочих місць, субсидування створення спеціальних робочих місць для інвалідов. Розвиток нормативно-правового регулювання діяльності спеціалізованих підприємств повинно забезпечувати досягнення цілей існування. Перша – підготовка інвалідів для ефективного працевлаштування на відкритому ринку праці, друга – надання роботи інвалідам, працевлаштування яких внаслідок наявних важких функціональних порушень неможливо на звичайних підприємствах. Виходячи з цього, можна визначити два види організацій, в які слід перетворити спеціалізовані підприємства. Перший вид – центр професійної та медико-соціальної реабілітації інвалідів, який займається підготовкою інвалідів до роботи на відкритому ринку праці. Центр набуває статус реабілітаційної організації і фінансується державою на загальних умовах, встановлених для реабілітаційних організацій. Другий вид – створене для працевлаштування інвалідів соціальне підприємство, що діє на основі соціального підприємництва. Стимулювання створення подібних підприємств слід здійснювати через цільові програми сприяння зайнятості інвалідів, які можуть передбачати на ці цілі субсидії або позики. Квотування – це поширена на всіх роботодавців вимога працевлаштувати на мінімальну кількість робочих місць, встановлену в процентному відношенні до середньооблікової чисельності працівників організації, громадян, які особливо потребують соціального захисту і зазнають труднощів в пошуку роботи. Доцільно, щоб система квотування існувала одночасно із системою антидискримінаційного законодавства. Тому потрібне внесення ряду змін до законодавства з метою вдосконалення правового регулювання системи квотування. З метою вдосконалення правового регулювання створення спеціальних робочих місць для інвалідів необхідно розробити Положення про спеціальне робоче місце для інваліда, в якому слід визначити порядок державного фінансування створення цих робочих місць, вимоги до них, обов’язки роботодавців по їх створенню та збереженню. Право на соціальне забезпечення – право фізичної особи у випадку настання соціального ризику на отримання від держави відповідного її потребам виду соціального забезпечення (пенсій, допомог, компенсаційних виплат, соціальних послуг, пільг) в порядку обов’язкового соціального страхування або на безеквівалентной основі, що гарантують людині гідне життя. Основний недолік системи соціального забезпечення – її рівень, який дозволить повністю реалізувати відповідні міжнародні стандарти та забезпечити гідне життя інвалідів. Розмір соціальної пенсії по інвалідності, орієнтований на встановлений державою прожитковий мінімум, не забезпечує гідний рівень життя, в зв’язку з чим, не реалізуються положення міжнародних актів і норми Конституції України. Для зміни ситуації, що склалася, в першу чергу, потрібен перегляд норм, що стосуються встановлення прожиткового мінімуму – розширення асортименту споживчого кошика, збільшення обсягу споживчого кошика інвалідів, які не досягли пенсійного віку, і т.д. Соціальною є послуга, спрямована на надання побутової, медичної, психолого-педагогічної, економічної та правової допомоги в обсязі та порядку, встановлених законодавством, яка надається державою повністю або частково. Відмінними рисами соціальних послуг є їх безеквівалентність і надання за рахунок державних коштів. Дані характеристики відрізняють соціальні послуги від благодійних і комерційних послуг. Суспільні відносини, пов’язані з наданням соціальних послуг, регулюються правом соціального забезпечення, оскільки мають специфічні риси, які є загальними для відносин, що становлять предмет даної галузі права. Згідно з міжнародними стандартами соціальне обслуговування інвалідів повинно бути спрямоване на те, щоб максимально можливо продовжити проживання інвалідів в звичній домашній обстановці і соціальному оточенні. Дослідивши досвід зарубіжних країн щодо регулювання відносин соціального захисту осіб з інвалідністю ми пришли до наступного. Соціальний захист інвалідів у нашій державі має низку актуальних та гостро потребуючих швидкого вирішення проблем, пов’язаних із соціальним захистом відповідної категорії осіб, зокрема незабезпечення повною мірою реалізації прав осіб з обмеженими функціональними можливостями у сфері освіти, користування транспортними послугами та зв’язком, безперешкодного доступу до об’єктів житлово-комунального та громадського призначення, інформації; обмежене фінансування програм соціального захисту інвалідів тощо, які необхідно викорінювати в інтересах відповідної категорії осіб, зокрема шляхом: 1) вивчення зарубіжного досвіду щодо соціального захисту інвалідів, що є необхідною умовою розвитку відносин у відповідній сфері у нашій державі, оскільки сучасний стан відповідного соціального явища гостро потребує використання моделей та підходів, які вже підтвердили свою ефективність у державах світу, а також виявлення помилок задля їх недопущення у національній практиці; 2) впровадження на національному рівні міжнародного досвіду регулювання відповідного змісту відносин, де таке регулювання має позитивні результати. Враховуючи зазначене, слід: 1) у національну практику щодо соціального захисту інвалідів на прикладі Швеції запровадити такі форми підтримки осіб з обмеженими функціональними можливостями, як персональний асистент, контактна особа чи супроводжуючий, послуги яких оплачувалися б за рахунок місцевих бюджетів; 2) запровадити практику надання вищезазначених послуг громадськими організаціями інвалідів, у тому числі всеукраїнськими, з подальшою компенсацією їх вартості за рахунок коштів, що передбачаються на спеціальні програми, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів; 3) перейняти досвід Німеччини щодо забезпечення осіб з обмеженими функціональними можливостями інвалідними візками, шляхом врахування фізичних особливостей кожного претендента на відповідний технічний засіб при його виробництві задля забезпечення індивідуальних потреб особи з інвалідністю; 4) створити аналогічний США сайт «Інформація для інвалідів» (DisabilityInfo.gov), який би носив характер «гарячої лінії»: інваліди мали б доступ до необхідної інформації щодо заходів їх соціального захисту, а в разі виникнення запитань – у них була б змога оперативно отримати на них відповіді тощо. З метою виконання юридичних зобов’язань України щодо забезпечення виконання Конвенції ООН про права інвалідів, відображення повною мірою її положень у національному законодавстві, планах соціально-економічного розвитку та державному бюджеті нами запропоновано розробити Загальнодержавний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права інвалідів, структурувавши його наступним чином: I. Загальна частина; II. Мета Плану дій; III. Напрями розв’язання проблем; IV. Завдання і заходи; V. Очікувані результати, ефективність; VI. Суб’єкти реалізації заходів та джерела фінансування  

Литература: 1. Ярская-Смирнова Е. Р. Социальная работа с инвалидами / Е. Р. Ярская-Смирнова, Э. К. Наберушкина.– СПб. : Питер, 2014. – 316 с. 2. Бондарчук К. П. Забезпечення трудової зайнятості інвалідів в Україні: стан, проблеми та перспективи / К. П. Бондарчук // Соціальний захист. – 2004. – № 1. – С. 21–26. 3. Шумна Л. П. Правові основи реабілітації інвалідів в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Л. П. Шумна. – Одеса, 2002. – 160 с. 4. Лiсовий Кодекс України від 21 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99. 5. Про оборону України : Закон України від 6 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 9. – Ст. 106. 6. Про державну службу : Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490. 7. Про Службу безпеки України : Закон України від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст.382. 8. Алексеев С. С. Общая теория права: Курс в 2–х т. – Т.1. / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 2009. – 359 с. 9. Малеин Н. С. Гражданский закон и право личности в СССР / Н. С. Малеин. – М. : Юрид. лит., 1981.– 215 с. 10. Копейчиков В. В. Роль функции советского государства в создании благоприятных условий для реализации прав граждан в условиях развитого социализма / В. В. Копейчиков. – М. : Юрид. лит., 1983. – 251 с. 11. Скакун О. Ф. Теория государства и права / О. Ф. Скакун. – Харьков : Консум, 2000. – 704 с. 12. Мерзин Б. Н. Категория охраны прав граждан. / Б. Н. Мерзин // Проблемы гарантий осуществления защиты прав граждан. – Тарту, 1977. – 168 с. 13. Тараненко С. М. Захист прав і свобод громадян у провадженні в справах про адміністративні правопорушення та їх забезпечення в діяльності міліції : Автореф. дис. … канд. юрид. наук / С. М. Тараненко. – К., 2000. – 20 с. 14. Ростовщиков И. В. Обеспечение и защита прав и свобод личности: вопросы теории и практика органов внутренних дел : Автореф. дис.…докт. юрид. наук / И. В. Ростовщиков. – М., 1997. – 29 с. 15. Лазор Л. И. Предмет права социального обеспечения: правовые проблемы : Матеріали науково–практичної конференції „Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки” / Л. И. Лазор. – Х. : Нац. Ун-т внутр. справ, 2013. – С. 181–186. 16. Сирота И. М. Право социального обеспечения в Украине / И. М. Сирота. – Х. : «Одиссей», 2004. – 384 с. 17. Чутчева О. Г. Правове регулювання соціального захисту громадян України : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук / О. Г. Чутчева. – Харків, 2003. – 18с. 18. Шайхатдинов В. Ш. Право социального обеспечения России / В. Ш. Шайхатдинов. – Екатеринбург, 2010. – 198 с. 19. Право социального обеспечения России : учебник. / Под ред. К. Н. Гусова, 3-е изд., перераб. и доп. – М. : ТК Велби, Изд–во Проспект, 2013. – 488 с. 20. Болотіна Н. Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні / Н. Б. Болотіна. – К. : Знання, 2005. – 381 с. 21. Процевський О. І. Предмет трудового права України / О. І. Процевський // Право України. – 2001. – № 12. – 89 с. 22. Яковюк І. В. Соціальна держава: питання теорії та шляхи її становлення : Автореф. дис.к.ю.н. / І. В. Яковюк. – Харків, 2000. – 80 с. 23. Право соціального забезпечення : навч. посіб. для студ. юрид. спец, вищ. навч. закл. / За ред. П. Д. Пилипенка. – К. : Видавничий Дім „Ін Юре”, 2006. – 496 с. 24. Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 7 квітня 2004 р. № 183 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 17. – Ст. 1235 (втратила чинність). 25. Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності : Наказ МОЗ України від 05.09.2011 № 561 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11 26. Вигдорчик Н. А. Теория и практика социального страхования / Н. А. Вигдорчик // Теоретические основы социального страхования. – 3-е изд. Вып. 1 – М. : Петроград: Книга, 1923. – 151 с. 27. Андреев В. С. Право социального обеспечения в СССР : учебник / В. С. Андреев. – М. : Юрид. лит., 1987. – 352 с. 28. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – К. : Наукова думка, 1970–1980. – Т. 4. – С. 24. 29. Вегера С. А. Вирішення проблем інвалідів: державний підхід / С. А. Вегера // Соціальний захист. – 2011. – № 11. – С. 11–13. 30. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов ; Под ред. чл. – корр. АН СССР Н. Ю. Шведовой, 18-е изд. стереотип. – М. : Русский язык, 1986. – 620 с. 31. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 21. – Ст. 252. 32. Про реабілітацію інвалідів в Україні : Закон України // Відомості Верховної Ради України України. – 2006. – № 2–3. – Ст. 36. 33. Европейская социальная хартия: Справочник: пер. с фр. – М. : Междунар. Отношения, 2000. – 253 с. 34. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельника. – К., 1975. – 370с. 35. Реабилитация инвалидов в Великобритании и Франции / Под. ред. А. Н. Дашкиной, А. И. Осадчих.– М. – 2010. – 386 с. 36. Фогель Я.М. Социальное обслуживание инвалидов.- М.: Юрид. лит. – 1986.- 176с. 37. Новак П. Реабилитация психически больных и инвалидов в Германии // Здравоохранение Российской Федерации.- 2009.- №3.- 159с 38. Венедиктов В. С. Трудовое право Украины : учебное пособие / В. С. Венедиктов. – Х. : Консум, 2004. – 305 с. 39. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун. – Харків : Консум, 2001. – 656 с. 40. Лившиц Р. З. Современная теория права. Краткий очерк / Р. З. Лившиц. – М. : Ин-т гос. и права РАН, 1992. – 94 с. 41. Всеобщая декларация прав человека. В кн. Действующее международное право. В 3-х томах. / Составители Ю. М. Колосов и Э. С. Кривчикова. – Т. 2. – М. : Изд-во Моск. независимого института международного права, 1999. – 832 с. 42. Международный пакт о гражданских и политических правах. В кн. Действующее международное право. В 3–х томах. / Составители Ю. М. Колосов и Э. С. Кривчикова. Т. 2. – М. : Изд-во Моск. независимого института международного права, 1999. – 832 с. 43. Международный пакт о экономических, социальных и культурных правах. В кн. Действующее международное право. В 3–х томах / Составители Ю. М. Колосов и Э. С. Кривчикова. Т. 2. – М. : Изд–во Моск. независимого института международного права, 1999. – 832 с. 44. Декларация о принципах международного права, касающихся дружественных отношений и сотрудничества между государствами в соответствии с Уставом Организации Объединенных Наций. В кн. Международное право в документах / Сост. Н. Т. Блатова. – М. : Юрид. лит., 1982. – 876 с. 45. Конвенція про дискримінацію в галузі праці і занять. В кн. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Качуренко. – 2–е вид. – К. : Юрінформ, 1992. – 200с. 46. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. В кн. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Качуренко. – 2–е вид. – К. : Юрінформ, 1992. – 200 с. 47. Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти. В кн. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Качуренко. – 2-е вид. – К. : Юрінформ, 1992. – 200 с. 48. Конвенція про статус біженців // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2001. – № 11. – С. 111–120. 49. Конвенція про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів. В кн. Міжнародне законодавство про охорону праці. У трьох томах / Упорядник Е.М.Теличко. – Т. 2. – К. : Основа, 1997. – 437с. 50. Декларація про права інвалідів. В кн. Права інвалідів в Україні. – 2–е вид., доп. і перероб. – К. : Сфера, 2002. – 358 с. 51. Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів. В кн. Права інвалідів в Україні. – 2–е вид., доп. і перероб. – К. : Сфера, 2002. – 358с. 52. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141. 53. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131. 54. Про ратифікацію Конвенції ООН про права інвалідів : Закон України від 16 грудня 2009 р. № 1767-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 9. – Ст. 77. 55. Державна цільова програма “Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” на період до 2020 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2012 р. № 706. 56. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122. 57. Свердлык Г. А. Принципы советского гражданского права : моногр. / Г. А. Свердлык. – Красноярск : Изд-во Красноярск. ун-та, 1985. – 199 с. 58. Колодій А. М. Принципи права України : моногр. / А. М. Колодій. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 206 с. 59. Коваль О. А. Принципи процесуального права та їх втілення в законодавчій регламентації діяльності міліції України : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / О. А. Коваль ; Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2005. – 198 с. 60. Загальна теорія держави і права : підруч. / за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2009. – 584 с. 61. Гончаров В. О. Соціальне обслуговування як організаційно-правова форма соціального забезпечення: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / В. О. Гончаров ; ІДП НАН України. – К., 2011. – 199 с. 62. Сирота И. М. Право социального обеспечения в Украине : учебник изд. 6-е. / И. М. Сирота. – Харьков : Одиссей, 2006. – 432 с. 63. Карпенко О. А. Діяльність органів публічного управління в системі соціально-економічних відносин: навч.-метод. посіб. / О. А. Карпенко, О. Б. Білявська. – К. : НАДУ, 2008. – 56 с. 64. Болотіна Н. Б. Право соціального захисту України : навч. посіб. / Н. Б. Болотіна. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 663 с. 65. Інвалідність. Практичний посібник для парламентарів щодо Конвенції про права інвалідів та Факультативного протоколу до неї. – К. : ТОВ «Гранд-Прес», 2008. – 152 с. 66. Права людей з інвалідністю в Україні: звіт за результатами громадського моніторингу, 2008 – 2009 / Всеукраїнське громадське соціально-політичне об’єднання «Національна Асамблея інвалідів України». – К., 2009. – 68 с. 67. Соціальний захист та соціальне забезпечення інвалідів: актуальні проблеми правового регулювання: матеріали науково-практичної конференції; м. Київ, 4 грудня 2009 року/ за заг. ред. А. П. Зайця, В. Л. Костюка. – К. : ВГОІ «Інститут реабілітації та соціальних технологій», ПВГОІ «ІР СТ Україна», 2010. – 137 с. 68. Доступ людей с ограниченными возможностями к социальным правам в Европе / Страсбург: Access to social rights for people with disabilities in Europe, 2003. – 154 с. 69. Accessibility: principles and guidelines / Council of Europe. – Strasbourg, 2004. – 24 p. 70. Социология: наука об обществе / Под ред. В. П. Андрущенко и Н. И. Горлача. – Х. : Рубикон, 1997. – 683с. 71. Есинова Н. И. Экономика труда и социально-трудовые отношения : учебное пособие / Н. И. Есинова. – К. : Кондор, 2003. – 462 с. 72. Конвенція № 159 „Про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів” В кн. Міжнародне законодавство про охорону праці. У трьох томах / Упорядник Е. М. Теличко. – Т.2. – К. : Основа, 1997. – 375 с. 73. Державна типова програма реабілітації інвалідів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006р. № 1686 Електронний ресурс – Режим доступу : http//zakon.rada.gov.ua. 74. Киселев И. Я. Зарубежное трудовое право : учебник для вузов / И. Я. Киселев. – М. : Издательская группа НОРМА–ИНФРА. М, 1998. – 263 с. 75. Про охорону праці : Закон України від 14.10.1992 № 2694-XII // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 2. – Ст. 10. 76. Науково–практичний коментар до законодавства України про працю / Б. С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань. – К. : АСК, 2002. – 1024 с. 77. Врегулювання проблемних питань працевлаштування та захисту прав інвалідів у сфері праці: практичний посібник / за заг. ред. В.М. Дьяченка та М.Л. Авраменка. – К.: Університет «Україна», Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів, 2007. – 156 с. 78. Про становище інвалідів в Україні: Національна доповідь / Міністерство праці та соціальної політики України, Державна установа Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин Мінпраці України. – К. – 2008. – 200 с. 79. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 9 липня 2003 р. № 1058-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 49 – 51. – Ст. 376. 80. Про пенсійне забезпечення: Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 3. – Ст. 10. 81. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 28 лютого 1991 р. № 796-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 16. – Ст. 200. 82. Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам: Закон України від 18 травня 2004 р. № 1727-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 1. – Ст. 1. 83. Ільчук Л. І. Соціальне страхування: теоретико-методологічні проблеми Електронний ресурс / Л. І. Ільчук. – Режим доступу : http://cpsr.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=35:2010-06-13-21-18-25&catid=20:2010-06-13-21-06-26&Itemid=27. 84. Деякі питання пенсійного забезпечення громадян: постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 25. – Ст. 785. – С. 60. 85. Про встановлення середньої вартості санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 16 лютого 2011 р. № 55 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 17. – Ст. 721. 86. Підвищення рівня адресності програм соціальної допомоги в Україні: Дослідження Світового банку. – Версо-04, 2010. – 84 с. 87. Чічкань М. В. Діяльність громадських організацій у сфері захисту інвалідів / М. В. Чічкань // Форум права. – 2014. – № 3. – С. 523–526. 88. Кравченко М. В. Актуальні проблеми соціального захисту інвалідів Електронний ресурс / М. В. Кравченко. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/dutp/2010_2/txts/10kmvziu.pdf 89. Про затвердження Державної програми розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на період до 2011 року: постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 716 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 37. – Ст. 1470. 90. The city of Stockholmstad The International Department at Stockholm City Hall. – 2007. – 35 p. Grafts service / Ministry of Health and Social Affairs, Sweden. ¬Stockholm. – April. – 2007. – p. 4. 91. Local government in Sweden¬organization, activities and finance / The Ministry of Finance. – 10333 Stockholm. – 2007. – 20 p. 92. Levels of local democracy in Sweden / Swedish Association of Local Authorities and Regions. – 2007. – 22 p. 93. Крещенко Н. Соціальний діалог з позиції країн ЄС Електронний ресурс / Н. Крещенко // Віче. Журнал Верховної Ради України. – Режим доступу : http://www.viche.info 94. Бондар Н. О. Основні напрями та особливості соціального захисту інвалідів у країнах ЄС / Н. О. Бондар // Бізнес Інформ. – 2012. – № 6. – С. 120–124. 95. Соціальний захист населення України : навч. посіб. / авт. кол. : І. Ф. Гнибіденко, М. В. Кравченко, О. М. Коваль, О. Ф. Новікова та ін. ; за заг. ред. В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. – К. : Вид-во НАДУ; Вид-во “Фенікс”, 2010. – 212 с. 96. Огляд системи соціального захисту в країнах–учасницях Європейського Союзу: Юридично–соціальний портал Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.pilga.in.ua/node/19. 97. Норд Г. Л. Зарубіжний досвід забезпечення можливостей людського розвитку для інвалідів / Г. Л. Норд // Економіка та держава. – 2015. – № 11. – С. 65–70. 98. Тарасенко Е. А. Государственная социальная политика в отношении лиц с ограниченными возможностями здоровья (сравнительный анализ на примере Российской Федерации, США и Великобритании) : дис. … канд. социолог. наук. / Е. А. Тарасенко. – М., 2005. – 168 с. 99. Жаворонков Р. Технология инклюзивного образования инвалидов, применяемая в вузах США. Монография. – Саарбрюккен: LAP LAMBERT Academic Publishing GmbH & Co. KG, 2011. – 217 с. 100. Морозов П.Е. Сравнительный анализ правового регулирования проблем занятости и трудоустройства в РФ и в США : дис. … канд. юрид. наук. – М., 1997. – 163 с. 101. США: страна инвалидов Електронный ресурс. – Режим доступу: http://svetlana75.livejournal.com/424861.html 102. Врегулювання проблемних питань працевлаштування та захисту прав інвалідів у сфері праці: практичний посібник / за заг. ред. В.М. Дьяченка та М. Л. Авраменка. – К.: Університет «Україна», Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів, 2007. – 156 с. 103. Кулієва Л. Пріоритетні напрямки сучасної державної політики у сфері соціального захисту інвалідів/ Л. Кулієва // Актуальні проблеми державного управління. – 2014. – Вип. 2. – С. 42–46. 104. Тищенко О. В. Систематизація соціально–забезпечувального законодавства України / О. В. Тищенко // Вчені Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Юридичні науки». – 2013. – Т. 26 (65) № 2–2. – С. 65–70. 105. Мельник В. П. Розвиток законодавства про соціальний захист осіб з інвалідністю в умовах незалежної української держави / В. П. Мельник // Публічне право. – 2015. – № 2. – С. 260–266.