Выводы:Однією із найстрашніших хвороб нашого суспільства є наркоманія. Під наркоманією розуміється вживання наркотиків чи подібних до них речовин без медичних приписів. Головна небезпека наркоманії — не стільки в спри¬чиненні фізіологічної шкоди особі, яка вживає наркотики, скільки в на¬ступній деградації особистості, яка виникає в 10-20 разів швидше, ніж при алкоголізмі. Наркоманія - це хворобливий потяг до наркотичних речовин, уживаним різними способами (ковтання, вдихання, внутрішньовенна ін'єкція) із метою домогтися одурманюючого стану. Лікування наркоманії й токсикоманій проводять з урахуванням наступних принципів: 1. Лікування повинне бути тривалим і безупинним. 2. Терапія повинна бути максимально індивідуалізованою, при цьому необхідно враховувати всі особливості хворого. 3. Лікування повинне бути комплексним. Воно припускає використання різних медикаментозних засобів. 4. Під час лікування підлітка орієнтують на повне стримування від прийому будь-яких психоактивних речовин, включаючи алкоголь. 5. У лікуванні наркоманії і токсикоманій необхідна етапність. Соціальний педагог в ході роботи з молоддю, схильною до наркоманії, здійснює: 1) соціальну терапію (очну і дистанційну, індивідуальну і групову); 2) співпрацю з працівниками різних соціальних інституцій і залучає їх до надання допомоги особистості, що сприяє подоланню кризових ситу¬ацій та проблем клієнта на основі самоусвідомлення особистістю відно¬шення до себе, оточуючих та навколишнього середовища; 3) корекційно-реабілітаційну роботу, яка спрямована на зміну та вдосконалення особистих якостей людини, особливостей життєдіяльності та створення умов для розвитку потенційних можливостей осіб з функціо¬нальними обмеженнями, активне залучення їх до участі у суспільному житті. При цьому соціальний педагог повинен прогнозувати наслідки своїх дій і прогнозувати і планувати життєвий шлях об'єкта реабілітації, нала¬годжувати зв'язки з усіма можливими суб'єктами корекційно-реабілітаційної допомоги; 4) залучає об'єкти реабілітації до навчальної, трудової, пізнавальної, дозвіллєвої діяльності, самообслуговування. Засобами педагогічної корекції у роботі з дітьми, хворими на наркоманію, є: доброзичлива, гуманна співучасть, колективна художньо-ігрова діяльність, повага до дитячої особистості, розуміння, довіра, спонукання, співчуття, зняття на¬пруги у стосунках, звернення до самолюбства, почуття любові, опора на позитивне. Засобами педагогічної корекції у роботі з дорослими-наркоманами є: толерантність, розуміюче слухання, безкорислива допомога, тактовність, співчуття, співпереживання та ін. прояви гуманного ставлення до людини. Методи роботи з такими людьми: • інформування, переконання; • працетерапія; • покарання; • вправи; • навіювання; • представництво інтересів членів сім'ї, приклад, вимоги, контракт, педагогічні ситуації; • реконструкція ха¬рактеру, переключення; • перенавчання, соціальна реклама, «вибух». На¬прямки роботи: • програми антинаркотичної освіти, організація виховної роботи антинаркотичної Спрямованості («рівний — рівному»); • контроль, правова просвіта; • формування позитивного мислення; • реабілітація наркоманів; • вивчення умов життя сім'ї наркомана і сприяння їх покращанню як засіб усунення причин наркоманії; • тимчасове вилучення дитини з сім'ї і реабілітація; • формування ціннісного ставлення до здоров’я, життя, сім’ї; • допомога дитині і дружині в самореалізації та адаптації до умов життя; • попередження сімейної наркоманії, суїцидів, девіантної поведінки членів сім'ї, формування саморегуляції, вольових якостей; • організація змістовного дозвілля, спілкування і відпочинку сімей. Форми роботи: групи взаємопідтримки, самодопомоги, відеолекторії, лекторії на замовлення, бесіди, походи, трудові десанти, педагогічні десанти в установи, підприємства, організації, розповсюджен¬ня брошур, буклетів, тренінги, семінари, телефони Довіри, заняття в клубах для лікування наркоманів і членів їх сімей, консультпункти, дитячі консультативні центри, інформаційні центри, тематичні концерти, виступи агітбригад, тематичні рубрики в пресі, передачі на радіо, ТБ, підготовка конференцій, залучення членів сім'ї до розробки антиалкогольних програм, фасилітаторство, спеціалізовані телефонні лінії для наркоманів і членів їх сімей, інформаційні компанії. Психотерапевтична робота з наркоманами - робота трудомістка й серйозна. Сама головна, неодмінна умова успіху - чим активніше роль самого хворого в цьому процесі, тим значніше буде результат.