Вступление:Актуальність теми дослідження. Становлення і розвиток інформаційного суспільства спонукає до соціально-філософського переосмислення змін, що відбуваються в суспільстві, і до перенесення центру уваги з вивчення соціальних структур на соціальні процеси. Це призводить до того, що домінуюче значення в даний час набуває «процесуальний образ» соціальної реальності. Саме суспільство представляється сьогодні як свого роду «поле можливостей» соціальних суб’єктів для прояву їх діяльнісної активності. Ключовою одиницею аналізу в цьому випадку стає те, що можна назвати дією соціальних агентів. Наслідки цих дій жорстко не задані і є різноманітними. Ця обставина надає специфічного забарвлення виборчому процесу як базовому інституту сучасного демократичного суспільства.
Виборчий процес – це публічна зустріч суспільства і держави, громадянина і влади на предмет з’ясування взаємних відносин, в тому числі і шляхом належного інформування сторін про дійсні факти, події, наміри й можливості. Через виборчий процес реалізується основна політична функція сучасного суспільства – легітимізація діючої публічної влади, тобто певним особам на певний термін надається політична санкція на здійснення у встановлених законом формах і процедурах функцій і повноважень законодавчої і виконавчої влади. Крім того, виборчий процес дозволяє кожному індивіду відчути свою приналежність до суспільства, відчути себе здатним впливати на державну політику і т.д. Проте, в сучасному світі відзначається неухильне зниження явки виборців на вибори всіх рівнів.
Актуальність соціально-філософського аналізу організаційної діяльності у виборчій кампанії обумовлюється наступними моментами.
Організаційна діяльність у виборчій кампанії – це один з видів управлінських відносин, що дозволяє вирішувати такі завдання як призначення, підготовка і проведення виборів, які є одним з легальних каналів вираження громадянами своїх політичних уподобань і найбільш масовою формою участі індивідів в політичному процесі. Соціально-філософське вивчення особливостей організаційної діяльності, що виникає в процесі виборчої кампанії, передбачає всебічний аналіз реалізації потенціалу цієї фінансової інституції виборів.
Розгляд організаційної діяльності в соціально-філософському плані важливий з точки зору з’ясування її іманентної специфіки та інструментальної значущості, а також в ракурсі підвищення її ефективності в процесі виборчої кампанії. Переведенню цього питання в теоретико-методологічне русло, сприятиме аналіз проблеми організаційної діяльності, який повинен створити необхідну соціально-філософську базу для вивчення явища організаційної діяльності і в інших сферах суспільства.
Організаційну діяльність як функцію управління політичними процесами вивчає ряд наук: політологія, політичний менеджмент, соціологія управління тощо. Аналіз її проблем вимагає міждисциплінарного підходу, але не в формі механічного підсумовування матеріалів, фактів і положень цих наук, а в формі побудови інтегральної теоретичної моделі, що і передбачає звернення до принципів і закономірностей соціальної філософії. Соціально-філософський рівень розгляду організаційної діяльності у виборчій кампанії дозволяє синтезувати накопичене різними науками коло знань, виявити філософські підходи і соціально-орієнтовані приватно-наукові аспекти дослідження.
До кола робіт, написаних зарубіжними авторами і присвячених розробці філософських передумов вивчення проблеми організаційної діяльності у виборчій кампанії можуть бути віднесені твори таких класиків західної думки як Н.Луман, Л. Берталанфі, М. Вебера, Т. Парсонса, Ю.Хабермаса, П .Бурдье, Р. Мертона і інших. Праці Т.Котарбінського, П.Штомпка, Р. Акоффа, М. Фуко, В.Стіртона, Е.Уолла і інших сучасних західних дослідників містять теоретико-методологічний матеріал з аналізу питань, пов’язаних з філософським розумінням базисних характеристик організаційної діяльності у виборчій кампанії.
Таким чином, необхідно відзначити, що, в працях дослідників розглянуті деякі важливі елементи проблеми соціально-наукового аналізу проблеми організаційної діяльності, що виникає в процесі виборчої кампанії. Однак до сих пір в науковій літературі відсутнє узагальнююче, комплексне, системне дослідження, що дозволяє здійснити соціально-філософський аналіз цього явища і виявити залежність процесу інтенсифікації організаційної діяльності та електоральної активності індивідів. Теоретична нерозробленість та практична значущість даної проблеми зумовили вибір теми дослідження, об’єктом якого є виборча кампанія як соціальний процес, а предметом – специфіка організаційної діяльності у виборчій кампанії.
Метою дослідження виступає соціально-філософський аналіз організації менеджменту виборчої кампанії.
Завдання дослідження:
? визначити загальні положення про менеджмент виборчої кампанії;
? здійснити соціально-філософське осмислення організаційної діяльності у виборчій кампанії;
? розглянути соціальну філософію та методи обґрунтування організаційної діяльності у виборчій кампанії;
? дослідити специфіку суб’єктів організаційної діяльності у виборчій кампанії.
Наукова новизна дослідження характеризується тим, що робота витупає комплексним дослідженням, в якому відображені соціально-філософський підхід до дослідження організаційної діяльності у виборчій кампанії, проаналізувані структурні елементи цього виду діяльності, виявлені їх співвідношення і взаємозв’язок один з одним.
Методологічні основи дослідження визначаються метою і завданнями аналізу поставленої проблеми. В роботі використано системний, структурний і функціональний підходи, а також такі міждисциплінарні принципи, як принцип відповідності вивчення процесу організаційної діяльності у виборчій кампанії актуальним потребам суспільного розвитку, цілям і завданням розширення демократії на сучасному етапі інформаційного суспільства і принцип єдності об’єктивного і суб’єктивного в вивченні та обґрунтуванні організаційної діяльності у виборчій кампанії і т.д.
Структура роботи визначається метою і завданнями даного дослідження. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи – 30 сторінок.