Выводы:Отож, країнам-претендентам на вступ до європейського співтовариства варто набратися терпіння, рішучості, консолідації суспільства та влади у проведенні реформ задля можливості отримати свої важливі переваги від членства у ЄС. Цей процес дуже складний, він передбачає проходження численних етапів (консультативний, оцінювальний, переговорний, ратифікаційний та імплементаційний), та, як свідчить практика, займає декілька чи навіть десятки років. Крім того, аби стати членом ЄС, країні-претенденту потрібно відповідати встановленим у 1993 році на саміті ЄС так званим «Копенгагенським критеріям» членства, що включають три основні: політичний, економічний, критерій членства (у свою чергу, кожен із вказаних критеріїв містить субкритерії), що охоплюють різноманітні сфери суспільних відносин, головні з яких – відповідність законодавства країни-претендента до вимог acquis communautaire («спільного доробку ЄС»).
Для України процес європейської інтеграції є одним із найбільш пріоритетних напрямків зовнішньої політики, який, як переконані експерти, зможе забезпечити високий рівень внутрішньої та зовнішньої стабільності нашої держави, зміцнить її позиції на міжнародній арені. Проте, на сьогодні слід засвідчити серйозні труднощі, що мають місце на шляху до вступу України до ЄС, пов’язані як із внутрішніми, так і зовнішніми факторами: відсутність політичної стабільності у держави, економічна криза та низький розвиток економіки держави, недостатня увага, що звертається українською владою до проведення реформ, низький рівень розвитку інститутів громадянського суспільства та системи захисту прав і свобод людини, що вимагаються європейським співтовариством, збройна агресія Російської Федерації проти України тощо. Найвагомішим аспектом на шляху інтеграції України до ЄС виступає максимальна консолідація влади та суспільства на цьому шляху, усвідомлення важливості набуття Україною членства в ЄС у різних проявах та напрямках.