Выводы:2. До чинників, що сприяють активному розвитку видобутку сланцевого газу на Північноамериканському континенті належать: незалежність нафтогазового сектору; добре розвинена газотранспортна інфраструктура; відносно невеликі глибини залягання газоносних пластів, що спрощує умови їх вилучення; високий рівень геологічної вивченості території, що значною мірою полегшує пошуки місць для буріння свердловин; вільний ринок, що дає змогу відкинути турботи з приводу успішності збуту паливно-енергетичного ресурсу; спрощений податковий режим щодо видобутку сланцевого газу, що допомагає навіть малим підприємствам вільно оперувати на цьому ринку; ліберальне загальне законодавство з надрокористування, право на розробку родовищ мінеральних ресурсів мають навіть недержавні підприємства; рівень розуміння країнами Північної Америки необхідності захищати енергетичну безпеку країни, що відображується у величезній кількості програм стимулювання цього напряму діяльності.
3. Ресурси сланцевого газу в світі оцінюються в 200 трлн м3. Вони відомі в багатьох країнах світу, але найбільша частина їх запасів на сьогоднішній день розвідана в США. Значними ресурсами сланцевого газу володіють також Канада, Швеція, Німеччина, Нідерланди, Польща, Угорщина, Росія, Китай, Австралія, Індія, Алжир, ПАР, Аргентина.
4. У результаті зростання попиту на природний газ і скорочення обсягів його видобутку на території Європи країни будуть змушені збільшити обсяги імпорту газу з метою задоволення підвищеного попиту. Це своєю чергою може призвести до підвищення рівня імпортозалежності від поставок вуглеводнів, а також зробити знову актуальним питання надійності поставок. Очевидно, що одним із виходів з ситуації, що склалася, може стати видобуток сланцевого газу на території Європи.
5. Найбільші поклади сланцевого газу залягають на теренах Польщі, Франції та Норвегії. Але з усіх країн за межами Північноамериканського континенту саме Польща зробила рішучі кроки для прямого перенесення «сланцевої революції». Певну роль у цьому зіграли не тільки геологічні характеристики сланцевих родовищ у Польщі, які виявилися найбільш близькими за параметрами до розроблюваних у США, але й політична воля керівництва Польщі.
6. Україна посідає четверте місце в Європі за обсягами запасів нетрадиційного газу. Це відкриває великі можливості для нарощування обсягів видобутку, дозволяє в перспективі відмовитися від імпорту природного газу, знизити витрати на виробництво продукції, в першу чергу енергомістких і експортноорієнтованих (металургійні, коксохімічні, машинобудівні), інших галузей економіки країни, підвищити конкурентоспроможність їхньої продукції, яка є надзвичайно актуальною проблемою для України в умовах її інтеграційних прагнень до міжнародних структур. Позиція України поки що полягає в тому, що згідно з загальнодержавною програмою розвитку сировинної бази на період до 2030 р., сланцевий газ включено до групи ресурсів «Г», що означає: ресурс на разі не розробляється, не обліковується на балансі, є недостатньо вивченим, проте в перспективі важливий для економіки. Доцільність вивчення цього питання для України є беззаперечною, бо формування подібного ринку допомогло б здійснити прорив у функціонуванні економіки, посилюючи промисловий сектор, що є надзвичайно енерговитратним.
7. Видобуток сланцевого газу може бути рентабельним за стабільно високих цін на традиційний газ, оскільки його процес розвідки і видобутку вимагає високого рівня капітальних вкладень протягом усього терміну проекту через необхідність постійно збільшувати кількість свердловин і проводити операції з гідророзриву.Тож висока вартість видобутого продукту (який за оцінками експертів становитиме 350- 500 дол. за тис. куб. м) на фоні нижчої або однакової за рівнем ціни на природній газ, який імпортується з Росії, а також великі екологічні збитки, які супроводитимуть процес видобутку сланцевого газу, ставлять під велике питання доцільність такої промислової діяльності. Таким чином, впровадження видобутку сланцевого газу в Україні потребує оптимізації технології сланцевого газу для зниження екологічних ризиків і підвищення її економічної ефективності
8. За даними Європейської Комісії, фрекінг є високоризикованою діяльністю, яка впливає на здоров’я людей та на усе довкілля. Науковцями ЄС було доведено – в тому числі й на практиці – що процес видобутку сланцевого газу є ризиковим для екології. Витік метану та високотоксичних канцерогенних хімікатів є практично неминучим і впливає на якість повітря, води та ґрунтів, створюючи серйозні загрози для здоров’я людей. Багато з цих наслідків мають нетимчасовий характер і проявляються не лише локально. Вони відчутні на регіональному, і навіть на глобальному рівні, а також, у випадку забруднення води та повітря є загрозою і для наступних поколінь.
9. Встановлено, що основними екологічними ризиками застосування технології сланцевого газу в Україні є: забруднення підземних вод неконтрольованими газовими та рідинними хімічнонебезпечними потоками, витоками метану, радіоактивне забруднення, виснаження водних ресурсів в районі виробок та забруднення поверхневих джерел водопостачання, негативні зміни стану водних екосистем, можливий вплив на ландшафти території (ерозія ґрунтів як наслідок гідророзривів пласта, підземні пустоти, що утворюються внаслідок буріння свердловин), можливі техногенні землетруси в районі територій видобутку.