Выводы:Право на судовий захист є гарантований Конституцією механізм охорони прав і свобод, який забезпечується діяльністю судових органів щодо попередження порушень законних інтересів, усунення перешкод реалізації прав і свобод, відновлення порушеного права через здійснення правосуддя.
За допомогою господарського процесу здійснюється захист (відновлення) порушеного права або законних інтересів суб’єктів господарювання, в тому числі і у вигляді примусового виконання.
Господарський процес є врегульована нормами господарсько-процесуального законодавства форма діяльності господарських судів, спрямована на захист оскаржуваного чи порушеного права організацій і громадян – підприємців.
Господарські суди розглядають спори, що виникають при здійсненні підприємницької діяльності з цивільних, адміністративних, земельних, податкових, фінансових, природоохоронних та інших правовідносин, сторонами в яких виступають юридичні особи, індивідуальні підприємці, держава та її органи.
Господарський процес складається із стадій розгляду. Стадії – це відносно самостійні частини провадження, які мають специфічні завдання та оформлюються окремим актом, що вказує на подальший хід справи. У структурі господарського процесу виділяються стадії: досудового врегулювання господарських спорів, стадія вирішення питання про порушення провадження у справі, стадія вирішення спору у першій інстанції, стадія оскарження та стадія виконання судових актів господарського суду.
Ефективність господарського судочинства залежить від вирішення ряду проблем, які можна розподілити на об’єктивні й суб’єктивні, внутрішньопроцесуальні та загальнопроцесуальні. Законодавчо закріплені практичні рішення, визначення прогалин, проблем і колізій в господарському процесі, сприятиме економії часу, коштів сторін, зменшить можливості затягування справи і позитивно відіб’ється на розвитку господарських відносин в цілому.
Основою вирішення цих проблем є забезпечення реалізації у правозастосуванні принципу верховенства права.