Лобізм в Україні

Содержание:Вступ 3 1. Лобізм як політичний феномен 4 2. Особливості прояву політичного лобіювання в Україні та необхідність його регулювання 6 Висновки 15 Список використаних джерел 16  

Вступление:У рамках комплексного аналізу політичної системи держави особливе місце займає вивчення взаємовідносин між органами державної влади та впливовими групами інтересів. Актуалізація цього питання зумовлена активною участю останніх у формуванні та реалізації основних напрямів державної політики. У політичній науці питання про взаємини груп інтересів і державних органів вивчається, зокрема, в рамках проблематики лобізму. Вивчення питання лобізму також важливе в умовах інституціоналізації лобізму у вітчизняній соціально-політичній системі, початок якої слід віднести до періоду становлення основ демократичної держави та ринкової економіки. У даний час більшість вітчизняних дослідників дотримуються думки про необхідність формування інституту цивілізованого лобізму в Україні та його законодавчого регулювання. Однак, слід підкреслити, що лобізм, будучи політичним інститутом, зачіпає й інші сфери суспільно-політичного життя, такі, як соціальна, правова, економічна, культурологічна і т.д. І в умовах формування інституту цивілізованого лобізму необхідний аналіз ключових аспектів даного феномена. Актуалізує дослідження політичного лобізму і те, що Україна задекларувала в стратегіях зовнішньої та внутрішньої політики європейський вектор розвитку і демократизації, який зумовлює облік феномену лобізму у відносинах України з Європейським Союзом. Відповідно, актуальність і необхідність дослідження політичного лобіювання в Україні не викликає сумнівів.    

Выводы:Отже, в ході аналізу сутності та особливостей політичного лобіювання в Україні можна дійти до висновку, що в науковому співтоваристві й досі тривають дискусії щодо поняття і сутності лобізму, його ролі в суспільстві. Незважаючи на це, лобізм набув значного поширення як суспільно-політичне явище. В цілому, лобізм – це особлива система функціонального представництва інтересів в органах публічної влади, характерна для демократичних режимів, а також інститут політичної системи, що представляє собою механізм впливу різних зацікавлених груп на органи влади з метою прийняття або відхилення рішень, які доторкаються інтересів цих груп. Аналіз прояву лобізму в Україні дає підстави для висновку, що у нашій країні цивілізованого лобізму не має і не існувало протягом років її незалежності. Однак він успішно функціонує в неформальному вигляді. При цьому лобізм домінує в вищих ешелонах влади. Саме на цих рівнях функціонують сформовані політичні та економічні еліти. Суттю «українського» лобізму є практика розподілу бюджетних коштів у вигляді держконтрактів, держзамовлень «близьким» людям тощо. Небезпека неформального лобізму полягає в тому, що найчастіше подібні види лобізму суперечать інтересам суспільства і держави. Головна відмінність українського лобізму від інших країн – його юридичний статус. У державах, де лобістська діяльність юридично узаконена, державні інститути значно менше схильні до корупції. Ротація кадрів у системі державного управління найважливіша умова високої якості стратегічного державного управління. В контексті українських соціально-економічних реалій найбільш актуальна сторона лобізму – створення ефективних каналів контролю і просування ініціатив громадян в особі їхніх представників на різних рівнях влади.   

Литература:1. Бутенко В. Лобізм: різновиди та перспективи легалізації в Україні / В. Бутенко // Політологічний вісник. – 2003. – № 3. – С. 17–26. 2. Віннічук О. В. Особливості прояву політичного лобізму в Україні / О. В. Вінннічук // Політологічні студії. – 2013. – Вип. 3. – С. 21–29. 3. Гарас Л. Н. Лоббизм: американский опыт и Украина / Л. Н. Гарас // Вісник СевНТУ : зб. наук. пр. – 2010. – Вип. 112. – С. 86–91. – (Серія : Політологія). 4. Денисюк А. В. Громадський лобізм в Україні: проблеми і перспективи розвитку / А. В. Денисюк // Гілея : наук. вісник. – 2015. – Вип. 102. – С. 403–406. 5. Доспан С. О. Лоббизм как многоаспектный феномен социально-политической системы / С. О. Доспан // Вестник Поволжской академии государственной службы. – 2013. – № 3 (36). – С. 111–117. 6. Експертна група погодила текст концепції проекту Закону України «Про лобіювання» Електронний ресурс // Лобіювання в Україні. – 02.10.2015. – Режим доступу : http://www.lobbying.in.ua 7. Євгеньєва А. Проблема законодавчого регулювання лобістської діяльності / А. Євгеньєва // Парлам. часопис. – 2004. – № 1. – С. 32–39. 8. Китновская О. В. Дискуссии об определении лоббизма в политической теории / О. В. Китновская // Молодой ученый. – 2015. – № 10. – С. 1029–1032. 9. Лобізм – неузаконена українська реалія Електронний ресурс. − Режим доступу : http://www.academia.org.ua/?p=622 10. Любимов А. П. История лоббизма в России / А. П. Любимов. – М. : Фонд «Либеральная миссия», 2005. – 208 с. 11. Малишенко Л. О. Специфіка лобіювання в сучасній Україні / Л. О. Малишенко Електронний ресурс // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». – 2012. – № 2. – Режим доступу : http://cyberleninka.ru/article/n/spetsifika-lobbirovaniya-v-sovremennoy-ukraine 12. Политическая социология : учебник / под ред. Ж. Т. Тощенко. – М. : Издательство Юрайт, 2012. – 624 с. 13. Садиков В. Н. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права / В. Н. Садиков. – М. : ТК Велби, 2002. – 768 с. 14. Ткачук А. Проект закону «Про регулювання лобістської діяльності в органах державної влади» Електронний ресурс / А. Ткачук. – Режим доступу : http://www.culip.com.ua/ m6_5_u.rar 15. Шляхтун П. П. Парламентаризм : словник-довідник / П. П. Шляхтун. – К. : Парламентське вид-во, 2003. – 151 с.