Вступление:Актуальність теми дослідження. Останні десятиріччя ХХ-го ст. та початок ХХІ ст. відзначені так званою «революцією послуг», серед яких безперечним лідером являється туристично-рекреаційний комплекс. Індустрія відпочинку і туризму стала головною галуззю господарства в усіх розвинених країнах і однією з опорних галузей економіки багатьох країн, що розвиваються. В туристсько-рекреаційному комплексі стрімко зростають тенденції глобалізації і світогосподарської інтеграції, розвитку великих міжнародних структур з маркетингу і менеджменту туризму.
Сучасний етап розвитку економіки Словенії характеризується постійним зростанням ролі рекреації та туризму, які стають однією з більших та високоприбуткових галузей Словенської республіки. Аналіз їх стану в розвитку є важливим завданням і актуальним завданням.
Загалом, на теперішній час Словенія є знаним у світі центром міжнародного туризму. Щороку її відвідує понад 2 млн іноземних туристів. Туристична галузь поповнює державний бюджет майже на 1 млрд дол. США. Словенія має досить розвинену туристичну інфраструктуру, яка почала створюватися ще в ХІХ ст., а це, зі свого боку, – досить вагомий чинник розвитку туристичного бізнесу, оскільки добре розвинена інфраструктура є однією з головних передумов його розвитку в цій країні. Тут розвинені всі види транспорту: автомобільний, залізничний, водний та авіатранспорт, які з’єднують її з усіма сусідніми країнами й забезпечують пряме сполучення з найбільшим словенським портом на Адріатиці Копером.
Завдяки ефективній політиці уряду, що проводив низку реформ щодо активізації туристичного сектору, країні вдалося розвинути практично всі види туризму: рекреаційний, лікувально-оздоровчий, пізнавальний, діловий, спортивний, освітній. Найбільшої популярності набув лікувально-оздоровчий туризм. Для його розвитку є всі передумови, зокрема велика кількість мінеральних та термальних джерел. За даними Бюро статистики Словенії, 80% іноземних туристів приїжджають сюди задля оздоровлення й користуються послугами різноманітних таласотерапевтичних та спацентрів. Загалом, досвід цієї країни цікавий і для України, адже наша держава має значний природний потенціал для розвитку цієї галузі, тому було б доцільно, на прикладі Словенії, докласти максимум зусиль для інтенсифікації розвитку туристичної індустрії в Україні.
Представлена тематика не знайшла широкого відбитку в працях вітчизняних дослідників. Зараз в Україні спостерігається тенденція до розгляду загальних питань міжнародного туризму. Зокрема, їм присвячені праці О. Любіцевої, Н. Луцишин та П. Луцишина, М. Мальської, які звертали увагу на ринок туристичних послуг й організацію міжнародного туризму. Певні напрацювання щодо розвитку туристичної індустрії Словенії можна знайти в дослідженнях В. Мусієнка, М. Гудзеватої, О. Оніщука, Г. Шелеста, які займалися вивченням туристичних комплексів країни. О. Попович, Р. Ширинян, Д. Заборін досліджували природний потенціал та транспортну інфраструктуру Словенії. Проте, варто зауважити, що на сьогодні не вистачає комплексних досліджень, які б стосувалися окремого виду туризму, зокрема, лікувально-оздоровчого. Відсутні комплексні дослідження динаміки міжнародних туристичних потоків у Словенії, а саме, не досліджено географію в’їзного та виїзного туризму країни.
Об’єкт дослідження – рекреаційно-туристичний комплекс Словенії.
Предметом дослідження є територіальна організація рекреаційно-туристичного комплексу Словенії.
Метою курсового дослідження є туристична характеристика Словенії.
Відповідно до поставленої мети виконувалися такі дослідницькі завдання:
– розкрити вплив географічного положення та демографічних факторів на розвиток туризму;
– визначити розвиток туристичної інфраструктури;
– проаналізувати природно-географічні туристичні ресурси;
– розкрити природно-анропогенні туристичні ресурси;
– проаналізувати культурно-історичні туристичні ресурси;
– встановити рівень розвитку індустрії туризму;
– з’ясувати структуру туристичних потоків;
– визначити основні туристичні райони і центри Словенії.
Поставлені дослідницькі завдання виконувалися за допомогою системи методів і прийомів дослідження, серед яких методи оцінки природно-ресурсного і культурно-історичного рекреаційного потенціалу, рекреаційного районування, картографічний, порівняльно-географічний, економіко-статистичний.
Практичне значення курсового дослідження полягає в тому, що дані, представлені в курсовій роботі, можуть бути використані при підготовці до семінарських занять, випуску рекламних матеріалів про туризм в Словенії, використані на сайтах туристичних установ.
Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків: містить 26 сторінок тексту, 15 малюнків, 4 таблиці, 4 додатки. Список джерел містить 10 назв літературних джерел, 8 електронних публікацій.