ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВИОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

Содержание:Вступ 3 1. Загальні засади оскарження дій державного виконавця 5 2. Особливості судового оскарження дій державних виконавців 12 Висновки 21 Список використаних джерел 23  

Вступление:Актуальність. Ст. 55 Конституції України встановлено загальне право оскарження дій чи бездіяльності посадових осіб, тобто «кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб». Чинне законодавство України в свою чергу встановлює певні механізми захисту прав, свобод та законних інтересів суб’єктів (фізичних та юридичних осіб) виконавчого провадження від незаконних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб системи органів державної виконавчої служби. Так, закріплення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників органів державної виконавчої служби, порядок його реалізації, наслідки тощо знайшли своє відображення у Кодексі адміністративного судочинства України, Цивільному процесуальному кодексі України, Господарському процесуальному кодексі України, Законах України «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження», «Про звернення громадян» та інших законах і підзаконних нормативних актах. Питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців стали предметом наукових досліджень у працях В. М. Бевзенко, С. А. Борискіна, Р. В. Ігоніна, М. І. Смоковича, С. Я. Фурси, С. В. Щербак та багатьох інших вчених. Метою дослідження є визначення специфіки процесуального порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців в процесі виконання судових рішень, а також формулювання теоретичних висновків з окресленої проблематики. У відповідності до зазначеної мети було поставлено наступні завдання даного дослідження: 1. Охарактеризувати основні засади та механізми оскарження дій державних виконавців; 2. Дослідити специфіку оскарження дій державних виконавців в судовому порядку. Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що складаються в сфері оскарження дій державних виконавців. Предметом – поняття, зміст, особливості процедур оскарження дій державних виконавців, а також чинне законодавство та доктринальні роботи з окресленої проблематики.    

Выводы:Право не може бути дієвим, якщо приписи правових норм не реалізуються учасниками правових відносин. Відсутність налагодженого правового механізму, що регулює виконання, в тому числі і примусове, рішень суду, зводить нанівець захист порушених прав громадян, знижує авторитет судової влади. Абсолютно очевидно, що якщо держава не в змозі стягнути борги, то, в кінцевому рахунку, це спонукає стягувачів до використання неправових, у тому числі кримінальних, способів повернення боргів і спонукання до виконання зобов’язань, що може призвести до дестабілізації економічної ситуації, негативно вплинути на роботу державних інститутів. Суд є основним органом, який на засадах рівності учасників процесу та змагальності сторін забезпечує захист прав і інтересів громадян і організацій. Він від імені держави здійснює розгляд і вирішення цивільних справ. Найбільш очевидним результатом діяльності суду є винесене по справі судове рішення. Проте одного судового рішення може бути недостатньо для реальної дійсної захисту і відновлення порушеного права. У зв’язку з цим процесуальні галузі передбачають порядок примусового виконання судових постанов. У чинному процесуальному законодавстві для фізичних і юридичних осіб – учасників публічно-правових відносин, передбачено досить багато механізмів захисту своїх прав, свобод, законних інтересів від рішень, дій, бездіяльності суб’єктів державної виконавчої служби. До переліку такого законодавства можна віднести Конституцію України, Кодекс адміністративного судочинства України, Цивільний процесуальний кодекс України, Закони України «Про виконавче провадження», «Про звернення громадян» та інші нормативно-правові документи. Рішення, дії та бездіяльність державного службовця, якими є працівники органів Державної виконавчої служби, а саме: керівники та державні виконавці (стаття 4 Закону України «Про державну виконавчу службу»), можуть бути оскаржені особою, яка вважає, що її права порушено. Стаття 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначає, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. Загальною правовою основою судового порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб ДВС є ст.55 Конституції Україна, відповідно до якої, будь-яка особа, яка вважає, що її права та свободи порушені має гарантоване право звернення до суду із відповідною скаргою (ст.55). Питання підсудності та підвідомчості справ із оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної виконавчої служби знайшли своє відображення у Законі України «Про виконавче провадження» та нормах процесуального законодавства. Враховуючи важливість та значення такого правового інституту як право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної виконавчої служби на сучасному етапі, в процесі реалізації адміністративної реформи взагалі та реформування органів примусового виконання рішень зокрема вважаємо за необхідне переглянути нормативно-правове регулювання порядку оскарження та його практичне застосування з метою його удосконалення та захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб    

Литература:1. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 № 1798-XII (поточна редакція від 01.05.2016, підстава 289-19) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – ст. 56 2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV (поточна редакція від 11.06.2016, підстава 772-19) //Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40-41, 42. – ст. 492 3. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (поточна редакція від 04.06.2016, підстава 1356-19) // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – №№ 35-36, 37. – ст. 446 4. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV (поточна редакція від 12.06.2016, підстава 1368-19) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – ст. 207 5. Про державну виконавчу службу: Закон України від 24.03.1998 № 202/98-ВР (поточна редакція від 01.01.2015, підстава 77-19) // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36-37. – ст. 243 6. Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби: Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 3 (поточна редакція від 12.09.2014, підстава v0010760-14) // Вісник Вищого адміністративного суду України від 01.2011 р. – № 1. – ст. 118 7. Дзисюк Я. М. Деякі особливості оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби / Я. М. Дзисюк // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2015. – Серія ПРАВО. – Випуск 30. – Том 2. – 32 35 с. 8. Пахомов І. Чи потрібна поспішність у реформуванні адміністративного права? / І. Пахомов // Право України. –1999. – № 2. – С. 99–101 9. Радачинский Ю. Н. Обжалование действий и решений государственных, муниципальных органов и должностных лиц как вид юридической деятельности / Ю. Н. Радачинский // Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01. – Ростов н/Д. – 2002. – 178 c. 10. Радачинский Ю. Н. Обжалование деяний, решений государственных муниципальных органов и должностных лиц как вид юридической деятельности: теоретико-правовой аспект / Ю. Н. Радачинский // Ученые записки ДЮИ. – Т. 20. – 2002. –98-104 с. 11. Радачинский Ю. Н. Обжалование решений государственных органов и должностных лиц: содержание, структура, виды и типы / Ю. Н. Радачинский // Северо-кавказский юридический вестник. – 2002. – № 3. –72 – 93 с. 12. Фомін А. Ю. Особливості оскарження дій уповноважених осіб до суду під час виконавчого провадження / А. Ю. Фомін // Європейські перспективи. – 2014. – № 1. – С. 138-143 13. Чумак О. О. Судовий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб ДВС / О. О. Чумак // Форум права. – 2013. – Лі’ 3. – С. 745–750