Техніко-організаційний рівень виробництва та шляхи його підвищення

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНОГО РІВНЯ ВИРОБНИЦТВА 5 1.1. Взаємозв’язок технології та організації виробництва 5 1.2. Методика визначення техніко-організаційного рівня виробництва 10 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНОГО РІВНЯ ВИРОБНИЦТВА У ТОВ «ЛАФАРЖ ГІПС Україна» 17 2.1. Значення підвищення техніко-організаційного рівня за сучасних умов 17 2.2. Розрахунок та аналіз показників техніко-організаційного рівня на конкретному підприємстві 25 РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ТЕХНІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНОГО РІВНЯ ВИРОБНИЦТВА ТА РОЗРАХУНОК ВПЛИВУ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ НА ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПІДПРИЄМСТВА 29 ВИСНОВКИ 33 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 35 ДОДАТКИ 39  

Вступление:Актуальність теми дослідження. Розвиток вітчизняних підприємств є можливим на основі ефективного використання їх виробничого потенціалу. Ефективність виробничого потенціалу зумовлюється станом усіх видів економічних ресурсів у внутрішньому і зовнішньому середовищі підприємств, яку доцільно вимірювати на основі відповідних систем показників. Проте, у сучасній економічній літературі не відокремлюються внутрішня і зовнішня ефективність, а також не сформовано системи показників для кожної з них, що не дає змоги ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення про використання ресурсів підприємств згідно з ситуаціями, що склалися на ринку та на підприємстві і які, як правило, мають суттєві відмінності. У зв’язку з цим потребують уточнення теоретичні та методичні положення з ефективного використання виробничого потенціалу вітчизняних підприємств, що дасть їм змогу забезпечити якісні перетворення, тобто здійснювати обґрунтований розвиток відповідно до можливостей у стратегічній перспективі. Вагомий внесок у дослідження проблем теорії і практики визначення техніко-організаційного рівня виробництва підприємства зробили праці таких дослідників як: Т. В. Бова, І. В. Виногровська, Л. М Гаєвська, С. С. Гринкевич, Ю. А. Єгупов, А. О. Заїнчковський, Л. В. Запащук, А. А. Корнійчук, Л. М. Матросова, С. А. Носкова, Н. М. Побережна, О. Б. Свірська, Л. О. Чорна, О. М. Чумак, Т. Ю. Шафранська та інші. Однак наявність низки неврегульованих питань зумовлює потребу формування загальної концепції управління виробничим потенціалом вітчизняного підприємства. Метою дослідження є розробка теоретичних положень, методичних підходів і науково-практичних рекомендацій щодо визначення техніко-організаційного рівня виробництва підприємства. Реалізація мети дослідження обумовила постановку та виконання таких завдань: – дослідити взаємозв’язок технології та організації виробництва; – обгрунтувати методику визначення техніко-організаційного рівня виробництва; – визначити значення підвищення техніко-організаційного рівня ТОВ «ЛАФАРЖ ГІПС Україна» за сучасних умов; – провести розрахунок та аналіз показників техніко-організаційного рівня на конкретному підприємстві; – обґрунтувати шляхи підвищення техніко-організаційного рівня виробництва та здійснити розрахунок впливу проектних рішень на економічні показники підприємства. Предметом дослідження є соціально-економічні процеси визначення техніко-організаційного рівня виробництва підприємства. Об’єктом дослідження є процес формування та розвитку системи визначення техніко-організаційного рівня виробництва ТОВ «ЛАФАРЖ ГІПС Україна». Теоретичною і методичною основою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, наукові розробки вітчизняних та зарубіжних економістів щодо визначення техніко-організаційного рівня виробництва підприємства, інструктивні матеріали, інші періодичні видання, науково-дослідні розробки вищих навчальних закладів, тощо. Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на застосуванні діалектичного методу пізнання для вивчення закономірностей визначення техніко-організаційного рівня виробництва підприємства. Крім цього, використано такі методи дослідження: теоретичного узагальнення і порівняння; системний аналіз; синтез; інформаційне моделювання; абстрагування; конкретизація. Для виконання зазначених у роботі завдань застосовано загальні наукові методи дослідження.  

Выводы:За результатами проведеного дослідження особливостей розробки теоретичних положень, методичних підходів і науково-практичних рекомендацій щодо визначення техніко-організаційного рівня виробництва підприємства варто зробити відповідні висновки: 1. Досліджено взаємозв’язок технології та організації виробництва. Взаємозв’язок технології та організації виробництва підприємства визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажів. 2. Обґрунтовано методику визначення техніко-організаційного рівня виробництва. Так, безпосередньою метою визначення техніко-організаційного рівня виробництва є виявлення можливості ефективного використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, а також визначення впливу заходів з технічного і організаційного розвитку на кінцеві результати виробництва. 3. Визначено значення підвищення техніко-організаційного рівня ТОВ «ЛАФАРЖ ГІПС Україна» за сучасних умов. «Лафарж» є світовим лідером у галузі виробництва будівельних матеріалів, який займає провідні позиції у виробництві цементу, щебеню та бетону в 64 країнах світу. Лінії з виробництва гіпсокартону максимально надійні й автоматизовані, що дає змогу значно скоротити витрати матеріалу, трудові витрати і час робочого процесу. Більшість функцій – подавання картону, формування листа, нанесення клею, вхід у сушилку, підтримка постійної температури в печі, подача гіпсового порошку і води у змішувач, фінальне обрізування листів – проводяться автоматично, під комп’ютеризованим керівництвом. 4. Проведено розрахунок та аналіз показників техніко-організаційного рівня на конкретному підприємстві. Відповідно до наведеного розрахунку формування чистого прибутку (збитку) в ТОВ «ЛАФАРЖ ГІПС Україна», слід відзначити, що протягом 2013-2015 рр. відбулося скорочення чистого прибутку (збитку) на 759,0 тис. грн., або на 184,67%. Варто відзначити, що попит на гіпсокартон ТОВ «ЛАФАРЖ ГІПС Україна», зумовлений технологічними змінами та коливаннями попиту на ринку будівництва та нерухомості, є стійким, несезонним та прогнозованим, на цьому етапі попит має динамку до зниження. Попит парний, продаж гіпсокартону пов’язаний з продажем профілів та комплектуючих для його монтажу, шпаклювання. 5. Обґрунтовано шляхи підвищення техніко-організаційного рівня виробництва та здійснено розрахунок впливу проектних рішень на економічні показники підприємства. Пропонуємо реалізувати проект технічного доозброєння цеху виробництва будівельних виробів. Так, виробничі потужності цеху виробництва будівельних виробів зростуть на 50%. Завдяки додатковому випуску будівельних виробів підприємство зможе випустити за добу на 12 одиниць продукції більше, або додатково 3000 буд. виробів на рік. При збільшенні виробничих потужностей підприємство зможе задовольнити цей попит і не загубити клієнтів унаслідок тривалого очікування. Враховуючи найнижчу вартість будівельного виробу, додатковий виторг від реалізації цього обсягу продукції складе 1440 тис. грн. на рік.  

Литература:1. Бова Т. В. Оцінка ефективності використання виробничого потенціалу сучасних промислових підприємств / Т. В. Бова // Економічний простір. – 2008. – № 12/2. – С. 66–72. 2. Виногровська І. В. Управління та використання виробничого потенціалу промислових підприємств Електронний ресурс / І. В. Виногровська. – Режим доступу : http://stоrage.library.оpu.ua/оnline/ соnferenсe/tez_45/6-80.pdf. 3. Воловікова Є. М. Механізми державного регулювання розвитку виробничого потенціалу промислових підприємств регіону : рукопис дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління / Воловікова Є. М. ; Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України. – Донецьк, 2007. – 21 с. 4. Гаєвська Л. М. Виробничий потенціал – основа розвитку підприємства / Л. М Гаєвська, О. В. Чернова // Вісник Житомирського державного технологічного університету. – 2011. – № 1 (55). – С. 184-185. 5. Горяча О. Л. Підходи до визначення й оцінки виробничого потенціалу промислових підприємств / О. Л. Горяча // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2012. – 2 (18). – С. 65-70. 6. Гринкевич С. С. Роль виробничих критеріїв у формуванні оптимальної виробничої програми Електронний ресурс / С. С. Гринкевич, В. Я. Лозинський. – Режим доступу : http://www.pdaa.edu.ua/np/pdf5/15.pdf. 7. Денисюк О. Г. Обгрунтування сутності поняття «виробничий потенціал» підприємства Електронний ресурс / О. Г. Денисюк, І. М. Мазко. – Режим доступу : http://eztuir.ztu.edu.ua/3954/1/78.pdf. 8. Єгупов Ю. А. Планування виробничої потужності в контексті ресурсного обґрунтування виробничої програми підприємства / Ю. А. Єгупов // Економіст. – 2011. – № 11. – С. 49-52. 9. Єгупов Ю. А. Системний підхід до планування ресурсного забезпечення виробничої програми підприємства Електронний ресурс / Ю. А. Єгупов. – Режим доступу : http://dspaсe.оneu.edu.ua/jspui/bitstream/ 123456789/1809/3/Системний%20підхід%20до%20планування%20ресурсного%20забезпечення%20виробничої%20програми%20підприємства.pdf. 10. Єгупов Ю. А. Форми і горизонт планування виробничої програми промислового підприємства / Ю. А. Єгупов // ЕКОНОМІКА: реалії часу. – 2015. – № 2 (18). – С. 243-249. 11. Заїнчковський А. О. Теоретичні підходи до визначення категорії «виробничий потенціал» Електронний ресурс / А. О. Заїнчковський, О. А. Чередниченко. – Режим доступу : http://dspaсe.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/ 123456789/2728/3/5354.pdf. 12. Запащук Л. В. Методичні підходи до оцінки виробничого потенціалу вітчизняного підприємства / Л. В. Запащук // Вісник ЖДТУ. – 2010. – 3 (53). – С. 60-63. 13. Іщук С. Концептуальні засади формування та розвитку виробничого потенціалу промислових підприємств / С. Іщук // Регіон. Економіка. – 2005. – № 3. – С. 48-56. 14. Корнійчук А. А. Значення виробничого потенціалу підприємства в досягненні його стратегічних цілей розвитку / А. А. Корнійчук // Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Сталий розвиток економіки». – 2012. – № 5 (15). – С. 126-130. 15. Круш П. В. Виробничий потенціал підприємства з позиції клієнтоорієнтованого підходу / П. В. Круш, М. О. Зеленська // Економічний вісник НТУУ «КПІ». – 2010. – № 5. – С. 91-95. 16. Маханько В. Г. Методи планування виробництва промислового підприємства : рукопис дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами діяльності) / Маханько В. Г. ; Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2011. – 23 с. 17. Матросова Л. М. Теоретичні засади поняття «виробничі ресурси підприємства» та їх класифікація / Л. М. Матросова, С. А. Носкова // Економічний вісник Донбасу. – 2011. – № 2 (24). – С. 207-211. 18. Мостовий С. П. Обгрунтвання виробничої програми підприємства в ринкових умовах Електронний ресурс / С. П. Мостовий, Е. П. Чекаліна, Н. Г. Сікєтіна. – Режим доступу : http://www.kpi.kharkоv.ua/arсhive/ Наукова_періодика/vestnik/Технічний%20прогрес%20та%20ефективність%20виробництва/2011/8/82011_25.pdf. 19. Побережна Н. М. Оцінювання ефективності використання виробничого потенціалу машинобудівних підприємств та визначення стратегічних напрямів його розвитку / Н. М. Побережна // Бізнес Інформ. – 2012. – № 9. – С. 214–220. 20. Погорєлов С. М. Сучасні підходи до формування виробничої програми підприємства / С. М. Погорєлов, В. А. Кучинський // Наукова періодика. – 2009. – № 5 (32). – С. 170-176. 21. Повідайчик М. М. Фактори внутрішнього та зовнішнього середовища і їх вплив на формування виробничої програми швейного підприємства Електронний ресурс / М. М. Повідайчик. – Режим доступу : http://www.uzhnu.edu.ua/uk/infосentre/get/3931. 22. Савинцева К. О. Виробничо-економічний потенціал підприємства Електронний ресурс / К. О. Савинцева. – Режим доступу : http://www.rusnauka.соm/13_EISN_2012/Eсоnоmiсs/10_108407.dос.htm. 23. Сарай Н. І. Виробничий потенціал підприємства : сутність та особливості діагностики / Н. І. Сарай // Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Інноваційна економіка». – 2012 – № 38. – С. 100-103. 24. Свірська О. Б. Ринково-орієнтоване планування виробництва продукції промислових підприємств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) / О. Б. Свірська. – Львів : Національний університет «Львівська політехніка», 2012. – 24 с. 25. Транченко О. М. Формування та розвиток стратегічного управління виробничою діяльністю державних підприємств : рукопис дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) / Транченко О. М. – Уманський національний університет садівництва. – Умань, 2011. – 18 с. 26. Хвищун Н. В. Структура та джерела формування виробничого потенціалу підприємства / Хвищун Н. В., Дика М. П. // Економічний форум. – 2012. – № 3. – С. 343-345. 27. Хусаинов Г. А. Формирование производственной программы в зависимости от уровня планирования / Г. А. Хусаинов // Вестн. Омского ун-та. – 2009. – № 1. – С. 123–125. 28. Чорна Л. О. Виробнича програма. Проблема організації Електронний ресурс / Л. О. Чорна, О. М. Чумак, Н. Ю. Чорна // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка», включене до переліку наукових фахових видань України з питань економіки (Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.12.2014 № 1528). – 2010. – № 10. – Режим доступу : http://www.eсоnоmy.nayka.соm.ua/?оp=1&z=375. 29. Шафранська Т. Ю. Окремі аспекти формування виробничої програми підприємства Електронний ресурс / Т. Ю. Шафранська, А. П. Моцна. – Режим доступу : http://www.rusnauka.соm/ 14_NPE_2015/Eсоnоmiсs/10_192613.dос.htm. 30. Офіційний сайт ТОВ «ЛАФАРЖ ГІПС Україна» Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.lafarge.ua/wps/pоrtal/ua/uk/1_1-Lafarge_ in_Ukraine.