Фондовий ринок України: становлення і розвиток

Содержание: Вступ 3 1. Сутність поняття «фондовий ринок» як основного інструмента перерозподілу інвестиційних ресурсів 5 2. Сучасний стан фондового ринку України 9 3. Проблеми та перспективи розвитку фондового ринку України 19 Висновки 23 Список використаних джерел 25    

Вступление: Актуальність теми. Загальновизнано, що ринок цінних паперів України все ще не вийшов фактично зі стадії становлення і є чи не найбільш нерозвиненим серед фондових ринків переважної більшості країн світу, в тому числі ряду країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), Балтії і Росії. Нерозвиненість українського фондового ринку характеризується, насамперед, недосконалістю його інфраструктури, надзвичайною розчленованістю і незначною питомою вагою в загальному торговому обігу біржового ринку цінних паперів, який практично повсюдно є центральним, системотворчою ланкою фондових ринків. Незначною залишається роль вітчизняних фондових бірж у економіці країни, в процесах інвестування та зростання капіталізації підприємств, не кажучи вже про інші важливі функції, притаманні переважній більшості фондових бірж зарубіжних країн. Не можна сказати, що вкрай незадовільний стан вітчизняного фондового ринку, перш за все, його біржового сегменту, не був предметом заклопотаності держави і її найвищих інституцій. З планами і завданнями щодо розвитку фондового ринку, удосконалення його інфраструктури, підвищення ролі фондових бірж неодноразово виступали президенти і уряду України, відповідні законопроекти вносилися до Верховної Ради України. З такою самою послідовністю і регулярністю переважна більшість цих починань не залишали жодного сліду в реаліях фондового ринку. Вже тривалий час питання фондового ринку привертає увагу не лише українських, а й зарубіжних учених. Серед українських слід виділити праці Карпінського Б. А., Романенка В. М., Ходаківскої В. П., Шелудько О. Р., Яцюка Г. В. 8, своєю чергою, варто зазначити таких зарубіжних учених, як Т. Бека, Р. Бернард, Я. Міркіна. Ринок деривативів досліджували українські вчені Примостка Л. О. 4, Сохацька О. М., Славянська Н. Г. 6 та зарубіжні Дж. Кейнса, Дж. К. Халла, М. Шоулза. Загальновідомим є той факт, що одним із основних елементів розвитку економіки були та залишаються цінні папери. Саме вони визначають напрям та розмір інвестицій у проекти, різноманітні програми розвитку, модернізації та розширення підприємств або господарств. Всі ці можливості надають додатковий поштовх до раціонального перерозподілу або управління активами підприємства, незважаючи на те, на якій стадії розвитку перебуває економіка держави. Цінні папери – унікальний інструмент, оскільки їх можна розглядати і як засіб накопичення, і як засіб платежу, і як засіб обігу. Мета дослідження − з’ясувати особливості функціонування фондового ринку України, проблеми та перспективи розвитку.  

Выводы:Підбиваючи підсумок усього викладеного, доводиться констатувати, що до початку нового сторіччя організований, насамперед біржовий ринок цінних паперів України, залишався слаборозвиненим, не здатним виконувати класичні функції в економіці як ринку капіталу. У організаційно-технологічному, ні в професійно-діловому та фінансово-економічному відношеннях він не був затребуваний ні підприємствами-емітентами, ні інвесторами, ані, за великим рахунком, торговцями цінними паперами, які воліли переважну більшість угод здійснювати на неорганізованому ринку. Вітчизняний організований ринок акцій значно поступався за більшістю показників біржовим ринкам не тільки країн Вишеградської групи та Російської Федерації, але й країн Балтії. Все це значною мірою стало результатом непродуманої і непослідовної політики приватизації, неповноцінності правової бази фондового ринку та відсутності систематичного його державного регулювання протягом тривалого періоду часу, а також недалекоглядних дій творців Української фондової біржі, які заради забезпечення якнайшвидшої її участі у процесах приватизації фактично принесли в жертву довгострокові інтереси розвитку вітчизняного фондового ринку. 1. Створення в 1995-1996 рр. нових фондових майданчиків поклало кінець не тільки монополії УФБ, але і її планам щодо організації під її егідою централізованого біржового ринку цінних паперів. Головна причина ураження УФБ коренилася в тому, що прийнятий поспіхом у 1991 р. Закон «Про цінні папери і фондову біржу» і його подальші версії не створили правової основи для централізації біржового ринку. В результаті Україна отримала організований ринок цінних паперів, що не має аналогів у світі, на якому майже з десяток фондових бірж оперували на надзвичайно вузькому і малоліквідному сегменті фондового ринку. 2. Через відсутність державної підтримки міжбанківської валютної біржі, позбавлення її можливості проводити валютні торги в Україні не відбувся і цивілізований, повноцінний валютний ринок. 3. Взятий УФБ та іншими новоствореними фондовими біржами курс на переважну участь у приватизаційних процесах, відсутність у них розвиненого вторинного ринку визначили, зрештою, виграш позабіржової торговельно-інформаційної системи ПФТС в конкурентній боротьбі з ними і загалом погіршили позиції організованого сегменту ринку на фондовому ринку України. 4. Вітчизняний неорганізований ринок цінних паперів функціонував переважно в інтересах господарюючих суб’єктів, які не стільки залучали на ньому додаткові фінансові ресурси для своєї діяльності, скільки використовували його інструменти в різних схемах оптимізації оподаткування. Організований ринок функціонував переважно в інтересах інсайдерів, сприяючи концентрації в їх руках усе більшої частини колишньої державної власності. Ці відмінності у функціях, на відміну від організованого, зіграють вагому роль порівняно з неорганізованим ринком у економіці країни.    

Литература:1. Звіт ДКЦПФР за 2011, 2012, 2013 рік Електронний ресурс. – http://www.nssmc.gov.ua/activities/annual. 2. Програма розвитку фондового ринку на 2011-2015 роки Електронний ресурс. – Режим доступу: http://od.ssmsc.gov.ua. 3. Сучасні тенденції розвитку ринку цінних паперів Електронний ресурс. – Режим доступу : http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/ 123456789/2931/1/Kubakh_ekon.pdf. 4. Діденко В. М. Тенденції, проблеми та перспективи діяльності фондового ринку в Україні / В. М. Діденко, В. В. Олійник // Наук. вісник БДФА. Економічні науки : зб. наук. праць. – Міністерство фінансів України, БДФА. – Чернівці : Вид-во «Технодрук», 2009. – Вип. 2. – С. 168-180. 5. Колач Г. М. Вплив фінансової глобалізації на фондовий ринок України / Г. М. Колач // Фінанси України. – 2009. – № 1. – С. 115-121. 6. Свердан М. А. Розвиток Фондового ринку України / М. А. Свердан // Цінні папери України. – 2003. – № 13. – С. 52-55. 7. Савицька О. І. Проблеми і перспективи розвитку фондового ринку України / О. І. Савицька, А. А. Фурсова // Економіка і регіон. – 2009. – № 2. – С. 136-139. 8. Івахненко І. С. Особливості функціонування ринку цінних паперів в Україні та його вплив на інвестиційний процес / І. С. Івахненко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – № 4 (107). – С. 81–85. 9. Кравченко Ю. Я. Рынок ценных бумаг в вопросах и ответах : учеб. пособ. для студ. экон. вузов / Ю. Я. Кравченко. – 2-е изд., перероб. и доп.. – К. : Изд-во «Ника-Центр», 2005. – 536 с. 10. Найман Э. Малая энциклопедия трейдера / Э. Найман. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2006. – 403 с. 11. Кондрашихин А. Б. Фондовый рынок : учеб. пособ. для студ. экон. вузов / А. Б. Кондрашихин, В. Г. Романов, Т. В. Пепа, В. А. Федорова. – К. : Центр учеб. литературы, 2008. – 376 с. 12. Румянцев С. Сучасні питання фондового ринку / С. Румянцев // Цінні папери України. – 2009. – № 50. – С. 12-13. 13. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Програми розвитку фондового ринку на 2011-2015 роки» від 21.09.2010 р. № 1478. 14. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку Електронний ресурс. – Режим доступу : http://nssmc.gov.ua/fund/analytics. 15. Аналітичний огляд ринку облігацій України за 2015 рік Електронний ресурс. – Режим доступу : http://rurik.com.ua/documents/ research/bonds_4_kv_2015.pdf.