Вступление:Актуальність теми. Проблема мотивації трудової діяльності завжди розглядалася як одна з базових складових системи управління персоналом. На нинышньому етапі розвитку ринкової економіки вона набуває особливо важливого значення, оскільки світова та вітчизняна економічні кризи вплинули не лише на умови найму працівників, але й відбилися на їх основних потребах та мотивації до праці, спричинили серйозні зміни на ринку праці, що вимагають, у свою чергу, змін у системі управління мотивацією працівників.
Проблема мотивації як одного з чинників підвищення ефективності управління є поки що малодослідженою темою, у науковій літературі її відносять за ступенем актуальності на другий план. Серед науковців можна зустріти думку про те, що мотивація у порівнянні з іншими функціями управління має вторинний характер, але, на наш погляд, мотивацію не слід розглядати як другорядну, а вивчати в процесі реалізації усіх управлінських функцій.
Питанню мотивації присвячено велику кількість праць вітчизняних та зарубіжних дослідників, як от А. Альберт, У. Бреддік, О. Виханський, Є. Ільїн, С. Каверін, К. Коб’єл, А. Колот, М. Курбатова, М. Магура, М. Мескон, Н. Самоукіна, В. Травін, С. Шапіро та ін. Основи сучасних теорій мотивації заклали К. Алдерфер, В. Врум, Ф. Герцберг, Ф. Мак-Клелланд, А. Маслоу та інші. Вивчали проблеми мотивації праці в колишньому СРСР В. Асєєв, І. Васильєв, В. Вілюнас, В. Герчиков, І. Ільїн, В. Леонтьєв, М. Магомед-Емінов, С. Рубінштейн та інші. Значний внесок у розвиток досліджень із цієї проблеми зробили також українські вчені: Д. Богиня, Г. Дмитренко, С. Занюк, А. Колот, С. Москвичов.
Метою проведеного дослідження є обґрунтування ролі застосування наявних мотиваційних теорій для створення ефективного механізму мотивації праці персоналу на підприємствах.
Об’єкт дослідження: теорії мотивації.
Предмет дослідження: змістовні та процесуальні теорії мотивації.