Выводы:Із розвитком науки й техніки поняття терміна та термінології набули різноманітних трактувань – а це свідчить про об’єктивну потребу в аналізі та систематизації поглядів різних дослідників. Термінологія є відкритою системою, яка постійно еволюціонує й розширює свій функційний статус, її розвиток детермінований запитами національного життя наукової думки. Сучасне мовознавство ґрунтовних досліджень із проблем актуального теоретичного і практичного термінознавства. У термінології як науці фактично сполучаються методологія та підходи точних і гуманітарних наук, що дозволяє значно глибше й об’єктивніше досліджувати мовний матеріал.
У сучасному термінознавстві виділяється ряд самостійних напрямів дослідження. Можна виділити теоретичне термінознавство, що досліджує закономірності розвитку та вживання спеціальної лексики, а також прикладне термінознавство, що ґрунтується на його базі, яке виробляє практичні принципи та рекомендації з усунення недоліків термінів, їх опису, оцінці, редагуванню, впорядкуванню, створенню, перекладу і використанню. Теперішній етап розвитку лінгвістики характеризується зростаючим інтересом до динамічних аспектів мови, то відбуваються зміни і в науці про терміни, в результаті чого формується новий – когнітивний напрямок термінознавства. Цей напрям розвиває нове розуміння терміну як утворення, що є засобом вербалізації концепту.
Термінна номінація, тобто процес найменування спеціальних понять науки і техніки, є цілеспрямованим творчим процесом. Утворення термінів відбувається свідомо, з прагненням до чіткої системи. Терміни виникають у професійному середовищі і вживаються лише в термінній функції. Для створення нового терміна можуть бути використані різні мовні засоби, а вибір оптимального способу номінації – складний процес: його визначають об’єктивні та суб’єктивні моменти, зовнішні та внутрішні чинники.
Термінам яскраво притаманні синонімічні і паронімічні відношення; полісемія, як правило, виникає при взаємодії термінологічного і нетермінологічного значень відповідних одиниць; омонімія як явище несистемне також фіксується в межах термінолексики, з огляду на наявність значної кількості слів іншомовного походження, серед яких трапляються елементи однакові у плані вираження, але жодним іншим чином між собою не пов’язані.