СТОРОНИ У ВИКОНАВЧОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Задание:Потрібний лише третій розділ дипломної роботи.

Содержание:РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУАЛЬНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ СТОРІН ПРИ ВИКОНАННІ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ РІШЕНЬ 3.1. Особливості реалізації прав і обов’язків сторін при виконанні рішень про стягнення аліментів на дитину  

Выводы:Висновки до розділу 3 Запропоновано відтворити в Законі України «Про виконавче провадження» положення про те, що державний виконавець повинен зупинити виконавче провадження в разі звернення до нього боржника і стягувача аліментів з оформленою в письмовій формі мировою угодою на період розгляду мирової угоди судом. Дістала подальший розвиток концепція щодо назви ухвали про визнання умов мирової угоди, а саме ухвала про визнання умов мирової угоди та закриття провадження у справі, а також запропоновано редакцію норми, яка передбачає зміст цієї ухвали суду. Запропоновано зупиняти виконавче провадження, якщо за умовами мирової угоди виконання аліментних зобов’язань боржником відбуватиметься з відстрочкою чи розстрочкою на визначений у цій мировій угоді час, а відновлювати виконавче провадження за заявою стягувача у випадку, якщо боржник не виконуватиме умов мирової угоди. Встановлено, що питання, пов’язані з правовідносинами у виконавчому провадженні, складні та, незважаючи на значну кількість наукових досліджень, потребують подальшого ґрунтовного дослідження, особливо на стадії приведення судового рішення до виконання. Водночас нами обґрунтовано тезу про те, що стягувач при приведенні рішення до виконання має бути впевнений у тому, що процедура примусового виконання рішення суду буде сприятливою для нього та гарантуватиме йому відновлення його прав, а не вимагатиме від нього додаткових зусиль і матеріальних витрат. Стягувача необхідно розцінювати як основного суб’єкта виконавчого провадження, оскільки саме його інтереси зумовлюють виникнення і розвиток відносин у виконавчому провадженні. Так, стягувач вправі в силу принципу диспозитивності ініціювати відкриття виконавчого провадження або утриматися від таких дій. Ця позиція має відтворюватися не тільки в Законі України «Про виконавче провадження», а й в інших нормах законодавства. Визначено, що стягувачу має гарантуватися безкоштовна правова допомога адвоката не тільки в цивільному судочинстві, а й у виконавчому провадженні, безпосередньо пов’язаному з виконанням рішення суду, за рахунок боржника. Встановлено, що на захист інтересів невизначеного кола суб’єктів може стати прокурор і особливо в питаннях екології і навіть захисту прав споживачів, що доводить необхідність зміни умов представництва у виконавчому провадженні інтересів осіб прокурором тощо. Доведено, що представниками неповнолітніх осіб у статусі боржників у виконавчому провадженні в силу субсидіарної відповідальності їх батьків мають бути піклувальники або адвокати. Обґрунтовано, що в разі вступу у виконавче провадження обмежено дієздатних осіб як стягувачів обов’язковим вважається представництво їх прав та інтересів на стадії передачі належних їм коштів від боржника, які не можуть бути передані безпосередньо обмежено дієздатній особі. Вважається, що в разі зміни акцентів у виконавчому провадженні з рівності прав стягувача та боржника на створення сприятливих умов для виконання рішення суду можна досягти істотного прогресу у виконавчому процесі, та перелік заходів, які мають сприяти поліпшенню дисципліни у виконавчому провадженні, має бути удосконалений. Розглянувши досвід правового регулювання виконавчого провадження в Молдові, підтримуємо позицію комплексного нормативного вирішення всіх процесуальних і організаційних питань, пов’язаних з виконавчим провадженням, в одному нормативному акті, оскільки існування значної кількості підзаконних актів ускладнює чи навіть унеможливлює контроль з боку суспільства за діяльністю державної виконавчої служби, оскільки видання внутрішніх наказів, листів тощо не дає можливості громадськості бути в курсі останніх новацій у діяльності конкретного державного виконавця.