Теоретичні основи оцінки макро- та мікро середовища фірми. Характеристика макро- та мікро середовища підприємства.

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні основи оцінки макро- та мікро середовища фірми 4 Розділ 2. Характеристика макро- та мікро середовища підприємства 12 Висновки 17 Список літератури 19

Вступление:Труднощі підприємств багато в чому пов'язані з неефективним менеджментом. Зниження можливостей отримання прибутків за рахунок вико¬ристання факторів зовнішнього середовища зумовлює необхідність "повороту" системи управління до внутрішніх ресурсів, зокрема — персоналу. Принциповою відмінністю управління підприємством в адміністратив¬но-командній системі від менеджменту є здатність останнього до самоор¬ганізації в умовах невизначеності. Ризик — постійний атрибут прийняття рішення менеджером. Крім того, керівником можна вважати лише ту особу, яка здатна взяти на себе ризик, що виникає у процесі господарської діяльно¬сті, або реалізувати функцію ініціатора змін. При цьому під самоорганіза¬цією розуміється здатність менеджера комбінувати усі види доступних ре¬сурсів (матеріальних, інформаційних, фінансових, інтелектуальних) та спо¬собів їх використання на основі новацій для досягнення мети підприємства в умовах невизначеності. Вміння протистояти ризику, оперуючи певним інструментарієм, досягати запланованої мети в умовах ризику— головні відмітні риси менеджера. При цьому мало знати рекомендації щодо тієї чи іншої ситуації теорії менеджменту. На практиці може скластися така ситуація, коли всі вимоги теорії виконано, а товар не реалізований, замість прибутку — наявні зби¬тки, а економічні процеси (як внутрігосподарські, так і взаємодії з навко¬лишнім середовищем) не відзначаються необхідною стабільністю. Менеджер нового типу повинен мати досвід у налагодженні стабільних економічних процесів, які характеризують діяльність підприємства в ринко¬вих умовах. Тоді самоорганізація персоналу стане постійною характеристи¬кою його діяльності з досягнення цілей підприємства і свідченням високого рівня менеджменту.

Выводы:Сучасний динамізм розвитку підприємств, загострення конкурентної боротьби на міжнародному та на окремих територіальних ринках, збільшення вимог більшості споживачів до якості продукції вимагають від підприємств прийняття негайних стратегічних рішень. Неспроможність підприємств вірно оцінити своє ринкове становище, правильно визначити конкурентні переваги та передбачити загрози навколишнього середовища заздалегідь визначають їх невдачу. В таких умовах головним чинником успішного розвитку стає застосування підприємством методик маркетингового стратегічного аналізу. Підприємства починають розуміти, що тактичний, короткостроковий, чисто фінансовий підхід, який оправдовував себе в минулому, більше не працює. Нажаль сучасна література не може дати чітку та зрозумілу форму проведення маркетингового стратегічного аналізу підприємства. В своїх роботах більшість авторів пропонують різні моделі для проведення цього аналізу та дають різні поради щодо застосування окремих маркетингових стратегій. На сьогоднішній день велике значення має наукова оцінка існуючих підходів та моделей щодо маркетингового стратегічного аналізу та розробка єдиної комплексної програми проведення цього аналізу. Ця програма повинна враховувати особливості кожного підприємства та гнучко підходити до розробки маркетингових стратегічних планів. В деякій літературі автори розрізняють три середовища організації: зовнішнє, проміжне та внутрішнє. Проміжне середовище в цих випадках співпадає з маркетинговим мікросередовищем, описаним раніше. Аналізуючи таку класифікацію, можна відмітити, що тут автори помилково відокремлюють мікросередовище від зовнішнього середовища, адже перше є логічною частиною останнього, що і буде доведено нижче. Одним з вчених, який ігнорував вплив маркетингового макросередовища був Дж. Белл. Він доводить що «зовнішнє середовище організації містить такі елементи, як споживачі, конкуренти, урядові установи, постачальники, фінансові організації та джерела трудових ресурсів, релевантні (тобто значущі) відносно до операцій організації», зменшуючи тим самим вплив на діяльність організації багатьох неконтрольованих факторів/ Ф. Котлер, в своїй книзі "Основи маркетингу" пише, що зовнішнє середовище (макросередовищє) складається з шести основних факторів: демографічних, економічних, природних, науково-технічних, політичних і факторів культурного середовища. Аналіз внутрішнього середовища підприємства має здійснюватися з урахуванням тенденцій, що склалися в зовнішньому середовищі. У процесі цього аналізу перевіряється вся система господарювання підприємства та окремих його підсистем щодо реалізації можливостей, які зовнішнє середовище надає підприємству, а також вживаються заходи щодо запобігання й послаблення загрози його існуванню, тобто виявляються сильні та слабкі сторони з оцінкою ймовірності реалізації перших і подолання останніх. Аналіз "стратегічного рівня" підприємства - це аналіз, у якому внутрішні характеристики трактуються у порівнянні з параметрами діяльності інших, насамперед процвітаючих підприємств-конкурентів. Порівняльна характеристика дає змогу виявити ключові, внутрішні фактори конкурентоспроможності, які допомагають підприємству забезпечувати досить тривале своє функціонування та розвиток в умовах несталого, динамічного, нерідко ворожого оточення.

Литература:1. Андрушків Б.М., Кузьмин О.Е. «Основи менеджменту».- Львів: «світ», 1995. -296 с. 2. Бавыкин В. «Новый менеджмент».-М.: Экономика, 1997.-68с. 3. Базилевич Л.А., Соколов Д.В., Франева Л.К. Модели и методы рационализации и проектирования организационных структур управления. Львів: ЛЭФИ, 1991.- 156с. 4. Шекшня С.В. Управление персоналом современной организации.- М., 1996.-78с. 5. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника-Центр, Эльга, 1999. 6. Кміть В.В. Організація управління накладними витратами на підприємствах // Фінанси України, 2002, №9.- С. – 28-35. 7. Орлов В. Планування собівартості продукції // Економіка України, 2000, №12. – С.- 36-41.