Предмет і завдання диференціальної психології

Содержание: Вступ 3 1. Предмет диференціальної психології 4 2. Психологічні відмінності в рамках визначення предмета диференціальної психології 6 2. Завдання диференціальної психології 9 Висновки 15 Список використаної літератури 17    

Вступление:Диференціальна психологія займає одне з провідних місць в області психологічних знань. Вона пов’язана із загальною психологією, з віковою, педагогічною, соціальною. З психодіагностикою, з психологічним консультуванням, з питаннями психотерапії, з психологією сім’ї, з соціологією, філософією, психофізіологією. Однак як самостійна наука склалася недавно. Диференціальна психологія є розділом психологічної науки, який вивчає психологічні відмінності, а також типологічні відмінності психологічних проявів у представників різних соціальних, класових, етнічних, вікових та інших груп. Диференціальна психологія систематизує індивідуальні відмінності і різні методи їх діагностики. Кількісно оцінює індивідуальні відмінності в різних сферах. Диференціальна психологія має 2 завдання: виділення індивідуальних відмінностей і пояснення їх походження. Серед завдань диференціальної психології також виділяються: 1. Виділення найбільш істотних, інформативних психологічних характеристик людини і розуміння їх структури. 2. Вивчення меж, в яких психологічні ознаки змінюються (міжіндивідуальна варіативність). 3. Вивчення відмінностей між групами людей. 4. Виявлення чинників, що лежать в основі індивідуально психологічних відмінностей.    

Выводы:Диференціальна психологія – дисципліна, що вивчає групові, типологічні і індивідуальні відмінності між людьми. В даний час проблема індивідуальних відмінностей є однією з найбільш важливих і актуальних проблем в психологічній науці. Мета даного навчально-методичного посібника – познайомити студентів з основами зарубіжної і вітчизняної диференціальної психології. В рамках курсу розглядається історія диференціальної психології, сучасні вітчизняні та зарубіжні теорії темпераменту, характерологічні аспекти індивідуальних відмінностей, проблема розвитку здібностей і обдарованості, сучасні уявлення про когнітивні стилі. Диференціальна психологія включена в базову частину професійного циклу поряд з такими дисциплінами, як соціальна психологія, психологія розвитку і вікова психологія, педагогічна психологія, психодіагностика та ін. В якості основи для даної дисципліни використовується матеріал, напрацьований в рамках загальної психології, диференціальної психофізіології та історії психології. Диференціальна психологія знаходить застосування в багатьох дисциплінарних областях, перш за все – це психологія праці, клінічна психологія, психологія спілкування, педагогічна психологія, психологія особистості та ін. Таким чином, ми бачимо, що діапазон досліджень індивідуально-психологічних відмінностей надзвичайно широкий, має безліч напрямків, і в сучасній диференціальної психології в явному вигляді представлені всі шість згаданих завдань, висхідних до В. Штерна. Виходячи з вище сказаного, можна визначити предмет диференціальної психології. Сьогодні це визначення може звучати так: диференціальна психологія вивчає природу і джерела індивідуально-психологічних відмінностей, детермінанти їх формування, сутність, типологію та специфіку їх прояву у феномені цілісної індивідуальності. Сучасна диференціальна психологія затребувана практично всіма галузями психологічної науки. Адже пізнати людину і допомогти їй можна тільки спираючись на знання і розуміння її індивідуальної своєрідності і неповторності. В останні десятиліття з’являються навіть своєрідні відгалуження диференціальної психології: в професійній сфері – у вигляді диференціальної психології праці; в сфері соціальних відносин; і ін. Можливо, незабаром ми будемо говорити про загальну диференціальну психологію та спеціальні її дисципліни.    

Литература:1. Ананьев Б. Человек как предмет познания / Б. Ананьев. – М. : Наука, 2008. –339 с. 2. Анастази А. Дифференциальная психология : Индивидуальные и груп повые различия в поведении / А. Анастази. – М. : Наука, 2009. – 360 с. 3. Брушлинский А. О критериях субъекта / А. Брушлинский // Психология индивидуального и группового субъекта : под ред. А. В. Брушлинского, М. И. Воловиковой. М. : ИП РАН, Пер Сэ, 2002. С. 9–23. 4. Виндекер О. Дифференциальная психология: (прикладные аспекты) : учеб.-метод. пособие / О. Виндекер ; М-во образования и науки Рос. Федерации, Урал. федер. ун-т. – Екатеринбург : Изд во Урал. ун-та, 2016. – 76 с. 5. Головей Л. Дифференциальная психология: современный взгляд / Л. Головей, И. Дерманова // Вестник Санкт-Петербургского университета. – 2012. – Вып. 2. – С. 4–13. 6. Ильин Е. Психология индивидуальных различий / Е. Ильин. – СПб., 2010. – 200 с. 7. Купер К. Индивидуальные различия / К. Купер. – М. : Наука, 2000. – 263 с. 8. Мерлин В. Очерк интегрального исследования индивидуальности / В. Мерлин. – М. : Педагогика, 2006. – 256 с. 9. Нартова-Бочавер С. Дифференциальная психология : учеб. пособ. / С. Нартова-Бочавер. – М. : Наука, 2008. – 300 с. 10. Олпорт Г. Становление личности : избр. труды / Г. Олпорт. – М. : Смысл, 2002. – 461 с. 11. Рубинштейн С. Бытие и сознание. Человек и мир / С. Рубинштейн. – СПб. : Питер, 2003. – 512 с. 12. Русалов В. Психология и психофизиология индивидуальных различий: некоторые итоги и ближайшие задачи системных исследований / В. Русалов // Психологический журнал. – Т. 12. – № 5. – 1991. – С. 3–17. 13. Штерн В. Дифференциальная психология и ее методические основы / В. Штерн. – М. : Наука, 2002