Роль персональної відповідальності пілота у забезпеченні ергономічної ефективності його діяльності у стресових умовах польоту.

Содержание:Вступ 3 1. Пілот як невід’ємна ланка механізму авіації 4 2. Фактори, що впливають на персональну відповідальність пілота у стресових умовах польоту 6 3. Місце персональної відповідальності пілота у забезпеченні ергономічної ефективності його діяльності у стресових умовах польоту 9 Висновки 12 Список використаних джерел 14  

Вступление: Актуальність теми роботи. Мобілізації всіх резервів, максимального напруження психофізіологічних систем вимагає від пілота виконання льотного завдання. Причиною зниження якості виконання професійного завдання може стати негативний психічний стан. Пілоти інколи намагаються приховати випадки грубих помилок у польоті, погіршення самопочуття у польоті, виникнення ілюзій просторового положення повітряного судна від керівництва або лікарів. Це може бути почуттям оманливого сорому. В середовищі пілотів літальних апаратів існує думка, що неправильна оцінка випадків виникнення ілюзій є недостатністю стійкості пілота. Це все виступає причиною приховування інцидентів під час здійснення польотів. Таке явище пов’язане із персональною відповідальністю авіаційного працівника і призводить до зниження безпеки польотів. Актуальність вивчення персональної відповідальності пілота авіації обумовлене таким чинником, як підвищення безпеки польотів в авіації. З метою підвищення впевненості пілота у своїх діях під час розбору польотів проводиться обговорення для уникнення в майбутньому інцидентів. Необхідність обговорення також актуальна через зростання кількості автоматичних систем керування та ролі персональної відповідальності пілота в цьому процесі. Мета роботи полягає у характеристиці ролі персональної відповідальності пілота у забезпеченні ергономічної ефективності його діяльності у стресових умовах польоту.    

Выводы:Робота авіапілота є однією з найскладніших, і досягнути в ній високої майстерності можуть лише люди з міцними здоров’ям, фізично розвинуті і ті, хто володіє гарними здібностями і має високу психологічну готовність до її вико¬нання. Враховуючи те, що управління повітряним транспортом здійснюється саме пілотом, його робота направлена на успішне завершення процесу перельоту, вирішення завдань та організацію роботи в літаку. Відповідно, важливою функцією пілота є забезпечення безпеки під час перевезення. До загальних чинників екстремальних ситуацій в діяльності відносять чинник постійної включеності в підвищену небезпеку; чинник раптовості; чинник невизначеності; чинник новизни (нестандартний) ситуації; чинник екстремальності ситуації; чинник дефіциту часу. Для пілота з розвитком авіаційної техніки досягнення високої професійної майстерності стає усе більш складним і дорогим завданням. Це обумовлене збільшенням обсягу професійних знань, необхідних для успішної діяльності, і необхідністю вироблення, закріплення й постійного вдосконалювання навичок пілотування в різних умовах польоту, роботи зі складними авіаційними бортовими комплексами. Концептуальна модель персональної відповідальності пілота авіації складається з таких компонентів: ? рефлективність; ? саморегуляція; ? рівень здатності прийняття рішення; ? організація його виконання; ? контроль за отриманим результатом відповідно до поставленої мети; ? наявність розуміння зв’язку між своїми діями і результатами роботи екіпажу (вольовий компонент професійної діяльності); ? рівень задоволеності працею (емоційний компонент професійної відповідальності) – прояв емоційного ставлення до виконання у професійній діяльності пілотів авіації професійних обов’язків й отриманих результатів, саморегуляція та впевненість у власних силах; Як мотиваційний компонент персональної відповідальності також враховується рівень загальної осмисленості життя, адже головною ціллю пілота цивільної авіації має бути спрямованість на виживання.    

Литература:1. Гандер Д. Психолого-педагогические основы профессиональной подготовки летного состава / Д. Гандер. – М. : МАКЧАК, 2010. – 339 с. 2. Дранко А. Педагогічні проблеми формування міжособистісної взаємодії членів екіпажу цивільної авіації Електронний ресурс / А. Дранко // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. – 2014. – № 42–43.– Режим доступу : http://library.uipa.edu.ua/images/data/zbirnik/42-43/37.pdf 3. Злагодух В. Професійна відповідальність пілотів цивільної авіації як чинник безпеки авіації / В. Злагодух // Проблеми екстремальної та кризової психології. – 2013. – Вип. 14. – Ч. І. – С. 123–130. 4. Макаров Р. Авиационная педагогика и психология / Р. Макаров. – М. : Изд-во МНАПЧАК, 2002. – 490 с. 5. Окуленко І. Психологічний аналіз професійної діяльності льотчиків та їх готовність до польотів в умовах тривалих перерв між ними / І. Окуленко / Психологія і суспільство. – 2006. – № 4. – С. 96–100. 6. Підлубна О. Діяльність та функції пілотів цивільної авіації / О. Підлубна // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2014. – Вип. 34. – С. 279–285. 7. Психологічна енциклопедія / автор-упорядник О. Степанов. – К. : Академвидав, 2006. – 242 с. 8. Степаненко Е. Факторы, влияющие на деятельность экипажа воздушного судна в экстремальной ситуации Електронний ресурс / Е. Степаненко // Научный вестник МГТУ ГА. – 2010.– № 162. – С. 136–143.