Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Психологія»Психокорекція»

Особливості творчої уяви у дітей старшого дошкільного віку з ФФНМ

Карточка работы:26384-2018ф
Цена:
Тема: Особливості творчої уяви у дітей старшого дошкільного віку з ФФНМ
Предмет:Психокорекція
Дата выполнения:2018
Специальность (факультет):Корекційна освіта: психопедагогіка, логопедія, тифлопедагогіка, сурдопедагогіка
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Національний Педагогічний Університет ім. Драгоманова (НПУ ім. Драгоманова)
Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ УЯВИ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 8 1.1. Уява як психічний процес 8 1.2. Особливості уяви у дітей із ТПМ 16 1.3. Особливості мовленнєвого та психічного розвитку дітей із ФФНМ 21 Висновки до першого розділу 26 РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТВОРЧОЇ УЯВИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ФФНМ 28 2.1. Методика вивчення особливостей творчої уяви дітей із ФФНМ 28 2.2. Результати дослідження творчої уяви старших дошкільників із ФФНМ 35 Висновки до другого розділу 51 РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНА РОБОТА З ПІДВИЩЕННЯ ТВОРЧОЇ УЯВИ У ДІТЕЙ З ФФНМ 54 3.1. Робота психолога з розвитку творчої уяви у дітей з ФФНМ 54 3.2. Практичні рекомендації для проведення корекційно-розвивальної роботи з підвищення творчої уяви у дітей із ФФНМ 72 Висновки до третього розділу 83 ВИСНОВКИ 85 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 90 ДОДАТКИ 102
Курс:5
Реферат:
Язык:укр
Вступление:  Період соціально-економічних перетворень у сучасній Україні вимагає формування творчої активної особистості, зі здатністю ефективно й нестандартно вирішувати нові життєві проблеми. В зв'язку з цим перед психологами та педагогами постає важливе завдання розвитку творчого потенціалу підростаючого покоління. Різнобічне вивчення питання формування творчої уяви є особливо важливим у зв’язку з пошуком навчальних та інтегративних методів та засобів корекції, виховання та навчання, направлених на формування пізнавальної активності та творчо-мовленнєвих здібностей у дітей дошкільного віку. Проте, питання щодо впливу уяви на мовленнєвий розвиток дітей вивчено недостатньо, а дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням – тим паче. Уява є центральним психологічним новоутворенням дітей дошкільного віку (Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов та ін). Актуальність вивчення процесу уяви і її ролі в загальному розвитку психіки та інших функцій обумовлена великою її значущістю, як інструменту мислення. Зокрема, аналіз психологічних досліджень свідчить про те, що проблема вивчення уяви - одна з найактуальніших і дискусійних у психології. У науково-методичних джерелах представлено різні визначення уяви. Під уявою в самому широкому змісті розуміють процес, що протікає в образах. (Ф. Кейра, А. Селлі, П.П. Блонський). За О.В. Скрипченко, Л.В. Долинською, З.В. Огороднійчук, уява – це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду. Як свідчать дослідження Л.С. Виготського, О.М. Дьяченко, О.Є. Кравцової, С.Л. Рубінштейна, Г.А. Урунтаєвої та інших науковців, невід'ємним компонентом будь-якої творчої діяльності є уява. Проблема розвитку дитячої уяви і творчості у вітчизняній науці досліджувалася у зв‘язку з розвитком творчих здібностей (Л.А. Венгер, М.В. Вовчик-Блакитна, С.І. Волощук, О.М. Дяченко, В.В. Давидов, О.В. Запорожець, Г.С. Костюк, С.Є. Кулачківська, М.М. Поддьяков); в ігровій діяльності (Л.В. Артемова, Р.Й. Жуковська, Д.Б. Ельконін, Р.А. Іванкова, Н.О. Короткова, О.М. Леонтьєв, Н.Я. Михайленко, В.О. Проскура); формування творчості в різних видах художньої діяльності (С.В. Акішев, Е.В.Бєлкіна, Н.О. Ветлугіна, О.О. Дронова, Т.Г. Казакова, М.І. Киященко, В.М. Кучерова, С.В. Ласунова, В.С. Мухіна, Т.Г. Постоян, М.М. Рибакова, О.С. Ушакова, Л.І. Фесенко та ін.). Уява виступає не тільки передумовою ефективного засвоєння дитячих знань, але і є умовою творчого перетворення наявних у дітей знань, сприяє саморозвитку особистості, тобто в значній мірі визначає ефективність навчально - виховної діяльності в ДНЗ. Але аналіз Державних програм навчання і виховання дітей дошкільного віку показав, що уваги цьому психічному процесу приділяється якнайменше. Традиційно складена і традиційно існуюча у нас система дошкільного виховання і навчання фактично не містить в собі (або містить недостатньо) спеціальних заходів, спрямованих на послідовний і систематичний розвиток у дітей творчої уяви. В таких умовах вона розвивається в основному лише стихійно і в результаті, як правило, не досягає високого, а нерідко навіть і задовільного рівня свого розвитку, тим паче, якщо мова йде про дітей з мовленнєвими порушеннями. Причиною такої ситуації є складність самого процесу розвитку уяви. Як зазначає О.Є. Кравцова, уяві неможливо навчити так само, як ми навчаємо дітей складати числа або писати літери. Основним і найбільш радикальним засобом виходу з цього положення, звичайно ж, є зміна змісту і методів навчання, їх спеціальна орієнтація на розвиток у дітей здатності до творчості. У зарубіжній психології існують також різні точки зору, щодо часу виникнення уяви та її розвитку. Е. П. Торренс, наприклад, вважає, що творчість проявляється у дітей тільки після 5 років, а за даними Е. Андрюса, «пік творчості» у дітей припадає на 3,5–4,5 роки. Розбіжність тут глибша, ніж може здатися на перший погляд: рік, навіть пів року, в житті дитини – це дуже великий проміжок часу, так як вона розвивається швидко, і постійно включаються в дію нові і нові психологічні механізми. Відомо, що вся діяльність людини пов’язана з творчістю. Як відмічає Л.С. Виготський, творчість дуже важлива для загального розвитку і дозрівання особистості дитини. Уява пов’язана із сприйняттям, мовленням та мисленням, що реалізуються через емоції, волю (обміркована ініціативність) та розвивають інтереси, здібності, комунікативні навички у дитини. Саме уява є основою формування унікальної творчої особистості. У дошкільників вона характеризується певними особливостями, які слід враховувати у педагогічній роботі з ними. Такими особливостями дитячої уяви є передусім її жвавість, нестійкість і, водночас, надзвичайна яскравість образів, мимовільний характер їх появи, тісний зв'язок з почуттями дитини. Проблеми діагностики та корекції порушень при фонетико-фонематичному недорозвиненні мовлення (ФФНМ) висвітлені у численних дослідженнях вітчизняних вчених (О.Л. Жильцова, Н.С. Жукова, Г.А. Каше, В.В. Коноваленко, О.М. Мастюкова, А.В. Нікашина, М.А. Савченко, Н.В. Серебрякова, Є. Ф. Соботович, Т.В. Туманова, Т.Б. Філічева, М.Ф. Фомічова, Г.В. Чіркіна, М.К. Шеремет). За дослідженнями Р.Є. Левіної, В.К. Орфінської, Ф.А. Рау, Є.Ф. Рау, М.Є. Хватцева, Л.Ф. Чистовича, Н.Х. Швачкіна, поєднання порушень вимови та сприймання фонем у дітей полягає у незавершеності процесів формування артикуляції та сприймання звуків, що відрізняються за акустико-артикуляційними ознаками. Безперечна актуальність проблеми та її недостатня розробленість обґрунтували вибір теми магістерського дослідження: «Особливості творчої уяви дітей дошкільного віку з ФФНМ». Мета дослідження – виявлення особливостей творчої уяви старших дошкільників із ФФНМ. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: 1. Здійснити теоретико-емпіричний аналіз уяви як психічного процесу. 2. Визначити особливості творчої уяви у дітей із ТПМ. 3. Вивчити особливості мовленнєвого та психічного розвитку дітей з ФФНМ. 4. Провести експериментальне дослідження, спрямоване на визначення особливостей творчої уяви у дітей старшого дошкільного віку із ФФНМ. 5. Надати практичні рекомендації для проведення психологічної і корекційно-розвивальної роботи з підвищення творчої уяви у дітей із ФФНМ. Об’єкт дослідження – творча уява дітей старшого дошкільного віку з порушеним мовленням. Предмет дослідження – особливості творчої уяви, як психічного процесу, у дітей старшого дошкільного віку з ФФНМ. Методи дослідження: теоретичні (вивчення психолого-педагогічної літератури з теми дослідження; систематизація отриманої інформації); експериментальні (метод констатувального експерименту з використанням розробленої методики; якісний та кількісний аналіз отриманих даних). Під час експериментального дослідження використовувалися спеціальні діагностичні методики: 1. Методика «Вивчення рівня розвитку уяви» (Г.А. Урунтаєва і Ю.А. Афонькіна); 2. Методика «Де чиє місце?» (Є.Є. Кравцова); 3. Діагностичне завдання «Вивчення творчої уяви» (за І.М. Гоян, А.А. Палій); 4. Методика «Дослідження індивідуальних особливостей уяви» (П. Торренс). Експериментальна база дослідження: спеціалізований дошкільний навчальний заклад для дітей з вадами мови № 139 м. Києва. Вибірка опитуваних: 15 дітей старшого дошкільного віку із ФФНМ. Серед них 9 хлопчиків та 6 дівчаток віком 6-7 років. Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні особливостей творчої уяви у дітей старшого дошкільного віку з ФФНМ. Практична значущість роботи передбачає можливість використання напрацьованих практичних рекомендацій для проведення психологічної і корекційно-розвивальної роботи з підвищення творчої уяви у дітей із ФФНМ у роботі психолога, корекційного педагога, логопеда із дітьми, які мають фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення. Структура та обсяг роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел та додатків. Ілюстрована за допомогою 3 таблиць, 3 рисунків. Основний зміст роботи викладено на 87 сторінках.  
Объём работы:
87
Выводы:  На основі вивчення особливостей творчої уяви у дітей старшого дошкільного віку з ФФНМ сформовано наступні висновки відповідно до поставлених завдань: 1. У межах виконання першого завдання відповідно до результатів теоретико-емпіричного аналізу уяви як психічного процесу встановлено, що уява є центральним психологічним новоутворенням дітей дошкільного віку. У психологічній науці уява розглядається як психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду. При цьому творча діяльність уяви дуже важлива для загального розвитку і дозрівання особистості дитини. Уява пов’язана із сприйняттям, мовленням та мисленням, що реалізуються через емоції, волю та розвивають інтереси, здібності, комунікативні навички у дитини. Саме уява є основою формування унікальної творчої особистості. У дошкільників уява характеризується певними особливостями, які слід враховувати у психолого-педагогічній роботі з ними. До характерних особливостей дитячої уяви, насамперед, відносяться її жвавість, нестійкість і, водночас, надзвичайна яскравість образів, мимовільний характер їх появи, тісний зв'язок з почуттями дитини. 2. Відповідно до другого завдання дослідження визначено особливості творчої уяви у дітей із ТПМ. Останнім часом збільшується інтерес до вивчення психологічних особливостей дітей з тяжкими порушеннями мовлення. У багатьох спеціальних психолого-педагогічних дослідженнях з’ясовано, що внаслідок мовленнєвого недорозвинення уява цих дітей характеризується бідністю, примітивністю, а іноді і рудиментарними формами уяви. Діти старшого дошкільного віку з порушенням мовлення, порівняно з ровесниками з нормальним розвитком, довше затримуються на предметних діях, а рольові ігри засвоюють значно повільніше і недостатньо продуктивно, що негативно впливає на їх пізнавальний розвиток і формування творчої уяви. 3. У межах виконання третього завдання розглянуто особливості мовленнєвого та психічного розвитку дітей з ФФНМ. Вказано, що найпоширенішим мовленнєвим порушенням у дітей дошкільного віку є фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення. До цієї категорії належать діти з нормальним фізичним слухом і інтелектом, у яких порушені вимовна сторона мовлення і фонематичний слух. Психолого-педагогічна характеристика дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення свідчить, що: увага у таких дітей може бути нестійкою, нестабільною і вичерпуватися, а також слабко сформованою, довільною, коли дитині важко зосередитись на одному предметі і за спеціальним завданням переключитися на інший; пам'ять може не відповідати нормі; спостерігаються особливості в перебігу мисленнєвих операцій: поряд з переважанням наочно-образного мислення у дітей можуть виникати труднощі в розумінні абстрактних понять і відношень. Швидкість перебігу мисленнєвих операцій може бути дещо уповільненою, внаслідок чого уповільнюється сприймання навчального матеріалу. Уява у дітей із ФФНМ нестійка, відображає недостатність життєвого та комунікативного досвіду дошкільників, які мають труднощі із формулюванням власних думок, допускають тяжкі помилки у висловленнях, втрачаючи основну лінію повідомлення. Через недостатність довільності часто дошкільники із ФФНМ не можуть довести справу до кінця, і почавши творити, втрачають інтерес до виконуваного малюнка, аплікації, замовкають при складанні сюжетної історії. Все це вказує на потребу цілеспрямованої діяльності психолога та корекційного педагога, стимулювання дітей до пізнавального розвитку, активізації їх творчої діяльності. 4. У межах виконання четвертого завдання проведено експериментальне дослідження, спрямоване на визначення особливостей творчої уяви у дітей старшого дошкільного віку із ФФНМ. Для цього опитали 15 дітей старшого дошкільного віку із ФФНМ, вихованців спеціалізованого дошкільного навчального закладу для дітей з вадами мови № 139 м. Києва. Під час дослідження використовували діагностичні методики: «Вивчення рівня розвитку уяви» (Г.А. Урунтаєва і Ю.А. Афонькіна); «Де чиє місце?» (Є.Є. Кравцова); діагностичне завдання «Вивчення творчої уяви» (за І.М. Гоян, А.А. Палій); «Дослідження індивідуальних особливостей уяви» (П. Торренс). За результатами опитування дошкільників із ФФНМ ми встановили, що: Четверо з опитуваних дітей (26,6%) демонстрували високий рівень розвитку уяви, могли скласти цікаву свою казку, намалювати яскравий малюнок за її тематикою. Ще для семи дітей (46,7%) властивий середній рівень розвитку уяви, ще у чотирьох дітей (26,6%) виявлено низький рівень творчої уяви, вони не справилися із завданням, і навіть після повторення індукції розповідали знайому казку, не вносячи до її змісту своїх елементів. До складання зв’язної розповіді та пояснення нестандартних розміщень персонажів на картинці, вирішення творчих ситуацій готові троє опитуваних дошкільнят (20%). Ці діти мали високий рівень розвитку творчої уяви. Для восьми дітей (53,3%) були характерні середні показники її розвитку, дошкільники відчували труднощі при поясненні нестандартних рішень, їх розповідь була не зв’язною, спостерігалась недостатність словникового запасу дітей. Решта четверо дітей (26,7%) не справилися із завданням і мали низький рівень уяви. Також тідьки троє дітей (20%) мали високий рівень розвитку творчої уяви і були здатні до створення казки з опорою на 1-2 картинки, пропонували яскравий сюжет. Для семи дітей (26,7%) властивий середній рівень, вони складали казку, опираючись на серію із 2-3 картинок, проте не надавали великого значення деталізації сюжету. Решта дітей мали низький (20%) і дуже низький (13,3%) рівні розвитку уяви. Вивчаючи малюнки дошкільників із ФФНМ, ми звернули увагу на складність, гнучкість та оригінальність уяви, які аналізували за переважними сюжетами і стереотипними зображеннями дітей. Більшість з них мали середній рівень (від 46,7% до 53,3%) за всіма досліджуваними показниками. Проте для досить значної кількості дошкільників із ФФНМ властиві низькі показники розвитку уяви (від 33,3% до 46,7% дітей). При цьому оригінальність уяви не властива для жодного з опитуваних дошкільнят із ФФНМ, всі вони використовувати типові зображення, доповнюючи окремі з них додатковими елементами чи деталями. Також встановили, що високий рівень уяви більш притаманний для дівчаток старшого дошкільного віку (на 11,1-22,2%), а низький – для хлопчиків (на 16,6-22,2%). Крім того, для хлопчиків більш властива ригідність уяви (на 27,8%). За проявами оригінальності – як серед хлопчиків, так і серед дівчаток спостерігаються подібні результати. Отже, близько третини опитуваних дошкільників із ФФНМ мають низький, недостатній рівень творчої уяви, що вказує на труднощі в їх пізнавальному розвитку. Також, крім низького розвитку уяви, у дітей із ФФНМ спостерігається недостатність навичок зв’язного мовлення, низький словниковий запас, проблеми у складанні послідовних розповідей у межах одного сюжету. Все це зумовлює потребу проведення з дошкільнятами психологічної та логопедичної корекційно-розвивальної роботи, спрямованої на підвищення творчої уяви та активізацію розвитку пізнавальної сфери. 5. Відповідно до п’ятого завдання дослідження надано практичні рекомендації для проведення психологічної і корекційно-розвивальної роботи з підвищення творчої уяви у дітей із ФФНМ. Вказано важливі умови стимуляції творчої активності дошкільників у роботі психолога: забезпечення сприятливої атмосфери, збагачення навколишнього середовища дитини найрізноманітнішими новими для неї предметами і стимулами з метою розвитку її допитливості; заохочення висловлювання оригінальних ідей; надання дітям можливості активно ставити запитання. Психологу, який проводить розвивальну діяльність з дітьми дошкільного віку із ФФНМ, рекомендовано: активно сприяти розвиткові пізнавальних процесів дошкільників; насичувати будь-яку діяльність дітей емоційним та когнітивним досвідом; використовувати різноманітні ігрові та зображувальні, художньо-творчі завдання для розвитку уяви дітей; створити програму групових занять для цілеспрямованого розвитку уяви та фантазії дошкільнят та впроваджувати її в життя. Рекомендації для розвивальної роботи педагога-логопеда із дошкільниками із ФФНМ містять наступне: здійснювати індивідуальний підхід до кожної дитини з урахуванням її вікових і психічних особливостей; забезпечувати позитивну мотивацію виконання завдань з метою підвищення ефективності психолого-педагогічної розвивальної дії; чергувати різні види діяльності; включати до занять з розвитку уяви дітей також і тренувальні вправи з розвитку уваги, пам'яті, мисленнєвих операцій (тобто поєднувати розвиток уяви з розвитком всіх пізнавальних процесів дитини). Для корекційно-розвивальної роботи психолога запропонували творчі ігри та вправи, спрямовані на розвиток пізнавальної сфери дошкільників та активізацію їх творчої уяви. Наголосили на важливості поєднання зусиль психолога і логопеда у розвивальній роботі з дітьми із ФФНМ, що сприяє ефективності проведеної роботи, активізує мовленнєву діяльність дошкільників із ФФНМ, забезпечує комфортну атмосферу виконання ними різних пізнавальних завдань. Також запропонували чотири розвивально-ігрові заняття наступної тематики: «Розмішала фарби осінь», «Осінній кошик», «Чарівні яблучка», «Зима-чарівниця в лісі». Для розвивальної роботи логопеда підібрали та розглянули різні дидактичні ігри та вправи із дошкільниками зі ФФНМ, що передбачають розвиток активного словника, набуття позитивного досвіду мовленнєвої активності, вирішення проблем неправильної звуковимови, граматичної будови речень та ін., а також підвищення їх творчої уяви. Рекомендуємо використовувати пропоновані заняття, підібрані психологічні та логопедичні ігри та вправи для активізації творчого потенціалу та підвищення творчої уяви у дітей старшого дошкільного віку із ФФНМ.  
Вариант:нет
Литература:  1. Арушанова А. Г. Исследование развития коммуникативной компетенции дошкольника / А. Г. Арушанова // Наука о детстве и современное образование. Материалы Международной юбилейной научной конференции, посвященной 100–летию со дня рождения А.В. Запорожца. – М.: Центр «Школьная книга», 2005. – С. 51. 2. Атрощенко Т. О. Підготовка майбутнього вихователя до роботи з формування мовленнєвої компетентності дошкільників / Т. О. Атрощенко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2010. – Вип. 52. – С. 33–35. 3. Барташнікова І. А. Розвиток уяви та творчих здібностей дошкільників у дітей 5–6 років / І. А. Барташнікова, О. О. Барташніков. – 2–е вид., переробл. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 64 с. 4. Бичева Т.В. Спільна робота ДНЗ і родини в мовленнєвій підготовці дитини старшого дошкільного віку до школи / Т.В. Бичева // Навчання і виховання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку: актуальні питання теорії і методики / за заг. ред. О.О.Максимової, М.А.Федорової. – Житомир: ФОП Левковець, 2016. – У 2–х ч. – Ч. І. – С. 29–32. 5. Біла І. Феномен дитячої творчості / І. Біла // Дошкільне виховання. – 2011. – № 1. – С. 7. 6. Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика : теорія і методика навчання дітей рідної мови / А. М. Богуш, Н. В. Гавриш; за ред. А. М. Богуш. – К.: Вища шк., 2007. – 542 с. 7. Богуш А. М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років / А. М. Богуш. – К.: Видавничий Дім "Слово", 2010. – 374 с. 8. Боровик О.В. Развитие воображения. Методические рекомендации / О. В. Боровик. – М.: ООО «ГЛ РОН, 2000. – 112 с. 9. Брушневська І. Закономірності розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення / І. Брушневська // Педагогічний часопис Волині. – 2016. – № 1. – С. 70–75. 10. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте / Л. С. Выготский. – М., 2001. – 91 с. 11. Выготский Л. С. Психология развития человека / Л. С. Выготский. – М.: Изд–во Эксмо, 2006. – 1136 с. 12. Гавриш Н. В. Особливості розвитку уяви та сприймання у процесі мовленнєвотворчої діяльності дошкільників / Н. В. Гавриш // Дошкільна освіта. – 2003. – № 1 (1). – С. 14–20. 13. Говорова Р. Игры и упражнения для развития умственных способностей у детей / Р. Горова, О. Дьяченко, Л. Цеханская // Дошкольное воспитание. – 2001. – №5. – С. 17–25. 14. Голюк О. А. Характеристика типів розвитку творчої уяви дітей старшого дошкільного віку / О. А. Голюк, Н. О. Пахальчук / Наука и инновации в современном мире: образование, воспитание, физическое воспитание и спорт. В 2 книгах. К. 1: монография / авт. кол.: Н. П. Безрукова, И. Я. Львович, А. П. Преображенский и др.. – Одесса: Куприенко СВ, 2017 – С. 67–91. 15. Грибова O. E. Проблемы реализации коммуникативного подхода в обучении детей с тяжелой речевой патологией / О. Е. Грибова // Воспитание и обучение детей с нарушениями развития. – 2002. – № 2. – С. 12–18. 16. Грузинська І. М. До проблеми діагностики розвитку творчої уяви дітей старшого дошкільного віку / І. М. Грузинська // Молодий вчений : наук. журн. – Херсон : Гельветика, 2018. — №2(54). — С. 71–75. 17. Гуріна З. В. Проблема розвитку уяви дошкільника у психолого–педагогічних дослідженнях / З. В. Гуріна // «Молодий вчений». – 2016. – № 6 (33). – С. 402–407. 18. Дарда С. М. Корекційні заняття з логопедії в ДНЗ: у 2 частинах. Частина 2 / С. М. Дарда. – Тернопіль: Мандрівець, 2017. – 200 с. 19. Дуткевич Т. В. Дитяча психологія : Навчальний посібник / Т. В. Дуткевич. – К.: Центр учбової літератури, 2002. – 424 c. 20. Дьяченко О. М. Воображение дошкольника / О. М. Дьяченко. – 3–е изд. – М.: Знание, 2003. – 96 с. 21. Дьяченко О. М. Об основных направлениях развития воображения дошкольника / О. М. Дьяченко // Вопросы психологии. – 2002. – № 6. – С. 52–59. 22. Загальна психологія: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук, Т. Зелінська, Т. Лисянська. – К. : Просвіта, 2005. – 464 c. 23. Заика Е. В. Комплекс игр для развития воображения / Е. В. Заика // Вопросы психологии. – 2003. – №2. – С. 54–62. 24. Іщенко Л. В. Психолого–педагогічні аспекти формування творчої індивідуальності дітей дошкільного віку в сучасній педагогічній науці / Л. В. Іщенко // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Педагогічні науки. – 2015. – № 2. – С. 47–53. 25. Калинковская С. Б. Особенности развития творческого воображения детей дошкольного возраста / С. Б. Калинковская // Детство, отрочество и юность в контексте научного знания: материалы международной научно–практической конференции 25–26 апреля 2011 года. – Пенза – Шадринск – Ереван: Научно–издательский центр «Социосфера», 2011. – С. 48–53. 26. Калягин В. А. Логопсихология / В. А. Калягин, Т. С. Овчинникова. – М.: Академия, 2006. – 320 с. 27. Канарова О. В. Умови формування комунікативних умінь і навичок у дітей старшого дошкільного віку / О. В. Канарова, А. О. Бескоровайна // Збірник наукових праць Херсонського державного університету. Педагогічні науки. – 2016. – Вип. 72(1). – С. 63–66. 28. Карабаєва І. О. Психологам про уяву дошкільників: посібник / І. О. Карабаєва. – К.: Шкільний світ, 2009. – 118 с. 29. Карасьова К. В. Особливості розвитку уяви дошкільників у процесі творчих ігор / К. В. Карасьова // Зб. наук. ст. Київ. міжнар. Ун–ту. Сер. Психологічні науки. – К., 2008. – С. 37–51. 30. Карасьова К. В. Самодіяльні ігри дітей / К. В. Карасьова, Т. О. Піроженко. – К: Шк, 2011. – 128 с. 31. Карасьова К. В. Світ дитячої гри / К. В. Карасьова, Т. О. Піроженко. – К: Шк, 2010. – 128 с. 32. Касьянова А. В. Педагогічні умови розвитку творчих здібностей у дошкільників / А.В. Касьянова // Навчання і виховання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку: актуальні питання теорії і методики / за заг. ред. О. О. Максимової, М. А. Федорової. – Житомир: ФОП Левковець, 2016. – У 2–х ч. – Ч. І. – С. 84–87. 33. Кваша Х. В. Особливості психічного розвитку дітей 6–го віку та організація навчально–виховної роботи з ними / Х. В. Кваша, Г. Ю. Орлюк // Навчання і виховання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку: актуальні питання теорії і методики / за заг. ред. О. О. Максимової, М. А. Федорової. – Житомир: ФОП Левковець, 2016. – У 2–х ч. – Ч. І. – С. 87–90. 34. Квашук О. В. Розвиток уяви дітей з вадами слуху молодшого шкільного віку за допомогою методу глибнотерапії / О. В. Квашук // Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка». – 2013. – Вип. 22. – С. 46–50. 35. Коваленко М. М. Педагогічні умови розвитку уяви молодших дошкільників в процесі зображувально–ігрової діяльності / М. М. Коваленко // Науковий вісник Донбасу. – № 3 (11) / 2010. – С. 55–58. 36. Колега М. Г. Система корекційної роботи з розвитку предикативного словника у дітей із загальним недорозвинен ням мовлення / М. Г. Колега // Вісник Кам’янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Корекційна педагогіка і психологія / за ред. С. П. Миронової, Н.С. Гаврилової.– Кам’янець–Подільський: ПП Медобори–2006, 2015. – Вип. 6. – С. 61–67. 37. Коханюк Н. Б. Програма корекційно–відновлювальних занять для індивідуальної роботи з дітьми із ЗНМ (загальним недорозвитком мовлення) / уклад. Н. Б. Коханюк. – Чернівці, 2012. – 65 с. 38. Кравцова Е. Е. Разбуди в ребенке волшебника: Кн. для воспитателей дет. сада и родителей / Е. Е. Кравцова. – 2–е изд. – М.: Просвещение: Учебная литература, 2006. – 160 с. 39. Кравцова Е. Е. Развитие воображения / Е. Е. Кравцова // Дошкольное воспитание. – 2001. – № 12. – С. 37–41. 40. Кравцова Е. Е. Развитие воображения и коррекция детей с трудностями в поведении: Методические рекомендации для психологов школ и детских садов Электронный ресурс / Е. Е. Кравцова, А. Е. Тышенбаева, В. В. Степанова // Школьный психолог. – 2004. – № 40. – Режим доступа: http://psy.1september.ru/article.php?ID=200404006. 41. Кравченко О. В. Мовленнєвий розвиток дошкільників – запорука їхньої наступної успішності: Навч.–метод. посіб. / О. В. Кравченко. – Прилуки, 2009. – 75 с. 42. Крутій К. Л. Діагностика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку: Навчальний посібник. / К. Л. Крутій. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2005. – 208 с. 43. Крутій К. Л. Перспективно–календарне планування занять із навчанням мови і розвиту мовлення дітей дошкільного віку / К. Л. Крутій. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПМ» ЛТД, 2005. – 192 с. 44. Кудрявцев В. Т. Воображение ребенка: природа и развитие / В. Т. Кудрявцев // Психологический журнал. – 2001. – № 5. – С. 67–68. 45. Кузикова С. Б. Основы возрастной психокоррекции : Учеб.–метод. пособие / С. Б. Кузикова. – Сумы, 2006. – 320 с. 46. Кузьменко В. У. Психолого–педагогічні основи розвитку індивідуальності дитини 3–7 років: Автореф. дис. д–ра психол. наук: 19.00.07. – педагогічна та вікова психологія. – НПУ імені М. П. Драгоманова / В. У. Кузьменко. – К., 2006. – 33 с. 47. Кулагина И. Ю. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учеб пособие для студентов высших учебных заведений / И. Ю. Кулагина, В. Н. Колюцкий. – М.: «Юрайт», 2002. – 468 с. 48. Лапшина І. М. Специфіка формування мовної особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / І. М. Лапшина // Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти в контексті європейських освітніх стратегій: зб. матер. наук.–практ. конф. / за ред. Г. С. Тарасенко. – Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2015. – Вип. 4. – С. 194–198. 49. Литвиненко В. А. Формування творчої уяви у дошкільників із фонетико–фонематичним недорозвиненням мовлення / В. А. Литвиненко // Актуальні питання корекційної освіти. – 2011. – Вип. 2. – С. 127−136. 50. Литвиненко В. Інтеграція засобів артпедагогіки в корекційно–реабілітаційну роботу з дошкільнятами з ФФН / В. Литвиненко, Ю. Лляной // Фізична активність. Здоров’я і спорт. – 2011. – № 3 (5). – С. 60–66. 51. Литвиненко В. А. Корекція фонетико–фонематичного недорозвинення мовлення дітей дошкільного віку засобами артпедагогіки : навч.–метод, посіб. / В. А. Литвиненко. – Суми : ПП Кубраков С. Г., 2011. – 144 с. 52. Логопедія / за ред. М. К. Шеремет. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 376 с. 53. Логопсихологія : навчальний посібник / С. Ю. Конопляста, Т. В. Сак ; за ред. М. К. Шеремет. – 2–ге вид., стер. – К. : Знання, 2012. – 293 с. 54. Лопатина Л. В. Преодоление речевых нарушений у дошкольников / Л. В. Лопатина, Н. В. Серебрякова. – СПб: Изд. РГПУ им. А.И. Герцена, Изд–во “Союз”, 2001. – 191 с. 55. Максимець С. М. Психологічні аспекти формування уяви дошкільника / С. М. Максимець, О. М. Кліновська, К. В. Прокопчук // Формування професійної компетентності майбутніх педагогів дошкільної та початкової освіти, збірник науково–методичних праць / за заг. ред. В. Є. Литньова. Н. Є. Колесник, Т. В. Наумчук. – Житомир : Вид–во ЖДУ ім. І.Франка, 2014. – С. 281–284. 56. Мартиненко І. В. Особливості формування уяви у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення / І. В. Мартиненко, О. А. Корнієвська // Збірник наукових праць Кам'янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Соціально–педагогічна. – 2012. – Вип. 21(1). – С. 108–115. 57. Марченко І. С. Формування творчого зв’язного мовлення у дошкільників із затримкою психічного розвитку: Навчально–методичний посібник / І. С. Марченко. – К.: КНТ, 2006. – 92 с. 58. Методика «Исследование индивидуальных особенностей воображения» / Практикум по общей психологии / Т. И. Пашукова, А. И. Допира, Г. В. Дьяконов. – М., 2007. – С. 132–137. 59. Мороз О. А. Проблеми розвитку уяви у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення Електронний ресурс / О. А. Мороз // Актуальні питання корекційної освіти. – Режим доступу: http://aqce.com.ua/download/publications/83/63.pdf. 60. Мороз О. А. Сучасні підходи до діагностики уяви у дітей з тяжкими порушеннями мовлення старшого дошкільного віку / О. А. Мороз // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19 : Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. – 2014. – Вип. 27. – С. 135–140. 61. Назарук Н. Вікові особливості розвитку спрямованості уяви дошкільників / Н. Назарук // Науково–методичний вісник «Джерела». – 2008. – № 3–4. – С. 45–49. 62. Немов Р. С. Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики / Р. С. Немов. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 640 с. 63. Піроженко Т. О. Комунікативно–мовленнєвий розвиток дошкільника: /Т. О. Піроженко. Науково–методичний посібник. Серія «Дитина замовляє розвиток» – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 156 с. 64. Поліщук Н. О. Використання нетрадиційних технік зображувальної діяльності у формуванні творчих здібностей дітей дошкільного віку / Н. О. Поліщук, Р. Ю. Панченко // Дошкільна палітра. – 2013. – Вип. 3. – 20 с. 65. Прокопова І. П. Робота вчителя–логопеда з розвитку слухової уваги у дітей–шестирічок з фонетико–фонематичним недорозвитком / І. П. Прокопова // Вісник Кам’янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Корекційна педагогіка і психологія / за ред. С. П. Миронової, Н. С. Гаврилової.– Кам’янець–Подільський: ПП Медобори–2006, 2015. – Вип. 6. – С. 79–85. 66. Рібцун Ю. В. Використання ігрових прийомів у розвитку артикуляційної моторики молодших дошкільників із ЗНМ / Ю. В. Рібцун // Дефектологія. – 2008. – № 1. – С. 11–13. 67. Рібцун Ю. В. Інноваційний підхід до організації та проведення артикуляційної гімнастики в логопедичній групі / Ю. В. Рібцун // Дошкільна освіта. – 2011. – No 3 (33). – С. 31–43. 68. Рібцун Ю. В. Концептуальні підходи до організації ігор–занять в умовах логопедичної групи спеціального ДНЗ компенсуючого типу / Ю. В. Рібцун // Дефектологія. Особлива дитина: навчання та виховання. – 2011. – № 4. – С. 6–9. 69. Рібцун Ю. В. Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико–фонематичним недорозвитком мовлення: програмно–методичний комплекс / Ю. В. Рібцун. – К., 2012. – 258 с. 70. Рібцун Ю. В. Методичні аспекти організації та проведення ігор–занять у логопедичній групі / Ю. В. Рібцун // Психолого–педагогічні проблеми в освітньому процесі: зб. наук. ст. / Харк. нац. пед. ун–т ім. Г. Сковороди. – Х.: ХНПУ; ХОГОКЗ, 2012. – С. 255–258. 71. Родионова Г. С. Развитие творческого воображения и связной речи дошкольников с ОНР в ходе работы со сказкой / Г. С. Родионова // Современные подходы к организации коррекционной работы с детьми дошкольного и младшего школьного возраста с особыми образовательными потребностями: сб. мат–лов региональной науч.–практ. конфер. – Хабаровск, 2011 – С. 90–93. 72. Розвивальні ігри та вправи для дітей шостого року життя / Т. О. Піроженко, С. О. Ладивір, І. І. Карабаєва, Л. І. Соловйова, Т. Л. Гурковська. –Тернопіль : Мандрівець, 2012. – 64 с. 73. Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку в зображувальній діяльності / З досвіду роботи С. Є. Добринської. – Сарни, 2013. – 80 с. 74. Рослякова Е. Е. Влияние воображения на развитие личности ребенка дошкольного возраста / Е. Е. Рослякова // Начальная школа. – 2002. – № 12. – С. 11–14. 75. Руденок Л. Н. Инновационный подход к формированию творческого воображения у дошкольников с речевыми нарушениями / Л. Н. Руденок // Коррекционная педагогика. – 2006. – № 4. – С. 74–76. 76. Савченко М. А. Методика виправлення вад вимови фонем у дітей / М. А. Савченко. – 3–иє вид., доп. – Т.: Навч. Книга–Богдан, 2009. – 160 с. 77. Саприкіна О. Зображувально–ігрова діяльність як засіб розвитку уяви молодших дошкільників Електронний ресурс / О. Саприкіна. – Режим доступу : http://www.stattionline.org.ua/pedagog/85/14999–zobrazhuvalno–igrova–diyalnist–yak–zasib–rozvitku–uyavi–molodshix–doshkilnikiv.html. 78. Святкова О. Развиваем творческие способности / О. Святкова. – М : Изд–во Розовый слон, 2002. – 10 с. 79. Соботович Е. Ф. Механизмы речевой деятельности в норме и патологии / Е.Ф. Соботович // Дети с проблемами в развитии. – 2004. – № 2. – С. 4–6. 80. Соботович Є. Ф. Концепції стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку / Є. Ф. Соботович // Дефектологія. – 2002.– № 1.–С. 2–7. 81. Соботович Є. Ф. Нормативні показники мовленнєвого розвитку (в його фонетико–фонематичній ланці) дітей дошкільного віку / Є. Ф. Соботович // Дефектологія. – 2002. – Вип. 3. – С. 2–5. 82. Столяренко Л. Д. Основы психологии: Практикум / Ред.–сост. Л. Д. Столяренко. – Изд–е 7–е. – Ростов н/Д: Феникс, 2006. – 704 с. 83. Сухар В. Л. Планування роботи за сферами життєдіяльності. 5–6 років. Зима / В. Л. Сухар. – Х.: Вид–во «Ранок», 2010. – 208 с. 84. Тищенко В. В. Розвиток вербальної уяви у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення / В. В. Тищенко, І. І. Папп // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 19: Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. – К. : Вид–во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013. – Вип. 24. – C. 233–236. 85. Тищенко В. В. Як навчити дитину правильно розмовляти : від народження до 5 років : поради батькам / В. В. Тищенко, Ю. В. Рібцун. – К. : Літера ЛТД, 2006. – 128 с. 86. Токарська Є. Образотворча діяльність як засіб розвитку творчої уяви старших дошкільників / Є. Токapськa // Матеріали ІІ Міжвузівської студентської дистанційної науково–практичної конференції «Наукові пошуки ХХІ століття: молодіжний вимір» (27 листопада 2014 р). – К., 2014. – С. 875–879. 87. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений / Г. А. Урунтаева, Ю. А. Афонькина. – 5–е изд., стереотип. – М.: Изд. центр «Академия», 2001. – 336 с. 88. Ухіна В. В. Розвиток творчості старших дошкільників у роботі з різними матеріалами / В. В. Ухіна // Таврійський вісник освіти. – 2013. – №3(43). – С. 238–244. 89. Фаренюк К. В. Використання дидактичних ігор у вирішенні навчально–виховних завдань у роботі з дітьми дошкільного віку / К. В. Фаренюк, С. В. Шевчук // Навчання і виховання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку: актуальні питання теорії і методики / за заг. ред. О. О. Максимової, М. А. Федорової. – Житомир: ФОП Левковець, 2016. – У 2 ч. – Ч. І. – С. 206–210. 90. Филичева Т. Б. Дети с фонетико–фонематическим недоразвитием. Воспитание и обучение / Т. Б. Филичева, Т. В. Туманова. – М., 2001. – 237 с. 91. Хрестоматія з логопедії / за ред. М. К. Шеремет, І. В. Мартиненко. – К.: КНТ, 2006. – 360 с. 92. Чіхман Л. М. Формування здатності до творчого самовираження у дошкільників із порушеннями мовлення / Л. М Чіхман // Вісник Кам’янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Корекційна педагогіка і психологія / за ред. С.П. Миронової, Н.С. Гаврилової.– Кам’янець–Подільський: ПП Медобори–2006, 2015. – Вип. 6. – С. 116–123. 93. Шаграева О. А. Детская психология : Теоретический и практический курс / О. А. Шаграева. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 368 с. 94. Шевченко І. Психолого–педагогічні умови розвитку творчої уяви старших дошкільників / І. Шевченко // Матеріали ІІ Міжвузівської студентської дистанційної науково–практичної конференції «Наукові пошуки ХХІ століття: молодіжний вимір» (27 листопада 2014 р). – К., 2014. – С. 967–973. 95. Як допомогти дитині стати творчою особистістю / Упоряд. Л. І. Шелестова. – К.: Ред. загальнопед. Газ., 2003. – 112 с. 96. Яковлева Е. Л. Психология развития творческого потенциала личности / Е. Л. Яковлева. – М.: Флинта. 2007. – 212 с. 97. Ярош Т. О. Ступени общения: от года до семи лет / Т. О. Ярош. – М., 2001. – 392 с. 98. Яценко Т. В. Психологічні особливості розвитку творчої уяви обдарованих дітей старшого дошкільного віку : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Т. В. Яценко. – К., 2016. – 20 с.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (87)