Вступление: Актуальність теми. Сьогодні експерти визначають низьку ефективність кредитного ринку України, що зумовлена недосконалим законодавством та інституційною структурою.
Існуюча проблема поглиблюється дефіцитом кредитних ресурсів, дуже високими процентними ставками, обмеженим переліком кредитних послуг, недовірою населення до фінансових посередників тощо.
Також спостерігається зростання кредитної заборгованості, виникають кредитні ризики, пов’язані з політико-економічною нестабільністю, а це призводить до обмеження кредитування національної економіки. Тому вивчення досвіду зарубіжних фінансових установ з надання кредитних послуг є актуальним питанням сьогодення.
Наукові дослідження діяльності кредитних посередників у зарубіжних країнах підтверджують її високу ефективність, що є базовою передумовою розвитку економіки кожної країни. Наприклад, Болгарія, де рівень життя є одним із найнижчих в Європейському Союзі (за рівнем ВВП на душу населення, 2014 р.), має на порядок меншу кількість фінансових посередників, ніж в Україні.
Однак, такі установи зіграли важливу роль у розвитку країни та, що найважливіше, спромоглися побудувати довірчі відносини з клієнтами. У 2014 р. сума виданих кредитів у Болгарії становила 34,32 млрд. євро, а в Україні – 28,36 млрд євро, враховуючи, що кількість населення Болгарії у шість разів менше ніж в Україні.
З огляду на це, вивчення особливостей та закономірностей розвитку ринків фінансових послуг є важливою складовою їх пізнання. Застосування зарубіжного досвіду реформування діяльності фінансових посередників як основних учасників ринку фінансових послуг, зокрема, сектору кредитних послуг, допоможе сформувати заходи щодо підвищення їх ефективності у вітчизняних реаліях.
Дослідженню розвитку ринку фінансових послуг присвячено багато наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених. Зокрема, проблемам розвитку кредитних послуг, вивченню досвіду фінансових установ зарубіжних країн присвятили свої праці: А. Антонов, Л. Бабідорич, Н. Грицюк, С. Волосович, В. Кривошеєва, В. Кривеженко, С. Шкарлет, М. Дубина, І. Покаместов, М. Ледньов, О. Пономаренко, Н. Сабліна, І. Труш та інші.
Мета дослідження полягає у визначенні кращого світового досвіду фінансових установ зарубіжних країн з надання кредитних послуг. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
? охарактеризувати кредитні послуги;
? визначити особливості підходу щодо організації кредитної діяльності;
? проаналізувати стан кредитних послуг вітчизняних та зарубіжних банків;
? розглянути можливості адаптації зарубіжного досвіду організації кредитної діяльності в банках України.
Об’єктом дослідження є економічні відносини, що виникають в процесі діяльності закордонних фінансових установ з надання кредитних послуг.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади, економічні й інституційні особливості надання кредитних послуг фінансовими установами розвинути країн світу.
Методи дослідження. У роботі були застосовані такі традиційні методи наукових досліджень, як аналіз і синтез, групування, систематизація, класифікація. Діалектичний метод було застосовано для розкриття економічної природи кредитних послуг; системний – при дослідженні інституційної та функціональної структури вітчизняного ринку фінансових послуг та зарубіжних країн; історико-логічний – при дослідженні розвитку кредитування в країнах; аналітичний – в процесі дослідження тенденцій розвитку банківського кредитування та небанківських фінансових установ; економіко-статистичні методи – для виявлення та кількісної оцінки взаємозв’язків кредитування з показниками ефективності банківської діяльності. Крім того, використовувались методи системно-структурного аналізу, порівняльний, нормативний та ін.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють кредитні взаємовідносини в Україні, звітні дані Національного банку України, Державної служби статистики України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, банків України, інформація міжнародних фінансово-кредитних інститутів, які займаються питаннями кредитування, монографічні дослідження та наукові публікації вітчизняних і зарубіжних вчених щодо теми дослідження.
Обсяг та структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків.