Державотворчі процеси в одній із Славістичних країнах

Содержание:Вступ 3 1. Виникнення державності у східних слов'ян 4 2. Основні етапи розвитку Київської держави 7 3. Теорії походження Київської Русі 2 Висновок 5 Література 7

Вступление:Початок українському державотворенню поклали союзи (об'єднання) східнослов'янських племен, хоча предки українців цього часу ще не цілком диференціювалися з комплексу східнослов'янського етнополітичного масиву. Сучасна наука трактує такі утворення, як перед -, або протодержави. Вони виникли наприкінці епохи, яку Л. Морган назвав епохою військової демократії. Передумовою появи протидержавних утворень був розклад родового ладу, спричинений соціальною диференціацією східнослов'янської спільноти. У межах сучасної України відомо про декілька таких міжплемінних об'єднань. З III—IV ст. на території між Дніпром і Дністром були зафіксовані політичні структури Антського міжплемінного союзу. (За М. Грушевським, анти найдавніші генетичні предки українського народу). Крім Антського союзу, на території України існував також союз склавинів (Прокопій Кесарійський). Дослідження останніх років (Д. Н. Козак) доходять висновку, що в умовах військового протистояння з германцями у другій половині IV ст. в Подністров'ї сформувалося міжплемінне об'єднання, яке з письмових джерел відоме як «дуліби».

Выводы:Процес політичної консолідації східних слов'ян звершився наприкінці IX ст. утворенням великої, відносно єдиної середньовіч¬ної Давньоруської держави — Київської Русі. Під владою Києва об'єдналися два величезних слов'янських політичних центри — Київський і Новгородський. Ця подія, яку літопис відносить до 882 p., традиційно вважається датою утворен¬ня Давньоруської держави. Пізніше київському князю підкорилась більшість східнослов'янських земель. У рамках Давньоруської дер¬жави робили перші кроки у суспільно-політичному розвитку більше 20 неслов'янських народів Прибалтики, Півночі, Поволжя, Північ¬ного Кавказу і Причорномор'я. Першим князем Київської держави став Олег. Виникнення Давньоруської держави з центром у Києві було закономірним результатом внутрішнього соціально-економічного та політичного розвитку східних слов'ян. Процес їх політичної консолідації зумовлений також рядом інших внутрішніх і зовнішніх факторів: територіальною і культурною спільністю східних слов'ян, економічними зв'язками і їхнім прагненням об'єднати сили в боро¬тьбі з спільними ворогами. Інтеграційні політико-економічні та культурні процеси призвели до етнічного консолідування східних слов'ян, які утворили давньоруську народність. Вони характеризу¬валися насамперед східністю мови (із збереженням, проте, місцевих діалектів), спільністю території (котра в основному збігалася з межами Київської Русі), матеріальної та духовної культури, релігії, певною економічною цілісністю. Етнічному згуртуванню східних слов'ян в єдину народність сприяли й однакові традиції, звичаї, звичаєве право, закон, суд, військовий устрій, спільна боротьба проти зовнішніх ворогів. Мабуть, уже в цей час виникають певні елементи національної свідомості, почуття патріотизму. У процесі формування давньоруської державності можна, та¬ким чином, простежити чотири етапи: княжіння східних слов'ян, утворення первісного ядра давньоруської державності — Руської землі, формування південного та північного ранньодержавних ут¬ворень, об'єднання цих утворень у середньовічну державу з цент¬ром у Києві.

Литература:1. Грушевський М.С. очерк истории украинского народа . – К., Наук., думка, 1990. – С. 45 2. Історія держави і права України: курс лекцій / за ред. Проф.. В.Г. Гончаренка. – К., Вен турі, 1996 3. Запровадження християнства на Русі. – К., 1988 4. Історія України. Нове бачення: У 2-х т. / за ред.. В.А. Смолія. – К., 1995