Задание:Вирішити задачі, умови яких надаються: 1. Державний службовець Ващенко виступив співзасновником ТОВ «Гарант», метою діяльності якого було визначено надання консалтингових послуг з метою отримання прибутку. Установчими зборами Ващенка було одноголосно обрано головою правління створюваного ТОВ. Державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації ТОВ «Гарант», вказавши на неможливість здійснення засновництва суб’єкта підприємництва державним службовцем. Ващенко оскаржив дії державного реєстратора в суді, посилаючись на те, що набуття і реалізація корпоративних прав не є підприємництвом, а відтак, не обмежуються. Чи були допущені порушення законодавства при створенні ТОВ «Гарант»? Чи правомірна відмова у проведенні державної реєстрації ТОВ? Вирішіть спір. 2. Власник приватного підприємства «Фенікс» прийняв рішення про ліквідацію підприємства. За результатами складання проміжного ліквідаційного балансу з’ясувалося, що майна підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Власник вирішив ініціювати справу про визнання підприємства банкрутом. Який сенс для боржника ініціювати справу про власне банкрутство? В яких випадках боржник зобов’язаний ініціювати справу про банкрутство? За наявності яких матеріально-правових умов господарський суд повинен порушити справу про банкрутство? 1. При створенні повного товариства один з його засновників наполягав на включенні до засновницького договору положення про звільнення його від обмежень власної підприємницької діяльності з огляду на те, що він відмовляється від участі в управлінні справами товариства на користь двох інших учасників. Як здійснюється ведення справ повного товариства? Які обмеження власної підприємницької діяльності засновників (учасників) повного товариства встановлені законом? Чи правомірна вимога одного з засновників товариства? 2. ЗАТ «Моноліт» та ТОВ «Спектр» уклали договір купівлі-продажу, предметом якого було визначено «будівельні суміші згідно з Додатком (специфікацією), що є невід’ємною частиною Договору». Договором були встановлені загальна вартість товару, строк його передачі та оплати. Специфікація сторонами не складалася. Товар був переданий покупцю своєчасно, претензії щодо його кількості та якості заявлені не були. Однак пізніше покупець відмовився від оплати товару, мотивуючи відмову тим, що договір є недійсним, оскільки відсутня специфікація. Продавець звернувся до суду з позовом про стягнення з покупця основного боргу та штрафних санкцій. Дайте правову оцінку ситуації. Чи підлягають позовні вимоги задоволенню? 1. Голова правління ПАТ «Фортуна» уклав на вигідних для ПАТ умовах кредитний договір з банком. Однак загальні збори акціонерів ПАТ не затвердили цей договір через заінтересованість найкрупнішого акціонера в погіршенні фінансово-господарського становища ПАТ та скупці акцій міноритарних акціонерів за низькою ціною. Зазначений акціонер подав позов до суду про визнання кредитного договору недійсним. Який порядок укладення угод від імені акціонерного товариства? Як загальні збори акціонерів можуть вплинути на вирішення цього питання? Якими можуть бути в цьому випадку правові наслідки несхвалення загальними зборами акціонерів вже укладеного договору? 2. Між підприємствами «Альфа» (постачальник) та «Спектр плюс» (покупець) був укладений договір поставки промислового холодильного обладнання строком дії до 31 грудня 2015 р. Протягом строку дії договору обладнання поставлене не було. Застереження про те, що закінчення строку дії договору не звільняє від його виконання, договір не містив. Після закінчення строку дії договору покупець продовжував наполягати на фактичній поставці обладнання і подав до суду позов про спонукання продавця до виконання договору в натурі. Продавець проти позову заперечував, вказуючи, що після закінчення строку дії договору покупець має право лише на відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням договору, в разі, коли доведе наявність таких збитків. Яке правове значення має умова про строк в господарському договорі? Вирішіть спір. 1. Акціонери ПАТ «Агроінвест», що в сукупності володіють 8,5% акцій, поставили перед наглядовою радою АТ вимогу про скликання у грудні поточного року позачергових загальних зборів акціонерів у зв’язку з прийняттям правлінням АТ рішення, що суперечить інтересам акціонерів і виходить за межі компетенції правління. Наглядова рада відмовилася виконати цю вимогу, посилаючись на недоцільність такого кроку у зв’язку з запланованими на березень наступного року черговими загальними зборами акціонерів. Чи можуть акціонери – ініціатори проведення позачергових зборів скликати такі збори самі? Якими правами наділено меншість в АТ щодо управління справами товариства? Який Ви можете запропонувати вихід з цієї ситуації? 2. Між ЗАТ «Прогрес» (підрядник) та ТОВ «Старт» (замовник) був укладений договір на переробку деревини зі строком дії з 1 січня 2015 р. до 31 грудня 2015 р. Під впливом підрядника, що використав своє монопольне становище, замовник був вимушений у лютому 2016 р. укласти додаткову угоду до договору, згідно з якою вартість робіт, виконаних у 2015 р., істотно збільшили. Протягом 2015 р. розрахунки проводилися за заздалегідь узгодженими сумами, і до 31 грудня 2015 р. замовник повністю розрахувався з підрядником. У березні 2016 р. підрядник подав до господарського суду позов про стягнення з замовника підвищеної вартості робіт відповідно до додаткової угоди. Яке правове значення має умова про строк в господарському договорі? Чи можуть змінюватися умови договору після закінчення строку його дії? Вирішіть спір. 1. Громадяни Устименко та Сизоненко створили приватне підприємство «Люкс». Через деякий час Устименко, який сам провадив підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, зіткнувся з неможливістю розрахуватися з кредиторами за власними зобов’язаннями. Кредитори почали вимагати задоволення своїх вимог за рахунок частки майна приватного підприємства «Люкс», належної Устименку, і подали відповідний позов до суду. Устименко та Сизоненко заперечували проти позову, вказуючи, що майно приватного підприємства належить тільки цьому підприємству як самостійному суб’єкту господарювання і не може використовуватися для задоволення вимог кредиторів за власними зобов’язаннями засновника підприємства. Визначте особливості правового становища приватного підприємства. Який правовий режим має його майно? Вирішіть спір. 2. Підприємства «Юніверс» (продавець) та «Октава» (покупець) уклали договір купівлі-продажу запчастин до мікроавтобуса «Богдан». Проте в договорі не були зазначені: а) конкретний перелік запчастин; б) вимоги до їх якості; в) сума договору. За результатами перевірки підприємства «Юніверс» податковий орган звернувся до суду з позовом про визнання договору недійсним, посилаючись на відсутність у ньому істотних умов. Сторони договору заперечували проти позову, наполягаючи на дійсності договору. 2. Підприємство «Мрія» звернулося до обленерго з пропозицією про укладання договору на постачання електроенергії з 1 січня 2016 р. Обленерго направило підприємству для підписання два примірники відповідного договору. Підприємство підписало договір з протоколом розбіжностей до нього, у якому збільшило обсяг електроенергії, яка підлягала постачанню, виходячи з власних виробничих потреб. Відповіді щодо протоколу розбіжностей від обленерго підприємство не отримало. З 1 січня 2016 р. обленерго почало постачати електроенергію підприємству у обсягах, визначених у основному тексті договору, а не у протоколі розбіжностей. Підприємство звернулося до господарського суду з позовом про спонукання обленерго до виконання договору в повному обсязі. Обленерго заперечувало проти позову, вказуючи, що не має можливості постачати електроенергію у збільшеному обсязі, не підписувало протоколу розбіжностей, а відтак, чинним є основний текст договору. Дайте оцінку обставинам справи. Чи підлягають позовні вимоги задоволенню? 1. Власник майна приватного підприємства «Квант» вирішив реорганізувати приватне підприємство у публічне акціонерне товариство. Які переваги і недоліки такого рішення? Чи потрібно власнику майна приватного підприємства шукати співзасновників ПАТ? Які дії необхідно вчинити для здійснення реорганізації? 2. Здійснюючи перевірку ТОВ «Ліга-Нова», податковий орган виявив факт бездоговірного відвантаження ТОВ комплектуючих на користь ПрАТ «Фаворит». ТОВ «Ліга-Нова» вказало на наявність між ним та ПрАТ «Фаворит» усної угоди про поставку комплектуючих, яка була виконана належним чином, що підтверджується рахунком-фактурою, відпускною накладною, податковою накладною та платіжним дорученням на оплату товару. Податковий орган подав до суду позов про визнання усної угоди між ТОВ «Ліга-Нова» та ПрАТ «Фаворит» недійсною. Відповідачі наполягали на дійсності угоди. Дайте правову оцінку обставинам справи. Чи підлягають позовні вимоги задоволенню? 1. Акціонер приватного акціонерного товариства «Альфа» Петренко продав належні йому акції своєму родичеві. Засновники ПрАТ звернулися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цих акцій. Петренко заперечував проти позову на тій підставі, що статут ПрАТ «Альфа» не містив ніяких положень щодо заборони відчуження акцій товариства третім особам. Яке рішення має винести суд? У чому полягає різниця у правовому статусі акціонерів ПАТ і ПрАТ? Чи відрізняються за своїм правовим режимом акції ПАТ і ПрАТ? Об’єднання «Будмаш» протягом багатьох років було постачальником комплектуючих деталей автозаводу. Договори поставки укладалися контрагентами щорічно. Наприкінці 2015 р. автозавод звернувся до «Будмашу» з пропозицією укласти договір поставки на наступний 2016 р. Однак постачальник відмовився від укладання договору, мотивуючи це наявністю вигіднішого замовлення на свою продукцію. Не погоджуючись з відмовою постачальника і посилаючись на існування сталих господарських зв’язків, автозавод звернувся до господарського суду з позовом про спонукання до укладання «Будмашем» договору поставки комплектуючих на 2016 р. За яких умов господарські суди розглядають спори про спонукання до укладання договору? Яке рішення має винести суд? 1. Казенне підприємство «Пульсар» не змогло розрахуватися з постачальниками комплектуючих виробів, необхідних для виробництва його продукції, що спричинило подання постачальниками позовів до суду про стягнення заборгованості казенного підприємства. На яке майно казенного підприємства може бути звернено стягнення? На якому правовому титулі державне майно закріплюється за казенним підприємством? У чому полягає зміст цього титулу? 2. ПрАТ «Такт» (продавець) та ТОВ «Імпульс» (покупець) уклали договір купівлі-продажу металорізального верстата. Товар був переданий покупцю згідно з умовами договору, однак оплачений вчасно не був. Договір встановлював, що у разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупцем він сплачує пеню у розмірі 0,5% вартості товару за кожен день прострочення. ПрАТ «Такт» звернулося до ТОВ «Імпульс» з позовом про стягнення вартості поставленого товару та пені. ТОВ «Імпульс» визнало основний борг, однак заперечувало проти вимог про стягнення пені з двох міркувань: по-перше, умова договору про пеню суперечить законодавству, оскільки пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення; по-друге, продавець звернувся до суду через вісім місяців після настання встановленого договором терміну оплати товару, тоді як строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій становить шість місяців. Оцініть аргументацію ТОВ «Імпульс». Чи підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені (якщо так, то в якому обсязі)? 1. При створенні командитного товариства два його засновники (громадяни Бойко та Потапенко, перший з яких мав бути повним учасником КТ, а другий – вкладником) уклали засновницький договір КТ, у якому закріпили його назву «Командитне товариство Бойко і Потапенко» та передбачили розмір часток в складеному майні товариства: Бойко – 35%, Потапенко – 65%. Чим відрізняється правовий статус повних учасників КТ та вкладників? Чи відповідає вимогам закону укладений засновницький договір? Які дії слід вчинити у цій ситуації, щоб процес створення КТ відповідав вимогам закону? 2. До господарського суду звернулася Холдингова компанія «Київміськбуд» з позовною заявою про врегулювання розбіжностей, які виникли при зміні договору про компенсаційні виплати на утримання житлового фонду між Житловим управлінням «Центральне» та ПАТ «Київбудтранс». Матеріалами справи було встановлено, що управління «Центральне» є відособленим підрозділом ХК «Київміськбуд», діє на підставі Положення, відповідно до якого має право укладати від свого імені договори, та має власний поточний рахунок, ідентифікаційний код та круглу печатку. Господарський суд, керуючись ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, визнав договір між Житловим управлінням «Центральне» та ПАТ «Київбудтранс» недійсним, мотивуючи своє рішення тим, що договір мав укладатися Житловим управлінням від імені ХК «Київміськбуд», а не від власного імені. Дайте правову оцінку рішенню суду. Відповідь мотивуйте.

Содержание:Варіант 1 3 Варіант 2 6 Варіант 3 10 Варіант 4 13 Варіант 5 17 Варіант 6 21 Варіант 7 24 Варіант 8 28 Варіант 9 31 Варіант 10 35