Контрольна робота з дисципліни "Криміналістика", КНУ ім. Шевченка, 6 курс

Задание:Варіант 4. Завдання 1. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження. Завдання 2. Тактика проведення одночасного допиту двох і більше раніше допитаних осіб. Завдання 3. Скласти фоторобот злочинця, використовуючи атлас описання анатомічних та функціональних ознак зовнішності людини.

Содержание:Вступ 3 1. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження 5 2. Тактика проведення одночасного допиту двох і більше раніше допитаних осіб 12 3. Фоторобот злочинця, використовуючи атлас описання анатомічних та функціональних ознак зовнішності людини 19 Висновки 21 Список використаних джерел 23  

Вступление:Актуальність дослідження почерку як об’єкта криміналістичного дослідження полягає у тому, що внаслідок постійного збільшення кількості приватних, кооперативних, комерційних та інших підприємств, руху товарно-матеріальних цінностей, кількості банківських операцій, які супроводжуються складанням різних документів, перед правоохоронними органами постають завдання щодо збереження цих цінностей від злочинного розкрадання. Крім того, у процесі життєдіяльності кожний громадянин використовує або має низку документів, які засвідчують його особу, наприклад, паспорт, посвідчення особи, права водія тощо, а також майнові документи. Актуальність дослідження питання тактики проведення одночасного допиту двох і більше раніше допитаних осіб (очна ставка) є найрозповсюдженішою та ефективною слідчою дією, за допомогою якої збирається інформація про кримінальне правопорушення і злочинну діяльність певних осіб. Актуальність складання фоторобота злочинця полягає у тому, що фоторобот являє собою інформацію, більш точну, ніж вербальні описи зовнішнього вигляду правопорушника. Метою роботи є комплексне дослідження почерку у криміналістиці, проведення одночасного допиту двох і більше раніше допитаних осіб та складання фоторобота злочинця. Відповідно до означеної мети, в роботі були поставлені й вирішувались такі завдання: ? дослідити почерк як об’єкт криміналістичного дослідження; ? проаналізувати тактику проведення одночасного допиту двох і більше раніше допитаних осіб; ? скласти фоторобот злочинця, використовуючи атлас описання анатомічних та функціональних ознак зовнішності людини. У роботі були використані основні джерела літератури таких науковців: Р. І. Благута, І. В. Гора, С. Ю. Карпушин, З. С. Меленевська, І. О. Поліванова, В. В. Пясковський, Ж. В. Удовенко, В. Ю. Шепітька та інші. Робота складається зі вступу, пунктів, висновку, списку використаних джерел. Загальний обсяг даної роботи становить 24 сторінки. Список використаних джерел містить 20 найменувань.    

Выводы:Криміналістичне дослідження письма (судове почеркознавство) – це галузь криміналістичної техніки, що вивчає закономірності письма, процес його дослідження, можливість ідентифікації людини за почерком та вирiшує інші завдання почеркознавчої експертизи. Судове почеркознавство вивчає письмо з метою вирішення ідентифікаційних і неідентифікаційних (діагностичних) завдань. Письмо – засіб фіксації і зберігання думки людини; походить від звукового мовлення і є основним засобом спілкування людей. Розрізняють смисловий і графічний бік письма. Смисловий бік письма знаходить свій вияв у мовних засобах і відображає письмову мову того, хто пише. Графічний бік письма виражається у вигляді письмових знаків і сполучень їх – почерку. Почерк – це манера написання, виражена в системі рухів, які фіксуються в рукописі. Почерк залежить від рівня розвитку особи і закріплення в неї письмово-рухових навичок. Своєрідність почерку виявляється в певній сукупності загальних і окремих ознак. Ідентифікаційними властивостями почерку є його індивідуальність (виражається в наявності ознак, які рідко зустрічаються) і відносна сталість (основні ознаки почерку не зазнають істотних змін протягом ідентифікаційного періоду). Одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб – це різновид допиту, який проводиться слідчим, прокурором для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. Метою одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб є отримання додаткових фактичних даних, які свідчать про істинний перебіг обставин вчиненого злочину, що належать до предмету доказування, щодо яких у показаннях раніше допитаних осіб наявні істотні розбіжності. Завдань одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, як правило, може бути декілька, причому вони можуть бути як процесуального, так і тактичного змісту, що зумовлюється конкретною слідчою ситуацією. Фотокомпозиційний портрет (фоторобот) — це суб’єктивний портрет, складений з пам’яті за допомогою набору елементів випадкових фотознімків. Методика складання фоторобота полягає у виконанні таких дій: потерпілому чи свідку показують фотознімки різних осіб, виконані в одному масштабі, і пропонують вибрати такі, на яких зображено осіб з ознаками зовнішності, подібними до образу злочинця. Потім слідчий вирізує на фотознімках ці ознаки і монтує з них «портрет», а дефекти склеювання ретушує. Одержаний у такий спосіб складений з частин фотознімків портрет називається фотороботом.    

Литература:Криміналістичне дослідження письма (судове почеркознавство) – це галузь криміналістичної техніки, що вивчає закономірності письма, процес його дослідження, можливість ідентифікації людини за почерком та вирiшує інші завдання почеркознавчої експертизи. Судове почеркознавство вивчає письмо з метою вирішення ідентифікаційних і неідентифікаційних (діагностичних) завдань. Письмо – засіб фіксації і зберігання думки людини; походить від звукового мовлення і є основним засобом спілкування людей. Розрізняють смисловий і графічний бік письма. Смисловий бік письма знаходить свій вияв у мовних засобах і відображає письмову мову того, хто пише. Графічний бік письма виражається у вигляді письмових знаків і сполучень їх – почерку. Почерк – це манера написання, виражена в системі рухів, які фіксуються в рукописі. Почерк залежить від рівня розвитку особи і закріплення в неї письмово-рухових навичок. Своєрідність почерку виявляється в певній сукупності загальних і окремих ознак. Ідентифікаційними властивостями почерку є його індивідуальність (виражається в наявності ознак, які рідко зустрічаються) і відносна сталість (основні ознаки почерку не зазнають істотних змін протягом ідентифікаційного періоду). Одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб – це різновид допиту, який проводиться слідчим, прокурором для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. Метою одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб є отримання додаткових фактичних даних, які свідчать про істинний перебіг обставин вчиненого злочину, що належать до предмету доказування, щодо яких у показаннях раніше допитаних осіб наявні істотні розбіжності. Завдань одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, як правило, може бути декілька, причому вони можуть бути як процесуального, так і тактичного змісту, що зумовлюється конкретною слідчою ситуацією. Фотокомпозиційний портрет (фоторобот) — це суб’єктивний портрет, складений з пам’яті за допомогою набору елементів випадкових фотознімків. Методика складання фоторобота полягає у виконанні таких дій: потерпілому чи свідку показують фотознімки різних осіб, виконані в одному масштабі, і пропонують вибрати такі, на яких зображено осіб з ознаками зовнішності, подібними до образу злочинця. Потім слідчий вирізує на фотознімках ці ознаки і монтує з них «портрет», а дефекти склеювання ретушує. Одержаний у такий спосіб складений з частин фотознімків портрет називається фотороботом.