Перспективи розвитку молодіжного туризму в Карпатському рекреаційному регіоні

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДІЖНОГО ТУРИЗМУ 6 1.1. Сутність і мотивація молодіжного туризму 6 1.2. Місце молодіжного туризму на ринку туристичних послуг 14 1.3. Роль суб’єктів туристичної діяльності в розвитку молодіжного туризму 20 1.4. Особливості еволюції молодіжного туризму в Україні 26 Висновки до розділу 1 32 РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ МОЛОДІЖНОГО ТУРИЗМУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕКРЕАЦІЙНОМУ РЕГІОНІ 34 2.1. Оцінка потенціалу Карпатського рекреаційного регіону 34 2.2. Проблеми та фактори динаміки Карпатського рекреаційного регіону 41 2.3. Тенденції розвитку молодіжного туризму в регіоні 51 Висновки до розділу 2 57 РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МОЛОДІЖНОГО ТУРИЗМУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕКРЕАЦІЙНОМУ РЕГІОНІ 59 3.1. Оцінка перспективних можливостей молодіжного туризму в регіоні 59 3.2. Інноваційний підхід у розвитку молодіжного туризму Карпатського рекреаційного регіону 63 Висновки до розділу 3 70 ВИСНОВКИ 71 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 74 ДОДАТКИ 83  

Вступление:Актуальність теми. Умови розвитку економіки України спрямовують кожну галузь на пошук нових, альтернативних шляхів і методів виробництва на основі аналізу сучасного стану, окреслюючи майбутні перспективи розвитку. Ці процеси характерні для будь-якої галузі, у тому числі і для туристської, що спрямовує свої зусилля на отримання прибутку через задоволення туристських потреб населення, що відіграє важливу роль в економіці країни та справляє відчутний вплив на світове господарство: розвиває економіку, сприяє формуванню позитивного іміджу регіону та дає змогу загострити увагу на проблемах розвитку суспільства. Переміщення людей в туристських цілях охопило всі країни земної кулі і стало повсякденною реальністю. У результаті цього туризм набуває динамічного розвитку. Розвиток молодіжного туризму будь-якого регіону України сьогодні особливо актуальний, оскільки саме цей вид туризму дає змогу в юному віці пізнати не тільки свою країну, а й весь світ, тобто виконує патріотично-виховну місію. Також у системі регіонального туристського розвитку особливе і значне місце сьогодні відводиться молодіжному туризму. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Оскільки питання туристичної класифікації є дуже актуальним в наш час, тому ним займалося багато науковців, а саме: А. В. Бодня, Н. О. Ботвіна, О. М. Грабчук та ін. Дослідження у сфері дитячого і молодіжного туризму здійснювали В. М. Зайцева, М. А. Іванченко, Г. В. Палаткіна, І. Н. Пілат, О. О. Колесник та ін. Дослідженню розвитку молодіжного туризму присвячені наукові праці таких авторів, як: Н. В. Михайлова, В. В. Карцева, О. Б. Пономарьова, Н. В. Рібун та ін., але більшою мірою інформація надається дозовано і в загальному аспекті розвитку туризму. Окрім того, маємо досить розкомплектоване бачення його розвитку. Тому дослідження цього питання є актуальним та своєчасним. Метою дослідження є теоретичне та практичне обґрунтування розвитку молодіжного туризму в Карпатському регіоні та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення його механізмів. Для досягнення поставленої мети вирішуються такі завдання: – визначити сутність і мотивацію молодіжного туризму; – дослідити місце молодіжного туризму на ринку туристичних послуг; – обґрунтувати роль суб’єктів туристичної діяльності в розвитку молодіжного туризму; – виявити особливості еволюції молодіжного туризму в Україні; – оцінити туристичний потенціал; – визначити проблеми та фактори динаміки; – виявити тенденції розвитку молодіжного туризму в регіоні; – оцінити перспективні можливості молодіжного туризму в регіоні; – обґрунтувати інноваційний підхід у розвитку молодіжного туризму Карпатського рекреаційного регіону. Об’єкт дослідження – система розвитку молодіжного туризму Карпатського рекреаційного регіону для вдосконалення туристичної сфери України. Предмет дослідження – процес становлення та вдосконалення української системи розвитку молодіжного туризму Карпатського рекреаційного регіону. Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань у роботі використано комплекс загальнонаукових методів: системного аналізу, порівняльно-історичного аналізу, джерельного аналізу, структурно-функціонального, статистичного аналізу, що дозволив відобразити динаміку основних показників розвитку молодіжного туризму в Карпатському рекреаційному регіоні. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що нами на основі критичного переосмислення сучасного вітчизняного і світового досвіду у сфері виявлення перспектив розвитку молодіжного туризму в Карпатському рекреаційному регіоні. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення та висновки наукового дослідження можуть бути безпосередньо використані в обґрунтуванні перспектив розвитку молодіжного туризму в Карпатському рекреаційному регіоні. Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативно-методичні документи щодо організації процесу організації молодіжного туризму та Інтернет-ресурси. Новизна та практична значимість роботи полягає в комплексному і системному обґрунтуванні концепції організації процесу організації молодіжного туризму та розробці організаційного механізму вдосконалення процесу організації молодіжного туризму. Структура й обсяг дипломної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 18 додатків, списку використаних джерел – 92 найменування. Загальний обсяг дипломної роботи – 84 сторінки, з них основного тексту – 70 сторінок. Дипломна робота містить 16 таблиць.  

Выводы:Отже, за результатами проведеного дослідження варто зробити відповідні висновки: 1. Визначено, що молодіжний туризм – це сегмент туристичного ринку, орієнтований на дітей, юнацтво та молодь, туристичні послуги та продукти для якого створюють і реалізують його суб’єкти: туроператори (ними можуть виступати навчальні заклади всіх рівнів акредитації, позашкільні установи, дитячо-юнацькі організації, громадські організації, дитячі оздоровчі та молодіжні спортивно-оздоровчі табори, туристичні бази, клуби тощо), екскурсійні бюро та турагенти. 2. Виявлено, що молодь є особливою категорією населення у віці не молодше 14 і не старше 35 років, що характеризується наявністю специфічного правового (конституційно-правового) статусу, сутність якого полягає в необхідності створення з боку держави системи фінансових та інших гарантій, що забезпечують можливість реалізації молодими людьми всієї сукупності конституційних прав. 3. Зазначено, що до суб’єктів діяльності в галузі туризму, зокрема молодіжного, на нашу думку, слід також віднести державні органи влади, громадські організації та туристичні фірми. 4. Досліджено, що важливим заходом, спрямованим на розвиток внутрішнього та в’їзного молодіжного та дитячого туризму в Україні, є створення мережі засобів розміщення, які б за невисоку ціну надали можливість проживання для дітей, школярів та студентів під час мандрівок історичними і рекреаційними центрами країни. 5. Обґрунтовано, що туристично-рекреаційні ресурси Карпатського регіону за видами поділяються на: економічні, природні, кліматичні, культурно-історичні, трудові, фінансові, соціальні та виробничі; за властивостями – кліматичною привабливістю, доступністю, екскурсійною значимістю, пейзажними та відео-екологічними характеристиками, соціально-демографічним станом. До груп ресурсів Карпатського регіону належать природні (сприятливий клімат), історико-культурні (багата історична та культурна спадщина) та інфраструктурні (розвинена інженерна та туристична інфраструктура). 6. Проаналізовано, що на сьогодні туризм на території Карпатського регіону розвивається багато в чому стихійно. Впровадження методів спортивно-оздоровчого і дитячо-юнацьких туризму в реальну соціально-культурну практику широких соціальних верств і вікових груп – оптимальний варіант забезпечення умов збереження фізичної активності та здорового способу життя, формування рекреаційної культури, а також основ самовиховання, і самодіяльності особистості. Під дитячо-юнацьким туризмом розуміють подорожі, походи, зльоти та інші рекреаційні заходи, здійснювані з метою духовного, фізичного і інтелектуального розвитку людини і суспільства. Виходячи з понять дитячо-юнацького туризму і реалізуючи пріоритетні напрямки суспільно-державної підтримки в галузі туризму, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на відродження у Карпатському регіоні інфраструктури багатогалузевого туристського комплексу і туристського руху соціальної спрямованості. 7. Досліджено, що в сфері молодіжного туризму дуже важливо все більше значення відводити просвітницької і виховно-патріотичну роботу, сприяти залученню спеціальних груп, оскільки наявність їх буде забезпечувати надання відповідної якості культурно-історичних послуг, які потім відображаються з великою часткою результативності на іміджі приймаючого регіону. Необхідно розробляти нові молодіжні маршрути як активного, так і культурно-пізнавального характеру із застосуванням інноваційних технологій як музейного, так і спортивно-оздоровчого справи. 8. Визначено, що подальший розвиток напрямку молодіжного туризму в Карпатському рекреаційному регіоні допоможе вирішити багато проблем сучасної молоді. За допомогою проведення екскурсій, відвідування виставок, фестивалів підвищується рівень освіченості молодих людей, створюються нові туристичні продукти. Значна кількість молодих людей отримує можливість подорожувати світом, користуючись досить відчутними знижками, що надаються учасникам туристичних груп. Вітчизняний молодіжний туристичний обмін сприяє розширенню світогляду, зміцненню здоров’я, різнобічному вихованню, становленню громадянськості й патріотизму молоді, вчить поважати і піклуватися один про одного, що так необхідно сучасному суспільству. 9. Обґрунтовано, що для впровадження перспективних підходів у реалізації державної молодіжної політики доцільним є використання механізмів, які інтегрують ресурси держави і суспільства, довели свою ефективність у світовій практиці й можуть бути застосовані в Україні. Так, анімаційні програми в молодіжному туризмі сприяють активному включенню молоді в різні види соціально-культурної діяльності.    

Литература:1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. 2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-ІV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 18, № 19–20, № 21–22. Ст. 144. 3. Про внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» : Закон України від 23.03.2000 № 1613-III. Відомості Верховної Ради України. 2000. № 27. Ст. 211. 4. Про внесення змін до ст. 1 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» : Закон України від 23.03.2004 № 1659-№V. Офіційний вісник України. 2004. № 15. Ст. 1028, 1029. 5. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні : Закон України від 05.02.1993 № 2998-ХІІ. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 16. Ст. 167. 6. Про туризм: Закон України від 15.09.1995 р. № 325/95-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1995. № 31. Ст. 241. 7. Про затвердження заходів щодо державної підтримки розвитку молодіжного та дитячого туризму : розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 № 298-р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/298-2004-%D1%80 8. ДСТУ 4268 : 2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщування. Загальні вимоги» . URL : http://www.budinfо.оrg.ua/dос/1810680.jsp 9. Аналіз комплексу маркетингу на міжнародному ринку туристичних послуг: монографія. Донецьк : ДонДУЕТ, 2005. 135 с. 10. Андрєєва О. В. Фізична рекреація різних груп населення : монографія. К. : НВП Поліграфсервіс, 2014. 280 с. 11. Бабарицька В. К. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Понятійно-термінологічні основи, сервісне забезпечення тур продукту: навч. посібник. К. : Альтерпрес, 2004. 288 с. 12. Балабанов И. Т. Экономика туризма: учеб. пособие. М. : Финансы и статистика, 2000. 176 с. 13. Балашова Р. І. Туристичні підприємства на промисловій території: методологічні основи їх економічного розвитку : рукопис. автореф. дис. … д-ра екон. наук : спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)»; Інститут економіки промисловості НАН України. Донецьк, 2013. 34 с. 14. Безверхня Г. В. Фактори, що впливають на вибір дозвілля людини. Спортивний вісник Придніпров’я. 2009. № 2-3. С. 6–10. 15. Беляков О. И. Инновационные методы и направления в работе с геопространственной информацией. География и экология в школе XXI века. 2008. № 8. С. 55–60. 16. Беляков О. И. Семейный туризм как форма досуговой деятельности. Известия ПГПУ им. В.Г. Белинского. 2012. № 28. С. 690–693. 17. Біль М. М. Організаційно-управлінський механізм забезпечення розвитку туристичної галузі країни. Вісник Львівського ун-ту. 2010. № 4. С. 104–106. 18. Биржаков М. Б. Введение в туризм: учеб. СПб. : Герда, 2008. 570 с. 19. Богалдин-Малых В. В. Маркетинг и управление в сфере туризма и социально-культурного сервиса: туристические, гостинично-ресторанные и развлекательные комплексы. М. : Издательство Московского психолого-социального института, 2004. 270 с. 20. Богданов Е. И. Планирование на предприятии туризма. СПб.: Бизнес-пресса. 2009. 288 с. 21. Божко Л. Д. Молодіжний та студентський туризм: сучасні тенденції розвитку. Культура України. 2017. Випуск 58. С. 166-176. 22. Божко Л. Д. Особливості міжкультурних комунікацій у туризмі. Соціальні комунікації в стратегіях формування суспільства знань : у 2 ч.: матеріали міжнар. наук. конф. 26–27 лют. 2009 р. / М-во культури і туризму України, Харк. держ. акад. культури та ін. Х., 2009. Ч. 1. С. 120–122. 23. Бойко М. Г. Ціннісно орієнтоване управління в туризм: монографія. Київ : КНТЕУ, 2010. 523 с. 24. Болотова М. И. Организация семейного досуга в образовательной среде учреждения дополнительного образования детей. М.: Спутник+, 2005. 52 с. 25. Бондаренко М. П. Туристичний сектор економіки України: реалії та перспективи. Збірник наукових праць Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України. К., 2011. № 11. С. 78–87. 26. Брыкалова Д. В. Специфика инновационной деятельности в туризме. Вестник Северокавказского федерального университета. 2011. № 7. С. 127–134. 27. Вотеічкіна Н. М. Проблеми і перспективи розвитку молодіжного (студентського) туризму Херсонщини. Херсонщина відпочинок, лікування, подорожі в екологічних умовах Таврії : матеріали ІІІ міжнар. туристичного форуму. Херсон, 2013. № 2 (3). С. 217–224. 28. Галасюк С. С. Міжнародний досвід сприяння розвитку молодіжного туризму. Актуальні напрями забезпечення ефективності економіки країни: збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 10–11.06.2016. У 2-х частинах. Запоріжжя: Східно-укр. інститут економіки та управління, 2016. Ч. 1. С. 123–128. 29. Галасюк С. С. Напрями активізації молодіжного туризму в Одеському регіоні. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Економічні науки: збірник наукових праць / за ред. І. Т. Кіщака. № 2 (5), червень 2015. Миколаїв : МНУ ім. В. О. Сухомлинського, 2015. С. 36–42. 30. Галасюк С.С. Практикум із дисципліни «Організація готельного господарства» для студентів ІІ-ІІІ курсів усіх форм навчання спеціальностей «Туризм» та «Готельно-ресторанна справа». Одеса: ОНЕУ, 2015. 67 с. 31. Галасюк С. С. Хостел як основний тип готельних підприємств молодіжного туризму. Економіка підприємства: сучасні проблеми теорії та практики : Матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф., 18.09.2015 р. Одеса: Атлант, 2015. С. 27–29. 32. Гальків Л. І. Статистичне оцінювання розвитку туристичного бізнесу в областях Західної України. Стратегічні напрями розвитку рекреації у туристичній діяльності та її вплив на соціально-економічний стан західного регіону України: монографія. Львів : Растр–7. 2017. С. 59–94. 33. Географія туризму: навч. посібник. Київ : Знання, 2011. 271 с. 34. Гераськина О. Соціологічний погляд на особливості молодіжного туризму. Україна та світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Х. : НТУ «ХПІ», 2014. С. 211–212. 35. Гнаткович О. Д. Оцінка привабливості туристичних ресурсів Карпатського регіону. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. Випуск 17. С. 136–138. 36. Грабовський Ю. А. Спортивний туризм: навчальний посібник. Тернопіль : Навчальна книга Богдан, 2009. 304 с. 37. Гукман А. В. Організація рекреаційно-оздоровчої діяльності дітей 11-14 років в умовах дитячого табору відпочинку: дис. … канд. наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.12 / А. В. Гукман. К., 2010. 231 с. 38. Гуляев В. Г. Туризм: экономика и социальное развитие. Вид. 2-ге. М. : Финансы и статистика, 2011. 304 с. 39. Дутка Г. Розвиток рурального туризму в Україні. Вісник КНТЕУ. 2018. № 3. С. 79–89. 40. Емельянов Б. В. Экскурсоведение. М. : Советский спорт, 2007. 216 с. 41. Зборовский Г. Е. Социология досуга и культуры. М. : Альтекс, 2006. С. 237. 42. Зубалій М. Д. Сучасна характеристика термінології і змісту туристської роботи. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: збірник наукових праць. Вип. 16. Кн. 2. 43. Ільїна М. Проблеми оцінювання економічної діяльності підприємств сільського зеленого туризму. Економіст. 2016. № 6. С. 16–20. 44. Калачова І. В. Інтегрована система сатистики туризму: структура та напрями використання. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. Випуск 13. С. 955–960. 45. Кілінська К. Теоретичні та прикладні аспекти рекреаційного природокористування в Україні: монографія. Чернівці: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2010. 250 с. 46. Кіфяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. Чернівці : Книги ХХІ, 2003. 300 с. 47. Киселева Т. Г. Социально-культурная деятельность. М. : МГУКИ, 2004. 539 с. 48. Кобзова С. М. Поняття «туристичний регіон», «регіональний туризм» та «туристський маршрут» у сучасному науковому дискурсі. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2010. № 16 (203). С. 2–31. 49. Ковальова Н. В. Технологія проектування позакласної роботи старшокласників з фізичного виховання : дис. …канд. наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.12. К., 2012. 184 с. 50. Колесник О. О. Формування класифікаційних ознак туризму в системі економічних аспектів розвитку суспільства. Вісник ЖДТУ. 2009. № 1 (47). С. 171–175. 51. Колотуха О. В. Дитячо-юнацький туризм в Україні як специфічна територіальна рекреаційна система. Культура народов Причерноморья. 2002. № 36. С. 283–288. 52. Круцевич Т. Ю. Історія розвитку фізичної рекреації: навч. посібник. К. : Академвидав, 2013. 159 с. 53. Лендєл М. А., Газуда С. М., Газуда Л. М.Туристично-рекреаційний комплекс у системі соціально-економічного розвитку сільських територій транскордонного регіону. Науковий вісник Ужгородського університету. 2018. Випуск 1 (51). С. 153–160. 54. Мазур С. А. Сільський туризм як перспектвний напрям розвитку внутрішнього туризму. Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка». 2018. № 2. 55. Мальцева Л. В. Понятійний апарат як базовий компонент теоретичної підготовки фахівців сфери туризму. Вісник Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія : Педагогічні науки. 2009. № 10 (173). С. 34–38. 56. Машіка Г. В. Туристично-господарський потенціал Карпатського регіону як домінуюча складова його ефективного використання. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2017. Вип. 46. С. 113–121. 57. Машкова О. В. Особливості організації сімейного відпочинку з дітьми дошкільного віку в Україні. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2017. Вип. 6. С. 187–192. 58. Михайліченко Г. І. Практика організації туристичних подорожей : навч. посіб. К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. 156 с. 59. Мілашовська О. І. Генезис розвитку та оцінка сфери гостинності. Науковий вісник Мукачівського державного університету. 2017. Випуск 2 (8). С. 37–42. 60. Пангелов Б. П. Організація та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей : навч. посіб. К. : Академ-видав, 2010. 248 с. 61. Пангелов Б. П. Спрямованість і зміст діяльності аніматорів у туристсько-рекреаційних комплексах. Спортивний вісник Придніпров’я. 2013. № 2. С. 184–187. 62. Пангелова Н. Зарубіжний досвід організації сімейного відпочинку з дітьми у рекреаційно-туристичних комплексах. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2014. № 4. С. 78–80. 63. Пацалюк К. Г. Соціально-педагогічні умови рекреаційної діяльності фізкультурно-оздоровчих боулінг-клубів : дис. … канд. наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.02. К., 2012. 215 с. 64. Піменов В. Г. Розвиток екологічного туризму в Україні: основні поняття, проблеми, сучасний стан. Вісник ХДАК. Вип. 52. 2018. С. 198-208. 65. Раздольська В. О. Сімейний туризм, як засіб створення сприятливого простору спілкування поколінь. Вісник Інституту розвитку дитини (додаток) : методичні та практичні матеріали. 2012. Вип. 3. С. 373–375. 66. Романова А. Молодіжний туризм як тренд сучасної туристичної індустрії. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2018. № 1 (13). С. 47–57. 67. Сагайдак М. П. Глобалізація та регіоналізація туристичного бізнесу: маркетинговий аспект. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Донецьк, 9-10 квітня 2009 р.). Донецьк : ДонДУУ, 2009. С. 379–382. 68. Свірідова Н. Д. Аналіз сутності основних дефініцій дитячого туризму. Наукові вісті Далівського університету Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2012. № 6. 69. Свида І. В. Сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку вітчизняного ринку туристичних послуг. Науковий вісник Ужгородського університету. 2011. № 28(3). С. 64–69. 70. Скриль І. А. Соціальний туризм: сутність, переваги та перспективи розвитку. Вісник Харківського національного університету. 2008. № 824. С. 194–197. 71. Скрипко Т. О. Напрями розвитку вітчизняного туристичного продукту до міжнародного рівня якості : тези доповіді. Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття : Загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти : матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції. Полтава, 2008. С. 196–200. 72. Смирнов І. Г. Туристично-фінансові потоки та моделі управління в міжнародному туристичному бізнесі. Географія і сучасність : зб. наук. пр. Київ. нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2006. Вип. 5 (15). С. 67. 73. Смолій В. А. Енциклопедичний словник-довідник з туризму. К.: Слово, 2006. 372 с. 74. Сокол Т. Г. Основи туристичної діяльності: підручник. К.: Грамота, 2006. 264 с. 75. Сунцова О. О. Розвиток рекреаційно-туристичного потенціалу регіону за рахунок впровадження дорадницько-консалтингових проектів. Вісник КНУТД. 2016. № 6 (105). С. 32–39. 76. Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. К. : Знання, 2011. 334 с. 77. Талалаева Г. В. Разработка инновационных технологий в сфере социального менеджмента. Успехи современного естествознания. 2007. № 12. С. 511–512. 78. Ткаченко Т. І. Економіка готельного господарства і туризму : навч. посібник. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. С. 8. 79. Ткаченко Т. І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: монографія. Вид. 2-ге, випр. та допов. Київ : КНТЕУ, 2009. 463 с. 80. Трусова Т. С. Аналіз макрооточення туристичних підприємств : політико-правовий аспект. Вісник ДІТБ. 2013. № 17. С. 257–261. 81. Туризм в меняющемся мире. М.: Экономический факультет МГУ им. М. В. Ломоносова. Москва ; Рыбинск : Офис 2000, 2010. 142 с. 82. Фокін С. П. Туризм: питання термінологічного апарату. Формування стратегії сталого розвитку курортів в Україні: матеріали Всеукраїнського «круглого столу» (Київ 26 червня 2007 р.) Сімферополь: Сімферопольська міська друкарня, 2007. С. 127–134. 83. Фрей Л. Сімейний туризм як засіб додаткової освіти для підростаючого покоління. Гілея: науковий вісник. 2013. № 73. С. 60–62. 84. Халяпова Е. Проблемы глобализации в индустрии туризма. Вып. 1. К. : Км-Трейдинг, 2008. 207 с. 85. Чернявський М. В. Рекреаційно-оздоровчі технології в процесі фізичного виховання молодших школярів: дис. … канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02. К., 2011. 196 с. 86. Чорненька Н. В. Подієвий туризм як перспективний напрям розвитку в системі туристичної індустрії. Рекреаційно-туристичне природокористування в Східноєвропейському регіоні: сучасний стан і перспективи: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Чернівці 21-23 жовтня 2010 р.). Чернівці: Чернівецький національний університет, 2010. С. 174–176. 87. Шандор Ф. Ф. Сучасні різновиди туризму: підручник. К.: Знання, 2013. 334 с. 88. Шипко А. Виховний простір дитячо-юнацького туризму. Краєзнавство. Географія. Туризм. 2008. № 4 (537). С. 101–105. 89. Юні туристи-краєзнавці : методичний посібник: методичні рекомендації щодо організації туристсько-краєзнавчої роботи з дітьми дошкільного віку. Біла Церква, 2010. 102 с. 90. Державний комітет статистики України. URL: http://www.ukrstat.gоv.ua/ 91. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. URL: http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA 92. ISIС в Україні. URL: http://www.isiс.оrg.ua