Особливості корекції емоційної сфери осіб молодого віку з невротичними розладами методами гештальт терапії

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ КОРЕКЦІЇ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ МОЛОДІ З НЕВРОТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ МЕТОДАМИ ГЕШТАЛЬТ ТЕРАПІЇ 8 1.1. Поняття невротичних розладів та основні підходи до їх розуміння у психологічній літературі 8 1.2. Психологічні особливості емоційної сфери молоді з невротичними розладами 24 1.3. Можливості корекції емоційної сфери молоді з невротичними розладами методами гештальт терапії 34 Висновки до розділу 1 48 РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ МОЛОДИХ ОСІБ З НЕВРОТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ 51 2.1. Методика організації та проведення дослідження 51 2.2. Аналіз психологічних особливостей емоційної сфери молоді з невротичними розладами 57 Висновки до розділу 2 74 РОЗДІЛ 3. ПСИХОКОРЕКЦІЙНА РОБОТА З ПОДОЛАННЯ ПОРУШЕНЬ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ МОЛОДІ З НЕВРОТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ МЕТОДАМИ ГЕШТАЛЬТ ТЕРАПІЇ 77 3.1. Програма психокорекційної роботи з подолання порушень емоційної сфери молоді з невротичними розладами методами гештальт терапії 77 3.2. Аналіз ефективності проведеної психокорекційної роботи серед осіб молодого віку з невротичними розладами 105 Висновки до розділу 3 114 ВИСНОВКИ 117 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 122 ДОДАТКИ 135  

Вступление:Актуальність теми дослідження. Невротичні розлади є серйозною проблемою у зв’язку з постійним зростанням їх розповсюдження, омолодженням контингенту пацієнтів, важчим перебігом, зниженням ефективності лікування. Актуальність вивчення невротичних розладів визначається їх широкою розповсюдженістю, складністю диференціальної діагностики, особливо на початкових етапах розвитку, схильністю до затяжного, резистентного до терапії перебігу і глибокого порушення психосоціальної адаптації. З іншого боку, з невротичними розладами першими стикаються лікарі загальної практики, оскільки хворі фіксують увагу на астенічних, психовегетативних скаргах; в клінічній картині на початкових етапах на перший план виступають функціональні вегетативні розлади, і самі хворі схильні розцінювати свій стан як соматичне захворювання. Все це ускладнює вчасну діагностику та призначення лікування чи ранній початок психокорекційної роботи з невротичними пацієнтами. Проблемам охорони психічного і психологічного здоров’я приділяли увагу Ю. Александровський, Ф. Березі, Ж. Вірна, Б. Карвасарський, І. Коцан, Г. Ложкін, М. Мушкевич та ін. У психологічній літературі представлено детальний аналіз психологічної природи неврозів (Ю. Александрвський, М. Бечеріков, А. Вейн, В. Гарбузов, О. Захаров, М. Іванов, Б. Карвасарський, А. Маслоу, В. Менделевич, В. М’ясищев, О. Напреєнко, А. Смулевич, В. Франкл, К. Хорні та ін.) та розкрито різноманітні психотерапевтичні засоби їх корекції (О. Бондаренко, М. Бурно, І. Вольперт, М. Дригус, О. Кочарян, В. Лебединський, С. Максименко, В. Менделевич, Б. Михайлов, В. Невєрович, С. Обухов, К. Роджерс, Л. Терещенко, Н. Шевченко та ін.). Проблеми виникнення та подолання невротичних розладів у молодіжному середовищі були предметом досліджень Н. Баширової, О. Дмишко, Д. Ісаєва, В. Коростія, Ю. Мосейчук, Л. Музичко, В. Нікандрова, О. Осики, Н. Павлик, В. Сінайко та ін. При цьому важливим аспектом проблеми є виникнення емоційних порушень у молоді з невротичними станами. Невроз як розлад діяльності нервової системи має симптоматику, значно пов’язану із порушеннями емоційної сфери і проявляється через дратівливість, тривожність, депресивний настрій, агресивність, невпевненість в собі, незадоволеність собою та оточуючим світом, труднощі самоконтролю емоцій, схильність до неадаптивної поведінки під час стресових ситуацій тощо. Актуальність вивчення проблеми невротичних розладів та емоційних порушень, які виникли у зв’язку із неврозами у молоді, багато в чому обумовлюється шкідливий впливом таких станів і розладів на соціалізацію особистості. Н. Павлик зауважує, що невротичні розлади, і закріплені невротичні риси характеру перешкоджають повноцінній соціалізації особистості в суспільстві. При цьому невротичний характер і порушення соціалізації особистості в юнацькому віці взаємообумовлюють і підсилюють одне одного. Одним із ефективних засобів психокорекційної роботи з молоддю, яка має порушення емоційної сфери при невротичних розладах є гештальт-терапія, засновником якої є Ф. Перлз. Відповідно до його поглядів, за допомогою гештальт-терапії можна сприяти кращому усвідомленню клієнтами себе та своїх переживань, невротичних конфліктів, що забезпечує усвідомлення проблеми неврозу та стимулює до пошуку її вирішення. Особливості використання гештальт-терапії у корекції різних психоемоційних порушень та невротичних станів розкриваються у працях Н. Лебедєвої, С. Максименка, І. Малкіної-Пих, М. Матяш, М. Миколайчук, Б. Михайлова, М. Папуш, В. Підкоритова, С. Саржевського, А. Скрипнікова, І. Соколової, О. Хлівної, О. Чабан, Ю. Щербатих, П. Юнацкевича, О. Юрценюк та ін. При цьому мало уваги приділяється обґрунтуванню ефективного впливу гештальт-терапії на молодь з позиції підвищення її активності у пошуку шляхів подолання емоційних порушень та невротичних розладів. Адже за допомогою гештальт-терапії можна забезпечити актуальне самоусвідомлювання; сприяти зміщення локусу контролю всередину особи, прийняттю нею відповідальності за своє життя і дії, самостійне активне вирішення проблем; заохочення до незалежності і самодостатності. Гештальт-терапія, використана у корекційній роботі з молоддю, яка має емоційні порушення та невротичні розлади, сприяє виявленню психологічних блоків, котрі перешкоджають особистісному зростанню, та передбачає їх усунення, створює умови для повноцінної реалізації потенціалу молодої особи у суспільному житті. Об’єкт дослідження – емоційна сфера осіб молодого віку з невротичними розладами. Предмет дослідження – особливості корекції емоційної сфери осіб молодого віку з невротичними розладами методами гештальт терапії. Мета дослідження – теоретично проаналізувати та емпірично дослідити психологічні особливості корекції емоційної сфери осіб молодого віку з невротичними розладами методами гештальт терапії. Завдання дослідження: 1. Теоретично проаналізувати підходи до визначення невротичних розладів у медико-психологічній літературі, уточнити психологічні особливості емоційної сфери молоді з невротичними розладами; 2. Розкрити можливості корекції емоційної сфери молоді з невротичними розладами методами гештальт терапії; 3. Провести емпіричне дослідження емоційної сфери молоді з невротичними розладами, проаналізувати отримані результати; 4. Розробити та апробувати програму психокорекційної роботи з подолання порушень емоційної сфери молоді з невротичними розладами методами гештальт терапії; 5. Проаналізувати ефективність проведеної психокорекційної роботи серед осіб молодого віку з невротичними розладами. Наукова новизна – уточнено психологічні особливості корекції емоційної сфери осіб молодого віку з невротичними розладами методами гештальт терапії. Гіпотеза дослідження – методи гештальт терапії ефективні у психокорекції порушень емоційної сфери у молодих осіб з невротичними розладами. Теоретична основа – фундаментальні положення про виникнення невротичних розладів (А Вейн, Б. Карвасарський, Н. Марута, В. Менделевич, Б. Михайлов, А. Смулевич, О. Чабан та ін.); засади здійснення психокорекційної, терапевтичної і медико-реабілітаційної роботи з особами з невротичними розладами (Ю. Александровський, І. Вітенко, К. Роджерс, І. Малкіна-Пих, О. Напреєнко, І. Спірна та ін.; концептуальні положення про використання гештальт-терапії у практиці подолання неврозів та емоційних порушень клієнтів (І. Вольперт, Ф. Джойс, Дж. Енрайт, Н. Лебедєва, О. Осика, М. Папуш, Ф. Перлз та ін.). Методологічна база дослідження включала в себе використання теоретичних методів аналізу, синтезу, узагальнення, методів збору емпіричної інформації – опитування, спостереження, експерименту, та методів обробки даних – якісний та кількісний аналіз результатів, використання спеціальних методів математичної статистики. Під час емпіричного дослідження використано наступні психодіагностичні методики: 1. «Методика експрес-діагностики неврозу» (К. Хек і Х. Хесс); 2. Самооціночний тест «Характеристики емоційності» (Є. Ільїн); 3. «Самооцінка емоційних станів» (А. Уессман, Д. Рікс); 4. Тест «Самооцінка психічних станів» (Г. Айзенк); 5. «Шкала реактивної та особистісної тривожності» (Ч. Спілбергер-Ю. Ханін). Вибірку досліджуваних склали 50 осіб (2 групи по 25 людей) віком 18-35 років. Серед них було 22 чоловіки та 28 жінок. Теоретичне значення дослідження – визначено психологічні особливості корекції емоційної сфери осіб молодого віку з невротичними розладами методами гештальт терапії. Практична значущість результатів дослідження – розроблена та апробована програма психокорекційної роботи з подолання порушень емоційної сфери молоді з невротичними розладами методами гештальт терапії може бути корисною у роботі практичних психологів, які працюють з молодіжним контингентом. Структура магістерської роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (із 111 найменувань), додатків (5 шт.). Ілюстрована за допомогою 17 таблиць, 10 рисунків.  

Выводы:Відповідно до проаналізованих теоретичних засаді і результатів практичного вивчення особливостей корекції емоційної сфери осіб молодого віку з невротичними розладами методами гештальт терапії сформовано наступні висновки: 1. У межах виконання першого завдання теоретично проаналізовано підходи до визначення невротичних розладів у медико-психологічній літературі, уточнено психологічні особливості емоційної сфери молоді з невротичними розладами. Невротичний розлад – це функціональне оборотне захворювання, в основі якого лежить порушення, зрив вищої нервової діяльності, викликаний під впливом психічної травми або тривалої перевтоми. За МКХ-10 невротичні розлади ідентифікуються у межах діагностичного кластеру F40 (невротичні, пов’язані із стресом і соматоформні розлади). У психологічній літературі невротичний розлад розглядається як психогенний нервово-психічний розлад, що виникає в результаті порушення особливо значущих життєвих обставин і проявляється в специфічних клінічних феноменах за відсутності психотичних явищ. Основними симптомами невротичних розладів виступають: підвищена фізична та психічна втомлюваність, знижена увага та працездатність, потреба у тривалому відпочинку, проблеми зі сном, головний біль, дратівливість, незадоволеність собою та оточуючими. Причинами виникнення невротичних розладів найчастіше є сукупність біологічних, психологічних та соціально-економічних чинників, серед яких вагоме місце займають психотравми. При цьому одних випадках психотравми є провідними етіологічними факторами, в інших – виступають в якості етіологічних умов, що провокують неврози. До патогенних наслідків тривалого впливу стресових факторів відноситься формування невротичних рис характеру, які перешкоджають особистісному функціонуванню, і проявляються у вигляді значного напруження, відчуттів страху, тривоги, пригніченості, втрати звичайних інтересів; підвищеної збудливості, дратівливості, що поєднується із труднощами концентрації уваги, комунікативними проблемами у стосунках із оточуючими, невпевненістю в майбутньому. Характерними порушеннями емоційної сфери у молоді при неврозах (невротичних розладах) є: дратівливість, тривожність, депресивність, емоційна лабільність, підвищена вразливість, втомлюваність, не терпимість до дії зовнішніх подразників, агресивність, схильність до неконструктивних способів копінг-поведінки у стресових ситуаціях. Також порушення емоційної сфери у молоді з неврозами характеризуються сполученням замкненості, ригідності, чутливості, конформності з відсутністю прагнення до спілкування. У них переважає постійне відчуття незадоволення й занепокоєння, що сполучається із відчуттям безпорадності і безсилля, невпевненості у собі, безвихідності і безнадійності, песимізму і відчаю, зневіри у власних силах, своїй здатності протистояти небезпеці. 2. Відповідно до другого завдання дослідження розкрито можливості корекції емоційної сфери молоді з невротичними розладами методами гештальттерапії. Зауважено, що головна мета гештальт-терапії – досягнення клієнтом кращого усвідомлення себе, своїх почуттів, потреб, бажань, тілесних процесів, своєї розумової діяльності, а також, наскільки можливо, повного усвідомлення оточуючого світу, насамперед світу міжособистісних відносин. При цьому мета використання засобів гештальт-терапії у корекції емоційних порушень при невротичних розладах – допомога молоді в цілковитій реалізації їх потенціалу. Ця мета містить у собі кілька допоміжних: забезпечення повноцінної роботи актуального самоусвідомлювання; зміщення локусу контролю всередину; заохочення незалежності і самодостатності; виявлення психологічних блоків, котрі перешкоджають зростанню, усунення їх. Відтак, серед завдань психокорекційної роботи з використанням засобів гештальт-терапії у подоланні неврозів також виділяється допомога клієнту в усвідомленні тих взаємозв’язків, передумов, причин, які призвели до розвитку неврозу (як наслідку внутрішнього невротичного конфлікту). Засоби гештальт-терапії сприяють кращому усвідомленню непродуктивних думок, конфліктних переживань, суперечностей, які привели до загострення психоемоційного стану та виникнення неврозу. За допомогою технік і вправ гештальт-терапії, використаних у ході психокорекційної роботи з молоддю, можна сприяти їх вищій активності у подоланні емоційних порушень і неврозів, усвідомленому прийняттю відповідальності на себе за подальше життя та успішну реалізацію свого потенціалу в суспільному житті. 3. У ході виконання третього завдання проведено емпіричне дослідження емоційної сфери молоді з невротичними розладами, проаналізовано отримані результати, і встановлено відмінності у проявах емоційності, тривожності, агресивності, ригідності та інших характеристик емоційної сфери у респондентів з високим і низьким рівнями невротизації. З’ясовано, що для молоді з невротичними розладами характерні переважні прояви емоційної нестійкості (72%), високі показники емоційної збудливості (64%), та значної інтенсивності переживання емоцій (у 68%). Також більше, ніж половина цих опитуваних мають високий рівень тривалості негативних емоцій (56%). Також для молоді з невротичними розладами переважно властиві прояви тривожності (80%), середнього рівня енергійності (48%), виразні прояви втоми (44%), переважання пригніченості (64%), безпорадності (64%). Встановлено, що 64% респондентів з високим рівнем невротизації відрізняються емоційним виснаженням. Для молоді з невротичними розладами характерні висока тривожність (80%), фрустрація (72%), переважання агресивності у поведінці (56%), виразні прояви ригідності (52%). Крім того, для респондентів із високим рівнем невротизації характерні високі прояви ситуативної та особистісної тривожності (у 80% і 72% опитаних відповідно). Відповідно до вказаного для молоді з високим рівнем невротизації (невротичними розладами) характерні не оптимальні прояви психічних станів та порушення емоційної сфери, що потребує корекції та визначає необхідність проведення з ними психологічної роботи з подолання невротичних симптомів та емоційних порушень. 4. Відповідно до четвертого завдання розроблено та апробовано програму психокорекційної роботи з подолання порушень емоційної сфери молоді з невротичними розладами методами гештальт терапії. Метою даної програми є: корекція порушень емоційної сфери (емоційної не стійкості, тривожності, збудливості, агресивності, фрустрації); оптимізація психоемоційної сфери учасників; створення умов для пошуку особистісних ресурсів для подолання невротичних симптомів та енергії для творчої самореалізації в житті. Завдання програми занять: навчити прийомам релаксації та самоконтролю; надати змогу усвідомлювати свої емоційні і фізіологічні процеси, створити умови для самоаналізу; пошук ресурсів для зниження тривожності, агресивності, фрустрації, ригідності; підвищення впевненості в своїх силах; формування позитивного самоставлення та доброзичливості у ставленні до оточуючих людей. Структурно програма включала 6 занять по 2-2,5 години кожне, під час яких молодь вчилась регулювати власні психоемоційні стани, оволоділа навичками самостійного зниження тривожності, засвоїли способи безконфліктної поведінки, мирного вирішення суперечливих аспектів міжособистісних відносин тощо. Також було приділено увагу вправам і завданням на підвищення впевненості в осіб, формування позитивного самоставлення та навчанню прийомам гармонійного спілкування з оточуючими. Дану програму було проведено із респондентами з високим рівнем невротизації, які мали високі показники емоційної збудливості, нестійкості, тривожності, агресивності, фрустрації (25 осіб). Решта опитуваних, які мали низькі прояви неврозу, і характеризувалися більш оптимальними властивостями емоційної сфери входили до контрольної групи (25 осіб), і з ними психокорекційна робота не проводилася. 5. У межах виконання п’ятого завдання проаналізовано ефективність проведеної психокорекційної роботи серед осіб молодого віку з невротичними розладами. У контрольній групі незначно змінилися прояви емоційності, загалом більшість респондентів мають оптимальний низький рівень емоційної нестійкості, збудливості, тривожності, агресивності, фрустрації, володіють високими показниками емоційного підйому, бадьорості, енергійності тощо. Серед молоді з невротичними розладами, які входили до експериментальної групи, на 44% стало менше тих, хто має високі показники невротизації. Також серед учасників тренінгової роботи виявлено позитивні зміни щодо зниження загальної емоційної нестійкості опитуваних з невротичними розладами. На 40% знизилась кількість осіб з високим рівнем емоційної збудливості, інтенсивністю переживання емоцій, на 36% стало менше осіб з емоційною нестійкістю. В експериментальній групі значно збільшилась кількість осіб із високим рівнем емоційного підйому (на 36%), спокою (на 40%), піднесеності і впевненості в собі (на 36%), енергійності (на 32%). Також виявлено виразні позитивні зміни, що полягають у зменшенні тривожності (у 48%), фрустрації (у 44%), агресивності (у 28%), ригідності (у 28%). І виявлено значне зниження кількості осіб із високою ситуативною тривожністю (на 40%) та особистісною тривожністю (на 36%). За отриманими результатами підтверджуємо високу ефективність проведення психологічної роботи за «Програмою подолання порушень емоційної сфери молоді з невротичними розладами методами гештальт терапії» і рекомендуємо її до впровадження у діяльності практичного психолога з невротичними клієнтами молодого віку.  

Литература:1. Абдряхимова Ц. Б. Рання діагностика, клініка, профілактика та корекція невротичних, пов'язаних зі стресом розладів в учнів ліцеїв: автореф. дис. канд. мед. наук.: 14.01.16 – психіатрія / Ц. Б. Абдряхимова. – К., 2003. – 22 с. 2. Абитов И. Р. Антиципационная состоятельность в структуре совпадающего поведения в норме и при психосоматических и невротических расстройствах : автореф. дисс. канд. психол. наук: 19.00.01, 19.00.04 / И. Р. Абитов. – Казань, 2007. – 18 с. 3. Александров А. А. Интегративная психотерапия / А. А. Александров. – СПб.: Питер, 2009. – 352 с. 4. Александровский Ю. А. Пограничные психические расстройства / Ю. А. Александровский. – М.: Медицина, 2000. – 496 с. 5. Балабанова Л. М. Актуализация процессов психосоматического совершенствования студентов в условиях высшей школы / Л. М. Балабанова // Вестн. Харьков. ун–та. – Сер. «Психология». – 2000. – № 472. – С. 12–14. 6. Бачериков Н. Е. Эмоциональный стресс в этиологии и патогенезе психических и психосоматических заболеваний / Н. Е. Бечериков, М. П. Воронцов, П. Т. Петрюк, А. Я. Цыганенко. – Харьков: Основа, 1995. – 275 c. 7. Баширова Н. Н. Развитие навыков совладания у детей и подростков с пограничными нервно–психическими расстройствами в процессе сказкотерапии: автореф. дисс. канд. психол. наук: 19.00.13, 19.00.04. / Н. Н. Баширова. – СПб., 2007. – 20 с. 8. Бенедюк В. І. Невротичні ознаки психологічного здоров’я девіантної особистості / В. І. Бенедюк // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». – 2015. – № 5. – С. 12–16. 9. Божко С.А. Применение нелекарственных методов при лечении психических расстройств, связанных со стрессом и нарушением адаптации / С.А. Божко // Рос. психиатр. журнал. – 2008. – №?4. – С. 28–34. 10. Бондар Л. С. Психологічні особливості невротичних розладів у курсантів у контексті психологічної безпеки освітнього середовища / Л. С. Бондар // Проблеми екстремальної та кризової психології. – 2013. – Вип. 14. – Ч. ІІ. – С. 29–35. 11. Борисенко В. В. Депресивні розлади у загальномедичній практиці / В. В. Борисенко. – Полтава, 2002. – 87 с. 12. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика / Под ред. А. М. Вейна. – М.: Мед. информ. агентство, 2000. – 752 с. 13. Волошин П. В. Роль етногенетичних характеристик у механізмах неврозогенезу / П. В. Волошин, Н. О. Марута, О. Є. Кутіков, О. Є. Семікіна, Г. Ю. Каленська // Журнал НАМН України. – 2015. – Т. 21. – № 1. – С. 35–44. 14. Волошко Н. І. Аналіз мотиваційного компонента здорового способу життя старшокласників у навчальному процесі / Н. І. Волошко // Проблеми сучасної психології. – 2015. – Вип. 28. – С. 67–81. 15. Вольперт И. Е. Имаготерапия как метод реабилитации при неврозах и психических заболеваниях. К вопросу о теоретических основаниях эмаготерапии/ И. Е. Вольперт // Вести психотерапии. – 2000. – № 7. – С. 141–168. 16. Гайструк Н. А. Арт-терапия: від світового досвіду до національних пріоритетів / Н. А. Гайструк, О. В. Солєйко, А. В. Гайструк, О. Л. Нестерович // Мистецтво лікування. – 2014. – Вип. 2 (108). – С. 57–60. 17. Гальчук О.Я. Психоаналитические гипотезы формирования невротических расстройств / О. Я. Гальчук // Международный медицинский журнал. – 2008. – Т. 14. – №?4. – С. 6–8. 18. Герасименко Л. О. Психотерапевтична корекція, фармакотерапія та психосоціальна реабілітація жінок, хворих на невротичні та соматоформні розлади: Навч.–метод. посібник / Л. О Герасименко. – Полтава 2015. – 21 с. 19. Геречко О. Ю. Психологічні передумови виникнення психоневротичних порушень Електронний ресурс / О. Ю. Геречко. – URL: https://www.orbk.net/2017/09/psixologichni–peredumovi–viniknennya–psixonevrotichnix–porushen. 20. Гурська Т. В. Клініко–психологічний аналіз феномену хронічного психічного болю Електронний ресурс / Т. В. Гурська. – URL: http://www.pdaa.edu.ua/np/pdf/71.pdf. 21. Джойс Ф. Гештальт–терапия шаг за шагом / Ф. Джойс, Ш. Силлс. – М.: Институт общегуманитарных исследований, 2010. – 352 с. 22. Дмишко О. Невротичні розлади у дітей та фактори їх виникнення / О. Дмишко // Український науковий журнал «Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації». – 2014. – № 4. – С. 105–115. 23. Дорошенко М. М. Особливості психологічних типів в осіб з психосоматичними та психічними розладами Електронний ресурс / М. М. Дорошенко, О.С. Зубрицький // Український медичний часопис. – 2003. – № 2 (34). – URL: https://www.umj.com.ua/article/1253/osoblivosti–psixologichnix–tipiv–v–osib–z–psixosomatichnimi–ta–psixichnimi–rozladami. 24. Закладний М. В. Медико–психологічна корекція емоційних порушень у хворих на тривожні розлади невротичного та органічного ґенезу: Обґрунтування необхідності диференційованих підходів / М. В. Закладний // Український вісник психоневрології. – 2016. – Т. 24. – Вип. 2 (87). – С. 47–52. 25. Исаев Д. Н. Эмоциональный стресс. Психосоматические и соматопсихические расстройства у детей / Д. Н. Исаев. – СПб.: Речь, 2005. – 400 с. 26. Исаева Е. Р. Совладающее со стрессом и защитное поведение личности при расстройствах психической адаптации различного генеза: автореф. дисс. докт. психол. наук: 19.00.04. / Е. Р. Исаева. – СПб., 2010 – 36 с. 27. Карвасарский Б. Д. Неврозы: Руководство для врачей / Б. Д. Карвасарский. – М.: Медицина, 1990. – 576 с. 28. Карковська Р. І. Соціально–психологічні чинники трудоголізму програмістів / Р. І. Карковська // Наука і освіта. – 2009. – № 8. – С. 60–63. 29. Кирюшин В. А. Динамика психофизиологических показателей у студентов / В. А. Кирюшин, С. П. Лобанов, Г. И. Стунеева // Гигиена и санитария. – 2003. – № 1. – С. 47–49. 30. Корнацький В. М. Особливості емоційного стану пацієнтів з артеріальною гіпертензією / В. М. Корнацький, І. В. Третяк, В. В. Чаплінська // Український кардіологічний журнал. – 2011. – № 3. – С. 55–59. 31. Коростій В. І. Емоційні роздали при психосоматичних захворюваннях в осіб молодого віку (Система прогнозування, психотерапевтичної корекції та реабілітації) : Автореф. дис. д–ра мед. наук. : 19.00.04 – медична психологія / В. І. Коростій. – Харків, 2011. – 40 с. 32. Коростій В. І. Прогнозування та психотерапевтична корекція емоційних розладів при психосоматичних захворюваннях / В. І. Коростій // Медична психологія. Серія «Психіатрія». – 2013. – Т. 8. – № 3. – С. 56–62. 33. Кочюнас Р. Психологическое консультирование. Групповая психотерапия: Учеб. пособие для вузов / Р. Кочюнас. – М.: Академ. Проект; Фонд «Мир», 2010. – 464 с. 34. Кравчук С. Л. Психологічні особливості депресивності та емоційної нестійкості особистості середнього віку / С. Л. Кравчук // Проблеми сучасної психології. – 2015. – Вип. 28. – С. 234–249. 35. Кришталь В. В. Психосоматическая патология: генез и подходы к коррекции / В. В. Кришталь // Междунар. мед. журн.– 2007. – Т. 7. – № 1. – C. 37–40. 36. Кровяков В. М. Психотравматология / В. М. Кровяков. – Екатерингбург: УМЦ УПИ, 2006. – 441 с. 37. Курило В. О. Клініко-психопатологічні, клініко-психофеноменологічні, клініко-сексологічні та медико-психологічні характеристики й система психотерапії та психопрофілактики сімейної дезадаптації в осіб із невротичними розладами / В. О. Курило // Український вісник психоневрології. – 2012. – Т. 20. – Вип. 1 (70). – С. 64–68. 38. Лазарчук О. В. Клініко-психологічні аспекти невротичних, пов’язаних зі стресом, та соматоформних розладів / О. В. Лазарчук // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер.: «Психологія і педагогіка». – 2009. – Вип. 13. – С. 264–275. 39. Лебедева Н. М. Путешествие в гештельт: теория и практика / H. М. Лебедева, Е.А. Иванова. – СПб. : Речь, 2005. – 560 с. 40. Луньов В. Є. Аналіз міжгалузевих психологічних досліджень копінг-поведінки: невротичний, прикордонний, психотичний виміри / В. Є. Луньов, Є. А. Югов // Фундаментальные и прикладные исследования в проактиках ведущих научных школ. – 2014. – № 6. – С. 152–162. 41. Максименко С. Д. Медична психологія / С. Д. Максименко, І. А. Коваль, К. С. Максименко, М. В. Папуча; За ред. акад. С. Д. Максименка. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 520 с. 42. Максименко С. Д. Психоаналітичні теорії розвитку особистості та психіки / С. Д. Максименко // Проблеми сучасної психології. – 2015. –Вип. 28. – С. 7–20. 43. Максимова Н. Ю. Курс лекций по детской патопсихологии: Учебн. пособие / Н. Ю. Максимова, Е. Л. Милютина. – Ростов–на–Дону : Феникс, 2000. – 576 с. 44. Малкина-Пых И. Г. Психосоматика / И. Г. Малкина-Пых. – М.: Эксмо, 2009. – 1024 с. 45. Малкина-Пых И. Г. Справочник практического психолога / И. Г. Малкина-Пых. – М.: Эксмо, 2004. – 784 с. 46. Марута Н. О. Емоційні порушення при пограничних психічних розладах та алкогольній залежності (діагностика та принципи лікування): Методичні рекомендації / Н. О. Марута, О. І. Мінко. – Харків, 2003. – 20 с. 47. Матвієць Л. Г. Особливості корекції невротичних станів Нейроплантом WS 5570 (St. John’s Wort) у пацієнтів із депресивними розладами в практиці сімейного лікаря Електронний ресурс / Л. Г. Матвієць, М. Р. Сельська // Газета «Новости медицины и фармации». – 2017. – № 9 (621). – URL: http://www.mif–ua.com/archive/article/44981. 48. Матяш М. М. Психотерапевтичні стратегії лікування невротичних розладів в учасників сучасних бойових дій / М. М. Матяш, Л. І. Худенко // Міжнародний неврологічний журнал. – Вип. 6 (84) 2016. – С. 58–64. 49. Медико–психологічний супровід осіб з гострими розладами психіки і поведінки психогенного походження: метод. рек. / Б. В. Михайлов, О. М. Зінченко, Б. С. Федак, І. М. Сарвір. – Харків, 2014. – 28 с. 50. Менделевич В. Д. Неврозология и психосоматическая медицина / В. Д. Менделевич, С. Л. Соловьева. – М.: МЕДпресс–информ, 2002. – 607 с. 51. Миколайчук М. І. Культура психічного здоров’я молоді як стратегічна проблема сучасного суспільства Електронний ресурс / М. І. Миколайчук. – URL: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/2654. 52. Миколайчук М. І. Психологічні методи подолання депресивних розладів у студентської молоді: ефективність стратегій сімейної психотерапії / М. І. Миколайчук // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2012. – № 2 (2). – С. 222–230. 53. Михайлов Б. В. Медико–психологічний супровід осіб з гострими розладами психіки і поведінки / Б. В. Михайлов // Міжнародний медичний журнал. – 2016. – № 1. – С. 73–80. 54. Михайлов Б. В. Проблемні питання медичної психології і психотерапії в період реформування галузі охорони здоров’я / Б. В. Михайлов // Український журнал «Чоловіче здоров’я, гендерна та психосоматична медицина». – 2018. – № 1(6). – С. 38–45. 55. Михайлов Б. В. Стан і стратегічні напрями розвитку психотерапії та медичної психології / Б. В. Михайлов // Медична психологія. – 2011. – № 3. – С. 44–48. 56. Мосейчук Ю. Ю. Корекція емоційно–поведінкових порушень у студентів засобами фізичного виховання: автореф. дис. канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Ю. Ю. Мосейчук. – Л., 2009. – 20 с. 57. Музичко Л. Т. Особливості емоційно-вольової сфери молоді із різним рівнем посттравматичного порушення / Л. Т. Музичко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19. «Корекційна педагогіка та спеціальна психологія»: зб. наук. праць. – К.: Вид–во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. – Вип. 33. – С. 158–164. 58. Музичко Л. Т. Психокорекційна допомога молоді з посттравматичними порушеннями інтелектуальної та емоційно–вольової сфери: автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.08 – спеціальна психологія / Л. Т. Музичко. – НПУ ім. М.П. Драгоманова. – К., 2018. – 19 с. 59. Музичко Л. Т. Психокорекційна допомога молоді із посттравматичними порушеннями емоційно–вольового розвитку // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19. «Корекційна педагогіка та спеціальна психологія» : зб. наук. праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016. – Вип. 32. – С. 246–251. 60. Напреенко А. К. Психосоматические расстройства: подходы к фармакотерапии / А. К. Напреенко // Междунар. мед. журн. – 2002. – Т. 8. – № 4. – С. 40–45. 61. Невротичні, пов’язані зі стресом розлади, посттравматичній стресовий розлад: Методичні вказівки для підготовки студентів до практичних занять / упоряд. Г. М. Кожина, Г. О. Самардакова, Л. Д. Коровіна, Л. М. Гайчук. – Харків: ХНМУ, 2018. – 27 с. 62. Никандров В. В. Антитренинг, или Контуры нравственных и теоретических основ психотренинга : учеб. пособие / В. В. Никандров. – СПб. : Речь, 2003. – С. 24. 63. Никольский С. Н. Роль эмоционально–стрессовых факторов в возникновении заболеваний ЖКТ у студентов–медиков / С. Н. Никольский // Проблеми екстремальної психіатрії: Матеріали науково–практичної конференції «Платоновські читання». – Харків, 2000. – С. 92–94. 64. Обухов С. Г. Диагностика и терапия невротических расстройств / С. Г. Обухов. – Гродно, 2000. – 37 с. 65. Одинцова Г. Ю. Використання навчально-розвивального тренінгу формування креативного потенціалу в підготовці юриста / Г. Ю. Одинцова // Проблеми сучасної психології. – 2015. – Вип. 28. – С. 365–375. 66. Осика О. В. Гештальт-терапія як фактор морального розвитку особистості школяра / О. В. Осика // Український науковий журнал «Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації». – 2011. – Вип. 3. – С. 200–210. 67. Осика О. В. Клієнт-центрована терапія К. Роджерса в психокорекційній роботі зі студентами / О. В. Осика // Проблеми сучасної психології. – 2015. – Вип. 28. – С. 407–416. 68. Осипова А. А. Общая психокоррекция / А. А. Осипова. – М.: Сфера, 2000. – 508 с. 69. Ошаев C. A. Особенности психологической защиты и совладания у больных с пограничными расстройствами, переживших травматические события : автореф. дисс. канд. психол. наук: 19.00.04 / С. А. Ошаев. – Томск, 2004. – 20 c. 70. Павлик Н. В. Невротичний характер як фактор порушення соціалізації особистості в юнацькому віці / Н. В. Павлик // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Серія «Психологія. Педагогіка. Соціальна робота». – 2013. – Вип. 1(7). – С. 47–51. 71. Павлик Н. В. Психокорекційні заходи надання психологічної допомоги особистості, що перебувала в екстремальних умовах професійної діяльності Електронний ресурс / Н. В. Павлик. – URL: http://novyn.kpi.ua/2008–3/06_Pavluk.pdf. 72. Панченко О. А. Особливості психологічної діагностики та корекції осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС / О. А. Панченко, Л. В. Панченко, І. Ю. Басараб // Проблеми екстремальної та кризової психології. – 2010. – Вип.8. – С. 75–82. 73. Папуш М. П. Становление и развитие личности. Концепция невротического характера Электронный ресурс / М. П. Папуш. – URL: http://papush.ru/index.php/personality–structure/194–2009–04–22–08–31–43. 74. Перлз Ф. Практика гештальт–терапии / Ф. Перлз; пер. М. П. Папуша. – М.: Институт общегуманитарных исследований, 2001. – 218 с. 75. Підкоритов В. С. Фактори, що в найбільшому ступені впливають на показники врахованої захворюваності та поширеності психічних розладів серед населення України (Перше повідомлення) / В. С. Підкоритов, О. І. Сєріков, Л. І. Дяченко ті ін. // Український вісник психоневрології. – 2009. – Т. 17. – Вип. 2 (59). – С. 51–57. 76. Посттравматичні стресові розлади: навч. посіб. / Б. В. Михайлов, В. В. Чугунов, С. Є. Казакова та ін.; за заг. ред. Б. В. Михайлова – Х.: ХМАПО, 2013. – 224 с. 77. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учеб. пос. / под ред. Д. Я. Райгородского. – Самара: Бахрах–М, 2001. – 672 с. 78. Профілактика посттравматичних стресових розладів: психологічні аспекти. Метод. пос. / Упор.: Д. Д. Романовська, О. В. Ілащук. – Чернівці : Технодрук, 2014. –133 с. 79. Психологический словарь / под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – 2–е изд., испр. и доп. – М., 2006. – 494 с. 80. Психотерапия: учеб. для врачей–интернов высш. мед. учеб. завед. III–IV уровней аккредитации / Б. В. Михайлов, С. И. Табачников, И. С. Витенко, В. В. Чугунов. – Харьков: Око, 2002. – 768 с. 81. Пуховский Н. Н. Психопатологические последствия чрезвычайных ситуаций / Н. Н. Пуховский. – М.: Эксмо, 2000. – 285 с. 82. Ракитянская С. С. Перспективы адаптации студентов к стрессовым условиям первого курса / С. С. Ракитянская // Материалы Междунар. конфер. «Клиническая психология». – М., 2001. – С. 221–224. 83. Розкладка А. І. Основні принципи та завдання психологічної корекції невротичних станів, соматоформних розладів та дезадаптивних типів реагування у хворих з вестибулярною дисфункцією / А. І. Розкладка, Л. М. Вакуленко, І. А. Бєлякова, В. І. Луценко, Т. П. Лоза // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2011. – № 4. – С. 45–48. 84. Рыжик А. В. Особенности защитно–совладающего поведения у больных неврозами и их психофизиологические корреляты : автреф. дисс. ... канд. психол. наук : 19.00.04 / А. В. Рыжик. – СПб., 2005. – 19 с. 85. Саржевський С. Н. Психологія та патологія емоцій, волі, уваги : навчально–методичний посібник для студентів 4 курсу медичних факультетів зі спеціальностей «Лікувальна справа» та «Педіатрія» / С. Н. Саржевський. – Запоріжжя, 2017. – 72 с. 86. Синайко В. М. Модель динамики психического состояния студентов / В. М. Синайко // Арх. психіатрії. – 2002. – № 3 (30). – С. 88–90. 87. Сінайко В. М. Стани психічної дезадаптації у студентів (клініка, динаміка, принципи корекції та профілактики).: автореф. дис. докт. мед. наук: 14.01.16 – психіатрія / В. М. Сінайко. – Харків, 2005. – 35 с. 88. Скрипніков А. М. Ефективність гештальт-терапії при лікуванні психічних розладів в осіб з косметичними дефектами та деформаціями носа / А. М. Скрипніков, Л. В. Животовська, Л. А. Боднар // Вісник ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія». Серія «Актуальні проблеми сучасної медицини». – 2013. – Т. 13. – Вип. 2 (42). – С. 159–161. 89. Смулевич А. Б. Расстройства личности / А. Б. Смулевич. – М.: Медицинское информационное агентство, 2007. – 192 с. 90. Соколова И. М. Психофизиологические механизмы адаптации студентов: монография / И. М. Соколова. – Харьков: ХГМУ, 2007. – 412 с. 91. Спірна І. Д. Медична психологія: державний національний підручник / І. Д. Спірна, І. С. Вітенко, О. К. Напреєнко та ін. – Дніпропетровськ: ЧП «Ліра» ЛТД, 2012. – 444 с. 92. Старостина Е. Г. Тревога и тревожные расстройства в практике кардиолога / Е. Г. Старостина // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. – 2006. – № 5(3). – С. 111–121. 93. Стрес і людина: медико–психологічна допомога при стресових розладах : метод. посіб. / за ред. І. Я. Пінчук, К. Д. Бабова, А. І. Гоженка. – К.: ТОВ «Видавничий дім «Калита», 2014. – 92 с. 94. Сундукова О. О. Особистісна зрілість як передумова та показник психологічного здоров’я / О. О. Сундукова // Journal of Psychology Research. – 2008. – Т. 16. – № 9/1. – С. 90–94. 95. Сыркин Л. Д. Разработка методики оценки ресурсов психического здоровья в интересах прогнозирования рисков дезадаптации у студентов–первокурсников / Л. Д. Сыркин // Вестник восстановительной медицины. – 2011. – № 4. – С. 59–63. 96. Терещенко Л. А. Причини й механізми виникнення невротичних розладів особистості дитини з погляду сучасної педагогічної психології / Л. А. Терещенко, Т. А. Олінковська // Актуальні проблеми психології. – 2015. – Т. І. – Вип. 48. – С. 60–65. 97. Трубицина Л. В. Прогресс травмы / Л. В. Трубицина. – М.: Смысл, 2005. – 218 с. 98. Ушакова І. В. Психологічні особливості емоційної сфери інтелектуально обдарованої особистості: автореф. дис. канд. психол. наук : 19.00.01 – загальна психологія, історія психології / І. В. Ушакова. – Одеса, 2010. – 21 с. 99. Федченко В. Ю. Провідні фактори психічної травматизації в генезі невротичних розладів / В. Ю. Федченко // Архів психіатрії. – 2012. – Вип. 3 (70). – С. 50–55. 100. Харченко Д. М. Психологічні та психофізіологічні особливості осіб з психосоматичними скаргами та захворюваннями / Д. М. Харченко, В. Г. Демченко, М. Г. Стеценко // Актуальні проблеми психології. – 2009. – Т. 7. – Вип. 20. – Ч. 2. – С. 218–221. 101. Хлівна О. Індивідуально–психологічні характеристики психічного здоров’я студентської молоді / О. Хлівна // Український науковий журнал «Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації». – 2011. – № 3. – С. 257–262. 102. Циро Н. О. Основні підходи до розуміння невротичних розладів Електронний ресурс / Н. О. Циро, Ю. В. Кирилюк. – URL: http://medpsyhology.pp.ua/nevrologisny–rozlad. 103. Чабан О. С. Деякі особливості сучасних невротичних розладів / О. С. Чабан, Є. М. Марченко, О. П. Венгер, Р. Г. Гнатюк // Архів психіатрії. – 2002. – № 3 (30). – С. 65–69. 104. Чехлатый Е. И. Совладающее поведение у больных неврозами, лиц с преневротическими нарушениями и в социальных группах повышенного риска нервно–психических расстройств : автореф. дисс. докт. психол. наук : 19.00.04 / Е. И. Чехлатый. – СПб., 2007. – 40 с. 105. Щербатых Ю. В. Экзаменационный стресс: диагностика, течение и коррекция / Ю. В. Щербатых. – Воронеж, 2000. – 168 с. 106. Энрайт Дж. Гештальт-терапия в интерактивных группах / Дж. Энрайт // Гештальт-терапия. Теория и практика. – М. : «ЭКСМО–Пресс», 2000. – С. 53–76. 107. Юнацкевич П. И. Как выйти из невроза. Практические советы психолога / П. И. Юнацкевич, В. А. Кулганов. – СПб.: Атон, 2000. – 286 с. 108. Юрценюк О. С. Психологічні та соціальні чинники розвитку невротичних розладів у студентів (огляд літератури) / О. С. Юрценюк // Буковинський медичний вісник. – 2016. – Т. 20. – № 1 (77). – С. 236–239. 109. Юрценюк О. С. Психопрофілактика та психокорекція непсихотичних психічних розладів у студентів вищих навчальних закладів (огляд літератури) / О. С. Юрценюк, Н. С. Карвацька, С. Д. Савка, С. С. Ротар, В. І. Курик // Буковинський медичний вісник. – 2017. – Т. 21. – № 1 (81). – С. 235–238. 110. Benton S. A. Changes in Counseling Center Client Problems Across 13 Years / S. A. Benton, J. M. Robertson, W.-Ch. Tseng, F. B. Newton, S. L. Benton // Professional Psychology: Research and Practice. – 2003. – Vol. 34. – № 1. – P. 66–72. 111. Gosselin P. Etiological factors of generalized anxiety disoders / P. Gosselin, B. Laberge // Enchephale. – 2003. – Vol. 29. – № 4. – P. 351–361.