ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 5 1.1. Проблема удосконалення навчально-пізнавального інтересу молодших школярів в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців 5 1.2. Пізнавальні інтереси як важлива складова розвитку особистості молодших школярів 9 РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ 12 2.1. Поняття та особливості розвитку навчально-пізнавальних інтересів молодших школярів 12 2.2. Форми та методи активізації навчально-пізнавальних інтересів молодших школярів на уроках літературного читання 15 РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНИХ СХЕМ ЯК ЗАСОБУ УДОСКОНАЛЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ 20 3.1. Загальна характеристика структурно-логічних схем у навчальному процесі молодших школярів 20 3.2. Особливості використання структурно-логічних схем як засобу удосконалення навчально-пізнавального інтересу молодших школярів на уроках літературного читання 24 ВИСНОВКИ 38 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 40  

Вступление:Актуальність. Нові завдання шкільної освіти в Україні, що спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього навчального процесу в школі, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують формування ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці. Ми живемо у третьому тисячолітті, у час комп’ютеризації та інтенсивного розвитку всіх галузей науки та виробництва, і глибоко усвідомлюємо незворотність демократичних змін, що відбуваються у суспільстві і освіті зокрема. Тому ми не повинні забувати про те, що сучасні діти не такі, якими були ми, отже, вони потребують від сучасного навчання чогось нового. Те, що було гарним учора, не є актуальним сьогодні. Формування пізнавального інтересу – необхідна умова шкільного навчання. Не випадково, інтерес образно порівнюють з каталізатором, який полегшує і прискорює розумові реакції, з ферментом, що дає змогу учням асимілювати основами наук. З перших днів дитини у школі треба вірити в розум дитини, її можливості, в її право здобувати знання з радістю. Розвиток психологічних чинників навчальної успішності, внутрішні функціональні зміни в структурі пізнавальної сфери учня, динаміка інформаційної ваги психічних функцій навчальної успішності молодших школярів залежать від ефективності розвитку їх пізнавальних інтересів. Стійкий пізнавальний інтерес – ознака готовності дитини до навчання в школі. Він є основою всієї навчально-виховної роботи з дітьми в період їх підготовки до школи. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну активність учня, що виявляється у запитаннях, діях. Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з’явиться зацікавленість до навчальної діяльності. Пізнавальна активність учня початкових класів виявляється в навчальній діяльності. Молодший школяр застосовує набуті в дошкільному дитинстві знання й активно діє, робить відповідні висновки, здатний виконувати складні розумові операції. Об’єкт дослідження – навчально-пізнавальний інтерес молодших школярів. Предмет – удосконалення навчально-різнавального інтересу молодших школярів на уроках читання. Мета – визначити теоретичні основи удосконалення навчально-різнавального інтересу молодших школярів на уроках читання. Завдання: ? дослідити проблему удосконалення навчально-пізнавального інтересу молодших школярів в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців; ? охарактеризувати пізнавальні інтереси як важливу складову розвитку особистості молодших школярів; ? визначити поняття та особливості розвитку навчально-пізнавальних інтересів молодших школярів; ? дослідити форми та методи активізації навчально-пізнавальних інтересів молодших школярів на уроках літературного читання; ? надати загальну характеристику структурно-логічних схем у навчальному процесі молодших школярів; ? проаналізувати особливості використання структурно-логічних схем як засобу удосконалення навчально-пізнавального інтересу молодших школярів на уроках літературного читання. Методи – аналіз, синтез, індукція, дедукція. Структура. Робота містить вступ, 3 розділи, 6 підрозділів, висновки та список використаних джерел.  

Выводы: Навчально-пізнавальна діяльність є складним за змістом і структурою процесом, що складається у того, хто навчається не відразу. Змістом навчально-пізнавальної діяльності є досвід, накопичений попередніми поколіннями, а місцем переважного здійснення – школа, клас. Проблеми активізації пізнавальної діяльності школярів на сьогодні набувають все більшої актуальності. Активізація навчально-пізнавальної діяльності складний процес, який вимагає від педагога володіння високим рівнем педагогічної майстерності, розуміння цілей застосовуваних форм, методів і засобів навчання на уроці. На уроках читання основною є організація особистісно значимого для учня повноцінного читання і глибокого аналізу творів. Змістом уроку – самостійна і творча діяльність учнів. На прикладі різних епізодів уроку можна побачити, як формуються моральні уявлення та поняття, як організувати повноцінне, глибоке сприйняття дітьми всієї інформації, закладеної в текст, допомогти їм уявити собі картини, намальовані автором, емоційно відгукнутися на почуття автора і героїв, зрозуміти авторську думку і по міру можливості побачити, як все це передає нам, читачам, художник слова. Навчити молодших школярів правильному, швидкому, усвідомленому, виразному читанню – одне із завдань початкової освіти. Актуальність цієї теми очевидна, оскільки читання грає величезну роль в освіті, вихованні дитини, саме читання розвиває особистість, яка, дорослішаючи, пізнає світ. Вміння і навички читання формуються не тільки як найважливіший вид мовної і розумової діяльності, але і як складний комплекс умінь і навичок навчального характеру, який використовується учнями при оволодінні знань всіх навчальних дисциплін, якщо говорити про організацію навчально-виховного процесу, а також комплекс умінь і навичок, що дозволяє вирішувати стратегічну мету освіти і виховання громадянина. Повноцінний навик читання – це база для подальшого навчання в рамках інших шкільних дисциплін, основне джерело отримання інформації і спосіб спілкування. Курс літературного читання в початкових класах, його методичний супровід, таким чином, є джерелом пильної уваги дослідника і вчителя. На жаль, сьогодні більшу частину інформації діти отримують в «готовому» вигляді з телебачення. Дитина стає пасивним спостерігачем того, що відбувається на екрані, що не сприяє розвитку активної особистості, мотивованої на фізичну, інтелектуальну діяльність. Комп’ютерні ігри, широко представлені на сучасному ринку ігор та навчання школярів, поступаються художнього твору, збагаченому емоціями, «фарбами» авторського Слова, інтригою сюжету, незабутніми образами діючих героїв При організації інтегрованого навчання з’являється можливість показати світ у всьому його різноманітті з залученням музики, літератури, живопису, що сприяє розвитку особистості дитини та формування його творчого мислення.          

Литература:1. Амонашвили Ш. А. Воспитательная и образовательная оценки учения школьников / Ш. А. Амонашвили. – М. : ВШ, 2012. – 352 с. 2. Амонашвили Ш. А. Как живете, дети? (Текст) / Ш. А.Амонашвили // Учительская газета. – 2013. – С. 5-9. 3. Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества: кн. для учителя / Ш. А. Амонашвили. – К.: Освіта, 2013. – 111 с. 4. Аристова Л. П. Активность учения школьников /Людмила Павловна Аристова. – М. : Просвещение. – 2012. – 139 с. 5. Бабанский Ю. К. оптимизация учебно-воспитательного процесса : метод. основы / Ю. К. Бабанский. – М. : Просвещение, 2015. – 190 с. 6. Бєльчева Т. Навчально-пізнавальна задача як об’єкт розумової діяльності молодших школярів / Т. Бєльчева // Рідна школа. – 2016. – № 1. – C. 20-21. 7. Бібік Н. М. Формування предметних компетентностей в учнів початкової школи : монографія / Н. М. Бібік, М. С. Вашуленко, В. О. Мартиненко – К. : Педагогічна думка, 2014. – 346 с. 8. Васильченко І. В. Організація системи соціального виховання учнів / І. В. Васильченко // Педагогіка і психологія. – 2001. – № 2. – С. 27-30. 9. Вашуленко М. С. Українська мова і мовлення в початковій школі : методичний посібник. – К. : Освіта, 2016. – 268 с. 10. Ващенко Г. Виховний ідеал / Г. Ващенко // Історія української школи і педагогіки: хрестоматія. – К. : Знання, 2013. – С. 489-493. 11. Вороніна І. Організація пізнавальної діяльності в позаурочний час у початковій школі / І. Вороніна//Початкове навчання та виховання. – 2017. – № 28. – C. 10-12. 12. Вукіна Н. В., Критичне мислення: як цього навчити: Науково-методичним посібник / За наук. ред. О. 1. Пометун. -Х„ 2017.-190 с. 13. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский ; под ред. В. В. Давыдова. – М. : Педагогика, 2013. – 980 с. 14. Гавриш Р. Розвиток пізнавального інтересу як засіб формування особистості молодшого школяра на уроках української мови / Р. Гавриш // Початкова освіта. – 2009. – № 5-7. – C. 31-33. 15. Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів / Л. Данилова // Рідна школа. – 2012. – № 6. – С. 18-20. 16. Лозова В. І. Теоретичні основи виховання і навчання: навчальний посібник / В. І. Лозова, Г. В. Троцко. – Харків : ХДПУ, 2017. – 338 с. 17. Махмутов М. И. Современный урок: Вопросы теории / М. И. Махмутов – М. : Педагогика, 2011. – 191 с. 18. Менчинская H. A. Проблемы учения и умственного развития школьника: избр. психологические труды / Н. А. Менчинская – М.: Педагогика, 2016. – 224 с. 19. Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / за наук. ред. М. С. Вашуленка. – К. : Літера ЛТД, 2013. – 364 с. 20. Методологические и теоретические проблемы активизации учебно- познавательной деятельности в свете реформы школы: Межвуз. сб. науч. тр. / Ленингр. гос. пед. ин-т им. А. И. Герцена; редкол. : Г. И. Щукина (отв. ред.) и др. – Л.: ЛГПИ, 2014. – 172 с. 21. Освітні технології : навч.-метод. посібн. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. ; за ред. О. М. Пєхоти. – К. : Видавництво А.С.К., 2013. – 255 с. 22. Питання проблемного навчання. – K.: Рад. шк., 2015. – 126 с. 23. Cултанова М.Б. Познавательный интерес младшего школьника как психолого-педагогический феномен // Научное сообщество студентов XXI столетия. ГУМАНИТАРНЫЕ НАУКИ: сб. ст. по мат. XVIII междунар. студ. науч.-практ. конф. № 3(18). – c. 8-12 24. Трубинова К. М. Познавательный интерес и его развитие в процессе обучения в начальной школе // Педагогика сегодня: проблемы и решения: материалы II Междунар. науч. конф. (г. Казань, сентябрь 2017 г.). — Казань: Молодой ученый, 2017. — С. 9-14. 25. Фридман Л. M. Педагогический опыт глазами психолога: Книга для учителя / Л. М. Фридман. – М.: ВШ, 2012. – 224 с. 26. Шамова Т. П. Проблема активизации учения школьников (Дидактическая концепция и пути реализации принципа активности в обучении) : автореф. дис. на соиск. учен. степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 / Т. П. Шамова. – М., 2012. – 33 с. 27. Г. Пустовіт. Що таке інтерес і як його виховати. Електронний ресурс. Режим доступу: https://familytimes.com.ua/rozvytok-dytyny/shcho-take-interes-i-yak-yogo-vyhovaty