Бізнес-моделі електронних медіа на прикладі телевізійних каналів в Україні та Польщі.

Содержание:  ВСТУП 4 РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ ПРО БІЗНЕС-МОДЕЛІ ЕЛЕКТРОННИХ МЕДІА У НАУКОВОМУ ОСМИСЛЕННІ 9 1.1. Визначення поняття «бізнес-модель» і його структура 9 1.2. Бізнес-моделі електронних медіа 15 1.2.1. Моделі конвергентних і електронних медіа 15 1.2.2. Структура медіа-ринку 21 1.2.3. Види бізнес-моделей у медійному середовищі 25 1.3. Дослідження медіа-ринку України і Польщі 31 1.3.1. Трансформація телебачення в Україні у роки державної незалежності 31 1.3.2. Трансформація телебачення в Польщі після 1989 року 34 Висновки до розділу 1 38 РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ КАНАЛІВ УКРАЇНИ І ПОЛЬЩІ 40 2.1. Основні методи дослідження: контент-моніторинг, якісний контент-аналіз, аналіз аудиторії, порівняльно-історичний, ідеографічний, а також загальнонаукові 40 2.2. Наукова доцільність обраних методів дослідження 48 2.3. Методологія вибору і опис телевізійних каналів 1+1 в Україні і Polsat у Польщі 50 Висновки до розділу 2 56 РОЗДІЛ 3 ДОСЛІДЖЕННЯ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ КАНАЛІВ В УКРАЇНІ І ПОЛЬЩІ 57 3.1. Аналіз бізнес-моделі телеканалу 1+1 в Україні 57 3.2. Дослідження бізнес-моделі телеканалу Polsat в Польщі 67 3.3. Порівняльний аналіз бізнес-моделей комерційних телеканалів 1+1 в Україні і Polsat в Польщі 74 Висновки до розділу 3 79 ВИСНОВКИ 80 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 85  

Вступление:Актуальність теми. Засоби масової інформації та комунікації сьогодні більше не є винятково інструментами інформування громадськості, а перетворилися у гравців медіа-ринку, закони якого співзвучні з законами будь-якого маркетингового ринку. Відтак, телебачення, яке традиційно утримує найбільшу частку аудиторії і має на неї значний вплив, постає рушійною системою суспільних змін – як позитивних, так і негативних, формує суспільні наративи й іміджі, а також нерідко оперує великими фінансовими активами і потоками та широкими економічними можливостями. Тож проблема характеристики й вивчення бізнес-моделей сучасних телеканалів є надзвичайно актуальним із багатьох ракурсів: 1. Процеси діджиталізації журналістики і медіаконвергенції, потреба адаптації традиційних медіа до нових змінних умов унаслідок технологічного й інформаційного прогресу усувають із медіа-ринку неконкурентноспроможних гравців – ті ЗМІ, що не докладають зусиль для переформатування діяльності на мультимедійні платформи і пошук нових можливостей розвитку. Добір оптимальної бізнес-моделі (а вона завжди індивідуальна, бо базується на індивідуальних чинниках та обставинах діяльності конкретного медіа) є вимогою часу, позаяк лише фінансова спроможність дозволяє ЗМІ здійснювати технологічну реінвентаризацію, адаптуватися до інших платформ та аудиторій. 2. Бізнес-модель відповідає на всі питання функціювання ЗМІ – від аудиторії та цінності до способу отримання прибутку. Без цих детальних знань медіа приречене на неуспіх. 3. Значна заангажованість українських медіа внаслідок проблем медіавласності (зазвичай, олігархізації) тисне на незалежність журналістів, деформує медійну політику. Це є великою загрозою існування і розвитку громадянського суспільства і демократії у державі. 4. Нездатність медіа працювати на свою аудиторію, якість контенту і власний розвиток через постійні фінансові «вливання» медіавласників і спонсорів ставить під загрозу всі стандарти журналістики та існування медіа після втрати інтересу фінансових керівників. 5. Грамотний медіаменеджмент може знизити фінансові витрати і ризики нових конвергентних медіа, оскільки принципи мультимедійності, постійного доступу журналістів 24/7 до сайтів медіа, постійного оновлення контенту в сучасних умовах можна реалізовувати віддалено, у форматах аутсорсингу, фрілансу та інших. Конкретна проблема щодо українського телебачення – усі центральні рейтингові телеканали мають медіавласників-олігархів із чіткими політичними і фінансовими інтересами. Аналіз того, яку бізнес-модель ставить за основу діяльності рейтинговий канал і на скільки ця бізнес-модель відповідає запитам і потребам ринку, а також є фінансово виправданою, є важливим для розуміння динаміки розвитку телевізійного ринку України. Цінність порівняльного вивчення рівновеликих телеканалів Польщі та України визначається на підставі подібного і відмінного. Подібним є статус та охоплення 1+1 і Polsat – загальнонаціональні, найбільш рейтингові, комерційні, інформаційно-розважального спрямування, а також статус телевізійних ринків: український ринок діє в умовах формування європейського демократичного громадянського суспільства пострадянської доби, долаючи значні труднощі перехідного часу, а польський, маючи схожі історичні проблеми, вже вийшов у багатьох сенсах із пострадянського періоду, є значно розвинутішим і може бути певною моделлю для простеження трансформацій і усвідомлення важливих кроків для українського медіа-ринку, тих проблем, із якими варто боротися. Урахування європейського досвіду пострадянського телебачення Польщі, яке почасти мало ті ж історичні складнощі, що й сьогодні переживає українське телебачення, однак завдяки активним і вольовим, патріотичним рішенням, грамотному менеджменту змогло подолати шлях до становлення сучасного телебачення, є цінною можливістю українського медіаринку. Мета і завдання дослідження. Мета роботи – проаналізувати бізнес-моделі електронних медіа на прикладі телевізійних каналів Польщі та України. Завдання, які потрібно виконати для досягнення наукової мети (умовно відповідають етапам здійснення дослідження): 1) розглянути наукові підходи до визначення і структури поняття «бізнес-модель»; 2) проаналізувати наявні бізнес-моделі електронних медіа; 3) висвітлити структуру медіа-ринку; 4) охарактеризувати трансформації телебачення в Україні та Польщі у період після розпаду радянської імперії; 5) здійснити аналіз бізнес-моделей українського телеканалу 1+1 і польського телеканалу Polsat; 6) зробити порівняльний (зіставний) аналіз бізнес-моделей комерційних телеканалів 1+1 і Polsat. Об’єкт дослідження – історія і сучасний етап розвитку українського і польського медіаринку електронних медіа. Предмет – бізнес-моделі українського телеканалу 1+1 та польського телеканалу Polsat. Методи дослідження. Використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, індуктивний і дедуктивний під час роботи з інформацією для її цілісного осмислення та оцінки релевантності. Бібліографічний метод забезпечив ознайомлення з усіма доступними релевантними працями авторитетних науковців, що займалися близькими до теми магістерської роботи питаннями. Діахронічний метод дозволив висвітлити підходи до визначення поняття «бізнес-модель» із дотриманням хронологічної логіки викладу і принципу наступності наукових джерел. Водночас, синхронічний метод був важливим на етапі осмислення бізнес-моделей електронних медіа, які існують саме зараз, паралельно, тож аналіз матеріалу дослідження у синхронії допоміг оцінити реальність, актуальність і сучасну перспективу існування різних типів медійних бізнес-моделей. Типологічний метод і класифікація дозволили окреслити сукупність імовірних бізнес-моделей електронних медіа, а з урахуванням історико-типологічного та зіставно-історичного методів стали основними методами дослідження у параграфі 1.3. Розділу 1. У параграфі 2.3., присвяченому методології вибору і опиу телевізійних каналів Polsat у Польщі і 1+1 в Україні, застосовано з-поміж інших ідеографічний метод дослідження. Провідними у практичному Розділі 3 спеціальні методи журналістикознавства і медіакомунікацій: кейс-стаді (вивчення питання на прикладі безпосередньої реалізації – конкретних телеканалів 1+1 і Polsat), контент-моніторинг і контент-аналіз на етапі аналізу обох телеканалів, аналіз аудиторії був вирішальним для розуміння ключових аспектів бізнес-моделі, компаративний аналіз спільного та відмінного у бізнес-моделях 1+1 і Polsat дозволив виділити значуще й окреслити ті корисні відмінності, які доцільно урахувати в умовах українського телевізійного ринку для стимуляції його розвитку. Всі використані методи, а також їхня наукова доцільність детально схарактеризовані у Розділі 2. Джерела дослідження. Джерелами дослідження є український телеканал 1+1 та польський телеканал Polsat, що репрезентують риси польського та українського загальнонаціонального рейтингового телебачення на сучасному етапі його розвитку. Наукова новизна одержаних результатів дипломної роботи полягає в спробі комплексно дослідити, проаналізувати і оцінити бізнес-моделі польського та українського телеканалів як репрезентантів відповідної гілки телебачення Польщі та України. На сьогодні в українському науковому дискурсі відсутні повноцінні праці з медіаекономіки і медіаменеджменту, однак актуальність цих питань із часом тільки зростає. Попри те, що медіадослідники, журналістикознавці та експерти з соціальних і медіа комунікацій по-різному підходять до аналізу цих понять, явищ і процесів, повносутнього і цілісного дослідження означених у дослідженні проблем наразі нема. Однак, актуальність і значення вибору ефективної бізнес-моделі та ведення грамотної бізнес-стратегії для медіа є запорукою і передумовою їхнього існування й ефективної діяльності, а також розвитку та майбутнього існування. Тому детальний розгляд цих питань на сучасному етапі є чинниками і доказами наукової доцільності й новизни студіювання визначеної теми. Практичне значення одержаних результатів. Матеріали і результати дослідження можуть бути використані для підготовки комплексних журналістикознавчих і соціокомунікативних праць про історію і розвиток українського та польського телебачення після 1989 року, трансформаційні процеси на медіаринку обох країн, для розробки фахового курсу/праці з медіаменеджменту і медіаекономіки (яких сьогодні в Україні не існує), напрацювання відповідних спеціалізованих курсів і спецсемінарів для студентів журналістських факультетів і спеціальностей ЗВО, на фахових заходах – школах із журналістики, дискусіях про медіавласність і фінансову політику медіа, медіатренінгах, зокрема тренінгах для медіавласників тощо. Особистий внесок. Магістерська робота виконана автором особисто і презентує винятково отримані ним результати без використання чужих наукових розробок. Апробація результатів роботи. Результати дослідження апробовано у доповіді на конференції…. Публікації. Окремі ідеї та положення дипломної роботи оприлюднено в опублікованій статті «»… Структура роботи. Магістерське дослідження містить вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел. Загальний обсяг роботи 91 сторінка, обсяг основної частини дослідження – 84 сторінки. Список використаних джерел вміщує 67 позицій: використано україномовні, польськомовні і російськомовні джерела.  

Выводы:У магістерській роботі проаналізовано бізнес-моделі сучасних електронних медіа. Їхні особливості відстежено на кейсах польського телеканалу Polsat та українського телеканалу 1+1, а також при їхньому зіставленні і порівнянні. У Розділі 1 «Поняття про бізнес-моделі електронних медіа у науковому осмисленні» розглянуто наукові підходи до визначення і структури поняття «бізнес-модель», проаналізовано наявні бізнес-моделі електронних медіа, висвітлено типову структуру медіаринку і схарактеризовано історичні етапи трансформації телебачення в Україні та Польщі у період після розпаду радянської імперії. У Розділі 2 «Методологія дослідження бізнес-моделей телевізійних каналів України і Польщі» досліджено сутність обраної методології дослідження, визначено наукову доцільність цих методів, а також проаналізовано в ідеографічному ключі дібрані для аналізу телевізійні канали Polsat у Польщі і 1+1 в Україні. У Розділі 3 «Дослідження бізнес-моделей телевізійних каналів в Україні і Польщі» здійснено аналіз бізнес-моделей українського телеканалу 1+1 та польського телеканалу Polsat; і зроблено порівняльний (зіставний) аналіз бізнес-моделей комерційних телеканалів 1+1 і Polsat. У результаті здійсненого дослідження з’ясовано: 1. Сьогодні існує значна кількість бізнес-моделей електронних медіа, але кожне ЗМІ потребує у нових умовах технологічного та інформаційного розвитку індивідуальної гнучкої моделі для того, щоб отримувати прибутки зі своєї діяльності і мати змогу розвиватися на ринку. Тільки адаптація до мультимедійних платформ і грамотний медіаменджмент можуть вивести традиційні медіа з кризового стану. Найпопулярнішими у світовій практиці є різні трансформації бізнес-моделі paywall, тобто плата за контент. У галузі телебачення давно розвивається практика Pay TV, тобто платного телебачення на різних платформах і в різних форматах контенту. Традиційні бізнес-моделі медіа, поширені в Україні, – діяльність коштом державного або спонсорського фінансування та від продажу реклами є застарілими і ніяк не виправдовують себе у нових обставинах. 2. Для обох телебачень України і Польщі 1989 рік – розпад радянської імперії – став переломним етапом розвитку. У 1990-х рр. виникають перші комерційні телеканали на зміну єдиному державному каналу, розвивається супутникове телебачення, починається виробництво першого власного контенту, закупівля розважальних жанрів і серіалів іноземного виробництва. Утім, історія свідчить, що українське телебачення технологічно і морально трохи відстає від європейського польського, принаймні в попередні десятиліття: наприклад, повне вимкнення аналогового телебачення в Польщі відбулося 2013 року, у той час, як в Україні його вимкнули лише у другій половині 2018 року. Але безумовно, розрив політичних і централізованих державних зв’язків усередині телебачення здійснив величезний вплив на його розвиток в обох країнах, як і поява доступу до передових технологій, жанрів і тем, форматів та платформ європейського і світового досвіду телебачення. 3. Щоб проаналізувати телеканали Polsat та 1+1, було ретельно дібрано відповідну комплексну методологію. Дослідження базувалося на використанні загальнонаукових методів аналізу і синтезу (емпіричного та структурно-генетичного), зокрема прийомів класифікації і типологізації, методу узагальнення, різних видів індукції та дедукції, елементів прогнозування, бібліографічного, систематизації та системно-структурного методів. Також реалізовано принципи руху від абстрактного до конкретного, наочності, достовірності, неупередженості та інші. Провідними спеціальними методами стали контент-моніторинг, якісний контент-аналіз, аналіз аудиторії, історико-типологічний, ідеографічний, порівняльний (компаративний) метод. 4. Аналіз бізнес-моделей обох телеканалів свідчить про те, що, засновані у 1990-х рр. як перші канали на зміну єдиному державному телеканалу радянської доби, вони стали фундаментом для створення і розвитку гігантських медіахолдингів, ключових гравців медіаринку своїх країн. Сьогодні вони включені в усі можливі платформи і формати, активно розвивають діджитал-напрямок і платне телебачення. Обидва канали належать до формату FTA, що ускладнює можливості для отримання фінансового зиску. Polsat є представником найбільшої власної мережі платного телебачення у Польщі, 1+1 більше зосереджений на інтернет-просторі. Телеканали надають інформаційно-розважальний контент і займаються виробництвом власних фільмів та серіалів. Відзначимо, що в контентному аспекті телеканал Polsat активно дбає про польськомовну продукцію, про національні інтереси, а 1+1 продукує і транслює велику кількість російськомовного контенту – нерідко у партнерстві з російськими телеканалами (наприклад, СТС), що шкодить національним інтересами України. Їхня комерційна аудиторія – одна з найбільших в обох країнах, різнорідна, зацікавлена в різних форматах і жанрах телевізійного контенту, лояльна до цих телеканалів. Обидва телеканали дбають про встановлення міцного емоційного зв’язку, пропонують для глядача цінності, заробляючи цим довіру. У той час, як 1+1 використовує аудиторію передусім і найбільше у цілях реклами, для продажу рекламного часу і спонсорства, то Polsat активно конвертує цю аудиторію у перехресному форматі на всіх платформах у контрактну та абонентну форми комерційної співпраці. Реклама на польському телебаченні коштує у рази дорожче, ніж на українському телеканалі, що можемо, зокрема, пояснити чітким урахуванням потреб та лояльності аудиторії (рекламні блоки продають чітко у залежності від рейтингу телепрограм, які йдуть у цей час). Натомість, український 1+1, як інші канали, більшу увагу надає політичній рекламі, адже ціни на політичну рекламу під час виборчої кампанії є найвищими і одним із головних способів «заробити» для більшості українських традиційних ЗМІ. По суті, аналіз бізнес-моделей свідчить, що 1+1 продає рекламу, адже якість контенту дуже часто свідчить не стільки про якість, як про його здатність залучити якомога ширші маси (типові шаблонні серіали, спрощені адаптації інших жанрів тощо). Навспак, Polsat, як і всі комерційні європейські телеканали та інші види медіа, продає контент, оскільки саме за доступ до різного контенту телеканалу зацікавлена і лояльна аудиторія (що надала каналу кредит довіри, упевнена в якості його продукту) готова платити. По суті, Polsat пропонує найпопулярнішу модель paywall у різних варіаціях, залучаючи такі сервіси, як VOD, PPV, catch-up TV та інші. 1+1 використовує ці інструменти дещо обмежено і поки залишається більше мультимедійним рекламним майданчиком, аніж продавцем якісного контенту. Водночас 1+1 активно впроваджує різні види реклами, зокрема, на своєму сайті і в соціальних мережах: наприклад, останнім часом активізовано широкий розвиток нативної реклами. Прикметним епізодом є те, що прибутки медіакомпанії Polsat є відкритими, вся документація у вільному доступі, а 1+1 залишається дуже закритою структурою. Ігри з медіавласністю, постійні позірні зміни імен бенефіціарів, закритий фінансовий стан, надмірна політизація контенту та порушення журналістських стандартів наштовхують на припущення про певні «чорні» фінансові потоки і фінансові впливи зацікавлених спонсорів на телеканал. Важливим способом отримання доходів є інша, крім операційної, діяльність: представництво і дистрибуція іноземних телеканалів, соціально й екологічно відповідальний бізнес (наприклад, діяльність благодійних фондів на базі телеканалів тощо) для розвитку бренду. Для Polsat це, передусім, просування спортивного телебачення (він є №1 у Польщі в цьому сегменті телевізійного ринку), операції з цінними паперами, розвиток інвестування у канал. 1+1 рекомендує себе як дистрибутор ексклюзивного контенту «Студії-95», продає супутні товари і послуги до популярних телевізійних проектів (аксесуари, концерти залучених зірок тощо). Відтак, телебачення Польщі та України має схожу історію після розпаду Радянського Союзу, долало чи долає схожі проблеми, але водночас суттєво відрізняється. Для того, аби здобутися на стабільний та ефективний розвиток, українські телеканали мають урахувати європейські тенденції та вимоги нового часу у своїй діяльності, правильно вибудувати гнучку й ефективну бізнес-модель та орієнтуватися на фінансово вигідне і незалежне ведення діяльності та побудову бренду.    

Литература: 1. «1+1» змінює формат телевізійного мовлення // 1+1. Веб-сайт телеканалу. – Режим доступу: https://1plus1.ua/novyny/11-zminue-format-televizijnogo-movlenna 2. «Живой журнал» хочет издавать блоги в виде книг Електронний ресурс // Adindex.ru. 23.09.2013. – Режим доступу: https://adindex.ru/news/digital/2013/09/23/102462.phtml 3. 1+1 Діджитал / Веб-сайт. – Режим доступу: https://2018.iforum.ua/wp-content/uploads/2018/04/Tkachenko_iForum2018.pdf 4. 1+1 Коломойського змінив структуру власності // Економічна правда. 12 травня 2018. – Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/news/2018/05/12/636736/ 5. UA: Перший Електронний ресурс // Wikipedia. – 31 травня 2017 р. – Режим доступу: https://en.wikipedia.org/wiki/UA:First 6. Амзин А. Как новые медиа изменили журналистику: Бизнес-модели новых и новейших медиа Електронний ресурс. – Режим доступу: http://newmedia2016.digital-books.ru/kniga/biznes-modeli-novy-h-i-novejshih-media/ 7. Берко А. Система контент-моніторингу новинних інтернет-ресурсів / А. Ю. Берко, Я. П. Кісь, В. І. Суховерський // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2011. – № 699: Інформаційні системи та мережі. – С. 13–21. 8. Брадов В. Критерії ефективності в ракурсі функціональної подвійності медіа / В. В. Брадов // Наукові записки Інституту журналістики. – 2014. – Т. 57. – С. 71–76. 9. Брадов В. Типологічна структуризація медіаринку України: вектори впливу // Теле- та радіо- журналістика : зб. наук. пр. / редкол.: В. В. Лизанчук та ін.. – Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2014. – Вип. 13. – С. 161–168. 10. Вдовічена О. Місце сучасного рекламного ринку в умовах розвитку світових медіа // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки. – 2013. – Вип. 4. – С. 223–229. 11. Власники українських телеканалів: хто вони? Інфографіка // Укрінформ. 1.04.2016. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/1997592-vlasniki-ukrainskih-telekanaliv-hto-voni-infografika.html 12. Горчикова А. Український медіаринок за умов глобалізації / А. Горчикова // Образ. – 2015. – Вип. 3. – С. 81–87. 13. Джери Д., Джери Дж. Большой толковый социологический словарь. В 2-х томах: Пер. с англ. Н.Н. Марчук. М.: Вече, АСТ, 1999. 14. Забузова В. Методи дослідження аудиторій масової комунікації: преса, радіо, телебачення та інтернет / Забузова В. В. // Наукові записки НаУКМА. – 2009. – Т. 96 : Соціологічні науки. – С. 55–60. 15. Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» від 21.12.1993 // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2014. – N27. – С. 904. 16. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1994. – N10. – С. 43. 17. Закусило М. Телеканал «1+1» знову змінив структуру власності Електронний ресурс // Детектор медіа. 12.05.2018. – Режим доступу: https://detector.media/rinok/article/137448/2018-05-12-telekanal-11-znovu-zminiv-strukturu-vlasnosti/ 18. Іванов В. Історія розвитку контент-аналізу / В. Ф. Іванов // Маґістеріум. Вип. 22. Журналістика / упоряд. Квіт С. М.. – 2006. – С. 41–48. 19. ІМІ та «Репортери без кордонів» презентували результати моніторингу медіавласності в Україні Електронний ресурс // Детектор медіа. 11.10.2016. – Режим доступу: https://detector.media/rinok/article/119615/2016-10-11-imi-ta-reporteri-bez-kordoniv-prezentuvali-rezultati-monitoringu-mediavlasnosti-v-ukraini/ 20. Колесник М. Особливості реалізації проактивних стратегій в електронному бізнесі як вияв інноваційної стратегії / Максим Віталійович Колесник, Вероніка Євгеніївна Командровська, Олексій Ярославович Ярмолюк // Економічний аналіз : зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол. : С. І. Шкарабан (голов. ред.) та ін. – Тернопіль : Видавничополіграфічний центр Тернопільського національного економічного університету «Економічна думка», 2013. – Том 14. – № 3. – С. 56–64. 21. Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу: Моделі та практики: Монографія. – К.: Центр вільної преси, 2003. – 141 с. 22. Кузьменко Л. Сучасний стан медійного рекламного ринку України // Scientific journal «Λ?ГOΣ. The art of scientific mind». – 2018. – №1. – С. 46–49. 23. Лебеденко М. Основні поняття та моделі електронного бізнесу Електронний ресурс / М. С. Лебеденко // Ефективна економіка. – 2014. – № 12. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3836 24. Ломійчук В. Головна помилка при виборі бізнес-моделі Електронний ресурс // Новое время. Бізнес. 22 січня 2018. – Режим доступу: https://biz.nv.ua/ukr/experts/holovna-pomilka-pri-vibori-biznes-modeli-2446597.html 25. Марченко В. Структура та фактори побудови конкурентної бізнес-моделі підприємств машинобудування // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Економіка і менеджмент. – 2016. – Вип. 21. – С. 77–80. 26. Марченко В. Сутність та місце бізнес-моделі в стратегічному управлінні машинобудівними підприємствами України / В. В. Марченко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. – 2016. – Вип. 9. – С. 109–112. 27. Мащенко І. Хроніка українського радіо і телебачення в контексті світового аудіовізуального процесу / І. Г. Мащенко. – К. : ДП «Державне спеціалізоване видавництво “Україна”», 2005. – 384 с. 28. Мудрак Л. Конвергентні медіа як наукова категорія та суб'єкт інформаційного простору // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2013. – № 2. – С. 256–267. 29. Нацрада обіцяє зайнятися не тільки «Інтером», але і 1+1 // Insider. 2 січня 2015. – Режим доступу: http://www.theinsider.ua/politics/54a6ae4acc245/ 30. Нєнно І. Щодо форм візуалізації бізнес-моделей / І. М. Нєнно // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. – 2016. – № 3. – С. 137–141. 31. Остервальдер, А. Пинье, И. Построение бизнес-моделей: Настольная книга стратега и новатора / Пер. с англ. – Москва: Альпина Паблишер, 2011. – 288 с. 32. Пальчук В. Сучасні особливості розвитку методів контент-моніторингу і контент-аналізу інформаційних потоків / В. Пальчук // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – 2017. – Вип. 48. – С. 506–526. 33. Пітюлич М. Новітні бізнес-моделі у сфері Інтернет-маркетингу / Пітюлич М. М., Кручак Л. В., Лизанець А. Г. // Економіка та суспільство. – №17. – 2018. – С. 322–326. 34. Пунчак Л. Сучасний медіаринок: змістовний та географічний аспекти // Наукові записки Української академії друкарства. – 2017. – № 1. – С. 105–110. 35. Різун В. Емпіричні методи дослідження в журналістикознавстві / В. Різун, Т. Скотникова // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка / відп. ред. В. В. Різун. – Київ : Київський ун-т, 2013. – Вип. 1(20): Журналістика. – С. 26–29. 36. Різун В. Методи наукових досліджень у журналістикознавстві : навч. посіб. / В. В. Різун, Т. В. Скотникова ; 2-ге вид., перероб. і доп.. – К. : Преса України, 2008. – 144 с. 37. Різун В. Методи соціально-комунікаційних досліджень / В. В. Різун, Т. В. Скотникова // Наукові записки Інституту журналістики. – 2013. – Т. 52. – С. 49–53. 38. Різун В. Теорія масової комунікації: підруч. для студ. галузі 0303 – журналістика та інформація / В. В. Різун. – К.: Видавничий центр-Просвіта, 2008. – 260 с. 39. Різун В., Скотникова Т. Моніторинг у системі методів журналістикознавства: основні засади // Українське журналістикознавство. – Вип. 7. – 2006. – С. 20–29. 40. Розман А. Механізм управління адаптивністю бізнес-моделі підприємства роздрібної торгівлі / А. Розман, І. Денисенко // Економіст. – 2014. – № 4. – С. 56–60. 41. Російське кіно все ще домінує на українському телепросторі // Еспресо. 9 вересня 2014. – Режим доступу: https://espreso.tv/news/2014/09/09/rosiyske_kino_vse_sche_dominuye_na_ukrayinskomu_teleprostori 42. С 2016 года журнал «Афиша» начнет выходить один раз в квартал Електронний ресурс // Rambler&Co. – Режим доступу: https://rambler-co.ru/live/s-2016-goda-zhurnal-afisha-nachnet-vyhoditi-odin-raz-v-kvartal-to-esti-chetyre-raza-v-god 43. Сачинська Л. Особливості формування бізнес - моделі підприємства / Л. В. Сачинська // Економічні науки. Cерія : Облік і фінанси. – 2015. – Вип. 12(2). – С. 171–179. 44. Скриль В. Бізнес-моделі підприємства: еволюція та класифікація / В. В. Скриль. – Економіка і суспільство. – Мукачево: Мукачівський державний університет. 2016. – №7. – С. 490–496. 45. Социология: Словарь-справочник. Т. 4. Социологические исследования: Методы, методика, математика и статистика. – Москва: Наука, 1991. 46. Телевидение в Польше Електронний ресурс // Вікіпедія. – Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B2_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5 47. Топ-канали: березень 2019 Електронний ресурс // Індустріальний телевізійний комітет. – Режим доступу: http://tampanel.com.ua/rubrics/canals/ 48. Топ-канали: лютий 2019 Електронний ресурс // Індустріальний телевізійний комітет. – Режим доступу: http://tampanel.com.ua/rubrics/canals/ 49. У Польщі створено спеціальний орган для завершення «цифризації» телебачення й радіо Електронний ресурс // Детектор медіа. 21 квітня 2008. – Режим доступу: https://detector.media/withoutsection/article/37979/2008-04-21-u-polshchi-stvoreno-spetsialnii-organ-dlya-zavershennya-tsifrizatsii-telebachennya-i-radio/ 50. Українське телебачення: роки, події, звершення / М. М. Карабанов, І. Ф. Курус, В. М. Петренко та ін. – К. : ДП «Дирекція ФВД», 2008. – 400 с. 51. Федорін В. Українські медіа як бізнес: проблеми і перспективи Електронний ресурс // EJO. – Режим доступу: https://bit.ly/2UkAlXN 52. Федорчук А. Контент-мониторинг информационных потоков / А. Г. Федорчук // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. – 2005. – вып. 3. – С. 141–150. 53. Федулова Л. Бізнес-моделі інноваційного розвитку підприємств торгівлі / Л. Федулова // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2017. – № 3. – С. 48–64. 54. Харечко В. Бізнес-модель CANVAS для громадських організацій Електронний ресурс // Громадський простір. 30.08.2016. – Режим доступу: https://www.prostir.ua/?kb=biznes-model-canvas-dlya-hromadskyh-orhanizatsij 55. Хилько М. Особливості застосування філософських, загальнологічних, теоретичних методів дослідження у журналістикознавстві // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка / відп. ред. В. В. Різун. – Київ : Київський ун-т, 2013. – Вип. 1(20): Журналістика. – С. 8–15. 56. Червоненко В. Портнов, Медведчук і олігархи: хто впливатиме на ТБ під час виборів Електронний ресурс // BBC News. 31.08.2018. – Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-45367720 57. Чужиков А. Поліструктурна модель глобального медійного бізнесу / А. В. Чужиков // Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. : Економічні науки. – 2018. – Вип. 30(1). – С. 29–34. 58. Швиданенко Г. Формування бізнес-моделі підприємства : навч. посіб. Електронний ресурс / Г. О. Швиданенко, Н. В. Ревуцька. – К. : КНЕУ, 2013. – 423 с. 59. Як улаштоване суспільне телебачення Польщі Електронний ресурс // Детектор медіа: Суспільне. 22 червня 2012. – Режим доступу: https://stv.detector.media/dosvid/movnyky_svitu/yak_ulashtovane_suspilne_telebachennya_polschi/ 60. Berelson B. Content Analysis // Handbook of Socif Psychology / Ed. G. Lindzey. – Massachusets – London: Reading, 1959. – V. 1. – P. 517. 61. Kudli?ski R. Rozwój tematycznych kana?ów telewizji satelitarnej w Europie w latach 1989–2009. – Wroc?aw, 2010. 62. Polsat przechodzi na 16/9 z WSS // Media 2. – Режим доступу: https://media2.pl/media/87056-Polsat-przechodzi-na-169-z-WSS.html?utm_source=forummedia2pl&utm_campaign=widget&utm_medium=link 63. Polsat: O firmie / Офіційний веб-сайт телеканалу. – Режим доступу: https://www.polsat.pl/o-firmie/ 64. Polski system medialny / redakcja naukowa Katarzyna Pokorna-Ignatowicz. – Kraków, 2013. – 304 s. 65. Sulik, B. Czas nagli // Media w Polsce w XX wieku / Red. R. Gluza. – Pozna?: Press, 1999. – S. 163. 66. TVP1 i TVN liderami ogl?dalno?ci, du?e wzrosty kana?ów z MUX-8 (top 150 stacji) / Micha? Kurdupski. 2.05.2018. – Режим доступу: https://www.wirtualnemedia.pl/artykul/rynek-telewizyjny-marzec-2018-top-150-kanalow 67. Vanevskа К. Telewizja komercyjna // Polski system medialny. – Kraków, 2013. – S. 175–177.