Припинення шлюбу

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИПИНЕННЯ ШЛЮБУ ЯК ЮРИДИЧНОГО ФАКТУ 6 1.1. Поняття та правові наслідки припинення шлюбу 6 1.2. Підстави припинення шлюбу за законодавством України 11 1.3. Порівняльна характеристика розірвання шлюбу та визнання його недійсним 15 РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ, ЯК СПОСОБИ ЙОГО ПРИПИНЕННЯ 19 2.1. Право на розірвання шлюбу як елемент принципу свободи шлюбу 19 2.2. Правові процедури розірвання шлюбу 23 2.3. Процесуальні особливості розірвання шлюбу в судовому порядку 27 РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПОНОВЛЕННЯ ШЛЮБУ ПІСЛЯ ЙОГО ПРИПИНЕННЯ 33 3.1. Поняття, підстави та наслідки поновлення шлюбу 33 3.2. Поновлення шлюбу та укладання нового шлюбу: порівняльна характеристика 36 ВИСНОВКИ 39 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 42  

Вступление:Актуальність теми дослідження визначається безліччю обставин політичного, ідеологічного та економічного змісту. Зростання числа розірваних шлюбів, а також все більшого поширення так званих фактичних шлюбів викликає обґрунтовані побоювання у представників різних суспільних наук. З точки зору юриспруденції досить актуальною є проблема забезпечення захисту прав і інтересів членів сім’ї у зв’язку з розірванням шлюбу. Традиційно представники науки сімейного права досліджують питання розірвання шлюбу в тандемі з соціальними аспектами підстав та правових наслідків розлучення. Сьогодні є всі передумови для зміни вектора наукових досліджень у цій площині, а саме для вивчення розірвання шлюбу як способу захисту сімейних прав громадян. Як правило, подружжя, що прийняло рішення про розірвання шлюбу, сприймає це як суто приватне рішення, що зачіпає тільки їх інтереси. Однак є всі передумови стверджувати, що припинення шлюбу взагалі і його розірвання як тільки одна з підстав припинення має не тільки приватно-правову, але і публічно-правову природу. Метою дослідження є визначення специфіки правових процедур припинення шлюбу як способу припинення шлюбно-сімейних правовідносин, а також формулювання теоретичних висновків з окресленої проблематики. Відповідно до зазначеної мети було поставлено такі завдання дослідження: 1. Визначити сутність та правові наслідки припинення шлюбу. 2. Охарактеризувати основні підстави припинення шлюбу за законодавством України. 3. Дослідити співвідношення категорій «припинення шлюбу» та «визнання шлюбу недійсним». 4. Дослідити зміст права на розірвання шлюбу як елемента принципу свободи шлюбу. 5. Визначити основні правові процедури розірвання шлюбу. 6. Дослідити особливості процесуальної процедури розірвання шлюбу в судовому порядку. 7. Визначити сутність категорії «поновлення шлюбу». 8. Дослідити співвідношення категорій «поновлення шлюбу» та «укладання нового шлюбу». Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що складаються при припиненні шлюбно-сімейних відносин. Предметом – підстави та механізми припинення шлюбу за законодавством України. Методологічна основа. Дослідження базується на застосуванні загальних принципів наукового пізнання (об’єктивності, всебічності, повноти дослідження) і загальнонаукових методів пізнання (аналіз, синтез, дедукція тощо) систем, способів і прийомів вивчення правових явищ. У ході дослідження застосовано спеціальні (загальна теорія систем) і приватно-наукові методи (порівняльно-правовий, формально-юридичний). Так, діалектичний метод використовувався при формулюванні вихідних понять, що стосуються предмета дослідження; метод синтезу та аналізу використовувалися для комплексного дослідження поглядів у сучасній правовій доктрині щодо змісту і механізмів припинення шлюбу; формально-юридичний використовувався при аналізі змісту актів чинного законодавства та практики його застосування; загальнонаукові методи аналізу, синтезу та дедукції використано для комплексного дослідження наукових поглядів щодо припинення шлюбу; за допомогою порівняльно-правового методу було досліджено специфіку правового регулювання досліджуваних правовідносин в зарубіжних країнах. Науково-теоретичну основу дослідження складають роботи таких українських та зарубіжних дослідників, як К. М. Глиняна, В. С. Гопанчук, М. Ю. Дрогобицька, А. Б. Райчук, О. І. Сафончик, О. М. Спектор та ін. Емпіричною основою дослідження є чинні нормативно-правові акти України (зокрема, Сімейний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України) та зарубіжних держав, в також судова практика. Структура роботи. Структура дослідження зумовлена його метою, завданнями, предметом дослідження і авторським підходом до розгляду обраної теми. Робота викладена на 45 сторінках, та складається зі вступу, трьох розділів, що об’єднують вісім підрозділів, висновків. Список використаних джерел містить 33 найменування.    

Выводы: Всі проблеми, що стосуються створення, функціонування і розпаду сім’ї, включаючи, зрозуміло, і правові, завжди були, є і будуть особливо актуальними, оскільки шлюб і сім’я являють собою вічні цінності, які є невід’ємною частиною людської цивілізації в цілому. Невипадково принцип державної охорони, підтримки та захисту сім’ї зведений в ранг основоположного конституційного принципу і є частиною основ конституційного ладу. У сучасному суспільстві, як, втім, на будь-якому етапі його розвитку, приватна справа двох – чи продовжить існування їхній шлюбний союз, або його необхідно припинити, набуває якість публічного інтересу. Суспільство стоїть перед вибором одного з «двох зол»: з одного боку, збереження сім’ї, в якій конфліктні відносини між подружжям мають негативний, часом згубний вплив на виховання неповнолітніх дітей, особливо якщо при цьому у повсякденному житті сім’ї існують жорстокість і насильство щодо жінки і дітей; з іншого боку, розлучення, яке означає розпад сім’ї і подальше виховання дітей у неповній, найчастіше материнської, сім’ї, у багатьох випадках породжує бездоглядність дітей, діти в неповній сім’ї не можуть отримати навички внутрішньо сімейного спілкування між особами протилежної статі, що робить їх погано підготовленими до майбутнього сімейного життя. Багатоаспектність і міжгалузевий характер правовідносин, що виникають при розірванні шлюбу, припускають необхідність осмислення їх правової природи, порядку реалізації прав подружжя при розірванні шлюбу, здійснення подружніх прав і обов’язків, юридичних наслідків припинення правовідносини подружжя. Сьогодні існує об’єктивна потреба в розробці і обґрунтуванні нових напрямів удосконалення системи сімейного законодавства, виходячи з цілей державної сімейної політики і наявного соціально-правового потенціалу. Розірвання шлюбу за правовою природою розглядається в двох аспектах: 1. Як правоприпиняючий юридичний факт-дія, спрямований на припинення статусу подружніх відносин і захист прав подружжя (в результаті розірвання шлюбу (розлучення) подружні відносини припиняються на майбутній час). 2. Як правозмінюючий юридичний факт, в результаті якого подружні правовідносини трансформуються у правовідносини колишнього подружжя з метою їх захисту, засновані на сімейно-правових подружніх відносинах, що припинилися. Розірвання шлюбу – одна з підстав припинення шлюбу (ч. 2 ст. 104 СК України), що здійснюється органами РАЦС або судом. Той чи інший порядок розірвання шлюбу передбачений у СК України залежно від певних обставин і не може бути визначений бажанням сторін. Розірвання шлюбу – це результат вольових дій подружжя або одного з них, що спрямований на припинення подружніх відносин у випадках, передбачених законом, і здійснюється в судовому або адміністративному порядку. Адміністративний порядок розірвання шлюбу має свої переваги. У зв’язку з тим, що відсутній розгляд справи, не з’ясовуються причини розлучення, не відбувається загострення конфлікту, існуючого між подружжям. На жаль, судова процедура розлучення може спровокувати розвиток конфлікту. З іншого боку, на відміну від судової процедури розлучення, відсутня можливість застосування примирних процедур. Підставою для адміністративного розлучення є такий юридичний склад: відсутність спільних неповнолітніх дітей, угода подружжя про розірвання шлюбу (взаємна згода), звернення в орган РАЦС з відповідною заявою. Розгляд у судових органах справ у спорах, що виникають із шлюбно-сімейних відносин, є однією з форм одночасного прояву приватного і публічного інтересів, що, в свою чергу, передбачає встановлення в конкретному спорі оптимального співвідношення інтересів окремих членів сім’ї та держави. Відповідно до сучасної правозастосовної практики шлюб розривається, якщо подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї стали неможливими. Доцільно також допустити розлучення в адміністративному порядку за взаємною згодою подружжя, які мають неповнолітніх дітей, за умови, що вони уклали угоду з усіх питань, що стосуються інтересів дітей. До заяви про розлучення подружжя зобов’язане додати його текст, засвідчений у нотаріальному порядку. За результатами проведеного дослідження запропоновано такі зміни до чинного сімейного законодавства України: 1. Викласти ч. 1 ст. 104 СК України в такій редакції: «Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя, зміни ним статі або оголошення його померлим». 2. Змінити формулювання ч. 2 ст. 110 СК України, виклавши її в такій редакції «Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений чоловіком протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини».  

Литература: 1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 2. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135. 3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40–41, № 42. – Ст. 492. 4. Новітні норми порядку розірвання шлюбу: деякі питання з практики застосування : роз’яснення Міністерства юстиції України від 21.04.2011 // Баланс-Бюджет. – 2011. – № 19. – С. 12. 5. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя : постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11// Вісник Верховного суду України. – 2008. – № 1. – С. 5. 6. Болховітінова А. Б. Особливості правового регулювання розірвання шлюбу в судовому порядку за позовом одного з подружжя / А. Б. Болховітінова // Наука в інформаційному просторі : IV Міжнар. науково-практ. конфер., 15, 16 жовтня 2008 р. : збірник наукових праць. – Дніпропетровськ : ПДАБА, 2008. – Т.4. – С. 71–76. 7. Булеца С. Б. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України : станом на 01.09.2011 / С. Б. Булеца, Ю. Ф. Іванов, О. В. Ієвіня та ін. – К. : Видавничий дім «Професіонал», 2011. – 428 с. 8. Войтенко Т. В. Зміна статі як підстава припинення шлюбу / Т. В. Войтенко // Науковий вісник публічного та приватного права. – 2015. – Вип. 2. – С. 20–25. 9. Глиняна К. М. Особливості суб’єктивного права на розлучення / К. М. Глиняна // Актуальні проблеми політики: 36. наук. праць. – Одеса. 2006. – Вип. 28. – С. 430–437. 10. Гопанчук В. С. Омана як відносна підстава недійсності шлюбу / В. С. Гопанчук, Т. В. Войтенко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. – 2014. – Вип. 29(1). – С. 133–136. 11. Драгомирова Ю. В. Правове регулювання розірвання шлюбу за законодавством України та Республіки Польщі / Ю. В. Драгомирова // Часопис цивілістики. – 2017. – Вип. 24. – С. 83–86. 12. Дробицька М. Ю. Судовий порядок припинення шлюбу / М. Ю. Дробицька // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія : Право. – 2011. – Вип. 15. – С. 32–36. 13. Дутко А. О. Розірвання шлюбу за законодавством України / А. О. Дутко // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. – 2014. – № 801. – С. 51–55. 14. Дякович М. М. Сімейне право України : навч. посіб. / М. М. Дякович. – 2-ге вид., випр. та доп. – К. : Алерта ; Центр учбової літератури, 2012. – 552 с. 15. Кравчик М. Б. Особливості визнання шлюбу недійсним / М. Б. Кравчик // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. – 2018 – № 4. – С. 49–52 16. Липець Л. В. Врегулювання шлюбних та подібних відносин законом і договором : монографія /Л. В. Липець. – К., 2013. – 192 с. 17. Рабец А. М. Алиментное обязательство между супругами / А. М. Рабец. – Томск : Изд-во Том. Ун-та, 1974. – 288 с. 18. Райчук А. Б. Визнання шлюбу недійсним: теорія та практика / А. Б. Райчук // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2007. – № 77-78. – С. 102–105. 19. Райчук А. Б. Деякі питання розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя / А. Б. Райчук // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2005. – № 67–69. – С. 101–103. 20. Райчук А. Б. Поняття «припинення шлюбу», «розірвання шлюбу», «розлучення». Їх співвідношення / А. Б. Райчук // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2005. – № 67-69. – С. 127–129. 21. Райчук А. Б. Розірвання шлюбу органом реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя / А. Б. Райчук // Юридична Україна. – 2008. – № 6. – С. 68–74. 22. Розгон О. Припинення шлюбу в разі його розірвання та визнання фіктивним: відмінності між правовими наслідками на прикладах судової практики / О. Розгон // Вісник НААУ – 2018 – № 9(46). – С. 25–35. 23. Сафончик О. І. Правове регулювання припинення шлюбу в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / О. І. Сафончик ; кер. роботи Є. О. Харитонов; Нац. ун-т «Одеська юридична академія». – Одеса, 2004. – 20 с. 24. Сафончик О. І. Правові наслідки припинення шлюбно-сімейних правовідносин за законодавством України та країн Євросоюзу / О. І. Сафончик // Часопис цивілістики. – 2017. – Вип. 24. – С. 79–82. 25. Сімейне право України : підручник / Л. М. Баранова, В. І. Борисова, І. В. Жилінкова та ін. ; за заг. ред. В. І. Борисової та І. В. Жилінкової. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 264 с. 26. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар / під ред. Є. О. Харитонова. – Х. : Одіссей, 2006 – 552 с. 27. Спектор О. М. Особливості розірвання шлюбу подружжям, яке має неповнолітніх дітей / О. М. Спектор // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. – 2016. – Вип. 41(1). – С. 124–129. 28. Спектор О. Розірвання шлюбу у порядку позовного провадження / О. Спектор // Підприємництво, господарство і право. – 2016. – № 12. – С. 58–64. 29. Степанов Д. И. Правовые проблемы, связанные с изменением пола человека / Д. И. Степанов // Законодательство. – 2000. – № 11. – С. 77. 30. Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.) / Г.Ф. Шершеневич. – М. : Спарк, 1995. – 556 с. 31. Червоний Ю. С. Науково-практичний коментар до Сімейного кодексу України / Ю. С. Червоний. – К. : Істина, 2003. – 215 с. 32. Чорнокнижник О. Особливості розірвання шлюбу під час вагітності дружини / О. Чорнокнижник // Розвиток освіти, науки, економіки в умовах інтеграційних процесів : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 20 квіт. 2017 р. – Вінниця : ВННІЕ ТНЕУ, 2017. – Т. II : Ч. 3. – С. 93–94. 33. Cretney S. M. Principles of Family law / S. M. Cretney, J. M. Masson. – London, 1990. – 917 р.