Соціально-психологічна адаптація воїнів АТО

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ВОЇНІВ АТО 7 1.1. Соціально-психологічна адаптація особистості як міждисциплінарна проблема 7 1.2. Психологічні та соціальні характеристики, типологія особистості воїнів АТО 13 1.3. Особливості та стратегії соціально-психологічної адаптації воїнів АТО 18 Висновки до першого розділу 24 РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ВОЇНІВ АТО 26 2.1. Методи і діагностичний інструментарій дослідження 26 2.2. Аналіз особливостей соціально-психологічної адаптації воїнів АТО 29 Висновки до другого розділу 37 РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНА РОБОТА З ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ВОЇНІВ АТО 39 3.1. Шляхи попередження дезадаптації у воїнів АТО 39 3.2. Рекомендації соціальному працівнику щодо профілактично-корекційної роботи з підвищення соціально-психологічної адаптації воїнів АТО 42 Висновки до третього розділу 74 ВИСНОВКИ 76 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 80 ДОДАТКИ 88  

Вступление: Актуальність теми дослідження. Проблема адаптації є надзвичайно актуальною як у науці, так і в суспільному житті. Психологічна адаптація визначає оптимальну збалансованість людини і середовища на особистісному рівні, що дозволяє їй реалізувати актуальні потреби, пов’язані з ними значущі цілі і професійне становлення. Під соціально-психологічною адаптацією розуміється пристосування індивіда до нових умов соціального довкілля та його результат. Особливості соціально-психологічної адаптації проявляються у кожної людини по-різному, залежно від її ресурсів, мобільності, здатності до пристосування. При цьому на швидкість та успішність адаптації впливають соціальні умови середовища, економічний стан суспільства, складні життєві обставини індивіда. Особливо складною є проблема соціально-психологічної адаптації воїнів АТО до суспільного життя у мирних умовах після демобілізації з лав Збройних Сил України, під час перебування в оперативному запасі (для майбутніх ротацій тощо). Участь у бойових діях загальновизнано вважається стресовим чинником найвищої міри інтенсивності. Саме тому проблема збереження здоров'я і працездатності осіб, що беруть участь у військових конфліктах, що супроводжуються веденням активних бойових дій останнім часом привертає увагу великого числа дослідників. Проблема соціально-психологічної адаптації учасників бойових дій особливо актуальна сьогодні, коли триває антитерористична операція, що проводиться Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України на території Донецької і Луганської областей, в ході якої вже загинуло, отримало поранення і стали інвалідами значна кількість військовослужбовців. Масштабність цього явища у межах українського суспільства вимагає активного вивчення психологічних проблем ветеранів війни, створення по всій країні спеціальних центрів для надання соціальної, психологічної і медичної допомоги колишнім учасникам бойових дій і особливо тим, хто отримав бойові поранення і каліцтва, набувши особливих потреб. (О. Числіцька). Соціокультурні процеси, що відбуваються у суспільстві у зв’язку з військовим конфліктом, одночасно виступають і умовами, в яких відбувається соціальна адаптація демобілізованих учасників АТО (Л. Берездецька). Типологію соціальної адаптації особистості у складних життєвих умовах (до яких відноситься й військовий конфлікт у нашій країні) в соціології досліджували Г. Айзенк, Л. Корель, Р. Мертон, Т. Парсонс, Б. Скіннер, У. Томас, Л. Х’єлл, Л. Філіпс, Е. Фромм, Т. Шибутані та ін. Специфіку учасників війни, як соціальної групи, описують: Е. Гофман, П. Дракер, С. Єкельчик, С. Кіндратець, Р. Мертон, М. Міхеєва, М. Міщенко, В. Нільсен, В. Самнер, С. Стауфер, Е. Тофлер, Т. Шибутані та ін. На сучасному етапі проблему соціальної та психологічної адаптації військовослужбовців, які приймали участь у бойових діях, воїнів АТО досліджують науковці Л. Берездецька, О. Буряк, М. Гіневський, В. Кондрюкова, О. Тополь, О. Числіцька та ін. Психологічні особливості особистості воїнів АТО висвітлені у працях П. Волошина, Н. Марути, Б. Михайлова, О. Сердюк та ін. Засади соціальної реабілітації та надання допомоги воїнам АТО розкрито у роботах Н. Дембицької, А. Руденко, В. Шевченко, Т. Яблонської та ін. Зважаючи на всезростаючу важливість дієвого супроводу діяльності військовослужбовців Збройних Сил України, доцільно проаналізувати особливості соціально-психологічної адаптації військовослужбовців, що приймали участь у бойових діях, воїнів АТО та визначити особливості першочергових заходів соціальної та психологічної допомоги. Об’єкт дослідження – соціально-психологічна адаптація особистості. Предмет дослідження – особливості соціально-психологічної адаптації воїнів АТО. Мета дослідження – визначити характерні особливості соціально-психологічної адаптації у воїнів АТО. Гіпотеза дослідження – воїни АТО мають специфічні особливості соціально-психологічної адаптації і потребують соціальної і психологічної підтримки, допомоги, супроводу для оптимізації їх соціального входження у цивільне суспільство після демобілізації з рядів військовослужбовців. Завдання дослідження: 1. Теоретично проаналізувати психологічні та соціальні характеристики воїнів АТО, особливості їх соціалізації та соціально-психологічної адаптації у суспільстві; 2. Провести емпіричне дослідження особливостей соціально-психологічної адаптації воїнів АТО, проаналізувати отримані результати; 3. Надати рекомендації соціальному працівнику щодо профілактично-корекційної роботи з підвищення соціально-психологічної адаптації воїнів АТО. Методична основа дослідження передбачає використання наступних методів: - теоретичні: теоретичний аналіз соціальної, психологічної, соціологічної літератури з проблеми адаптації воїнів АТО в умовах цивільного суспільства; узагальнення та систематизація стратегій соціально-психологічної адаптації воїнів АТО у роботі соціальних працівників та психологів; - емпіричні: тестування, опитування, бесіди, проведення діагностики соціально-психологічної адаптації з використанням спеціальних методик, якісний та кількісний аналіз одержаних результатів. Для визначення особливостей соціально-психологічної адаптації воїнів АТО використали наступні методики: «Методика діагностики соціально-психологічної адаптації» К. Роджерса і Р. Даймонд; багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (А. Маклаков і С. Чермянін); «Експрес-діагностика рівня соціальної ізольованості особистості» (Д. Рассел і М. Фергюссон); «Шкала оцінки впливу травматичної події» (М. Горовіц). Вибірку опитуваних склали 40 воїнів АТО (чоловіків), які демобілізувалися від 3 місяців до 2 років тому. На момент проведення дослідження вік опитуваних становив від 20 до 45 років. Теоретичне значення дослідження – проаналізовано характерні особливості соціально-психологічної адаптації воїнів АТО, розглянуто труднощі їх пристосування до життя у мирних умовах, подано типологію особистості чоловіків, які повернулися із зони бойових дій. Практична значущість дослідження – напрацьовані рекомендації щодо профілактично-корекційної роботи з підвищення соціально-психологічної адаптації воїнів АТО можуть бути корисними соціальним працівникам, які надають допомогу даній категорії населення. Структура роботи. Кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (70 шт.) і додатків (4 шт.). Містить 4 таблиці, 4 рисунки. Основний зміст викладено на 77 сторінках.  

Выводы: За результатами вивчення особливостей соціально-психологічної адаптації воїнів АТО сформовано наступні висновки: 1. Відповідно до першого завдання дослідження теоретично проаналізовано психологічні та соціальні характеристики воїнів АТО, особливості їх соціалізації та соціально-психологічної адаптації у суспільстві. Під соціально-психологічною адаптацією розуміється активне пристосування індивіда до нових умов соціального довкілля за допомогою різних соціальних засобів та його результат. Основним способом соціально-психологічної адаптації є прийняття норм і цінностей нового соціального середовища, форм взаємодії з людьми, а також форм предметної діяльності (професійної, сімейної, побутової тощо). Особливою категорією населення, яка має специфічні особливості соціально-психологічної адаптації, є воїни АТО, які внаслідок участі у бойових діях та антитерористичних операціях отримали значні психологічні травми, бойовий стрес, посттравматичні стресові розлади та ін. Встановлено, що для воїнів АТО часто характерні розлади адаптації і посттравматичні стресові розлади. У попередженні дезадаптації та вирішенні проблем соціально-психологічної адаптації воїнів АТО важлива психологічна підтримка та соціальна допомога. Якщо не надати своєчасну психологічну підтримку, без індивідуального підходу, реадаптаційних заходів, інтеграція воїнів АТО, ветеранів бойових дій в сучасне суспільство значно ускладнюється. Допомога військовослужбовцям – учасникам бойових дій, воїнам АТО повинна включати декілька напрямів: діагностику синдрому соціально-психологічної дезадаптації у військовослужбовця; психологічне консультування (індивідуальне і сімейне); психокорекційну роботу; навчання навичкам саморегуляції; соціально-психологічні тренінги з метою підвищення адаптивності військовослужбовця і його особового розвитку; допомогу в професійному самовизначенні, профорієнтацію в цілях перенавчання і подальшого працевлаштування. Необхідними також є заходи державної соціальної політики в галузі соціального захисту учасників бойових дій, воїнів АТО. Доцільною є розробка цілісної моделі соціальної адаптації військовослужбовців, в якій повинні знайти своє місце такі організаційні структури, як: органи соціального захисту, що займаються питаннями матеріального забезпечення (грошових виплат, пільг) і правового захисту учасників бойових дій і їх сімей; органи охорона здоров'я; служба зайнятості, в компетенцію якої входить вирішення питань професійної підготовки і перепідготовки колишніх військовослужбовців, а також сприяння їм в працевлаштуванні; організації самих учасників військових дій, що вирішують передусім проблему моральної підтримки ветеранів і членів їх сімей. 2. У межах реалізації другого завдання проведено емпіричне дослідження особливостей соціально-психологічної адаптації воїнів АТО, проаналізовано отримані результати. За результатами емпіричного дослідження показників соціально-психологічної адаптації воїнів АТО встановлено, що для третини з них (30%) властиві низькі показники пристосування до змін навколишнього середовища після повернення до мирного життя. У них спостерігаються прояви негативного ставлення до інших людей, ворожого ставлення до уряду, низьке оцінювання власних сил, занижена самооцінка, не впевненість в собі; відчуття емоційного дискомфорту. Третина воїнів АТО мають підвищену тривогу й прояви депресії, у багатьох спостерігається роздратування, знервованість, часто виявляється прагнення домінувати і утверджувати свої правила і принципи. У частини з цих опитуваних було виявлено високе прагнення до уникнення проблем. У 27,5% опитаних воїнів АТО виявлено низькі адаптивні здібності. Вони володіють низькою нервово-психічною стійкістю, агресивні, конфліктні, можуть допускати асоціальні вчинки. Крім того, третина опитуваних воїнів АТО відчувають себе соціально ізольованими (32,5%). І в 32,5% воїнів АТО виявлено високу сформованість симптомів посттравматичного стресового розладу. Все це вказує на необхідність надання їм психологічної підтримки і допомоги для підвищення адаптаційного потенціалу, активізації внутрішніх сил для пошуку ресурсів для адекватного влаштування у мирному житті – як у сімейному колі, так і в професійній сфері. 3. Відповідно до третього завдання дослідження надано рекомендації соціальному працівнику щодо профілактично-корекційної роботи з підвищення соціально-психологічної адаптації воїнів АТО. Звернуто увагу на те, що психопрофілактична робота з попередження дезадаптації воїнів АТО ґрунтується на вирішенні проблем їх взаємодії у сімейному колі (зменшення і подолання психологічної дистанції між учасником АТО та його дітьми, рідними, покращення взаємовідносин між подружжям); подоланні у воїна АТО стану депресії, емоційної та соціальної відчуженості, неадекватних реакцій (розладів адаптації та проявів ПТСР); проведенні профілактичної роботи щодо попередження зловживання алкоголем і наркотиками, випадків насилля в сім’ї. Важливими напрямами попередження дезадаптації воїнів АТО є: організація спеціального мікросередовища для спілкування воїнів АТО; індивідуальна та групова психотерапевтична робота з ними з метою розв’язання внутрішньо особистісних конфліктів та формування ресурсів для адаптивної взаємодії з оточуючим середовищем; організація та проведення спеціальної психологічної роботи з сім’ями учасників АТО у формі тренінгів, рольових ігор; формування позитивного образа (статусу) ветерана АТО у суспільстві. Програма соціально-психологічної адаптації воїнів АТО складається з наступних блоків: інформаційного (проведення роботи з сім'єю і дітьми воїнів АТО); юридичного (вирішення юридичних питань, проблем воїна АТО); медичного (сприяння щодо отримання безкоштовної медичної допомоги і різних пільг); психологічного (консультативна допомога, проведення психологічних занять, спрямованих на підвищення особистісної адаптованості воїна АТО до змінених умов соціально-психологічного середовища). Важливою умовою успішності реабілітації воїнів АТО є комплексний підхід до роботи соціальних працівників з ними. Проведення всіх видів роботи за названими блоками забезпечує отримання вищих результатів та сприяє соціально-психологічній адаптації та реабілітації воїнів АТО. Для роботи соціального працівника з воїнами АТО у межах психологічного блоку запропоновано розробку програми, що має на меті: попередження та виправлення відхилень у поведінці учасників, проявів дезадаптації; підвищення здатності до пристосування до мінливих умов середовища; стимулювання учасників до саморозвитку та самовдосконалення. Структурно програма включає 6 занять за наступною тематикою: «Знайомство», «Мій портрет», «Розвиток саморегуляції поведінки», «Долаємо агресивні почуття і вчинки», «Конструктивне ставлення до себе і до свого життя», «Мої досягнення». Вони спрямовані на вирішення таких завдань: підвищення нервово-психічної та емоційної стійкості учасників; оптимізацію їх поведінкових проявів, зниження агресивності та конфліктності; навчання відповідальності за власні дії, розуміння неадекватності вчинків; формування навичок саморегуляції та самоконтролю емоційних реакцій на різні події оточуючого середовища; розвиток вміння планувати та організовувати процес самовдосконалення, складання плану дій та бажання його виконувати тощо. Рекомендуємо «Програму профілактично-корекційних занять для підвищення соціально-психологічної адаптації воїнів АТО» до використання у роботі соціальних працівників із воїнами АТО для попередження проявів дезадаптації, підвищення показників соціально-психологічної адаптації та активізації до досягнення успіху в діяльності.

Литература:  1. Берездецька Л. В. (2018) Стратегії соціальної адаптації демобілізованих учасників АТО: автореф. дис. канд. соціолог. наук: 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології. К. 22 с. 2. Березин Ф. Б. (2002) Психическая и психофизиологическая адаптация человека. М. 270 с. 3. Братусь Б. С. (1997) К проблеме человека в психологии. Вопросы психологии. № 5. С. 3-19. 4. Бридніков Ю. Л. (2018) Теорія та практика реабілітації військовослужбовців-учасників бойових дій в системі соціальних служб: автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.05 – соціальна педагогіка. Хмельницький. 42 с. 5. Буряк О. О., Гіневський М. І., Катеруша Г. Л. (2015) Військовий синдром «АТО»: актуальність та шляхи вирішення на державному рівні. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. № 2(43). С. 176-181. 6. Буряк О.О., Гіневський М.І., Катеруша Г.Л. (2015) Шляхи та методи реабілітації осіб з «військовим синдромом» та посттравматичним стресовим розладом. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил. Вип. 3(44). С. 137-141. 7. Буяльська Т. Б., Прищак М. Д. (2008) Теоретичні та практичні аспекти роботи кураторів з адаптації студентів першого курсу в умовах вищого навчального закладу. Вісник Вінницького політехнічного інституту. № 5. URL: https://visnyk.vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/658. 8. Ваврик Т.Ю. (2000) Психодіагностика і психокорекція девіантних проявів у поведінці співробітників ОВС. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. Костюка АПН України. – К.: вид-во «Любіть Україну». Т. 1. Ч. 3. С. 16-19. 9. Вахоцька І.О. (2009) Сутність девіантної поведінки та механізми її регуляції. Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. К. Т. 11. Ч. 6. С. 65-73. 10. Величко С. В. (2004) Адаптационный потенциал военнослужащих в психологической подготовке к гражданской жизни: Автореф. дис. канд. психол. наук. Таганрог. 22 с. 11. Волина В. (1998) Методы адаптации персонала/ Управление персоналом. №13. С. 34-39. 12. Волошин П. В., Марута Н. О., Шестопалова Л. Ф., Лінський І. В. (2014) Діагностика, Терапія та профілактика медико-психологічних наслідків бойових дій в сучасних умовах. Методичні рекомендації. К. 67 с. 13. Горбулін В. П., Власюк О. С., Лібанова Е. М., Ляшенко О. М. (2015) Донбас і Крим: ціна повернення. К. : НІСД. 474 с. 14. Гордієнко Є. (2018) Нормативно-правове забезпечення соціального захисту учасників бойових дій. Ефективність державного управління. Вип. 1 (54). Ч. 1. С. 117-125. 15. Гриньова В.М., Салун М. М. (2009) Організація виробництва. К.: Знання. 582 с. 16. Дідач В, Василенко Л., Лавренюк В., Івасик С. (2017) Аналітичний звіт «Виконання Плану заходів щодо медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції». К.: Громадська організація «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична сотня». 44 с. 17. Дубровська К., Безкоровайна І. З війни до миру: практичні поради з психологічної адаптації ветеранів. URL: https://nashkiev.ua/vlast/infografika/z-viyni-do-mirou-praktichni-poradi-z-adaptatsii-veteraniv.html. 18. Ерёмина Т. И., Крюков Н. П., Логинова Ю. Ю. (2002) Социально-психологическая адаптация граждан, принимавших участие в боевых действиях. Саратов: ПМУЦ. 60 с. 19. Євсюков О. П., Садковий В. П. (2010) Специфіка особистісних змін, що відбуваються з людьми, які пережили психічну травму. Проблеми екстремальної та кризової психології. Вип. 7. С. 120-128. 20. Калашнікова А. (2012) Адаптація до навчально-пізнавальної діяльності студентів як наукова проблема. Наукові записки. Серія: «Педагогічні науки». Вип. 107(1). С. 202-208. 21. Караяни А. Г., Сыромятников И. В. (2006) Прикладная военная психология. СПб.: Питер. 480 с. 22. Кириченко А. Г. (2016) Нормативно-правові механізми забезпечення медико-соціального захисту учасників АТО в Україні. Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. Вип. 25. С. 435-444. 23. Ковальова І. Б., Мозговий В. І. (2016) Досвід психокорекційної та реабілітаційної роботи з учасниками АТО на базі Менського санаторію «Остреч». Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. Вип. 5. С. 83–92. 24. Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О., Лозінська Н.С., Остапчук В.В. (2017) Психологічна робота з військовослужбовцями – учасниками АТО на етапі відновлення. К.: НДЦГПЗСУ. 282 с. 25. Коляда Н. М., Кокоша А. В. (2018) Профілактика соціальної дезадаптації учасників АТО (з досвіду роботи соціальних працівників м. Умань). Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції «Психосоціальна підтримка осіб з травмою війни: міжнародний досвід та українські реалії» (Маріуполь, 28.02.2018). Маріуполь. С. 113-116. 26. Кондратенко О. О. (2015) Загальні засади нормативно-правового забезпечення державного управління у сфері соціального захисту учасників антитерористичної операції та членів їх сімей. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. № 4. С. 113-120. 27. Кондрюкова В. В., Слюсар І. М. (2013) Соціально-психологічна адаптація військовослужбовців силових структур, звільнених у запас. К.: Гнозіс. 116 с. 28. Корчемный П. А. (2008) Военная психология: методология, теория, практика. М.: Воениздат. 280 с. 29. Кравченко М.В. (2015) Основні проблеми соціального захисту учасників АТО. Аспекти публічного управління. № 11-12. С. 35-43. 30. Краснова Н. П., Харченко Л.П., Пігіда В. М., Юрків Я. І. (2010) Соціально-педагогічна та соціальна робота з різними категоріями клієнтів. Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка». 408 с. 31. Кудрик Л., Сурмяк Ю. (2015) Соціально-психологічна допомога учасникам бойових дій у подоланні посттравматичного стресового розладу. Соціальна педагогіка і соціальна робота. № 3. С. 123–134. 32. Кучер Г. (2017) Стратегія психосоціальної реабілітації учасників АТО (досвід м. Умань). Актуальні проблеми соціально-правового статусу осіб, постраждалих під час проведення АТО: Зб. матеріалів всеукр.наук.-практ. конф. (19 квітня 2017 р.). К.: Академія праці, соціальних відносин і туризму. С. 40-43. 33. Лавренюк В. (2017) Психологічна та медична реабілітація військовослужбовців: що нового в законодавстві. Актуальні проблеми соціально-правового статусу осіб, постраждалих під час проведення АТО: Зб. матеріалів всеукр.наук.-практ. конф. (19 квітня 2017 р.). К.: Академія праці, соціальних відносин і туризму. С. 44-47. 34. Лесков В. О. (2008) Соціально-психологічна реабілітація військовослужбовців із районів військових конфліктів: автореф. дис. канд. психол. наук. Хмельницький. 22 с. 35. Ломакін Г. І. (2014) Соціально-психологічні складові соціальної роботи з учасниками бойових дій. X.: Оберіг. 168 с. 36. Мазипчук М. Соціально-психологічна адаптація ветеранів АТО: проблеми й шляхи їх вирішення. URL: https://gurt.org.ua/articles/32262/. 37. Маликов Н. В. (2001) Адаптация: проблемы, гипотезы, эксперименты: Монография. Запорожье: Просвіта. 359 с. 38. Медведев В. И., Рубин Б. П., Колесников Ю. Г. (1999) Адаптация – важнейшая проблема педагогики. Вопросы психологии. №3. С. 64-67. 39. Михайлов Б. В., Сердюк О. І., Галаченко О. О., Галаченко В. В., Вашкіте І. Д. (2016) Особливості перебігу посттравматичного стресового розладу у демобілізованих учасників АТО, які перебувають на реабілітації в санаторно-курортних умовах. Український вісник психоневрології. № 2 (87). С. 69-73. 40. Музичко Л. Т. (2017) Особливості емоційно-вольової сфери молоді із різним рівнем посттравматичного порушення. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 19: Корекційна педагогіка та спеціальна психологія : зб. наук. праць. К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. Вип. 33. С. 158-164. 41. Муляр Г. (2017) Проблемні питання соціального захисту учасників антитерористичної операції. Актуальні проблеми соціально-правового статусу осіб, постраждалих під час проведення АТО: Зб. матеріалів всеукр.наук.-практ. конф. (19 квітня 2017 р.). К.: Академія праці, соціальних відносин і туризму. С. 55-59. 42. Нікітін Ю. В. (2014) Антитерористична операція як необхідна форма протидії злочинності та забезпечення безпеки суспільства. Держава та регіони. Серія «Право». № 2. С. 132-136. 43. Пожидаев Д. (2014) От боевых действий – к гражданской жизни. Социологические исследования. № 2. С. 70-75. 44. Поломар О. Д. (2007) Психотерапія станів посттравматичного стресу військовослужбовців миротворчого контингенту. Проблеми екстремальної та кризової психології. Вип. 3. Ч. 2. С. 164–171. 45. Посохова С. Т. (2001) Психология адаптирующейся личности: Монография. СПб. : РГПУ им. А. И. Герцена. 240 с. 46. Причепа І. В., Руда Л. П. (2017) Економіка та організація виробництва. Вінниця: ВНТУ. 186 с. 47. Решетников М. М. (2006) Психическая травма. СПб.: Восточно-Европейский Институт Психоанализа. 322 с. 48. Рижов І. М. (2013) Акмеологічні засади антитерористичної діяльності. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. № 4. С. 31-35. 49. Романовська Д. Д., Ілащук О. В. (2014) Профілактика посттравматичних стресових розладів: психологічні аспекти. Чернівці: Технодрук. 133 с. 50. Семигіна Т. (2017) Психосоціальна реабілітація комбатантів: міжнародна та вітчизняна практика. Актуальні проблеми соціально-правового статусу осіб, постраждалих під час проведення АТО: Зб. матеріалів всеукр.наук.-практ. конф. (19 квітня 2017 р.). К.: Академія праці, соціальних відносин і туризму. С. 78-81. 51. Сороківська О. А., Котовська І. В., Луциків І. В. (2017) Формування ефективної політики зайнятості ветеранів АТО: Загальнодержавний та регіональний аспекти. Глобальні та національні проблеми економіки. № 18. С. 366-372. 52. Степаненко В. І. (2016) Методи соціально-психологічної підтримки військовослужбовців-учасників АТО. Підтримка та реабілітація учасників АТО в Україні: досвід та перспективи: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. Хмельницький. С. 73-75. 53. Тарабрина Н. В. (2001) Практикум по психологии посттравматического стресса. СПб: Питер. 272 с. 54. Тополь О. В. (2015) Соціально-психологічна реабілітація учасників антитерористичної операції. Вісник Черкаського державного педагогічного університету. № 124. С. 230-233. 55. Федоришин Г. М. (2006) Профілактика девіантної поведінки. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2006. – 26 с. 56. Филатова О. А. (2011) Дезадаптация личности в условиях чрезвычайных ситуаций. Таврический журнал психиатрии. №4(57). С. 128-133. 57. Форноляк В. М. (2016) Щодо організації надання психологічної допомоги учасникам антитерористичної операції. Правове забезпечення оперативно-службової діяльності: актуаль-ні проблеми та шляхи їх вирішення : матеріали постійно діючого наук.-практ. семінару (м. Харків, 27 трав. 2016 року). Х.: Право. Вип. 7. С. 60-63. 58. Форноляк В. М. Особливості соціально-психологічної реабілітації учасників Антитерористичної операції. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/6226/1/zbir_pcuxolog1_p086-089.pdf. 59. Циганенко Н. (2015) Ми пережили: Техніки відновлення для сімей, військових, цивільних та дітей. К.: Психол. кризова служба. 200 с. 60. Циганчук Н. (2017) Проблеми соціального захисту учасників АТО. Актуальні проблеми соціально-правового статусу осіб, постраждалих під час проведення АТО: Зб. матеріалів всеукр.наук.-практ. конф. (19 квітня 2017 р.). К.: Академія праці, соціальних відносин і туризму. С. 90-95. 61. Числіцька О. В. (2015) Соціально-психологічна адаптація військовослужбовців, що приймали участь у бойових діях (Антитерористичній операції). Вісник Національного університету оборони України. № 3 (46). С. 338-343. 62. Чуприна С. О. (2017) Організація соціальної та професійної адаптації учасників Антитерористичної операції. Internatinal scientific-praktical conference Forming of modern educational environment : benefist, risk, implementation mechanism: Conference Proceedings (September 29, 2017). Tbilisi : Baltija Publishing. S. 61-64. 63. Чуприна С. О. (2018) Соціальна адаптація учасників АТО як засіб їх інтеграції до суспільного життя. Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції «Психосоціальна підтримка осіб з травмою війни: міжнародний досвід та українські реалії» (Маріуполь, 28.02.2018). Маріуполь. С. 169-171. 64. Шанскова Т. І. (2011) Особливості адаптації дорослих студентів в умовах другої вищої освіти гуманітарного профілю. Педагогічні науки: Вісник Житомирського державного університету. Вип. 57. С. 97-100. 65. Шапкин С. А. (1999) Методика изучения стратегий адаптации человека к стрессогенным условиям профессиональной деятельности. Проблемность в профессиональной деятельности: теория и методы психологического анализа. М.: Изд-во «Ин-тут психологии РАН». С. 132-165. 66. Шарко Ю. А. (2008) Соціально-педагогічні умови адаптації студентів першого курсу до навчання у вищому навчальному закладі. Вісник Черкаського університету. Вип. 3. С. 137-139. 67. Шевченко В. В., Руденко А. А. (2014) Психологічна реабілітація військовослужбовців, що перебували в миротворчому контингенті. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Психологічні науки. Вип. 2.12. С. 239-243. 68. Шестерняк Р. В. (2016) Соціальний і правовий захист учасників АТО. Правове забезпечення оперативно-службової діяльності: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення : матеріали постійно діючого наук.-практ. семінару (м. Харків, 27 трав. 2016 року). Х.: Право. Вип. 7. С. 67-71. 69. Яблонська Т. М., Дембицька Н. М. (2017) Адаптація до цивільного життя військовослужбовців, які повернулись із зони бойових дій. Військова психологія у вимірах війни і миру: проблеми, досвід, перспективи. Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції «Військова психологія у вимірах війни і миру: проблеми, досвід, перспективи» (Київ, 2017). К.: КНУ імені Тараса Шевченка. С. 193-200. 70. Ярошок Ю. В. (2000) Регуляція психічної напруженості військовослужбовців в екстремальних умовах службово-бойової діяльності : автореф. дис. канд. психол. наук: 20.02.02. Хмельницький. 19 с.