Інформаційна безпека Німеччини.

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ 5 1.1. Сутність поняття «інформаційна безпека» 5 1.2. Інформаційна безпека як складова національної та світової безпеки 7 1.3. Стандарти світової інформаційної безпеки 11 РОЗДІЛ 2 СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ НІМЕЧЧИНИ 14 2.1. Еволюція формування інформаційної безпеки Німеччини 14 2.2. Стратегія забезпечення інформаційної безпеки Німеччини 17 2.3. Аналіз стану інформаційного простору та інформаційної безпеки Німеччини 20 РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ НІМЕЧЧИНИ 27 3.1. Роль сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в інформаційній політиці Німеччини 27 3.2. Шляхи застосування інтернет-технологій для просування національних інтересів Німеччини 31 ВИСНОВКИ 37 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 40  

Вступление:  Актуальність теми курсової роботи зумовлена сучасними реаліями світового господарства, які характеризуються глобалізаційними процесами та бурхливим розвитком комунікаційно-інформаційних технологій. Сьогодні, незважаючи на місце розташування і рівень економічного розвитку, будь-яка країна світу залучена у світовій інформаційній мережі. Проте ейфорія, викликана стрімким розвитком інформаційних технологій, які стирають кордони між країнами, змінюється усвідомленням зростаючих ризиків, пов’язаних з їх використанням, появою нових загроз. Сучасні інформаційні технології знайшли широке використання в управлінні особливо важливими інфраструктурами життєзабезпечення, які стають все більш уразливими до втручання ззовні. Для сучасного світу характерне зростання інформаційного протиборства, інформаційного тиску, кібератак. Сьогодні інформаційні війни перетворилися на самостійні стратегічні форми глобальної конкуренції та боротьби країн за панування в економічних, територіальних зонах, де вони бачать власні національні інтереси. Наразі розвиток інформаційного суспільства став причиною виникнення нових джерел загроз негативного інформаційного впливу на соціальні системи. У ХХІ ст. суттєво зросла роль та впливи інформаційно-комунікаційних механізмів на політичну, економічну, соціальну ситуацію і безпеку розвитку. Проблемним аспектам забезпечення інформаційної безпеки сьогодні приділяють значну увагу такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як В. Богуш, І. Громико, Ф. Гуцу, О. Горбатюк, Р. Калюжний, Б. Кормич, О. Литвиненко, Н. Ліпкан, О. Логінов, Т. Саханчук, О. Сороківська, В. Цимбалюк, Л. Харченко, Л. Дж. Хоффман та ін. Метою курсової роботи є виявлення та аналіз основних напрямів державної політики Німеччини в сфері інформаційної безпеки. Завданнями курсової роботи є: ? визначити сутність поняття «інформаційна безпека»; ? розглянути інформаційну безпеку як складову національної та світової безпеки; ? дослідити стандарти світової інформаційної безпеки; ? розглянути еволюцію формування інформаційної безпеки Німеччини; ? проаналізувати стратегію забезпечення інформаційної безпеки Німеччини; ? проаналізувати стан інформаційного простору та інформаційної безпеки Німеччини; ? визначити роль сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в інформаційній політиці Німеччини; ? розглянути шляхи застосування інтернет-технологій для просування національних інтересів Німеччини. Об’єктом дослідження є процес забезпечення інформаційної безпеки Німеччини. Предметом дослідження є напрями державної політики Німеччини щодо забезпечення інформаційної безпеки. У курсовій роботі використовувалися такі методи дослідження: історичний, діалектичний метод пізнання, логічний, комплексний та структурно-функціональний підходи, системний, метод систематизації, метод спостереження, експертних оцінок, кількісний аналіз, методи аналізу та синтезу, дедукції та індукції, порівняльний метод. Наукова гіпотеза. Забезпечення інформаційної безпеки Німеччини неможливе без використання сучасних інформаційних технологій. Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (41 найменування).

Выводы:  На основі проведеного у курсовій роботі дослідження інформаційної безпеки Німеччини можна зробити такі висновки. В умовах глобалізації та загострення міжнародної конкуренції головним місцем зіткнень і боротьби різних національних інтересів є інформаційний простір. Сучасні інформаційні технології дають змогу досягти реалізації національних інтересів без використання воєнних засобів, послабити конкуруючу державу, не використовуючи силових акцій, за умови, що ця держава не усвідомила реальних та потенційних загроз негативних інформаційних впливів і не створила дієвої системи захисту і протидії цим загрозам. Сьогодні очевидною є тенденція до зростання вразливості всіх членів світової спільноти, насамперед недостатньо розвинених країн, від інформаційних викликів і загроз, спектр і гострота яких стає все небезпечнішою й набуває трансконтинентального характеру. Інформаційна безпека є складовою загальної безпеки та стрімко розвивається як у всьому світі, так і в Німеччині. Під безпекою інформаційної системи країни розуміється її захищеність від випадкового або навмисного втручання в процес її функціонування, від спроб розкрадання, модифікації, руйнування її компонентів. Безпека системи досягається забезпеченням конфіденційності оброблюваної нею інформації, а також цілісності та доступності компонентів і ресурсів системи. У кожній державі об’єктами інформаційної безпеки виступають передусім її громадяни та держава як цілісність, а основним каналом інформаційного впливу завжди є свідомість, психіка людини, свідомість (переконання, утвердження тощо) великого етносу. Перші законодавчі кроки Федеральної влади Німеччини щодо захисту інформації належать до 70-х років минулого століття та пов’язані із захистом особи від посягань на недоторканість її приватного життя шляхом маніпулювання персональними даними. Одночасно з процесом формування інформаційної безпеки в Німеччині розпочалася розбудова інформаційного суспільства, що ще більше актуалізувало потребу у захисті персональної інформації. Так, у 1974 році була прийнята перша цільова програма з розвитку інформаційних технологій. Вона мала за мету забезпечення доступу населення до інформаційних систем, накопичення знань з інформаційних процесів. Після цього було прийнято ще декілька програм. У Стратегії забезпечення кібернетичної безпеки ФРН визначено межі її регулювання – кібернетичний простір, який становить собою віртуальний простір, що містить у собі всі інформаційні мережі, які з’єднані між собою єдиними глобальними транспортними мережами. При цьому кіберпростір є відкритим для приєднання інших мереж передачі даних. Німеччина має у розпорядженні чималі ресурси для зміцнення свого інформаційного впливу у світі. На МЗС Німеччини покладена функція інформаційного супроводу зовнішньої політики держави і створення за кордоном сприятливого образу країни. Міністерство має в розпорядженні можливості та унікальний досвід, що дозволяють реалізовувати задачу формування іміджу держави на міжнародній арені. Саме в структурі цього інституту реалізується системна і постійна робота з формування іміджу Німеччини на міжнародній арені. МЗС Німеччини, а також більшість регіональних зовнішньополітичних утворень (дипломатичні представництва, посольства, консульства), мають дуже серйозні та інформативні сайти. Незважаючи на це, інтенсивність розвитку сучасного Інтернету така, що навіть найкращі сайти мають потребу в постійному удосконалюванні. Крім того, сайт Міністерства закордонних справ Німеччини та більшість сайтів посольств інтегровані з найбільшими світовими соціальними мережами та блогохостингами (Facebook, Twіtter, Instagram) і найбільш популярними масовими ресурсами (YouTube).  

Литература: 1. Артемов В. Ю. Законодавчі проблеми захисту інформації з обмеженим доступом в комп’ютерних мережах / В. Ю. Артемов, С. О. Климчук // Науковий часопис Національного Педагогічного Університету імені М. П. Драгоманова : До 170-річного ювілею. Серія 18 : Економіка і право : збірник. – Київ : НПУ, 2006. – Вип. 4. – С. 115–125. 2. Богуш В. Інформаційна безпека держави / В. Богуш, О. Юдін. – К.: «МК-Прес», 2005. – 432 с 3. Боднар І. Р. Роль держави у формуванні інформаційної політики / І. Р. Боднар // Вісник ЛКА. – 2011. – Випуск 34 (Серія економічна). – С. 291–296. 4. Боднар І. Р. Сучасні реалії інформаційного суспільства: проблеми становлення та перспективи розвитку : монографія / І. Р. Боднар. – Львів : Видавництво Львівської комерційної академії, 2013. – 320 с. 5. Брижко В. М. Теорія і практика інформаційного права: методологія кодифікації інформаційного законодавства України / В. М. Брижко // Правова інформатика. – 1 (37) /2013. – С.70. 6. Горбатюк О. М. Сучасний стан та проблеми інформаційної безпеки України на рубежі століть / О. М. Горбатюк // Вісник Київського університету імені Т.Шевченка. – 1999. – Вип. 14: Міжнародні відносини. – C. 46–48. 7. Горелихина О. А. Правовая защита персональных данных в Германии / О. А. Горелихина, А. А. Шлиньков // Вопросы экономики и права. – 2012. – № 3. – С. 322–326. 8. Горовий В. М. Концептуальні засади створення системи захисту національної інформаційної інфраструктури від кіберзагроз / В. М. Горовий, О. Д. Довгань // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. – 2011. – № 2. – С. 15–21. 9. Громико І. Державна домінантність визначення інформаційної безпеки України в умовах протидії загрозам / І. Громико, Т. Саханчук // Право України. – 2008. – № 8. – С. 130–134. 10. Довгань О. Д. Організаційно-правові засади побудови системи захисту критичної інфраструктури від кібернетичних атак / О. Д. Довгань, І. О. Чернухін // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. – 2012. – № 2 (9). – С. 25–33. 11. Достижения в сфере информатизации и телекоммуникаций в контексте международной безопасности : доклад Группы правительственных экспертов по достижениям в сфере информатизации и телекоммуникаций в контексте международной безопасности. ООН, Нью-Йорк, 2012. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://disarmament.un.org/DDApublications/index.html. 12. Дубас О. П. Інформаційна війна: нові можливості політичного протиборства / О. П. Дубас // Український науковий журнал «Освіта регіону». – К. : 2010 – № 1. – С. 69–72. 13. Дубов Д. В. Кібербезпека: світові тенденції та виклики для України : аналітична доповідь / Д. В. Дубов, М. А. Ожеван. – К. : НІСД, 2011. – 30 с. 14. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад.: Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін.; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П.Трощинського, Ю. П. Сурміна. – К. : НАДУ, 2010. – 820 с. 15. Забара І. М. Міжнародна інформаційна безпека в міжнародному праві: до питання визначення / І. М. Забара // Український часопис міжнародного права. – 2012. – № 4. – С. 63–69. 16. Інформаційне право (основи теорії і практики) / В. С. Цимбалюк та ін. – К. : Освіта України, 2010. – 388 с. 17. Інформаційне право України: концептуальні основи формування / Р.А. Калюжний та ін. // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – № 3 (6). – 2001. – С. 234–244. 18. Інформаційні процеси в структурі світових комунікаційних систем : підручник / А. А. Чічановський, О. Г. Старіш. – К. : Грамота, 2010. – 568 с. 19. Климчук О. О. Кібервійна у сучасних умовах / О. О. Климчук, Р.М. Кравченко // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. – 2011. – № 1. – С. 78–84. 20. Конвенция об обеспечении международной информационной безопасности (концепция) Електронний ресурс – Режим доступу : http://www.mid.ru/bdomp/nsosndoc.nsf/e2f289bea6297f9c325787a0034c255/542df9e13d28e06ec3257925003542c4!OpenDocument. 21. Кормич Б. А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи : навч. посібн. / Б. А. Кормич. – К. : Кондор, 2008. – 382 с. 22. Кравець Є. Я. Інформаційна безпека держави // Юридична енциклопедія : у 6 т. / ред. кол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : Укр. Енцикл., 1998. – 1999. – Т. 2. – С. 714–715. 23. Крутских А.В. Международное сотрудничество в области информационной безопасности / А. В. Крутских, И. Л. Сафонова. – Режим доступу : www.ict.edu.ruft002472intcoop.pdf 24. Макаренко Є. А. Політичні доктрини глобальної інформаційної безпеки / Є. А. Макаренко // Вісник Ін-ту міжнародних відносин Київськ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. – 2007. – № 2. – С. 45–51. 25. Матяш О.І. Забезпечення безпеки інформації в Німеччині / О. І. Матяш // Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави : збір. матер. наук.-практ. конф., Київ, 22 березня 2011 р. – К. : Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2011. – Ч. 1. – С. 238–240. 26. Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози / Є. А. Макаренко, М. М. Рижиков, М. А. Ожеван та ін. – К. : Центр вільної преси, 2006. – 916 c. 27. Погорецький М. Поняття кіберпростору як середовища вчинення злочинів / М. Погорецький, В. Шеломенцев // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. – 2009. – № 2. – С. 77–81. 28. Почепцов Г. Інформаційна політика : навч. посібник / Г. Г. Почепцов. – К. : Знання, 2006. – 663 с. 29. Правові основи інформаційної діяльності : навч. посібник / за ред. С. Ф. Гуцу. – Х.: Нац. Аерокосм. Ун-т «Харк. авіац. ін.-т», 2009. – 48 с. 30. Радковець Ю. І. Погляди на створення системи інформаційної безпеки України та її Збройних Сил / Ю. І. Радковець, О. В. Левченко, О. М. Косогов // Наука і оборона. – 2014. – № 1. – С. 38–41. 31. Сороківська О. А. Інформаційна безпека підприємства: нові загрози та перспективи / О. А. Сороківська, В. Л. Гевко // Вісник Хмельницького національного університету. Серія : Економічні науки. – 2010. – № 2. – T. 2. – С. 32–35. 32. Фісун А. О. Теоретично-категоріальне осмислення поняття «інформаційна війна» в структурі інформаційно-політичного простору /А. О. Фісун // «Інформаційне суспільство». – 2011. – Випуск 13, січень-червень. – С. 43–48. 33. Формирование организационноправовой системы защиты национальной инфраструктуры от киберугроз / В. В. Бик, А. А. Климчук, В. Н. Панченко, В. В. Петров. – К. : Академпресс, 2013. – 220 с. 34. Харченко Л. С. Інформаційна безпека України : Глосарій / Л. С. Харченко, В. А. Ліпкан, О. В. Логінов. – К. : Текст, 2004. – 136 с. 35. Чернухін І. О. Досвід Федеративної Республіки Німеччини в побудові системи захисту інфраструктури від кібернетичних загроз / І. О. Чернухін // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. – № 1 (14) – 2014. – С. 27–43. 36. Електронний уряд ФРН : офіційний сайт. – Режим доступу : http://www.bund.de 37. Міністерство закордонних справ ФРН : офіційний сайт Електронний ресурс – Режим доступу : https://www.auswaertiges-amt.de/de 38. Cyber-Sicherheitsstrategie für Deutschland vom 23.02.2011 Електронний ресурс. – Режим доступу : https://www.bsi.bund.de. 39. Gesetz zur Regelung der Rahmenbedingungen für Informations- und Kommunikationsdienste (IuKDG) vom 20.12.1990 Електронний ресурс. – Режим доступу : https://www.lehrer.uni-karlsruhe.de/~za186/MMB/recht/gesetz.htm 40. Gesetz zur Stärkung der Sicherheit in der Informationstechnik des Bundes vom 14.08.2009 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.buzer.de/gesetz/8988/index.htm. 41. Gesetz über die Errichtung des Bundesamtes für Sicherheit in der Informationstechnik (BSI-Errichtungsgesetz) vom 01.01.1991 Електронний ресурс. – Режим доступу : https://www.bsi.bund.de/SharedDocs/Downloads/DE/BSI/BSI/bsiges_pdf.pdf?__blob=publicationFile&v=1