Ефективність використання оборотних коштів підприємства

Содержание:Вступ 3 1. Економічна сутність, склад і структура оборотних коштів підприємництва 5 2. Методологічні підходи до визначення ефективності використання обротних коштів 12 3. Напрямки підвищення ефективності використання оборотних коштів 21 Висновки 30 Список використаної літератури 34

Вступление:Актуальність теми. Основу будь-якої економіки складає підприємство, яке створює економічний продукт. Саме підприємства випускають продукцію, виконують роботи та послуги, тобто створюють основу для споживання та примноження національного багатства. Економіку країни можна розглядати як сукупність будь-яких можливих підприємств, що знаходяться у тісному виробничому, кооперативному, комерційному та іншому зв'язку між собою та державою. Від того, наскільки ефективно працюють підприємства, яке їх фінансове становище, залежить здоров'я всієї економіки та міцність держави. Будь-які зміни в системі господарського управління не мають змісту, якщо вони благотворно не впливають на діяльність підприємства. Основою діяльності підприємства виступає кругообіг капіталу у різних його формах. Так, для продажу товару підприємству необхідно його закупити, а для закупівлі – необхідно мати грошові кошти. Оборотний капітал або оборотні активи — це сукупність грошових коштів та матеріальних запасів та витрат підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу. Неправильне управління та недостатнє фінансування оборотних активів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Наявність зайвих джерел оборотних коштів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню оборотних коштів з господарського обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених коштів. Саме недосконалість управління оборотними активами на сучасних українських підприємствах є одним із факторів їх низької платоспроможності та прибутковості вітчизняних підприємств. Для написання роботи було використано вітчизняну та зарубіжну економічну літературу. Слід відмітити, що тема управління оборотними активами широко розкрита в працях таких авторів як Бланк І.А., Покропивний С.Ф., Поддєрьогін А.М., питання аналізу ефективності використання оборотних активів підприємства достатньо ґрунтовно розкрито в працях Лахтіонової Л.А., Коpобова М. Я., Савицька Г.В., Баканова М.Н., Шеремет А.Д. Об’єкт - оборотні активи підприємства. Предмет – обґрунтування напрямків підвищення ефективності використання оборотних активів підприємства. Мета курсової роботи – дослідження сутності оборотних активів та методики оцінки їх ефективності, та обґрунтування напрямків підвищення ефективності їх використання. Для написання роботи було поставлено наступні завдання: - дослідити економічну сутність оборотних активів підприємства; - визначити склад і структуру оборотних активів підприємства; - дослідити методи визначення ефективності використання оборотних активів; - визначити напрямки підвищення ефективності використання оборотних активів. Методологічною основою досліджень є системний підхід до розкриття економічної сутності ефективності. До основних методів дослідження, використаних автором, слід віднести діалектичний та структурно-функціональний методи, а також системне, комплексне дослідження, опрацювання і використання інформації економічно-фінансового характеру. Також при проведенні дослідження використовувались методи економічного аналізу та статистики: аналітичний, деталізація, порівняння, елімінування, методи оцінки рядів динаміки, графічний метод, абсолютні та відносні величини. Статистичну та фактологічну інформаційну базу становлять наукові праці та методичні розробки вітчизняних, зарубіжних вчених-економістів з економічної теорії, економічного аналізу та фінансового аналізу господарської діяльності підприємства, а також дані поточного обліку і звітності досліджуваного підприємств.

Выводы:В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Дехто з економістів спрощено трактує їх як “предмети праці”, “матеріальні активи”, “гроші, що обертаються”. Найчастіше можна натрапити на два визначення оборотних коштів. Оборотні кошти – це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції. Склад оборотних коштів — це сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Склад оборотних коштів у різних галузях господарства може мати певні особливості. Так, у виробничій сфері основні статті оборотних коштів — це сировина, основні матеріали, незавершене виробництво, готова продукція. В окремих галузях промисловості є статті оборотних коштів, що характерні лише для них. Наприклад, у металургійній промисловості в оборотних коштах враховується змінне обладнання, а у добувних галузях до витрат майбутніх періодів включають витрати на гірничопідготовчі роботи. Структура оборотних коштів — це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів. Структура оборотних коштів має значні коливання в окремих галузях господарства. Вона залежить від складу і структури витрат на виробництво, умов поставок матеріальних цінностей, умов реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг), проведення розрахунків. Нова економічна ситуація ставить перед корпораціями ряд задач, що раніше ними не розглядалися. Серед найбільш важливих задач можна виділити: • підвищення конкурентної боротьби; • вимога випуску продукцію відповідно до поточних замовлень покупців, а не з довгостроковими перспективними планами; • необхідність оперативного прийняття рішень у складній економічній ситуації; • зміцнення зв'язків між постачальниками, виробниками і покупцями. У конкурентній боротьбі перемагає тільки той, хто швидше інших реагує на зміни в бізнесі і приймає більш вірні рішення. Велику роль у ефективності діяльності підприємства відіграє правильне управління оборотними коштами. Оборотний капітал (оборотні кошти) — це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку. Визначення джерел формування оборотних коштів є важливою ділянкою роботи фінансиста підприємства. Недостатність джерел формування оборотних коштів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Наявність зайвих джерел оборотних коштів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню оборотних коштів з господарського обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених коштів. В третьому розділі роботи було приведено рекомендації щодо підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства. З метою максимізації припливу готівкових і безготівкових коштів підприємству необхідно розробити систему договірних взаємовідносин з контрагентами, застосовуючи гнучкі умови і форми оплати, до яких відносяться: • передплата, при якій може бути встановлена мінімальна ціна продажу; • часткова передплата, що сполучить передплату і продаж товарів у кредит; • передача на реалізацію, що передбачає що продавець зберігає права власності на реалізовані товари, поки не одержить повну суму оплати за них; • виставляння проміжного рахунку, що звичайно використовується при довгострокових контрактах для забезпечення регулярного припливу коштів у міру виконання окремих етапів роботи; • банківська гарантія, що припускає, що банк буде відшкодовувати необхідну суму у випадку невиконання дебітором своїх зобов'язань; • застосування гнучких цін, що можуть бути прив'язані до різних індикаторів, наприклад, до загального індексу інфляції або до курсу долара, гнучка ціна використовується для захисту підприємства від інфляційних збитків або збитків по курсовим різницям. За допомогою цих рекомендацій підприємство прискорить обертання грошових коштів і розрахунків. Також було надано наступні рекомендації для підвищення ефективності управлінням дебіторською заборгованістю: • визначити політики надання комерційного кредиту й інкасації для різних груп покупців і видів продукції та довести її до менеджерів відділу збуту. • аналізувати і ранжувати покупців у залежності від обсягів закупівель, історії кредитних відносин і пропонованих умов оплати. • проводити постійний контроль розрахунків з дебіторами по відстрочених або прострочених заборгованостях. • визначити прийоми прискорення стягнення боргів і зменшення безнадійних боргів. • визначити умови продажу, що забезпечують гарантоване надходження коштів. • прогнозувати надходження коштів від дебіторів на основі коефіцієнтів інкасації. Основним завданням планування закупки товарів та грошових потоків підприємства являється розрахунок оптимального плану закупки продукції з урахуванням її асортименту та основних факторів, що впливають на закупку. В залежності від умов і характеру діяльності до таких факторів можна віднести суцільні інтереси в даному продукті, наявності товарів на складі, кількість товарів замовлена постачальниками, фінансовими та іншими ресурсами. Саме інформаційні технології допомагають керівникам промислових підприємств у рішенні цих складних задач. Країни ринкової економіки мають великий досвід створення і розвитку інформаційних технологій для промислових підприємств.

Литература:1) Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа: Учеб. для студ. экон. спец.. — 4.изд., доп. и перераб. — М. : Финансы и статистика, 2000. — 416 с. 2) Бланк И. А. Финансовый менеджмент: Учеб. курс. — 2-е изд., перераб. и доп. — К. : Эльга, 2004. — 655с. 3) Економіка виробничого підприємства: Навчальний посіб. / Й.М. Петрович, І.О. Будіщева, І.Г. Устінова та ін.; За ред. Й.М. Петровича. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. – 405 с. 4) Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. – метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – 263 с. 5) Калина А. В. и др. Совpеменный экономический анализ и пpогнозиpование (микpо- и макpоуpовень): Учеб.-метод. пособие / Калина А. В., Конева М. И., Ященко В. А.; Межpегион. Акад. упp. пеpсоналом. — 2-е изд. — К., 1998. — 266, с. 6) Коpобов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підпpиємств: Hавч. посіб. — К.: Знання, 2001. — 378 с. 7) Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. - 387 с. 8) Поддєрьогін А.М. та ін. Фінанси підприємст. 3-ге вид., перероб. та доп.– К.: КНЕУ, 2004. – 345с. 9) Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 268с. 10) Савицька Г.В. “Аналіз господарської діяльності підприємств”, Минськ. - 2005 р. - 620 с. 11) Сергеев И.В. Экономика предприятия: Учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с. 12) Фінанси підпpиємств: Навчальний посібник для самост. вивчення / Поддєpьогін А. М., Буpяк Л. Д., Hам Г. Г. та ін.; Київ. нац. екон. ун-т; Hаук. pед. А. М. Поддєpьогін. — 2-е вид., пеpеpоб. і допов. — К., 2000. — 180с.