Выводы:Журналістське розслідування – це матеріал, створений за власною ініціативою автора та є результатом його тривалої роботи. Тема розслідування повинна бути злободенною та суспільно значущою. Джерела інформації при створенні журналістського розслідування можуть бути відкритими та закритими. Що стосується таємних, власних, джерел, то при реалізації розслідування, як правило, вони також залишаються в таємниці, а суспільний резонанс є, свого роду, винагородою за проведену роботу.
На сьогоднішній день журналістське розслідування в українських медіа переживає моменти злетів саме в тих умовах, коли пригнічується свобода слова, та не має належного вираження при збереженні демократичних принципів.
Інший негативний аспект – політика видання, що залежить від її власника/спонсора, його понять, принципів та інтересів. Журналістське розслідування є найнебезпечнішим жанром, оскільки тягне за собою велику кількість професійних зобов’язань та потенційних небезпек. Чим вищий рівень демократії в країні – тим складніше проводити в ній розслідування.
Початком будь-якого журналістського матеріалу є інформаційний привід, а від його розгляду вже залежить – стане він новиною, заміткою, репортажем, чи, можливо, повноцінним розслідуванням.
На першому етапі створення розслідування необхідно провести конкретну підготовку та оцінку власних подальших дій. Наступний етап – журналіст повинен поставити себе на місце реципієнта та оцінити, чи є цікавою для нього така тема розслідування, чи хотів би він отримати відповіді на ці питання, чи впливають на нього запропоновані факти-підтвердження.
Далі журналіст оцінює реальні ризики, перш за все, для власного життя та здоров’я. Задля визначення чіткого напрямку розслідування журналістові необхідно скласти список питань, на які потрібні чіткі відповіді, а після цього структурувати їх за групами та дописати уточнюючі запитання. Наступним є етап розуміння суті проблеми та пошуку шляхів її вирішення. Для цього журналіст може використати один із трьох стандартних методів: спостереження, інтерв’ю чи експеримент. На цьому ж етапі важливо надати право висловитися тим, проти кого направлене інтерв’ю, вислухати їх думку, коментар, оцінку ситуації, аби отримати баланс думок. На етапі систематизації інформації важливо відтворити реконструкцію подій, відновити хронологію, зіставити офіційне трактування документів з реальністю, відтворити напрямок фінансових потоків, зв’язки між організаціями та людьми, використати метод картографування. Коли всі матеріали готові, важливо ще раз перевірити їх достовірність, тобто провести фактчекінг. Важливий етап перед публікацією розслідування – юридична експертиза.
Використання методів журналістського дослідження обумовлені, власне, фаховістю самого журналіста, його досвідом та професійною компетентністю. Серед часто вживаних можна виокремити такі: метод прямого спостереження; використання неперевірених джерел, пліток, коментарів та постів у соціальних мережах; особисте листування; свідоцтва очевидців; люди, як джерела інформації; інтерв’ю; експеримент; підкуп; шантаж; сексуальна підстава та інші.
Для аналізу методів журналістського розслідування у видані «Українська правда» слугували матеріали із відповідним маркуванням протягом лютого та березня поточного року.
У період з лютого по березень 2019 року у виданні «Українська правда» вийшло чотири матеріали із маркуванням «розслідування». Однак, одне з них було частковим передруком матеріалу програми «Схеми» та мало тільки деякі думки авторів видання. Ще один матеріал не є за жанром розслідуванням, оскільки має характерні ознаки аналітичної статті та порушує принцип балансу думок. Два матеріали проекту «Економічна правда» дійсно є ґрунтовними розслідуваннями, в котрих збережено всі принципи проведення журналістського розслідування. Зокрема, журналісти видання використовували при створенні розслідування такі методи, як інтерв’ю, обробку даних із відкритих джерел, свідчення власних інформаторів, репрезентацію документів і з власних джерел, систематичний аналіз та проведення рефлексії.
Основна перевага розслідувань у виданні «Українська правда» – ґрунтовний економічний аналіз складних даних, та донесення їх до читача простими словами. Основний недолік – подекуди оціночні судження, тяжіння радше до блогу, а не до професійного журналістського розслідування.
У проекті журналістських розслідувань Bihus.Info було проаналізовано цикл програм про розкрадання бюджетних коштів державним концерном «Укроборонпром». В п’яти частих розслідування було розглянуто різні аспекти корупційної схеми, в якій брали участь близько десяти фігурантів, що створювали маршрути для покупки запчастин та комплектуючих для української військової техніки в Росії та через закордонні пункти пропуску доставляли в нашу країну, продаючи «Укроборонпрому» за суми, що в п’ять – сім разів перевищують їх реальну вартість.
Серед методів, що були використані під час підготовки розслідування, слід виокремити наступні: інтерв’ю, спостереження, експеримент, робота з документами із відкритих даних, робота із даними із власних джерел, аналіз службових та особистих переписок фігурантів справи.
Бездоганним, з точки зору дотримання журналістських стандартів та використання різного роду журналістських методів створення розслідування, є лише остання частина проекту. Журналісти не тільки виривали з контексту окремі повідомлення, але й самостійно озвучували, незважаючи на використані авторами повідомлень пунктуаційні знаки, тим самим створюючи певний емоційний фон, що стимулює реципієнта до сприйняття інформації та ставлення до неї.
Недостатня юридична вивірка запропонованих варіантів розслідування створила прецедент для того, аби звинуватити журналістів Bihus.Info у викривленні інформації, суб’єктивізмі, оціночних судженнях, спростування певних фактів без згоди сторін і так далі.