Методи журналістського рослідування

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ЯК ОСОБЛИВИЙ ЗАСІБ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ 5 1.1. Поняття журналістського розслідування в сучасному науковому дискурсі 5 1.2. Специфіка організації та проведення розслідування 11 1.3. Традиційні та інноваційні методи проведення журналістських розслідувань 16 Висновки до першого розділу 23 РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ МЕТОДІВ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ В ДРУКОВАНИХ ЗМІ ТА НА ТЕЛЕБАЧЕННІ 25 2.1. Методи журналістських розслідувань у матеріалах видання «Українська правда» за лютий–березень 2019 року 25 2.2. Методи журналістського розслідування в проекті Bihus.Info стосовно розкрадання бюджетних коштів державним концерном «Укроборонпром» 30 Висновки до другого розділу 34 ВИСНОВКИ 36 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 39  

Вступление:Журналістське розслідування, як метод роботи представника засобу масової комунікації та, власне, як жанр, є недостатньо вивченим та недостатньо реалізованим в Україні, що зумовило актуальність дослідження. Світова практика свідчить про те, що розслідування в журналістиці підвладне тільки досвідченим фахівцям, здатним знайти потрібні відповіді на суспільні запити шляхом не тільки аналізу даних у відкритому доступі, але й завдяки зв’язкам у структурних державних підрозділах різного рівня в обмін на послуги, мовчання, суспільний резонанс і так далі. Американські журналісти-розслідувачі тільки з 2018 року опублікували кілька розслідувань, що стали основною для серйозних судових позовів. До прикладу, саме журналісти змусили правоохоронні органи перевірити діяльність одного з юридичних радників екс-президента Барака Обами, який паралельно працював з Міністерством юстиції України часів Януковича, намагаючись з групою колег витягнути з в’язниці політика Юлію Тимошенко. Натомість, в українських реаліях журналістське розслідування досі не досягнуло того рівня, щоб на нього гідну увагу звертали правоохоронці, а журналісти поки що знаходяться в категоричній опозиції до влади та всіх владних структур, недовіряючи методам роботи слідчих, прокурорів, суддів, адвокатів та подібних держслужбовців і чиновників. Головна проблема, яку потрібно вирішити українським журналістам сьогодні, – навчитися послуговуватися загальновідомими методами журналістського розслідування таким чином, аби зуміти переконувати суспільство в правдивості та достовірності своїх слів, а власне етапи проведення розслідування реалізувати настільки чітко, аби був вибудований механізм післядії та рефлексії. Актуальність виконаного дослідження полягає в необхідності окреслити теоретичні методи проведення журналістського розслідування та провести паралель із методами, що використані у виданні «Українська правда» та телевізійній програмі «Наші гроші» з Денисом Бігусом, або ж Bihus.Info. Об’єктом дослідження стало журналістське розслідування та методи його проведення. Суб’єктом – журналістські розслідування у виданні «Українська правда» та проекті Bihus.Info. Метою дослідження є аналіз методів проведення журналістського розслідування та їх доцільності, залежно від конкретної ситуації. Окрім цього, потрібно виявити конкретні помилки журналістів, котрі послуговуються тими чи іншими методами журналістського дослідження на різних етапах його реалізації. Матеріалом для дослідження стали журналістські розслідування у виданні «Українська правда» в період з лютого по березень 2019 року. За цей період було зафіксовано чотири матеріали із відповідним маркуванням. Також, проаналізовано методи журналістського розслідування в телевізійних програмах Bihus.Info, це три програми в п’яти частинах. Новизна виконаного дослідження полягає в тому, що вперше конкретно та детально проаналізовано доцільність використання тих чи інших методів журналістського розслідуваннями українськими засобами масової інформації. Матеріали дослідження можуть бути використані при розширенні та більш глибокому аналізі цієї теми, на спецкурсі з особливостей журналістського розслідування і не тільки. Структурно дослідження складається зі вступу, двох розділів, теоретичного та практичного, висновків та списку використаних джерел, що складає 25 позицій.  

Выводы:Журналістське розслідування – це матеріал, створений за власною ініціативою автора та є результатом його тривалої роботи. Тема розслідування повинна бути злободенною та суспільно значущою. Джерела інформації при створенні журналістського розслідування можуть бути відкритими та закритими. Що стосується таємних, власних, джерел, то при реалізації розслідування, як правило, вони також залишаються в таємниці, а суспільний резонанс є, свого роду, винагородою за проведену роботу. На сьогоднішній день журналістське розслідування в українських медіа переживає моменти злетів саме в тих умовах, коли пригнічується свобода слова, та не має належного вираження при збереженні демократичних принципів. Інший негативний аспект – політика видання, що залежить від її власника/спонсора, його понять, принципів та інтересів. Журналістське розслідування є найнебезпечнішим жанром, оскільки тягне за собою велику кількість професійних зобов’язань та потенційних небезпек. Чим вищий рівень демократії в країні – тим складніше проводити в ній розслідування. Початком будь-якого журналістського матеріалу є інформаційний привід, а від його розгляду вже залежить – стане він новиною, заміткою, репортажем, чи, можливо, повноцінним розслідуванням. На першому етапі створення розслідування необхідно провести конкретну підготовку та оцінку власних подальших дій. Наступний етап – журналіст повинен поставити себе на місце реципієнта та оцінити, чи є цікавою для нього така тема розслідування, чи хотів би він отримати відповіді на ці питання, чи впливають на нього запропоновані факти-підтвердження. Далі журналіст оцінює реальні ризики, перш за все, для власного життя та здоров’я. Задля визначення чіткого напрямку розслідування журналістові необхідно скласти список питань, на які потрібні чіткі відповіді, а після цього структурувати їх за групами та дописати уточнюючі запитання. Наступним є етап розуміння суті проблеми та пошуку шляхів її вирішення. Для цього журналіст може використати один із трьох стандартних методів: спостереження, інтерв’ю чи експеримент. На цьому ж етапі важливо надати право висловитися тим, проти кого направлене інтерв’ю, вислухати їх думку, коментар, оцінку ситуації, аби отримати баланс думок. На етапі систематизації інформації важливо відтворити реконструкцію подій, відновити хронологію, зіставити офіційне трактування документів з реальністю, відтворити напрямок фінансових потоків, зв’язки між організаціями та людьми, використати метод картографування. Коли всі матеріали готові, важливо ще раз перевірити їх достовірність, тобто провести фактчекінг. Важливий етап перед публікацією розслідування – юридична експертиза. Використання методів журналістського дослідження обумовлені, власне, фаховістю самого журналіста, його досвідом та професійною компетентністю. Серед часто вживаних можна виокремити такі: метод прямого спостереження; використання неперевірених джерел, пліток, коментарів та постів у соціальних мережах; особисте листування; свідоцтва очевидців; люди, як джерела інформації; інтерв’ю; експеримент; підкуп; шантаж; сексуальна підстава та інші. Для аналізу методів журналістського розслідування у видані «Українська правда» слугували матеріали із відповідним маркуванням протягом лютого та березня поточного року. У період з лютого по березень 2019 року у виданні «Українська правда» вийшло чотири матеріали із маркуванням «розслідування». Однак, одне з них було частковим передруком матеріалу програми «Схеми» та мало тільки деякі думки авторів видання. Ще один матеріал не є за жанром розслідуванням, оскільки має характерні ознаки аналітичної статті та порушує принцип балансу думок. Два матеріали проекту «Економічна правда» дійсно є ґрунтовними розслідуваннями, в котрих збережено всі принципи проведення журналістського розслідування. Зокрема, журналісти видання використовували при створенні розслідування такі методи, як інтерв’ю, обробку даних із відкритих джерел, свідчення власних інформаторів, репрезентацію документів і з власних джерел, систематичний аналіз та проведення рефлексії. Основна перевага розслідувань у виданні «Українська правда» – ґрунтовний економічний аналіз складних даних, та донесення їх до читача простими словами. Основний недолік – подекуди оціночні судження, тяжіння радше до блогу, а не до професійного журналістського розслідування. У проекті журналістських розслідувань Bihus.Info було проаналізовано цикл програм про розкрадання бюджетних коштів державним концерном «Укроборонпром». В п’яти частих розслідування було розглянуто різні аспекти корупційної схеми, в якій брали участь близько десяти фігурантів, що створювали маршрути для покупки запчастин та комплектуючих для української військової техніки в Росії та через закордонні пункти пропуску доставляли в нашу країну, продаючи «Укроборонпрому» за суми, що в п’ять – сім разів перевищують їх реальну вартість. Серед методів, що були використані під час підготовки розслідування, слід виокремити наступні: інтерв’ю, спостереження, експеримент, робота з документами із відкритих даних, робота із даними із власних джерел, аналіз службових та особистих переписок фігурантів справи. Бездоганним, з точки зору дотримання журналістських стандартів та використання різного роду журналістських методів створення розслідування, є лише остання частина проекту. Журналісти не тільки виривали з контексту окремі повідомлення, але й самостійно озвучували, незважаючи на використані авторами повідомлень пунктуаційні знаки, тим самим створюючи певний емоційний фон, що стимулює реципієнта до сприйняття інформації та ставлення до неї. Недостатня юридична вивірка запропонованих варіантів розслідування створила прецедент для того, аби звинуватити журналістів Bihus.Info у викривленні інформації, суб’єктивізмі, оціночних судженнях, спростування певних фактів без згоди сторін і так далі.    

Литература: 1. Балуев С. Журналистское расследование: История метода и современная практика / А. Балуев ; под общ. ред. А. Константинова. – СПб. : Нева: Олма-Пресс, 2003. – 479 с. 2. Василик Л. Журналістські розслідування на телебаченні / Л. Василик // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2011. – С. 42–46. 3. Володимир Ар’єв: «У програмі „Закрита зона” розслідування робляться у стилі „хардкор”» Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.telekritika.ua/lyudi/2005-06-24/826 4. Гайдукевич В. Телебачення – баланс компромісів Електронний ресурс / В. Гайдукевич // Рівненський репортер. – 2011. – Режим доступу : http://www.reporter.rovno.ua/world/1901 5. Глушко О. Журналістське розслідування: Історія, теорія, практика : навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / О. Глушко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К. : Арістей, 2006. – 144 с. 6. Гордієнко Т. Ідеальне розслідування: як навчити цього журналістів і не вбити їхнього бажання працювати Електронний ресурс / Т. Гордієнко // Детектор медіа. – 23 листопада 2016. – Режим доступу : https://ms.detector.media/mediaprosvita/education/idealne_rozsliduvannya_yak_navchiti_tsogo_zhurnalistiv_i_ne_vbiti_ikhnogo_bazhannya_pratsyuvati/ 7. Єльцов О. Дослідницька журналістика на телебаченні: пошуки зупинено на півдорозі Електронний ресурс / О. Єльцов. – Режим доступу : http://www.telekritika.ua/teleprogram/2008-04- 11/37803?theme_page=130&. 8. Журналістське розслідування : навчальний посібник для початківців / О. Хоменко, О. Бурмагін, К. Іванова, Є. Рибка та ін. ; за заг. ред. О. Хоменка. – Мелітополь : Ін-т розвитку регіональної преси, 2008. – 182 с. 9. Кецмур Б. Специфіка журналістського розслідування у друкованих ЗМІ / Б. Кецмур // Вісник Львівського університету. Сер. Журналістика. – 2016. – Вип. 41. – С. 55–60. 10. Копчак Б. Журналістські розслідування в Україні / Б. Копчак // Український журнал. – 2007. – № 12. 11. Кузнецова О. Аналітичні методи в журналістиці : навч. посібн. / О. Кузнецова. – 2-е вид., доп. – Львів : ЛНУ, ім. І Франка, 2002. – 120 с. 12. Лемишевский А. Цілі та методика журналістських розслідувань Електронний ресурс / А. Лемишевський // Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал – 2017. – № 12. – Режим доступу : https://nauka-online.com/ua/publications/sotsialnye-kommunikatsii/2017/12/tseli-i-metodika-zhurnalistskih-rassledovanij/ 13. Мурикан Ж. Журналистское расследование / Ж. Мурикан. – К., 2001. – 74 с. 14. Нікітіна Н. Специфіка журналістського розслідування: основи жанру й методу Електронний ресурс / С. Нікітіна. – Режим доступу : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2326 15. Паславський І. Журналістське розслідування. Публікація резонансна, але небездоганна/ І. Паславський // Вісник Львівського університету. Сер. Журналістика. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – Вип. 32. – С. 223–230. 16. Притолюк Ю. Журналістське розслідування в ТБ форматі Електронний ресурс / Ю. Притолюк. – Режим доступу : http://www.pravdapro.org/teleshkola/zhurnalist-ske-rozsliduvannja-v-tb-formati.html. 17. Рэндалл Д. Универсальный журналист / Д. Рэндалл. – СПб. : Национальный Институт прессы, 2000. – 240 с. 18. Сіранчук С. Журналістське розслідування як метод збору інформації Електронний ресурс / С. Сіранчук. – 3 березня 2010. – Режим доступу : http://naub.org.ua/?p=814 19. Телевізійне журналістське розслідування – знаряддя боротьби з корупцією (на регіональному та національному рівні) // Матеріали з польсько-українського семінару. – Київ – Запоріжжя – Варшава, 2006. 20. Тертычный А. Расследовательская журналистика : учеб. пособ. для вузов / А. Тертычный. – М. : Аспект Пресс, 2002. – 384 с. 21. Уллмен Дж. Журналистские расследования: современные методы и техника / Дж. Уллмен. – М. : Виоланта, 1998. 22. Шостак М. Журналистское расследование / М. Шостак // Журналист. – 1998. – №10. – С. 63. 23. Шум Ю. Журналистское расследование: от теории к практике / Ю. Шум. – М. : Галерея, 2002. – 180 с. 24. De Burgh, Hugo. Investigative Journalism: Context and Practice. New York : Routledge, 2000. – 328 р. 25. The Center for Investigative Reporting. Центр розслідувальної журналістики Електронний ресурс. – Режим доступу : http://centerforinvestigativereporting.org 26. Офіційний сайт електронної газети «Українська правда» Електронний ресурс. – Режим доступу : https://www.pravda.com.ua/ 27. Канівський Г. Не «хлопчиками» єдиними. Чому справа Гладковського – тільки верхівка айсбергу Електронний ресурс / Г. Канівський // Українська правда. – 14 березня 2019. – Режим доступу : https://www.pravda.com.ua /articles/2019/03/14/7209117/ 28. Титанова схема Фірташа. Чому ЗТМК вже два роки не можуть повернути державі» Електронний ресурс // Економічна правда ; Центр протидії корупції. – 20 березня 2019. – Режим доступу : https://www.epravda.com.ua/publications/2019/03/20/646246/ 29. Електричний стілець – постскриптум. Як друг Порошенка заробляв на енергетиці Електронний ресурс // Економічна правда. – 29 березня 2019. – Режим доступу : https://www.epravda.com.ua/publications/2019/03/29/646550/ 30. П’єцук М. Справа Гандзюк: це тільки початок? Електронний ресурс / М. П’єцук // Українська правда. – 15 лютого 2019. – Режим доступу : https://www.pravda.com.ua/articles/2019/02/15/7206695/ 31. Іванова Л. Друзі Президента крадуть на оборонці (секретні переписки) Електронний ресурс / Л. Іванова, Д. Бігус // Наші гроші. – 25.02.2019. – Ч. 1–2. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=lGTf2nUyxfw 32. Іванова Л. Корупція в оборонці – продовження. Гладковський і Укроборонпром (таємна переписка) Електронний ресурс / Л. Іванова, Д. Бігус // Наші гроші. – 04.03.2019. – Ч. 3. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=7w2-JWkoI3Y 33. Іванова Л. За скільки зливали справи по оборонці. Роль НАБУ, СБУ і прокуратури (таємна переписка) Електронний ресурс / Л. Іванова, Д. Бігус // Наші гроші. – 011.03.2019. – Ч. 4–5. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=_OnozZhvXt8