Поняття про бізнес-моделі електронних медіа у науковому осмисленні.

Вступление:Актуальність теми статті обумовлена, насамперед, високим розвитком інформаційних технологій та постійними трансформаціями українського медіаринку, який на сучасному етапі переживає процеси оновлення, діджиталізації та переорієнтації на сферу віртуальних електронних медіа. Унаслідок зростання конвергенції медіа і появи нових технологічних рішень з’являється дедалі гостріша потреба забезпечувати свою окупність та знаходити шляхи і способи для успішного функціювання на змінному медіаринку. Йдеться про те, що сьогодні ЗМК не готові просто отримувати кошти для того, щоб виходити «на нуль» у бюджетному аспекті, а й прагнуть втримувати свою аудиторію і заробляти додаткові кошти для розвитку і розширення свого медіа. Унаслідок процесу діджиталізації електронні медіа підпадають під дію законів ведення електронного бізнесу. Суттєвими чинниками впливу на вибір бізнес-моделі медіа є мінливість ринку й невпинний розвиток цифрових технологій, глобалізація й наростання глобальної асиметрії бізнесу. Розглядаючи особливості українського медіа-ринку, Анастасія Горчикова зауважує, що внаслідок глобалізації «змінюється стратегія медіакомпаній, які все більше розвиваються як багатопрофільні холдинги, що містять у собі всі відомі типи ЗМІ» 1, с. 82. Дослідниця відзначає певні чіткі впливи глобалізації на український медіа-ринок: наближення до стандартів західної журналістики, структуризацію матеріалів, поліпшення ефективності економічної структури, соціальне значення тощо. Водночас залишається актуальною проблема медіавласності. «Для того, щоб виконувати свою соціальну функцію, – застерігає Володимир Федорін, – медіа мають бути самодостатніми, прибутковими, вони не повинні залежати від людей, які підкидають їм гроші, щоби використовувати в своїх комбінаціях» 2. Правильний вибір бізнес-моделі, вміння бути гнучкими на ринку і корегувати бізнес-процеси усередині медіа-компанії, як свідчить світова практика, є справжньою панацеєю для медіа, котра усуває залежність від бізнесменів та політиків, дає змогу робити діяльність кращою та більш якісною, витримувати будь-які ринкові коливання і після кожної трансформації залишатися «на плаву». Мета нашої статті обумовлена її темою і полягає в тому, щоб дослідити поняття про бізнес-моделі електронних медіа у науковому осмисленні. Відповідно у тексті поставлено кілька завдань, що посприяють досягненню мети: 1) стисло проаналізувати підходи до визначення і зміст поняття «бізнес-модель»; 2) окреслити наукові позиції і погляди на існування і сутність бізнес-моделей медіа; 3) висвітлити можливі види бізнес-моделей електронних медіа, які зарекомендували себе на практиці і схарактеризовані в авторитетних наукових дослідженнях; 4) дослідити реалізацію тих чи тих бізнес-моделей на конкретних прикладах (кейсах) іноземних та українських медіа.  

Выводы:Отже, поняття і структура бізнес-моделі є складними й призначені забезпечити ефективну організацію бізнесу та результативну діяльність, сприяти вирішенню можливих проблем і адаптації до нових умов змінного ринку. На сучасному медіа-ринку існує велика кількість різних модифікацій бізнес-моделей медіа, що пропонують адаптивні механізми в умовах глобалізації, розвитку технологій і змін у світовому суспільстві й дозволяють зберігати фінансову стабільність, тобто забезпечувати майбутній розвиток цих медіа. В умовах українського медіа-ринку значна кількість медіа, зокрема загальнонаціональних, продовжує залишатися під контролем олігархів (бізнесменів і політиків), що гальмує їхній розвиток, адже не дає змоги і стимулів працювати на самоокупність та якість контенту, не забезпечує свободи слова і незалежність ЗМІ. Інші електронні медіа здійснюють адаптацію традиційної бізнес-моделі («подвійної конверсії»), яка передбачає отримання прибутків від продажу контенту (випусків друкованих ЗМІ або телепродукції для ТБ) і від подальшого продажу реклами за підрахунком аудиторії. У віртуальному медіа-просторі йдеться про забезпечення місць для реклами і спонсорство (так працює українська версія «Комсомольської правди», телевізійні програми, як-от, виробник кави Якобз Монарх (згодом Нескафе) тривалий час спонсорували вихід випусків ранкового телешоу «Сніданок з 1+1» на телеканалі 1+1). Українське Суспільне телебачення адаптовує модель демократичного суспільного мовника, що юридично обмежений у джерелах фінансування і повинен бути самоокупним, чи мати фінансування з громадських джерел. Українське Громадське телебачення використало нетипову бізнес-модель краудфандингу для того, щоб зібрати необхідні для створення кошти шляхом колективного фінансування. Інтелектуальний часопис «Критика» є зразком високоякісного чтива, що використовує ефективну синтетичну на базі paywall бізнес-модель для забезпечення своєї роботи: плата за передплату на електронну версію, на друкований журнал і на обидва одночасно, плата за окремі випуски у форматі PDF, можливість прямої фінансової підтримки видання, організація брендованих подій, видання і пропагування фахової інтелектуальної літератури на базі видавництва «Критика». Сам контент у «Критиці» доступний лише за механізмом жорсткого paywall при можливості прочитати кілька абзаців статті безкоштовно. Відтак підсумуємо, що, попри олігархізацію і засилля традиційної «рекламної» бізнес-моделі, українські електронні медіа, що прагнуть закріпитися на ринку і мати статус авторитетного ЗМІ, дбають про самоокупність і фінансову незалежність, адаптовують нові бізнес-моделі, шукають синтетичні способи для ведення медіа-бізнесу і в такий спосіб досягають успіхів на ринку.  

Литература:1. Горчикова А. Український медіаринок за умов глобалізації // Образ. 2015. Вип. 3. С. 81–87. 2. Стукало А. В. Українські медіа як бізнес: проблеми і перспективи // Європейська обсерваторія журналістики – EJO : веб-сайт. 2014. URL : https://bit.ly/2UkAlXN 3. Гатов В. Бизнес-модели современных медиа-компаний // Academia.edu – Share research. URL : https://bit.ly/2TWpNJh 4. Марченко В. Структура та фактори побудови конкурентної бізнес-моделі підприємств машинобудування // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Економіка і менеджмент. 2016. Вип. 21. С. 77–80. 5. Скриль В. Бізнес-моделі підприємства: еволюція та класифікація // Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія : Економіка і суспільство. 2016. № 7. С. 490–496. 6. Остервальдер А. Пинье И. Построение бизнес-моделей: Настольная книга стратега и новатора / Пер. с англ. Москва: Альпина Паблишер, 2011. 288 с. 7. Пітюлич М. М., Кручак Л. В., Лизанець А. Г. Новітні бізнес-моделі у сфері Інтернет-маркетингу // Економіка та суспільство. 2018. № 17. С. 322–326. 8. Брадов В. Типологічна структуризація медіаринку України: вектори впливу // Теле- та радіожурналістика : зб. наук. пр. / редкол. : В. В. Лизанчук та ін. – Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2014. Вип. 13. С. 161–168. 9. «Живой журнал» хочет издавать блоги в виде книг // Adindex.ru : веб-сайт. 2013. URL : https://adindex.ru/news/digital/2013/09/23/102462.phtml 10. Амзин А. Как новые медиа изменили журналистику: Бизнес-модели новых и новейших медиа. 2016. URL : http://newmedia2016.digital-books.ru/kniga/biznes-modeli-novy-h-i-novejshih-media/ References 1. Horchykova, A. (2015), “Ukrainian media market in the conditions of globalization”, Obraz Image, vol. 3. pp. 81–87. 2. Stukalo, A.V. (2014), “Ukrainian media as business: problems and perspectives”, available at : https://bit.ly/2UkAlXN (accessed 01 April 2019). 3. Hatov, V. “Business models of modern media companies”, available at : https://bit.ly/2TWpNJh (accessed 01 April 2019). 4. Marchenko, V. (2016), “Structure and factors of constructing a competitive business model for mechanical engineering enterprises”, Scientific Herald of the International Humanitarian University Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu, Series : Economics and Management, vol. 21, pp. 77–80. 5. Skryl, V. (2016), “Business models of the enterprise: evolution and classification”, Scientific herald of Mukachevo State University Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu, series: Economics and Society, vol. 7, pp. 490–496. 6. Osterwalder, A., Pigneur, Y. (2011), Business Model Generation: A Handbook for Visionaries, Game Changers, and Challengers, Alpina Publisher, Moscow, 288 p. 7. Pitiulych, M.M., Kruchak, L.V., Lyzanets, A.H. (2018) “The latest business models in the field of Internet marketing”, Economics and Society Ekonomika ta suspilstvo, vol. 17, pp. 322–326. 8. Bradov, V. (2014), “Typological structuring of the media market of Ukraine: vectors of influence”, in Lyzanchuk, V.V. et al. (Ed.) “TV and radio journalistic”, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, vol. 13, pp. 161–168. 9. Adindex.ru (2013). “Livejournal” wants to publish blogs as books”, available at : https://adindex.ru/news/digital/2013/09/23/102462.phtml (accessed 02 April 2019). 10. Amzin, A. (2016), “How new media has changed journalism: Business models of new and up-to-date media”, available at : http://newmedia2016.digital-books.ru/kniga/biznes-modeli-novy-h-i-novejshih-media/ (accessed 02 April 2019).