Выводы: Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки.
До застарілої лексики відносять слова, які вийшли із ужитку. Серед них розрізняють історизми й архаїзми.
Історизми – це слова, які перестали вживатися у зв’язку зі зникненням позначуваних ними предметів і явищ. В основному історизми зустрічаються в текстах про минуле (як в наукових, так й у художніх).
Архаїзми – це слова, які перейшли в пасивний запас у зв’язку з тим, що в позначуваних ними та існуючих донині предметах, явищах, поняттях з’явилися інші назви.
Залежно від того, який аспект слова застарів, виділяють різні типи архаїзмів: лексичні – застаріло саме слово, його звуко-літерний комплекс більше не використовується, а значення виражається іншою лексичною одиницею; семантичні – слово існує в сучасній німецькій або / та українській мові, але втратило одне або кілька значень; фонетичні – змінився звуковий вигляд слова, що відбивається й у його написанні; словотворчі – застаріла словотворча структура слова; граматичні – застаріли окремі граматичні форми слова.
Отже, старіння слів – це процес, слова можуть перебувати на різних його стадіях. Ті з них, які ще не вийшли з активного вживання, але вже рідше вживаються, ніж раніше, називаються застарілими. Одні слова архаїзуються, переходять з активної лексики до пасивної у зв’язку з тим, що зникають з побуту й життя людського суспільства позначувані ними предмети, події, явища, поняття. Тобто це відбувається у зв’язку з дією екстралінгвістичних факторів. Інші слова переходять з активного словника до пасивного, перестають бути загальновживаними, зрозумілими для носіїв мови, або й зовсім зникають з суспільного вжитку. Вони забуваються носіями мови через витіснення їх рівнозначними словами, що з тих чи інших причин виявляються більш прийнятними для називання тих самих предметів, подій, явищ. Цей процес зумовлений дією внутрішніх факторів розвитку мови.
Таким чином, застарілі слова використовуються в різних функціях. Наприклад, вони виконують номінативну функцію (у науково-історичних працях тощо), вживаючись для позначення предметів й явищ. У художніх творах на історичні теми архаїчна лексика виконує вже номінативно-стилістичну функцію, тобто не тільки позначає реалії, але й створює певний колорит епохи. Застарілі слова можуть використовуватися в художньому тексті для вказівки на час, у який відбувається дія. Архаїчні слова можуть виконувати й власне стилістичні функції, з виразними засобами, надаючи тексту особливої врочистості.