Сучасна діджиталізація журналістики: на прикладі соціальних мереж Facebook, Twitter, Instagram Telegram

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ 6 1.1. Поняття про «діджиталізацію» 6 1.2. Наукові підходи до осмислення дихотомії «журналістика і соціальні мережі» 14 Висновок до Розділу 1 24 РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ АНАЛІЗУ ДІДЖИТАЛІЗОВАНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ І СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ 26 2.1. Методологія дослідження процесів діджиталізації у журналістиці 26 2.2. Методи аналізу соціальних мереж у журналістикознавстві і теорії медіа-комунікацій 30 Висновок до Розділу 2 36 РОЗДІЛ 3 37 ДОСЛІДЖЕННЯ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ЖУРНАЛІСТИКИ НА ПРИКЛАДІ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ 37 3.1. Динаміка і сутність розвитку діджитал-журналістики на прикладі соціальної мережі Facebook 37 3.2. Роль мережі мікроблогів Twitter у процесах діджиталізації журналістики 48 3.3. Потенціал використання сервісу фото і відео Instagram та чат-мережі Telegram у цілях журналістики 55 3.4. Зіставний аналіз соціальних мереж Facebook, Twitter, Instagram та Telegram як платформ діджиталізації сучасної журналістики 68 Висновок до Розділу 3 71 ВИСНОВКИ 73 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 79  

Вступление: Актуальність теми магістерської роботи обумовлена високим розвитком інформаційних та інтернет-технологій на сучасному історичному етапі, інтенсивними трансформаціями світового медіа-ринку, зростанням ролі соціальних мереж як соціальних медіа та процесами діджиталізації, які охоплюють усі сфери людської діяльності – починаючи від журналістики і завершуючи бізнесом та літературною творчістю. Людське життя дедалі більше проходить у віртуальному просторі соціальних мереж, а будь-які процеси і явища стають діджиталізованими. Це все вимагає детального вивчення цих феноменів, усвідомлення їхнього значення в суспільному житті та у системі медіа, виявлення правильних шляхів розвитку, способів захисту від негативних наслідків діджиталізації в журналістиці, що впливають, як показує практика, на всіх і все: наші особисті уподобання, моду, екологію, вибори, політичні процеси, війни. Мета і завдання. Метою дослідження є з’ясування складних процесів і динаміки діджиталізації журналістики на прикладі соціальних мереж Facebook, Twitter, Instagram і Telegram. Визначена мета та сутність теми магістерської роботи зумовлюють постановку таких дослідницьких завдань: 1) з’ясувати наукові підходи до визначення поняття «діджиталізація» у контексті сучасної журналістики; 2) охарактеризувати складне співвідношення між журналістикою і соціальними мережами та сутність «діджитал-журналістики»; 3) проаналізувати тенденції і значення діджитал-журналістики на прикладі соціальної мережі Facebook; 4) висвітлити журналістські можливості соціальної мережі Twitter; 5) дослідити потенціал використання соціальних мереж Instagram та Telegram для цілей журналістики; 6) зіставити роль і значення соціальних мереж Facebook, Twitter, Instagram та Telegram для розвитку сучасної журналістики. Об’єкт дослідження – сучасні трансформації журналістики у контексті розвитку інформаційних та інтернет-технологій. Предмет дослідження – процеси діджиталізації журналістики у популярних соціальних мережах. Методи дослідження. У магістерській роботі використано загальнонаукові і спеціальні методи. Для обробки наукових джерел використано бібліографічний метод, для представлення змісту і результатів дослідження застосовано ідеографічний метод. При дослідженні контенту соціальних мереж використано методи контент-моніторингу та контент-аналізу, а також загальнаукові методи аналізу (зокрема класифікації і типологізації). Аналіз аудиторії є надзвичайно важливим, оскільки дослідження соціальних мереж неможливе без багатоаспектного вивчення їхньої аудиторії. Використано пошук соціальних спільнот, а також сторінок блогерів і журналістів для здійснення дослідження. Так само значимими є статистичні методи оцінки отриманих фактів щодо контенту, частотності появи окремих одиниць у медійних публікаціях і соціальних мережах. Компаративний метод використано для зіставлення процесів і динаміки розвитку журналістики у соціальних мережах і для порівняння традиційної журналістики із цими явищами. Прогностичні методи використано на етапі підсумування, аналізу та оцінки результатів дипломної роботи з метою формулювання певних прогнозів щодо розвитку діджитал-журналістики і тенденцій розвитку соціальних медіа. Комплексне застосування цих методів із загальнонауковими (аналіз, синтез, дедукція, індуктивні, структурно-функційний, системний методи тощо) забезпечує повноту, достовірність, наукову доцільність отриманих результатів. Безумовно, ми опиралися на діалектичні (філософські) загальнонаукові принципи наукового дослідження: об’єктивність, історизм, усебічність, конкретність, суперечність, заперечення. Джерела дослідження. Загальними джерелами дослідження є чотири найпопулярніші у світі соціальні мережі різного типу: соціальна мережа Facebook, мережа мікроблогів Twitter, сервіс поширення фото та відео Instagram і чат-мережа Telegram. Також ми використовували праці українських та зарубіжних науковців, матеріали мережі Інтернет. Наукова новизна одержаних результатів магістерської роботи полягає в спробі комплексно охарактеризувати, дослідити, проаналізувати та оцінити процеси діджиталізації сучасної журналістики та роль у них соціальних мереж. Попри те, що медіадослідники, журналістикознавці та експерти з соціальних і медіакомунікацій по-різному підходять до аналізу цих понять, явищ і процесів, повного і цілісного дослідження зазначених проблем наразі немає. Однак актуальність і велике значення діджитал-журналістики і розвиток соціальних мереж, зокрема соціальних медіа, на сучасному етапі є чинниками і доказами наукової доцільності й новизни вивчення визначеної теми. Практичне значення одержаних результатів. Матеріали і результати дослідження можуть бути використані для підготовки комплексних журналістикознавчих праць про трансформації сучасної журналістики, процеси діджиталізації та для дослідження соціальних мереж, розробки відповідних спеціалізованих курсів і спецсемінарів для студентів журналістських факультетів і спеціальностей ЗВО, на фахових заходах – школах із медіаграмотності, журналістики, дискусіях, тренінгах тощо. Особистий внесок. Магістерська робота виконана автором особисто і презентує винятково отримані ним результати без використання чужих наукових розробок. Структура роботи. Магістерське дослідження містить вступ, три розділи, 8 підрозділів, висновки, список використаних джерел. Список використаних джерел містить 68 найменувань.

Выводы: У магістерській роботі розглянуто складні сучасні процеси діджиталізації журналістики на прикладі соціальних мереж Facebook, Twitter, Instagram і Telegram. Етапи і структура дослідження відповідали низці наукових завдань та основній меті. У Розділі 1 «Теоретичні засади вивчення процесів діджиталізації сучасної журналістики» схарактеризовано поняття про діджиталізацію та з’ясовано наукові підходи до осмислення дихотомії «журналістика і соціальні мережі». У Розділі 2 «Методологічний інструментарій аналізу діджиталізованої журналістики і соціальних мереж» висвітлено методологічні основи дослідження: методи вивчення процесів діджиталізації у журналістиці та методи аналізу соціальних мереж у журналістикознавстві і теорії медіа-комунікацій. У Розділі 3 «Дослідження діджиталізації журналістики на прикладі соціальних мереж» зроблено детальний аналіз та порівняння сутності діджитал-журналістики на різних платформах соціальних мереж: Facebook, Twitter, Instagram та Telegram. У підсумку дослідження можемо зробити такі висновки: 1. Сучасне поняття діджиталізації є міждисциплінарним і в найбільш загальному розумінні означає оцифрування усієї фіксованої духовної спадщини людства, переведення у цифрову площину та творення єдиного цифрового простору різнорідних процесів і явищ. Прикметами діджиталізованого суспільства є всеохопність і комплексність технологічних та інформаційних трансформацій, перехід локальних цінностей на глобальний рівень, формування нової (мозаїчної) соціальної реальності. 2. Важливі процеси, що постають наслідками діджиталізації (що безпосередньо впливають на журналістику): демасифікація (індивідуальність стає соціально відповідальною, активно залученою у соціальні процеси, а медіа вимушені орієнтуватися на цього індивідуального користувача-читача), медіаконвергенція (технічно – переплетення та розвитку технічних засобів опрацювання інформації, соціально – це трансформації соціального і культурного життя, розмивання меж між технологіями та різними форматами інформації та культурному контекстах суспільного життя). Нове комунікаційне середовище на базі Інтернету поєднує ознаки діалогічного та монологічного дискурсів, дозволяючи користувачам робити одночасні відгуки на інформацію, масово взаємодіяти та масово поширювати контент на будь-які аудиторії. Діджиталізація несе не лише переваги, а й численні загрози: наприклад, неконкурентність традиційних ЗМІ в умовах складності адаптування до медіаконвергентності. Діджиталізація друкованої преси приводить до формування трьох типів ЗМІ, підданих медіаконвергенції: копія традиційної газети, адаптація традиційних газетних текстів до специфіки мережі й розміщення їх у однойменному інтернет-виданні, нове оригінальне видання – доповнення до газетної версії. 3. Соціальна мережа є складним для ідентифікації феноменом що посідає чільне місце у сучасному житті. У цілому соціальну мережу можемо визначити через певну комунікаційну платформу, яка визначає сутність і специфіку соцмережі та її аудиторії, та через реалізацію ієрархічних соціальних зв’язків між учасниками у різних модифікаціях. Підкреслено, що проблема співвідношення журналістики і соціальних мереж загострюється зі зростанням їхньої суспільної ролі і поглибленням процесів діджиталізації, медіаконвергенції, глобалізації. 4. Діджиталізацію журналістики та супутні явища і процеси вивчають у межах наукового дискурсу теорії соціальної комунікації, інформаційних технологій, масових комунікацій, журналістикознавства та інших. Наголошено, що аналіз соціальних медіа (СМД, або SMR – social media research) слід проводити з залученням широкого спектру загальнонаукових принципів і методів дослідження, а також спеціальних, залежно від наукової мети і завдань. Серед спеціальних визначено чотири провідні види методів аналізу соціальних мереж: структурний аналіз, динамічний метод, нормативний і ресурсний методи. Схарактеризовано провідні напрями вивчення соцмереж: аналітичний ресурс соціальних мереж, мережевий ландштафт інтернету, мережеві спільноти. Серед численних і дискусійних підходів до роботи з соцмережами можемо виділити пошук статистичних закономірностей, прогнозування поведінки соцмереж, моніторинг, моделювання соцмереж, управління ними тощо. 5. У роботі виділено три основні шляхи використання Facebook для журналістської діяльності як медіа, так і журналістів-персон: презентація себе і побудова іміджу, безпосереднє використання соціальної мережі медіа для інформування своєї аудиторії, а також ведення особистих багатофункційних сторінок з цілями популяризації постаті журналіста, комунікації з його прихильниками, інформування суспільства, отримання фідбеку по ідеях, уточнення інформації тощо. Власне, третій тип уважаємо найповнішим проявом діджиталізованої журналістики. Розміщення журналістського контенту у Facebook може відбуватися у три способи: 1) ексклюзивне для підписників окремих осіб, груп чи організацій оприлюднення інформації винятково у Facebook; 2) первинне поширення повідомлення у Facebook із подальшим його розміщенням поза соціальною мережею; 3) поширення опублікованого на інших платформах повідомлення з метою інформування та охоплення більшої аудиторії. Велику як позитивну, так і негативну роль відіграє можливість у різний спосіб реагувати на повідомлення та комунікувати з творцями (різні види уподобань, коментарі, поширення, приватні повідомлення, відеочат тощо). Відчуття безпосереднього «контакту» з творцем інформації є ще однією великою перевагою діджитал-журналістики на базі Facebook. З другого боку, це загрожує розміщенням у Facebook емоційної та неперевіреної інформації. Кількість коментарів та уподобань може не відображати соціологічно значущої реакції всього суспільства й деформувати розуміння соціальної думки. Використання великої кількості тролів і бот-сторінок вигаданих користувачів, а також поширення неправдивої інформації та відвертих фейків користувачами, позаяк ті не завжди володіють достатнім рівнем медіаграмотності, постають справжніми інформаційними загрозами для журналістики у Facebook. У підрозділі 3.1 зауважено про різницю між медійними персонами і блогерами та діджитал-журналістами. Вважаємо, що головна відмінність – сутність публікованої інформації. Користувачі, що репрезентують свій персональний, чи бізнесовий бренд є творцями інфоприводів, переймаючи від традиційної журналістики функцію інформування. Однак, комплексний аналіз інформації, пошук контексту, розгляд причиново-наслідкових зв’язків, дослідження і розслідування інфоприводу залишаються прерогативою журналістів. Важливо, що Фейсбук-повідомлення стають інфоприводами для журналістів, а платформа соціальної мережі успішно застосовується для просування інших продуктів і платформ (наприклад, пропагування друкованої версії ЗМІ). 6. Можливості Twitter-журналістики в українських реаліях трохи пригнічені, на відміну від західноєвропейської та американської журналістики, через незвичний для нашої аудиторії формат мікроблогу. Однак мікроблоги активно використовують для вираження актуальних посилів та інформування своїх фоловерів, уникаючи токсичної реклами, гейтспічу й інших негативних явищ, властивих для сучасного Facebook. Розвиток журналістського акаунту у Twitter має опиратися на такі процеси, як регулярність публікації твітів, грамотне використання гештегів, а також покликань на власні джерела, інших користувачів та компаній. Twitter-журналістика є дуже розвинутою у нинішньому світі. Журналістський твіт має такі дві функції: саморепрезентації й популяризації себе та інформування аудиторії у максимально короткий і чіткий спосіб. Загалом Twitter відкриває для журналістів такі можливості: миттєвий обмін інформацією у форматі коротких повідомлень, ведення Twitter-трансляцій у режимі реального часу з різних, зокрема закритих публічних акцій, судових засідань, засідань органів влади тощо, моніторинг публікацій провідних та конкурентних медіа, пошук за гештегами «гарячих» тем, свідків та учасників різних подій, поширення оголошень, розширення медійної аудиторії. 7. Соціальна мережа Instagram активно розвиває візуальну та аудіовізуальну сфери журналістики, пропонуючи різні способи і шляхи інформування та комунікації з аудиторією: публікація фото, відео у дописах, сторіз, IGTV. У журналістській практиці, як показав аналіз, Інстаграм допомагає: 1) створювати тематичні категорійовані добірки світлин (тематичні, геолокальні та інші); 2) поширення аудіовізуального контенту на незалежній сторінці – доповненні основного медіа, наприклад, для інформування аудиторії про «закулісся» медіа; 3) проведення розслідувань за аналізом світлин та додаткової інформації в Інстаграмі; 4) використання Інстаграм-сторіз для мобільного сторітелінгу, оптимізації інтерв’ю, можливості швидко готувати аудіовізуальний матеріал із допомогою свого ґаджета, як перспективного формату новин тощо; 5) аналіз візуальних суспільних наративів. 8. Чат-сервіс Telegram – це месенджер передусім для обміну повідомленнями і файлами. Переваги соціальної мережі у поміркованості інтегрованої реклами, підвищеному захисту конфіденційних даних, відсутності токсичної комунікації й соціальної оцінки людей і контенту. У роботі окреслено два вектори розвитку Telegram-журналістики: блогерський і медійний. Як кожна соціальна мережа, Телеграм для журналіста є джерелом різної інформації, місцем пошуку героїв та спрощеної комунікації тощо. 9. Зіставний аналіз чотирьох соціальних мереж як платформ для розвитку діджитал-журналістики засвідчив, що цілі діджитал-журналістики загалом збігаються з цілями діяльності соціальних мереж: поширення інформації у різних формах та форматах для лояльної аудиторії, комунікація з аудиторією, формування медійного чи персонального журналістського бренду, зрештою, заробіток на рекламі. Соціальні мережі надають змогу використовувати дані, опубліковані користувачами, як інфоприводи, відстежувати діяльність і життя цікавих персон чи компаній, поширювати власні інформаційні повідомлення й отримувати реакцію на них, комунікуючи з аудиторією, впливати на формування громадської думки, реагувати на актуальні інфоприводи. Утім, інструментарій, правила, алгоритми роботи кардинально відрізняються, як і поширюваний контент та очікування аудиторії: якщо Інстаграм – це сховище візуальної та аудіовізуальної інформації, то Twitter – структура поширення коротких, чітких, осмислених повідомлень, Facebook – місце поширення різножанрового і різноформатного, здебільшого не короткого контенту, а Telegram – сервіс персонального обміну інформацією у чат-форматі, тож журналісти і медіа змагаються за увагу читача, запрошуючи його перейти за надісланим лінком з новиною на веб-сайті чи прочитати довготекст.

Литература: 1. Антонишин Н., Марушкіна І. Карта соціальних медіа України. Медікритика : веб-сайт. 2014. URL : http://www.mediakrytyka.info/ohlyady-analityka/karta-sotsialnykh-media-ukrayiny.html 2. Баловсяк Н. Поради для журналістів від керівництва Twitter/ Watcher : веб-сайт. URL : http://watcher.com.ua/2012/10/02/porady-dlya-zhurnalistiv-vid-kerivnytstva-twitter/ 3. Білан Н. Особливості соціальних мереж в інформаційному суспільстві. Інформаційне суспільство. 2015. Вип. 21. С. 86–90. 4. Вікіпедія: Статистика : веб-сайт. URL : https://bit.ly/2GbeeKS 5. Владимирова В. Как вести страницу в Instagram, если ты – ?СМИ. Русская журналистика : веб-сайт. URL : https://dddjournalism.info/%D0%BA%D0%B0%D0%BA-%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%83-%D0%B2-instagram-%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B8-%D1%82%D1%8B-%D1%81%D0%BC%D0%B8-7de8eafe7db5 6. Войтович О., Буда А. Г. Дослідженння методів аналізу соціальних мереж як середовища інформаційних війн. Методи та засоби кодування, захисту й ущільнення інформації : тези доповідей Шостої Міжнародної науково-практичної конференції, м. Вінниця, 24–25 жовтня 2017 року. Вінниця : ВНТУ, 2017. С. 67–70. 7. Габор Н. Перспективи медійних досліджень в Україні. Українське журналістикознавство. К., 2010. Вип.11. С. 20–23. 8. Газета «Край» : сторінка у соціальній мережі Facebook. URL : https://www.facebook.com/krayonline/ 9. Городенківську газету «Край» відзначили як найкраще районне видання серед ЗМІ України. Курс : веб-сайт. URL : https://kurs.if.ua/news/gorodenkivsku_gazetu_kray_vidznachyly_yak_krashche_mizhrayonne_vydannya_54379.html 10. Городенко Л. Нові медіа: журналістика чи комунікація? Current issues of mass communication. 2013. Issue 14. С. 65–69. 11. Григорова З. Нові медіа, соціальні медіа, соціальні мережі — ієрархія інформаційного простору. Технологія і техніка друкарства : збірник наукових праць. 2017. Вип. 3(57). С. 93–100. 12. Губанов Д., Новиков Д. А. Социальные сети: модели информационного влияния, управления и противоборства. М. : Издательство физико-математсвойств ической литературы, 2010. 228 с. 13. Давыденко В. А., Ромашкина Г. Ф., Чуканов С. Н. Моделирование социальных сетей: Отчет по гранту «Социолого-математическое моделирование социальных сетей». Вестник Томского госуниверситета. URL : http://www.tmnlib.ru/resources/books/pdf/Romashkina_3pdf. 14. Данько Ю. Феномен соціальних мереж у контексті становлення і розвитку мережевого суспільства. Вісник Міжнародного слов’янского університету. Сер. : Соціологічні науки. 2012. Т. 15. № 1–2. С. 53–59. 15. Денисенко І. Соціальні мережі: стратегії реконструкції методології дослідження. Сучасне суспільство. 2013. Вип. 1. С. 93–100. 16. Диба М., Гернего Ю. О. Формування діджитал-парадигми соціально-економічного розвитку. Фінанси України. 2018. № 8. C. 32–44. 17. Динник І. Соціальні мережі як засіб суспільного розвитку. Ефективність державного управління. 2017. Вип. 1. С. 64–69. 18. Дмитрук А. Кількість активних користувачів месенджера Telegram досягла позначки в 200 мільйонів людей. Громадське : веб-сайт. URL : https://hromadske.ua/posts/kilkist-korystuvachiv-telegram-perevyshchyla-200-mln-liudei 19. Дослідження ефективності використання соціальних мереж у науково-технічній бібліотеці в умовах інформаційного суспільства / підгот. Ю. В. Кобітович. Івано-Франківськ : НТБ ІФНТУНГ, 2016. 14 с. 20. Євромайдан в Instagram – дослідження. EJO : веб-сайт. URL : https://ua.ejo-online.eu/1941/tsyfrovi-media/%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD-%D0%B2-instagram-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F 21. Журналісти дізналися з Instagram про відпочинок дітей чиновників. The Insider : веб-сайт. URL : http://www.theinsider.ua/politics/5b9787b251661/ 22. Западенко І., Мороз В. Можливості Twitter для журналістів. Case Elect UA : онлайн-посібник. МГО «Інтерньюз». 44 с. URL : www.internews.ua 23. Заплутатися в мережах: піарники не розуміють, що потрібно журналістам. Na chasi : веб-сайт. URL : https://nachasi.com/2018/09/25/zaplutatysya-v-merezhah/ 24. Заячковська Г. Соціальні мережі як засіб просування туристичного продукту на світовому ринку. Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції : Збірник наукових праць. Випуск XVІІ, № 1. Київ, СЕУ, Рівне, НУВГП, 2011. С. 191–198. 25. Кавєріна А. Довіра до конвергентних медіа в Україні: дис… канд. соціол. Наук : 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» (054 – Соціологія) / Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна . Харків, 2017. 199 с. 26. Кількість користувачів Instagram перевищила 1 мільярд. УНІАН : веб-сайт. URL : https://www.unian.ua/science/10161641-kilkist-koristuvachiv-instagram-perevishchila-1-milyard.html 27. Кіца М. Інтернет як новий світ реклами: особливості комунікації, види, специфіка. Молодий вчений. 2018. № 5(1). С. 216–219. 28. Компанцева Л. Дослідження соціальних мереж: трансфер міждисциплінарності. East European Journal of Psycholinguistics. 2015. 2(1). С. 76–85. 29. Косолап О. Соціальні мережі як об’єкт криміналістичного дослідження. Вісник кримінального судочинства. 2016. № 1. С. 112–117. 30. Кузьминова А. Мобильная аудиовизуальная журналистика: Instagram Stories как инструмент современных редакцій. Журналістыка-2018: стан, праблемы і перспектывы : матэрыялы 20-й Міжнар. навук.-практ. канф., Мінск, 15–16 ліст. 2018 г. Мінск : БДУ, 2018. С. 159–162. 31. Лігоненко Л., Хріпко А., Доманськии? А. Зміст та механізм формування стратегії діджиталізації в бізнес-організаціях. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2018. № 22. 32. Мазуренко В. В., Штовба С. Д. Огляд моделей аналізу соціальних мереж. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2015. № 2. С. 62–74. 33. Макуха Д. Трансформації процесу масової комунікації: інформаційний рівень. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2019. № 1. 34. Матчук Я. Соціальні медіа як комунікаційна платформа Європейського парламенту. Міжнародні відносини. Серія «Політичні науки» : Електронне видання Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2017. Вип. 17. URL : http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/3338 35. Мехед Д. Інформаційна безпека в соціальних мережах. Методи поширення інформації в соціальних мережах. Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні : науково-технічний збірник. 2015. Вип. 2(30). С. 14–18. 36. Місцева преса: посібник для ЗМІ : веб-сайт. URL : https://bit.ly/2ImkAZ5 37. Мудра І. Соціальні мережі в Інтернеті як інструмент просування «зараженої» інформації. Теле- та радіожурналістика. – 2015. Випуск 14. С. 208–213. 38. Найєм М. Mustafa Nayyem : особиста сторінка у соціальній мережі Facebook : веб-сайт. – URL : https://bit.ly/2UvIOT8 39. Носова Б. Комунікативна роль конвергентних ЗМІ в системі нових. Вісник Львівського університету. Серія : Журналістика. 2014. Вип. 39(2). С. 240–247. 40. Парубець О. Диджиталізація регіональної преси в Україні. Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. 2014. № 3. С. 88–91. 41. Половинчак Ю. Мобілізаційний та маніпулятивний потенціал дискурсу соціальних медіа в умовах перехідного суспільства. URL: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1083:mobilizatsijnij-tamanipulyativnij-potentsial-diskursu-sotsialnikh-media-vumovakh-perekhidnogo-suspilstva&catid=127:naukovistatti&Itemid=460 42. Потятинник Б. Інтернет-журналістика: межі професії. Медіакритика : веб-сайт. URL : https://www.mediakrytyka.info/za-scho-krytykuyut-media/internet-zhurnalistyka-mezhi-profesiyi.html 43. Пуля В. 7 советов о том, как использовать Instagram в работе. New Reporter : веб-сайт. URL : https://newreporter.org/2013/10/10/7-sovetov-o-tom-kak-ispolzovat-instagram-v-rabote-zhurnalista/ 44. Рейтинг найпопулярніших в Україні сайтів у 2018 році: «Вконтакте» входить у топ-список. 24 канал : веб-сайт. URL : https://24tv.ua/reyting_naypopulyarnishih_v_ukrayini_saytiv_u_2018_rotsi_vkontante_vhodit_u_top_spisok_n1098954 45. Різун В., Сотникова Т. Емпіричні методи дослідження в журналістикознавстві. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Київ : Київський ун-т, 2013. Вип. 1(20): Журналістика. С. 26–29. 46. Савчук Б. Підходи до аналізу соціальних мереж. URL : https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/06/160-2.pdf 47. Самуляк О. Медіаконвергенція та форми її реалізації. Теле- та радіожурналістика. 2014. Випуск 13. С. 303–308. 48. Сіріньок-Долгарьова К. Методичне забезпечення лабораторних робіт з дисципліни «Новітні медіа». URL: https://bit.ly/2OXGnrw 49. Соціальні мережі стали головним джерелом новин для інтернет-користувачів у світі. Дзеркало тижня : веб-сайт. URL : https://dt.ua/TECHNOLOGIES/socialni-merezhi-stali-golovnim-dzherelom-novin-dlya-internet-koristuvachiv-u-sviti-211314_.html 50. Соціальні мережі як інструмент взаємовпливу влади та громадянського суспільства : монографія / О. С. Онищенко та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. К ., 2014. 260 с. 51. Тетерятник Б. Діджитизація та діджиталізація в контексті віртуалізації господарської діяльності. Інноваційна система та інформаційні технології в сучасній науці. Харків : Право, 2017. С. 180–184. 52. Тонкіх І. Інтернет-журналістика. Жанри в Інтернеті : навчальний посібник. – Запоріжжя : ЗНТУ, 2017. 130 с. 53. ТСН: сторінка у соціальній мережі Facebook : веб-сайт. URL : https://www.facebook.com/tsn.ua/ 54. Уразова С. Конвергенция как фактор жизнеспособности масс-медиа в цифровой среде. Теоретический аспект. Вестник Нижегородского ун-та им. Н. И. Лобачевского. 2011. № 5–1. С. 287–293. 55. Федонюк А. Деякі аспекти моделювання соціальних мереж. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Інформаційні системи та мережі. 2014. № 783. С. 487–496. 56. Фомичева И. Социология интернет-СМИ : учебное пособие. М. : Факультет журналистики МГУ им. М. В. Ломоносова, 2005. 79 с. 57. Хилько М. Особливості застосування філософських, загальнологічних, теоретичних методів дослідження у журналістикознавстві Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Київ : Київський ун-т, 2013. Вип. 1(20) : Журналістика. С. 8–15. 58. Чабаненко М. Основи інтернет-журналістики : навчальний посібник для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки «Журналістика. Запоріжжя : «Просвіта», 2013. 112 с. 59. Чередніченко О., Ткаченко В. В., Вовк М. А. Дослідження профілів користувачів соціальних мереж. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2018. № 2(56). С. 113–119. 60. Юдин А. Як змінилась статистика соціальних мереж в Україні до 2018? marketer.ua : веб-сайт. URL : https://marketer.ua/ua/social-network-of-ukraine-how-did-the-statistics-change-until-2018/ 61. Як Facebook і Twitter колонізують журналістику. EJO : веб-сайт. URL : https://ua.ejo-online.eu/3570/tsyfrovi-media/yak-facebook-i-twitter-kolonizuyut-zhurnalistyku 62. ESOMAR: Керівництво з досліджень у соціальних медіа. URL: http://uam.in.ua/upload/medialibrary/888/8881f6dd8cc0d70b65dc52953ab5cfb7.pdf 63. Facebook запустил проект «Журналистика» для борьбы с фейками и создания качественных новостей. T-Journal : веб-сайт. URL : https://tjournal.ru/flood/39678-facebook-zapustil-proekt-zhurnalistika-dlya-borby-s-feykami-i-sozdaniya-kachestvennyh-novostey 64. Instagram – соцмережа №1 для української молоді. Дані дослідження. Інтернет Свобода : веб-сайт. URL : https://netfreedom.org.ua/instagram-sotsmerezha-1-dlya-ukrayinskoyi-molodi-dani-doslidzhennya/ 65. Instagram. Вікіпедія : веб-сайт. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/Instagram 66. Telegram. Вікіпедія : веб-сайт. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/Telegram 67. Ryabichev V., Moroz D. Audience of the Ukrainian Segment of the World Wide Web (early 2017). Current Issues of Mass Communication. 2017. No. 21. Pp. 24–35. 68. Twitter-журналістика як повноцінний жанр: у Великобританії назвали найвпливовішого Twitter-журналіста. Детектор Медіа : веб-сайт. URL : https://ms.detector.media/web/online_media/t witterzhurnalistika_yak_povnotsinniy_zhanr_u_velikobritanii_nazvali_nayvplivovishogo_twitterzhurnalista/