Організація дозвілля засобами туристської діяльності

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ ЗАСОБАМИ ТУРИСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 7 1.1. Поняття дозвілля та дозвіллєвої діяльності 7 1.2. Сутнісні ознаки індустрії дозвілля як складової туристичної сфери 14 1.3. Етапи організації дозвілля в туристичних комплексах 20 Висновки до 1 розділу 26 РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ ЗАСОБАМИ ТУРИСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ОПЕРАТОРА «TUI» 28 2.1. Загальна організаційно-економічна характеристика туристичного оператора «TUI» 28 2.2. Оцінка конкурентної позиції туристичного оператора «TUI» 40 2.3. Аналіз напрямів організації дозвілля засобами туристичної діяльності туроператора «TUI» 52 Висновки до 2 розділу 60 РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗРОБЛЕНОГО ІННОВАЦІЙНОГО ТУРУ В СФЕРІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ ЗАСОБАМИ ТУРИСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТУРОПЕРАТОРА «TUI» 63 3.1. Розробка інноваційного туру у сфері організації дозвілля туроператора «TUI» 63 3.2. Економічна ефективність розробленого інноваційного туру в сфері організації дозвілля засобами туристської діяльності туроператора «TUI» 70 Висновки до 3 розділу 76 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 78 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 82 ДОДАТКИ

Вступление: Актуальність теми. Розвиток туристичної сфери зумовлений створенням нових туристичних маршрутів, збільшенням інвестиційних надходжень у туризм, покращанням іміджу країни, і відповідно зростанням кількості відвідувачів, як з інших регіонів країни, так і з сусідніх держав. Туризм є однією з найбільш швидко зростаючих галузей економіки у світі, важливим джерелом іноземних інвестицій і зайнятості для багатьох країн, що зумовлює її значний вплив на різні сфери людського життя та характер соціально-економічного розвитку країн. Зокрема, стан цієї галузі безпосередньо впливає на ключові сектори господарства, такі як транспорт і зв’язок, торгівля, будівництво, готельно-ресторанне господарство, сільське господарство, виробництво споживчих товарів, освіта, культура та ін. Саме ці позиції визначають актуальність наукових досліджень щодо формування та розвитку туризму в різних країнах світу. XХ століття продемонструвало значний прогрес у розвитку туризму. Стало зрозуміло, що мандрівки суттєво сприяють відновленню не лише психофізичних, а й духовних та інтелектуальних функцій організму. У процесі формування туристичної діяльності постала проблема ефективної організації дозвілля туриста. Оскільки організатори цієї діяльності на етапі її формування ще не мали методико-технологічного забезпечення, цілком логічним виявилась практика запозичення деяких форм роботи зі сфери дозвілля і їх переорієнтації на туристичний сегмент. Таким чином, на базі напрацьованого в межах сфери дозвілля досвіду почала формуватись соціально-культурна складова туризму. Щоправда, практичне застосування культурно-дозвіллевих технологій випереджає процес наукового осмислення цієї проблематики. Відтак актуальності набуває аналіз процесу трансформації наукових знань від змісту традиційного дозвілля до сутності, форм і методів дозвілля туристичного. Індустрія гостинності розвивається швидким темпами завдяки соціальному, економічному і політичному прогресу та завдяки тому, що кількість подорожуючих суттєво збільшилася. З метою підвищення конкурентоздатності і прибутку підприємства готельного господарства намагаються запроваджувати нові прогресивні форми обслуговування та організовувати відпочинок, дозвілля і розваги. Відпочинок, дозвілля, розваги, як і праця, є невід’ємними складовими життєдіяльності людини. Розважаючись, людина чи група людей задовольняють свої духовні потреби, оцінюють свої можливості. Відпочивати та розважатись можна як у природному, так і штучному середовищі. Створення відповідних умов для цього і є завданням індустрії розваг. Індустрія розваг – це молода галузь, яка формує і розвиває особистість, впливає на виховання, формування оптимістичного настрою, відпочинок, культурний розвиток людини тощо. Тому тема дослідження особливостей організації дозвілля засобами туристської діяльності є актуальною та потребує подальшого дослідження. Питання удосконалення системи організації дозвілля засобами туристської діяльності висвітлені у працях таких вчених, як: Бабарицька В. К., Балашова Р. І., Бондаренко М. П., Григор’єва Я. В., Корольчук Л. В., Пугач Н. А., Скриль І. А., Фокін С. П., Шандор Ф. Ф. та ін. Метою роботи є обґрунтування теоретичних та методичних засад удосконалення системи організації дозвілля засобами туристської діяльності, а також розробка практичних рекомендацій щодо їх впровадження. Відповідно до мети дослідження, у дипломній роботі поставлено та реалізовано такі завдання: ? дослідити поняття дозвілля та дозвіллєвої діяльності; ? визначити сутнісні ознаки індустрії дозвілля як складової туристичної сфери; ? обґрунтувати етапи організації дозвілля в туристичних комплексах; ? надати загальну організаційно-економічну характеристику туроператора «TUI»; ? провести оцінку конкурентної позиції туроператора «TUI» на туристському ринку; ? проаналізувати напрями організації дозвілля засобами туристичної діяльності туроператора «TUI»; ? розробити інноваційний тур у сфері організації дозвілля туроператора «TUI»; ? дослідити економічну ефективність розробленого інноваційного туру в сфері організації дозвілля засобами туристської діяльності. Об’єктом дослідження є система організації дозвілля засобами туристської діяльності. Предметом дослідження є особливості удосконалення системи організації дозвілля засобами діяльності туроператора «TUI». Методи дослідження. Методична основа дипломної роботи базується на сучасних теоріях управління туристичними операторами, які враховують об’єктивність змін, що відбуваються під впливом розвитку туристичного ринку. У роботі використано широкий спектр загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: методи системно-структурного та термінологічного аналізу; методи наукового узагальнення; методи порівняння та аналізу; методи фінансового аналізу; методи стратегічного аналізу та оцінювання ефективності організації дозвілля засобами туристської діяльності; прогностичні та емпіричні методи. Теоретична та методологічна база дослідження сформована на основі офіційних матеріалів: відповідних законів України, нормативно-правових актів, наукових публікацій, авторських розробок та офіційних даних туроператора «TUI». Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці інноваційного туру у сфері організації дозвілля та визначенні шляхів удосконалення організації дозвілля засобами туристської діяльності туроператора «TUI», що може бути використано іншими підприємствами, які провадять діяльність у сфері туризму. Окрім цього, практичне значення дипломної роботи полягає в тому, що теоретичний матеріал і відповідні висновки можуть бути використані при підготовці лекцій, семінарів, уроків, присвячених організації дозвілля засобами туристської діяльності. Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та пропозицій, списку використаних джерел, який містить 72 найменувань, та додатків. Основний зміст роботи висвітлено на 81 сторінці основного тексту. Ілюстративний матеріал роботи містить 22 таблиць і 15 рисунків.  

Выводы: Отже, за результатами проведеного дослідження можемо дійти таких висновків: 1) туроператор «TUI» – одна з провідних туристичних компаній України, що включає туроператора і мережу турагентств. Маркою «TUI» в Україні володіє ТОВ «ТТВК». Компанія є частиною найбільшого міжнародного туристичного холдингу TUI Group, з більш ніж 40-літнім досвідом роботи. Туроператор «TUI» – це підприємство, яке надає туристичні послуги за такими напрямами: пляжний відпочинок з максимальним комфортом; екскурсійні тури з професійними гідами; активні види спорту (дайвінг, серфінг, гірські лижі), максимум задоволення та адреналіну; міські тури; діловий туризм; групові тури. Пріоритетом діяльності підприємства є індивідуальний підхід до побажань кожного туриста і задоволення всіх забаганок клієнтів в максимально стислі терміни. Високий професіоналізм і компетентність співробітників туроператора «TUI» дозволяє отримати повні гарантії першокласного обслуговування для туристів. Варто відзначити, що економічна ситуація на підприємстві упродовж 2014–2018 рр. погіршилася, що пов’язано зі скороченням власного капіталу підприємства на 206,7 тис. грн, або на 256,45%. Протягом 2014–2018 рр. динаміка фінансового результату та показників рентабельності туроператора «TUI» зменшилася, що пов’язано зі збитковою діяльністю туроператора «TUI» і ключових показників рентабельності підприємства упродовж 2018 року. Також за 2014–2018 рр. спостерігаємо скорочення загальних активів підприємства на 3361,2 тис. грн, або на 78,17%; 2) виявлено, що основними конкурентами в секторі надання туристичних послуг туроператора «TUI» є «TEZ Tour», «Coral Travel», «Анекс Тур» та ін. Варто відзначити, що загальна сума урівноважених оцінок дає можливість зробити висновок, що туристичні послуги туроператора «TUI» мають достатньо високу конкурентоздатність і деякі конкурентні переваги у порівнянні з іншими компаніями, що представлені на ринку. Найменш конкурентоздатним є компанія «Анекс Тур». Але, якщо порівняти коефіцієнти конкурентоздатності, то можна зробити висновок, що туроператора «TUI» є конкурентоспроможною компанією, але є ряд недоліків, які перешкоджають досягненню лідерства у даній галузі. Проблеми організації дозвілля туроператором «TUI»: проектування і планування турпродукту туроператором «TUI» полягає у можливості модифікації даного турпродукту залежно від особливостей потреб туристів, що приїжджають; просування турпродуктів туроператором «TUI» на зарубіжних туристичних ринках. Крім традиційних каталогів пропонованих готелів, програм турів і цінових додатків, приймаючий оператор повинен донести до зарубіжних потенційних туристів інформацію про свою країну, про особливості і унікальність її туристичного потенціалу, переконати їх в необхідності на власні очі побачити архітектурні пам’ятники та природні об’єкти своєї батьківщини, запевнити в цілковитій безпеці як самих туристів, так і їх майна; залежність діяльності туроператора «TUI» від іміджу країни, тенденцій туризму, якого б рівня він не досягав. 3) досліджено, що за 2014-2018 рр. до України за допомогою організації роботи туроператора «TUI» спрямовано туристичні потоки із 168 країн світу. Спостерігається зростання в’їзного потоку з країн СНД (особливо Казахстану, Молдови, Росії), з Туреччини, країн Африки, Східної Азії та Тихоокеанського басейну, з Південної Азії, що, на жаль, свідчить не стільки про туристичну привабливість України, скільки про використання туризму як міграційного інструменту. Зменшується потік з колишніх соціалістичних країн Європи (Чехія, Словаччина, Болгарія, Угорщина), хоча майже п’яту частину обмінів становить прикордонний обмін; 4) визначено, що дозвілля розглядається як можливість людини займатися у вільний час різноманітною діяльністю за своїм уподобанням. При цьому різноманітні види дозвіллєвої діяльності класифікуються на п’ять груп: відпочинок, розваги, свято, самоосвіта, творчість; 5) обґрунтовано класифікаційні ознаки засобів дозвілля: за віковою ознакою (для молоді, для дорослих, для осіб «третього віку»); за територіальною ознакою (міські, приміські); за функцією (розважальні, культурно-просвітницькі, спортивні, оздоровчі; за доступністю загальнодоступні, доступні для середнього класу, елітні); за терміном дії (постійнодіючі, тимчасоводіючі); за формою власності (приватні, державні); за вмістимістю (малі, середні, великі); за вартістю (платні, безкоштовні); за рівнем сервісу (визначається відповідно до якості інженерно-технічного оснащення, рівня обслуговування, набору основних і додаткових послуг); за розміщенням по відношенню до інших закладів даної сфери (одиничне, групове (на невеликій території розміщено декілька закладів), комплексне (декілька закладів розміщено під одним дахом – різноманітні розважальні комплекси); за періодом виникнення (традиційні, новітні); 6) досліджено, що в сучасній туристичній діяльності розвиваються два напрями організації дозвілля в туристичних комплексах: кількісний – будівництво нових туристичних центрів, реконструкція старих будівель та якісний – організація дозвілля. Зазвичай, клієнтами туристичних комплексів є люди, які бажають не лише фізично та психологічно розслабитися, відновити свої внутрішні сили, а й отримати позитивні емоції, несподівані, приємні враження, хоча б тимчасово забути про буденні клопоти. Серед основних принципів організації дозвілля у туристичних комплексах можна назвати такі: індивідуальний підхід, комплексність в організації заходів, систематичність заходів та їх цілеспрямованість, свобода вибору та добровільність участі, театралізація, синтез усіх видів мистецтв. Варто відзначити, що частково дозвіллєва діяльність є основою вибору тура та країни, включаючи якість та асортимент послуг, а також цінову політику туроператора; 7) для підвищення ефективності організації дозвілля засобами туристської діяльності туроператора «TUI» запропоновано розробити туристичну програму по організації дозвілля до Праги для 2-х молодих пар людей віком 25 років. Інноваційний тур у сфері організації дозвілля туроператором «TUI» буде включати такі напрями туризму: кросінг-тури (подорожі через усю країну або континент з комбінованими способами пересування на різних етапах); пригодницькі тури з використанням засобів дозвілля; мілітірі-тури; хобі-тури – це один із нових продуктів на туристичному ринку; 8) відповідно до проведеного розрахунку прогнозної моделі показника ефективності доходів Туроператор «TUI» від впровадження нового дозвіллєвого туру до Праги, можна сказати, що прогнозується зростання величини показника доходів Туроператор «TUI» від впровадження нового дозвіллєвого туру до Праги – у 2020 році, порівняно з 2018 роком, відбудеться зростання показника на 1021,53 тис. грн. або на 47,05%. Так, у результаті реалізації нового проекту туроператор «TUI» отримає прибуток; індекс рентабельності інвестицій становить 4,07. Так як розрахований індекс рентабельності інвестицій вище 1, то цей проект має бути прийнятий до уваги та реалізований у практичній діяльності підприємства, адже він є доцільним і вигідним для Туроператор «TUI»; аналізуючи період окупності затрат, доходимо висновку, що інвестиційний проект скорочення витрат за рахунок впровадження нового дозвіллєвого туру до Праги окупиться протягом 3-х місяців реалізації проекту.  

Литература: 1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19–20, № 21–22. – Ст. 144. 3. Про туризм : Закон України від 15.09.1995 р. № 325/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 241. 4. ДСТУ 4268 : 2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщування. Загальні вимоги» Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.budinfо.оrg.ua/dос/1810680.jsp (дата звернення: 14.05.2019). 5. Бабарицька В. К. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Понятійно-термінологічні основи, сервісне забезпечення турпродукту : навч. посібник / В. К. Бабарицька. – К. : Альтерпрес, 2004. – 288 с. 6. Балашова Р. І. Туристичні підприємства на промисловій території: методологічні основи їх економічного розвитку : рукопис. автореф. дис. … д-ра екон. наук : спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)» / Р. І. Балашова; Інститут економіки промисловості НАН України. – Донецьк, 2013. – 34 с. 7. Безверхня Г. В. Фактори, що впливають на вибір дозвілля людини / Г. В. Безверхня // Спортивний вісник Придніпров’я. – 2009. – № 2-3. – С. 6–10. 8. Біль М. М. Організаційно-управлінський механізм забезпечення розвитку туристичної галузі країни / М. М. Біль // Вісник Львівського ун-ту. – 2010. – № 4. – С. 104–106. 9. Бойко М. Г. Ціннісно орієнтоване управління в туризмі: монографія / М. Г. Бойко. – Київ : КНТЕУ, 2010. – 523 с. 10. Болотова М. И. Организация семейного досуга в образовательной среде учреждения дополнительного образования детей / М. И. Болотова. – М. : Спутник+, 2005. – 52 с. 11. Бондаренко М. П. Туристичний сектор економіки України: реалії та перспективи / М. П. Бондаренко // Збірник наукових праць Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України. – К., 2011. – № 11. – С. 78–87. 12. Бондаренко М. П. Теоретичні засади розвитку індустрії туризму / М. П. Бондаренко // Економічний часопис–ХХІ. – 2014. – № 3–4. – С. 19–22. 13. Бушуєв В. В. О дефиниции «индустрия туризма» / В. В. Бущуєв // Культура народів Причорномор’я. – 2001. – № 25. – С. 179–182. 14. Вуйцик О. І. Рекреаційно-туристичний комплекс: питання термінології / О. І. Вуйцик // Вісник соціально-економічних досліджень. –2014. – Вип. 3 (46). – Ч. 2. 15. Гаврилюк А. М. Державне регулювання комунікаційного забезпечення туристичної індустрії в Україні : автореф. дис. … к. держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / А. М. Гаврилюк. – К., 2011. – 23 с. 16. Гальків Л. І. Статистичне оцінювання розвитку туристичного бізнесу в областях Західної України. Стратегічні напрями розвитку рекреації у туристичній діяльності та її вплив на соціально-економічний стан західного регіону України : монографія / Л. І. Гальків ; за ред. О. І. Скаска. – Львів : Растр–7, 2017. – С. 59–94. 17. Григор’єва Я. В. Кластери як чинник активізації туристичної діяльності / Я. В. Григор’єва // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – № 7. – С. 73–79. 18. Гуляев В. Г. Туризм: экономика и социальное развитие / В. Г. Гуляев. – Вид. 2-ге. – М. : Финансы и статистика, 2011. – 304 с. 19. Драпушко Р. Індустрія туризму: міжнародний та вітчизняний досвід / Р. Драпушко // Вісн. Ін-ту розвитку дитини. (Серія «Філософія, педагогіка, психологія»). – 2014. – Вип. 35. – С. 31–36. 20. Дубодєлова А. В. Кластерний підхід до аналізу розвитку міжнародного туризму в Україні / А. В. Дубодєлова // Науковий вісн. НЛТУ України. – 2014. – Вип. 24.6. – С. 195–201. 21. Зборовский Г. Е. Социология досуга и культуры / Г. Е. Зборовский. – М. : Альтекс, 2006. – С. 237. 22. Зубалій М. Д. Сучасна характеристика термінології і змісту туристської роботи Електронний ресурс / М. Д. Зубалій // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : збірник наукових праць. – Вип. 16. – Кн. 2. – Режим доступу: http://lib.iitta.gоv.ua/2820/1/Zubal%D1%96y_14.pdf (дата звернення: 14.05.2019). 23. Карташевская И. Ф. Теоретические аспекты кластерного моделирования в туризме / И. Ф. Карташевская // Экономика Крыма. – 2011. – № 3. – С. 152–155. 24. Кіфяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні / В. Ф. Кіфяк. – Чернівці : Книги ХХІ, 2003. – 300 с. 25. Кобзова С. М. Поняття «туристичний регіон», «регіональний туризм» та «туристський маршрут» у сучасному науковому дискурсі / С. М. Кобзова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2010. – № 16 (203). – С. 2–31. 26. Коваль П. Ф. Розвиток розважального сектору туріндустрії як засіб зміцнення туристичного потенціалу України / П. Ф. Коваль // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 6. – С. 78–83. 27. Ковальчук І. Є. Перспективи кластерної моделі розвитку туризму в Карпатському регіоні (на прикладі Закарпатської області) / І. Є. Ковальчук // Вісн. соціально-економічних досліджень. – 2013. – Вип. 3. – С. 148–153. 28. Колесник О. О. Формування класифікаційних ознак туризму в системі економічних аспектів розвитку суспільства / О. О. Колесник // Вісник ЖДТУ. – 2009. – № 1 (47). – С. 171–175. 29. Корольчук Л. В. Механізм запровадження кластерної моделі розвитку туризму в транскордонному регіоні / Л. В. Корольчук // Економічні науки. (Серія «Облік і фінанси»). – 2014. – Вип. 9. – С. 127–133. 30. Лендєл М. А. Туристично-рекреаційний комплекс у системі соціально-економічного розвитку сільських територій транскордонного регіону / М. А. Лендєл, С. М. Газуда, Л. М. Газуда // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2018. – Випуск 1 (51). – С. 153–160. 31. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (гeoпросторові аспекти) : навч. посіб. / О. О. Любіцева. – 3-тє вид., перероб. та допов. – К. : Альтпрес, 2005. – 436 с. 32. Малімон В. В. Перспективи організації регіонального кластеру медичного туризму у стоматології / В. В. Малімон // Економічний простір. – 2013. – № 70. – С. 72–81. 33. Мельниченко О. А. Теоретико-методологічні основи державного регулювання туризму Електронний ресурс / О. А. Мельниченко // Державне будівництво. – 2010.– № 2. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2010-2/index.html (дата звернення: 14.05.2019). 34. Мальцева Л. В. Понятійний апарат як базовий компонент теоретичної підготовки фахівців сфери туризму / Л. В. Мальцева // Вісник Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія : Педагогічні науки. – 2009. – № 10 (173). – С. 34–38. 35. Машкова О. В. Особливості організації сімейного відпочинку з дітьми дошкільного віку в Україні / О. В. Машкова // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2017. – Вип. 6. – С. 187–192. 36. Михайліченко Г. І. Практика організації туристичних подорожей : навч. посіб. / Г. І. Михайліченко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. – 156 с. 37. Олійник Я. Б. Науковий статус туризмології / Я. Б. Олійник // Економічна та соціальна географія. – 2004. – № 55. – С. 3–10. 38. Організація туризму: підручник / за ред. І. М. Писаревського. – Х. : ХНАМГ, 2008. – 541 с. 39. Охріменко А. Г. Туристичні кластери як перспективні напрями регіонального розвитку / А. Г. Охріменко // Університетські наукові записки: зб. наук. пр. Хмельницький. – 2013. – № 1. – С. 495–500. 40. Пазенок В. С. Туризмологія: концептуальні засади теорії туризму / В. С. Пазенок, В. К. Федорченко. – К. : Академія, 2013. – 368 с. 41. Пугач Н. А. Особливості кластерного підходу в розвитку сільського туризму в Україні / Н. А. Пугач // Науковий вісн. Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України (Серія «Економіка, аграрний менеджмент, бізнес»). – 2013. – Вип. 181. – С. 267–273. 42. Рутинський М. Й. Туристичний комплекс Карпатського регіону України : навч. посібник / М. Й. Рутинський. – Чернівці : Книги ХХІ, 2008. – 440 с. 43. Сагайдак М. П. Глобалізація та регіоналізація туристичного бізнесу: маркетинговий аспект / М. П. Сагайдак // Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Донецьк, 9-10 квітня 2009 р.). – Донецьк : ДонДУУ, 2009. – С. 379–382. 44. Свида І. В. Сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку вітчизняного ринку туристичних послуг / І. В. Свида // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2011. – № 28(3). – С. 64–69. 45. Сильванская Г. Н. Кластерный подход к позиционированию в туризме / Г. Н. Сильванская // Методи та засоби управління розвитком транспортних систем. – 2013. – Вип. 1. – С. 159–180. 46. Скриль І. А. Соціальний туризм: сутність, переваги та перспективи розвитку Електронний ресурс / І. А. Скриль. – Режим доступу: http://www.nbuv.gоv.ua/pоrtal/natural/vkhnu/Gge/2008_824/Skryl.pdf (дата звернення: 14.05.2019). 47. Скрипко Т. О. Напрями розвитку вітчизняного туристичного продукту до міжнародного рівня якості : тези доповіді / Т. О. Скрипко // Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття : Загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти: матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава, 2008. – С. 196–200. 48. Смирнов І. Г. Туристично-фінансові потоки та моделі управління в міжнародному туристичному бізнесі / І. Г. Смирнов // Географія і сучасність: зб. наук. пр. Київ. нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. − Київ, 2006. − Вип. 5 (15). – С. 67. 49. Смолій В. А. Енциклопедичний словник-довідник з туризму / В. А. Смолій; передмова В. М. Литвина. – К. : Слово, 2006. – 372 с. 50. Сокол Т. Г. Основи туристичної діяльності: підручник / Т. Г. Сокол; за заг. ред. В. Ф. Орлова. – К. : Грамота, 2006. – 264 с. 51. Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. – К. : Знання, 2011. – 334 с. 52. Ткаченко Т. І. Економіка готельного господарства і туризму : навч. посібник / Т. І. Ткаченко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – С. 8. 53. Ткаченко Т. І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: монографія / Т. І. Ткаченко. – Вид. 2-ге, випр. та допов. – Київ : КНТЕУ, 2009. – 463 с. 54. Трілленберг Г. Інноваційно-кластерний підхід до розвитку туризму України в умовах глобалізації / Г. Трілленберг // Журнал європейської економіки. – 2014. – Т. 13, № 4. – С. 401–414. 55. Трусова Т. С. Аналіз макрооточення туристичних підприємств : політико-правовий аспект / Т. С. Трусова // Вісник ДІТБ. – 2013. – № 17. – С. 257–261. 56. Фокін С. П. Туризм: питання термінологічного апарату / С. П. Фокін // Формування стратегії сталого розвитку курортів в Україні : матеріали Всеукраїнського «круглого столу» (Київ 26 червня 2007 р.). – Сімферополь : Сімферопольська міська друкарня, 2007. – С. 127–134. 57. Чернявський М. В. Рекреаційно-оздоровчі технології в процесі фізичного виховання молодших школярів : дис. … канд. наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.02 / М. В. Чернявський. – К., 2011. – 196 с. 58. Чорненька Н. В. Організація туристичної індустрії: навч. посіб. / Н. В. Чорненька. –К. : Атіка, 2006. – 264 с. 59. Чорненька Н. В. Подієвий туризм як перспективний напрям розвитку в системі туристичної індустрії / Н. В. Чорненька // Рекреаційно-туристичне природокористування в Східноєвропейському регіоні: сучасний стан і перспективи : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Чернівці 21-23 жовтня 2010 р.). – Чернівці : Чернівецький національний університет, 2010. – С. 174–176. 60. Шандор Ф. Ф. Сучасні різновиди туризму: підручник / Ф. Ф. Шандор. – К. : Знання, 2013. – 334 с. 61. Школа І. М. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник / І. М. Школа. – Чернівці, 2003. – 596 с. 62. Шумахер М. Новий туристичний офіс для світової індустрії туризму / М. Шумахер, О. Каніщенко // Маркетинг в Україні. – 2004. – № 2. – С. 51-54. 63. Fazlagis A. Zatrudnienie w uslugach. Transformacja w uslugach / A. Fazlagis // Zeszyty naykowe, – 2006. – № 9. – S. 74-103. 64. Gillespie A. The Changing Geography of Producer Services Employment in Britain / A. Gillespie, F. Green // Regional studies. – 2004. – № 5. Oxford etc. – P. 397-411. 65. Gronroos K. Service Management and Marketing: Managing the moment of truth in the service sector / K. Gronroos. – Cambridge, Mass: Marl Institute, 2005. – 648 p. 66. Maison de la France. Le ministère délégué au Tourisme Electronic resource. – Available at: http://www.tourisme.gouv.fr/fr/z1/ ministere_delegue/org_assoc/maison/ Accessed 14 May 2019. 67. Pearce J. A. Strategic Management: Formulation, Implementation and Control / J.A. II Pearce, R.B. Jr. Robinson. – Tenth Edition. – New York City: McGraw Hill Irwin, 2007. – P. 6. 68. Secretaria de Estado de Turismo y Comercio Electronic resource. – Available at: http://www.mcx.es/turismo/default.htm Accessed 14 May 2019. 69. UNWTO Tourism Highlights. 2019 Edition Electronic resource. – Available at: http://www.e-unwto.org/doi/book/10.18111/9789284418145 Accessed 14 May 2019. 70. World travel & tourism counsil: Travel & Tourism Ecomomic Impact 2016 Electronic resource. – Available at: http://www.wttc.org/-/media/files/reports/economic%20impact%20research/countries%202016 Accessed 14 May 2019. 71. Офіційний сайт Державного комітету статистики України Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gоv.ua/ (дата звернення: 14.05.2019). 72. Офіційний сайт туроператора «TUI» Електронний ресурс. – Режим доступу: https://www.TUI.ua/about/ (дата звернення: 14.05.2019).