Матеріальне та процесуальне право

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МАТЕРІАЛЬНОГО ТА ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА 6 1.1. Сутність норм права, їх класифікація 6 1.2. Поняття та особливості матеріального права 11 1.3. Поняття та особливості процесуального права 14 РОЗДІЛ 2. НОРМИ МАТЕРІАЛЬНОГО ТА ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА 17 2.1. Матеріальні та процесуальні презумпції – порівняльний аспект 17 2.2. Матеріальне і процесуальне право. Розмежування та співвідношення 20 РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ НОРМ ПРАВА 25 3.1. Загальні проблеми реалізації норм права 25 3.2. Висновки Верховного Суду України щодо застосування норм права 28 ВИСНОВКИ 34 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37

Вступление: Норми права як засіб регулювання суспільних відносин для досягнення своєї мети повинні не лише встановлювати ті чи інші правила поведінки, а і надавати можливість їх законної реалізації. Саме у цьому полягає основний критерій поділу норм права на дві окремі підсистеми – матеріальне та процесуальне право. У той час, як матеріальне право безпосередньо встановлює норми поведінки осіб, надає їм певні права або покладає на них обов’язки, норми процесуального права покликані забезпечити порядок реалізації таких прав та обов’язків, алгоритм дій для втілення матеріального права. Будучи далеко не єдиним видом класифікації норм права, поділ права на матеріальне та процесуальне закладає основні підвалини у функціонуванні права, його реалізації, переводить його з декларативної у практичну площину. Актуальність теми. Актуальність дослідження теоретичного визначення та практичної реалізації норм матеріального та процесуального права полягає у надзвичайній важливості розмежування норм матеріального та процесуального права для правильного їх застосування, особливо коли мова йде про порушення, невизнання або оспорювання прав особи. У такому разі суд повинен не лише виявити порушення прав, свобод та законних інтересів особи, а й правильно визначити порядок застосування норм матеріального та процесуального права для правильного вирішення спору. Додаткового наукового інтересу темі додають також прийняття процесуальних кодексів у новій редакції, що відбулося 15.12.2017. Тому питання визначення, розмежування та співвідношення таких видів норм, їх практичної реалізації є дуже актуальним на сьогодні. Мета і завдання дослідження. Головною метою дослідження є комплексний аналіз норм права, їх поділу на матеріальні та процесуальні, а також визначення проблематики їх практичного застосування. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: ? встановити сутність норм права, їх класифікація; ? визначити поняття та особливості матеріального та процесуального права; ? здійснити порівняльний аналіз матеріальних та процесуальних презумпцій; ? розмежувати поняття матеріального і процесуального права; встановити їх співвідношення; ? окреслити загальні проблеми реалізації норм права; ? дослідити висновки Верховного Суду України щодо застосування норм права. Об’єктом дослідження є підсистеми матеріального та процесуального права в Україні. Предметом дослідження є аналіз особливостей доктринального визначення та практичного застосування норм матеріального та процесуального права, їх порівняння та співвідношення. Методи дослідження: ? системно-науковий підхід до дослідження наукових праць за темою дослідження; ? структурно-функціональний підхід для вивчення та класифікації норм права, виділення видів та характеристик норм матеріального та процесуального права; ? метод аналізу та синтезу для виявлення особливостей застосування норм матеріального та процесуального законодавства; ? метод абстрагування для встановлення проблематики досліджуваного питання. Наукова новизна. Досліджуване питання становило сферу наукового інтересу низки науковців, серед яких: Н. Зозуля, Н. М. Пархоменко, М. М. Шумило, І. О. Ізарова, М. О. Борисенко, О. І. Донченко, І. А. Сердюк, В. В. Дума, Л. Б. Мак, Т. М. Супрун, І. П. Зеленко, Р. Д. Ляшенко, О. О. Сидоренко, І. В. Атаманчук, Т. М. Дашковська, Л. М. Ніколенко, О. Ф. Скакун, Л. В. Могілевський та багато інших. Робота складається зі вступу, трьох розділів та 7 підрозділів, висновків та списку використаних джерел, у якому міститься 30 найменувань.

Выводы: В ході даного дослідження було здійснено комплексний аналіз норм права, їх поділу на матеріальні та процесуальні, а також визначення проблематики їх практичного застосування. Під час роботи вдалося встановити сутність норм права, їх класифікацію; визначити поняття та особливості матеріального та процесуального права; здійснити порівняльний аналіз матеріальних та процесуальних презумпцій; розмежувати поняття матеріального і процесуального права; встановити їх співвідношення; окреслити загальні проблеми реалізації норм права; дослідити висновки Верховного Суду України щодо застосування норм права. З вищевказаного можна зробити наступні висновки. 1. Зазвичай норму права визначають як соціально обумовлене, спрямоване на регулювання суспільних відносин, обов’язкове для виконання правило поведінки, яке схвалюється або встановлюється державою та у своїй реалізації забезпечується рівнем свідомості виконавців, організаційною й виховною роботою та можливістю застосування державного примусу в разі порушення його вимог. 2. Матеріально-правові норми встановлюють права і обов’язки суб’єктів суспільних відносин відносно володіння, користування і розпорядження майном, а також нематеріальними благами; регулюють суспільні відносини, процесуальні регулюють правові відносини, які стали такими під впливом відповідних матеріально-правових норм. 3. Процесуальне право спрямоване на реалізацію права матеріального і є своєрідним вторинним регулятором суспільних відносин, що покликаний визначати регламент втілення в життя норм матеріального права. Без процесуального права матеріальне право буде мати декларативний характер та стане нездатним до застосування. 4. Правові презумпції є різновидом загальних презумпцій як філософсько-логічних категорій. Класифікація презумпцій на матеріально-правові і процесуальні має важливе теоретичне і практичне значення. 5. Доволі часто критеріями, що дозволяють проводити різницю між процесуальними і матеріальними нормами, називають факт їх присутності в тому чи іншому кодексі відповідної галузі права. Однак з таким положенням не можна погодитись, оскільки зараз галузі матеріального права сучасного законодавства містять значну кількість процесуальних норм, а деякі процесуальні інститути набувають міжгалузевого характеру 6. Стійке розмежування норм матеріального та процесуального права спостерігається у галузях, де прийнято окремі кодифіковані нормативно-правові акти для регулювання питань матеріального та процесуального права. У тих галузях, де відсутнє подібне нормативно-правове забезпечення (наприклад – земельне право), норм матеріального та процесуального права містяться в одному нормативно-правовому акті, що дещо ускладнює їх ідентифікацію. 7. Науковці вбачають необхідність розглядати проблему реалізації права у двох напрямах: слідування праву з боку органів держави і посадових осіб; здійснення права у вчинках громадян, у діяльності їх організацій і об’єднань. 8. У редакціях процесуальних кодексів, які діяли раніше, містились положення, згідно з якими висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. На сьогодні норма, що зобов’язує суди враховувати такі висновки, стосується саме новоствореного Верховного суду (ВС), а не Верховного Суду України (ВСУ), який припинив здійснення правосуддя 15.12.2017. Законодавець не надає чіткої відповіді на питання про обов’язковість врахування висновків ВСУ при вирішенні судами інших справ. 9. На практиці можемо спостерігати неоднакове тлумачення та застосування Верховним Судом вищевказаних норм законодавства. Така ситуація є неприйнятною та потребує відповідного законотворчого реагування.  

Литература: 1. Дашковська Т. М. Співвідношення правових норм і юридичного процесу у деяких правових системах світу : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Т. М. Дашковська ; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». – Одеса, 2016. – 19 с. 2. Кравчук М. Правове регулювання суспільних відносин України в період гетьманату гетьмана П. Скоропадського / М. Кравчук // Актуальні проблеми політики. – 2009. – Вип. 38. – С. 144–152. 3. Загальна теорія держави і права : підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін. ; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 432 с. 4. Могілевський Л. В. Сутність поняття «норма права» / Л. В. Могілевський // Прикарпатський юридичний вісник. – 2016. – Вип. 1. – С. 14–18. 5. Скакун О. Ф. Теорія права і держави : підруч. / О. Ф. Скакун. – 2-ге вид. – К. : Алерта ; КНТ ; ЦУЛ, 2010. – С. 411. 6. Загальна теорія права : підручник / за заг. ред. М. І. Козюбри. – К. : Ваіте, 2015. – 392 с. 7. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : навч. посіб. для підгот. до держ. іспитів для студ. вищ. навч. закл. / С. П. Коталейчук. – К. : КНТ, 2009. – 320 с. 8. Ніколенко Л. М. Матеріальні та процесуальні норми і правовідносини: їх взаємозв’язок у господарському судочинстві / Л. М. Ніколенко // Наше право. – 2013. – № 10. – С. 148–154. 9. Дашковська Т. М. Норми матеріального та процесуального права: до питання співвідношення / Т. М. Дашковська // Актуальні проблеми держави і права. – 2015. – Вип. 75. – С. 90–96. 10. Атаманчук І. В. Процесуальні норми у системі процесуального права:загальнотеоретичний аспект / І. В. Атаманчук // Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. – 2015. – № 1. – С. 18–23. 11. Сидоренко О. О. Процесуальні норми як різновид правових норм / О. О. Сидоренко // Вісник Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. Серія : Філософія, філософія права, політологія, соціологія : зб. наук. пр. - Х. : Право. – 2012. – №1 (11). – С. 210-215. 12. Ляшенко Р. Д. Презумпції у праві: питання теорії та практики : автореф. дис ... канд. юрид. наук / Р. Д. Ляшенко. – Київ : б. в., 2011. – 19 с. 13. Зеленко І. П. Поняття й підходи щодо класифікації презумпцій / І. П. Зеленко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. – 2014. – Вип. 10-2 (1). – С. 24–27. 14. Супрун Т. М. Правові презумпції та суміжні поняття / Т. М. Супрун // Бюлетень Міністерства юстиції України : Офіційне видання. – 2013/1. – № 2. – С. 125–132. 15. Мак Л. Б. Доктринальні підходи до визначення земельного права як галузі права України / Л. Б. Мак // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер. : Право. – 2014. – Вип. 25. – С. 124–128. 16. Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III / Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27. 17. Горшенев В.М. Юридическая процессуальная форма: теория и практика / В. М. Горшенев, П. Е. Недбайко. – М. : Юрид. лит., 1976. – 280 с. 18. Дума В. В. Наукові підходи до праворозуміння та реалізації права / В. В. Дума // Право і суспільство. – 2011. – № 6. – С. 35–39. 19. Сердюк І. А. Акт безпосередньої реалізації норм права: поняття, особливості та види / І. А. Сердюк // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. – 2016. – Вип. 2. – С. 22–29. 20. Донченко О. І. Особливості правозастосування як форми реалізації норм права / О. І. Донченко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. – 2014. – Вип. 11 (1). – С. 40–42. 21. Борисенко М. О. Поняття та форми реалізації норм права / М. О. Борисенко // Порівняльно-аналітичне право. – 2015. – № 2. – С. 274–276. 22. Самощенко И. С. Некоторые теоретические вопросы изучения эффективности правовых норм / И. С. Самощенко, В. И. Никитинский. – М., 1970. – 35 с. 23. Пархоменко Н. Ефективність законодавства України на сучасному етапі: проблеми забезпечення // Ефективність норм права : зб. наук. праць. Матеріали VIІ міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 17 лист. 2016 р.) ; за заг. ред. Н. М. Пархоменко, М. М. Шумила, І. О. Ізарової. – Київ : Ніка-Центр, 2016. – С. 353–356. 24. Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів : Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII / Відомості Верховної Ради України. – 2017. – № 48. – Ст. 436. 25. Зозуля Н. Чи обов’язково судам враховувати правові позиції ВСУ і хто може від них відступати: теорія та практика Електронний ресурс / Н. Зозуля // Українське право : веб-сайт. – Режим доступу : http://ukrainepravo.com/scientific-thought/pravova-pozytsiya/pravovi-pozytsiyi-verkhovnogo-sudu-dyskretsiya-sudiv-nyzhchykh-instantsiy/ 26. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2018 по справі № 569/96/17 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/78977572 27. Постанова Верховного Суду України від 24.02.2016 у справі № 6-1009цс15 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/56160771 28. Окрема думка судді Великої Палати Верховного Суду О. М. Ситнік від 12.09.2018 по справі № 569/96/17 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/79088992 29. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц Електронний ресурс. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/79388252 30. Постанова Верховного Суду України від 22.01.2014 по справі № 6-151цс13 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/36866538