Вдосконалення складу витрат на виробництво продукції як чинника зміцнення фінасового стану організації.

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ ЯК ЧИННИКА ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ОРГАНІЗАЦІЇ 6 1.1. Сутність витрат та їх склад 6 1.2. Методи оцінки витрат на виробництво продукції 15 РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ ЯК ЧИННИКА ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПАТ «КИЇВХЛІБ» 25 2.1. Організаційно-економічна оцінка діяльності ПАТ «Київхліб» 25 2.2. Аналіз динаміки та склад витрат на виробництво продукції ПАТ «Київхліб» 28 2.3. Оцінка фінансового стану ПАТ «Київхліб» 34 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗА РАХУНОК ОЦІНКИ СКЛАДУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ 39 3.1. Резерви оцінки витрат на виробництво продукції ПАТ «Київхліб» 39 3.2. Розробка проекту зміцнення фінансового стану підприємства за рахунок раціонального використання витрат на виробництво продукції 43 ВИСНОВКИ 48 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 54 ДОДАТКИ 59  

Вступление:Актуальність теми. В сучасних умовах ринку підвищення конкурентоспроможності та ефективності вітчизняних підприємств змушує до пошуку ефективних методів управління господарською діяльністю. Для забезпечення успішної роботи підприємств в умовах негативних наслідків фінансово-економічної кризи особливу увагу необхідно приділити розробці та реалізації ефективних методів щодо вдосконалення складу витрат на виробництво продукції як чинника зміцнення фінансового стану. Це – одна з основних складових управління діяльністю підприємств. Суттю вдосконалення складу витрат на виробництво продукції як чинника зміцнення фінансового стану є те, що ефективне використання ресурсів підприємства неможливе без цілеспрямованого впливу на формування витрат, контролю за їх рівнем та економічного стимулювання їх зниження. Вміння ефективно управляти витратами та отримувати від них максимальний результат є вирішальним чинником стабільності функціонування підприємства в ринкових умовах господарювання. Тому питання вдосконалення складу витрат на виробництво продукції як чинника зміцнення фінансового стану є актуальними для сучасних підприємств. Оцінка сучасного стану проблеми. Узагальнення наукових праць показало, що дослідженню методичних засад вдосконалення складу витрат на виробництво продукції як чинника зміцнення фінансового стану присвячено багато робіт зарубіжних і вітчизняних дослідників. Дослідженням теоретичних засад і розробкою методичних підходів до вдосконалення складу витрат на виробництво продукції займалися як вітчизняні, так і зарубіжні фахівці: П. Й. Атамас, М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, Н. М. Бондаренко, Ф. Ф. Бутинець, В. В. Голомб, Т. О. Дзюба, І. Є. Давидович, В. М. Добровський, О. М. Збиранник, Г. В. Козаченко, Ю. С. Цал-Цалко та інші. Однак сьогодні бракує публікацій з проблеми створення ефективних систем вдосконалення складу витрат на виробництво продукції як чинника зміцнення фінансового стану, які враховували б специфіку підприємств харчової промисловості і умови їх діяльності. Теоретичною базою дослідження є сучасні теорії ринкової економіки, наукові концепції, монографії та періодичні публікації українських і зарубіжних учених з питань економіки підприємства. Метою курсової роботи є обґрунтування заходів по вдосконаленню складу витрат на виробництво продукції як чинника зміцнення фінансового стану організації. Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких завдань: – визначити сутність витрат та їх склад; – дослідити методи оцінки витрат на виробництво продукції; – провести організаційно-економічну оцінку діяльності ПАТ «Київхліб»; – проаналізувати динаміку та склад витрат на виробництво продукції ПАТ «Київхліб»; – оцінити фінансовий стан ПАТ «Київхліб»; – визначити резерви оцінки витрат на виробництво продукції ПАТ «Київхліб»; – розробити проект зміцнення фінансового стану підприємства за рахунок раціонального використання витрат на виробництво продукції. Об’єктом дослідження роботи є процес вдосконалення складу витрат на виробництво продукції як чинника зміцнення фінансового стану. Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів вдосконалення складу витрат на виробництво продукції як чинника зміцнення фінансового стану ПАТ «Київхліб». Методи дослідження. Методичними засадами дослідження є системний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, базові положення сучасної економічної теорії та теорії стратегії підприємства. Дослідження проводилось з використанням таких методів дослідження: теоретичне узагальнення і порівняння (для визначення сутності понять «витрати», «вдосконалення складу витрат на виробництво продукції як чинника зміцнення фінансового стану»), структурно-логічний аналіз (при дослідженні методів вдосконалення складу витрат на виробництво продукції як чинника зміцнення фінансового стану); фінансово-економічний аналіз (для дослідження організаційно-економічної діяльності підприємства); графічний (для наочного представлення результатів дослідження). Практична значущість. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та економічному обґрунтуванні заходів щодо удосконалення вдосконалення складу витрат на виробництво продукції як чинника зміцнення фінансового стану, а саме вдосконалення асортиментного ряду та збільшення обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції. Основні результати дослідження отримали позитивний відгук провідних фахівців ПАТ «Київхліб» та прийняті до використання в його практичній діяльності. Інформаційну базу дослідження склали: економічна література і періодичні видання, аналітичні дані з різних напрямів діяльності великого та середнього підприємництва, матеріали органів державної статистики України, законодавчі й нормативні акти України в сфері бухгалтерського обліку, інформація про розвиток підприємства, фінансова та статистична звітність, засоби Інтернету, а також результати досліджень, виконаних автором.  

Выводы:Отже, за результатами проведеного дослідження варто зробити відповідні висновки: 1. Важливим підґрунтям для ефективного управління є інформація про витрати, доходи, фінансові результати, визнання та класифікація яких має свої особливості. Висока собівартість продукції знижує конкурентоспроможність підприємства і примушує керівників шукати причини й резерви зниження витрат, а роль системи управління витратами при цьому полягає в створенні і забезпеченні найбільш економічного способу виробництва та реалізації продукції. У зв’язку з цим управління витратами стає ключовим чинником у забезпеченні ефективного розвитку підприємства. Поняття «витрати» певним чином пов’язане з поняттям «ресурси», тому що будь-яка діяльність підприємства неможлива без витрат ресурсів. Спочатку мають місце витрати ресурсів, а потім – результати, пов’язані із цими витратами. Таким чином, доцільно під витратами розуміти вартісне вираження абсолютної величини споживаних ресурсів, необхідних для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства і досягнення ним поставленої мети. Відповідно, необхідно класифікувати витрати за такими напрямами: для визначення собівартості і фінансового результату, для прийняття управлінських рішень та для контролю і регулювання. 2. Під методом оцінки абсолютної величини витрат підприємства розуміють органічну сукупність фінансових, математичних та статистичних прийомів цільового моделювання фінансових процесів та показників, що дозволяють із прийнятним рівнем статистичної достовірності обґрунтовувати управлінські рішення щодо визначення абсолютної величини чи структури витрат підприємства. Слід відмітити, що серед таких методів оцінки абсолютної величини витрат суб’єкта господарювання заслуговують на увагу: АВС-аналіз; ХYZ -аналіз; вартісний аналіз. Вченими розглядаються декілька систем обліку витрат, за результатами яких можна буде зробити висновки щодо можливості їх застосування. До таких систем відносять: standard соsting (СК); direсt соsting (ДК); target соsting (ТК); kaizen соsting (КК); ABС-соsting; Theоry оf соnstraints (ТОС). 3. ПАТ «Київхліб» – це найбільший столичний виробник хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів, що вже понад 85 років утримує провідні позиції у галузі вітчизняного хлібопечення. Щодня ми виготовляємо більш ніж 400 тонн продукції, піклуючись, щоб ароматний свіжий хліб був на столі кожної української родини. За результатами аналізу виявлено, що протягом 2016–2018 рр. відбулося зростання валюти балансу на 514 тис. грн, або на 8,43%. Слід відзначити, що збільшення валюти балансу було спровоковано зростанням величини оборотних активів на 260 тис. грн, або на 10,50%. Збільшення величини оборотних активів було зумовлено зростанням запасів на 101 тис. грн, або на 47,42%; грошових коштів на 139 тис. грн, або на 134,95%, та інших оборотних активів на 81 тис. грн, або на 270%. Позитивним моментом у діяльності ПАТ «Київхліб» упродовж 2016–2018 рр. стало скорочення дебіторської заборгованості підприємства на 61 тис. грн, або на 2,86%. Варто відзначити, що упродовж 2016–2018 рр. величина необоротних активів збільшилася на 254 тис. грн, або на 7,01%. протягом 2016–2018 рр. у фінансовій діяльності ПАТ «Київхліб» сталися такі зміни, як: зростання чистої виручки від реалізації продукції на 4479 тис. грн, або на 25,95%; збільшення собівартості реалізованої продукції на 3639 тис. грн, або на 26,66%. За 2016–2018 рр. спостерігаємо збільшення валового прибутку на 840 тис. грн, або на 23,28%. У 2018 р. порівняно з 2016 р. спостерігаємо зменшення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування в ПАТ «Київхліб» на 822 тис. грн, або на 73,72%, що негативно позначилося на скороченні чистого прибутку підприємства на 774 тис. грн, або на 76,33%. Але упродовж 2016–2018 рр. підприємство вело прибуткову діяльність. Чистий прибуток ПАТ «Київхліб» склав 1014 тис. грн у 2016 р., 1993 тис. грн у 2017 р. та 240 тис. грн у 2018 р. 4. Протягом 2016–2018 рр. відбулося збільшення величини загальних витрат в ПАТ «Київхліб» на 5255 тис. грн, або на 31,96%. Зростання загальних витрат підприємства у 2018 р. порівняно з 2016 р. було спровоковане збільшенням значення таких статей витрат, як: собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на 3639 тис. грн, або на 26,66% (збільшення собівартості реалізованої продукції свідчить про погіршення ступеня використання усіх ресурсів підприємства); адміністративних витрат на 1965 тис. грн, або на 99,49% (зростання значення показника відбулося за рахунок збільшення обсягу витрат, пов’язаних з управлінням та обслуговуванням підприємства). Найбільшу питому вагу складають витрати, що формують собівартість продукції, їх питома вага протягом аналізованого періоду майже не змінюється і знаходиться приблизно в однакових межах, при цьому найбільша питома вага цих витрат спостерігається у 2018 р. – 79,68%. Упродовж 2016–2018 рр. найбільшу частку у структурі операційних витрат займають матеріальні затрати – 57,81% у 2016 р., 58,76% у 2017 р. та 63,24% у 2018 р. Варто відзначити, що протягом 2016–2018 рр. відбулося зростання собівартості продукції на 3639 тис. грн та збільшення доходів від реалізації продукції на 4479 тис. грн. У 2018 р. порівняно з 2016 р. рівень витрат на 1 грн доходу збільшився на 0,004. Таким чином, на основі проведеного дослідження робимо висновок, що ПАТ «Київхліб» необхідно провести оптимізацію операційних витрат, дані за якими відображено в частині другій форми № 2 фінансової звітності. Саме резерви зниження собівартості являють собою елементи витрат, за рахунок економії яких можуть бути знижені витрати підприємства. 5. Щодо оцінки фінансового стану, то протягом 2016–2018 рр. спостерігаємо зростання коефіцієнта абсолютної ліквідності на 0,049. Упродовж досліджуваного періоду значення коефіцієнта недостатнє, адже воно менше 0,2. Протягом 2016–2018 рр. коефіцієнт загальної ліквідності скоротився на 0,196. Підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які сформувалися завдяки власним джерелам. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості протягом 2016–2018 рр. збільшився на 4,226; натомість спостерігаємо скорочення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості на 9,412. У зв’язку зі зростанням оборотності дебіторської та скороченням кредиторської заборгованостей спостерігаємо зменшення середнього періоду погашення дебіторської заборгованості на 10 днів та збільшення періоду погашення кредиторської заборгованостей на 4 дні. Позитивною тенденцією господарської діяльності ПАТ «Київхліб» є зростання оборотності товарно-матеріальних запасів на 46,837, що позитивно позначилося на скороченні періоду обороту товарно-матеріальних запасів на 30 днів. Протягом 2016–2018 рр. відбулося збільшення коефіцієнта автономії на 0,31, що пов’язано зі зростанням власного капіталу. Зменшення обсягу довгострокових зобов’язань підприємства вплинуло на скорочення коефіцієнта залежності підприємства на 1,313. Протягом 2016–2018 рр. відбулося скорочення рентабельності активів на 2,811%, що свідчить про неефективну систему управління активами ПАТ «Київхліб». Також протягом 2016–2018 рр. спостерігаємо зменшення рентабельності власного капіталу на 66,003%, що свідчить про те, що протягом 2016–2018 рр. підприємство неефективно використовує власний капітал. Негативним моментом у діяльності ПАТ «Київхліб» стало скорочення показника рентабельності чистих активів на 16,997% – це пов’язано зі зменшенням чистого прибутку підприємства. Отже, розглянутий фінансовий стан ПАТ «Київхліб» свідчить про те, що на підприємстві існують такі проблеми, як: проблема скорочення чистого прибутку підприємства, наявності дебіторської та кредиторської заборгованості, збільшення заборгованості на підприємстві. Досліджуваному підприємству слід здійснити пошук альтернативних джерел оптимізації витрат підприємства. 6. Виявлено, що найбільш адекватними інструментами контролінгу витрат для застосування в ПАТ «Київхліб», виходячи із запропонованих критеріїв, є: директ-костинг (ДК), таргет-костинг (ТК), СVP-аналіз та процесно-орієнтоване управління витратами (Aсtivity Based Соsting). Ці інструменти є надійними, володіють широким спектром можливостей, поєднуються з іншими інструментами на підприємстві та мають позитивні рекомендації щодо використання з боку провідних фахівців. Для забезпечення ефективного менеджменту необхідно організувати управління витратами в різних аспектах – за технологіями, центрами відповідальності, видами продукції, за відповідальними особами, що дає змогу всебічно аналізувати рівень витрат і визначати їх відповідність встановлення нормам і на цій основі розробляти власну політику управління витратами, застосовуючи ефективні методи і механізми на всіх рівнях управління. 7. Методика прогнозування величини витрат ПАТ «Київхліб» за допомогою економетричних моделей дає змогу визначити вплив факторів на величину витрат та розрахувати прогнозні значення показника на коротку перспективу. Одним із шляхів прогнозування витрат є застосування алгоритму управління витратами підприємства. Досліджуючи значення витрат ПАТ «Київхліб», можна сказати, що протягом 2016–2018 рр. спостерігаємо поступове збільшення величини витрат підприємства. Зокрема, станом на 31.12.2018 по відношенню до 2016 року відбулося підвищення рівня витрат на 3037 тис. грн, або на 1,04%. Відповідно до проведеного розрахунку прогнозної моделі витрат ПАТ «Київхліб» можна сказати, що прогнозується зростання величини витрат ПАТ «Київхліб» – у 2022 році порівняно з 2020 роком відбудеться зростання витрат на 5255,0 тис. грн. або на 21,2%. Прогнозується, що підвищення величини витрат ПАТ «Київхліб» відбудеться за рахунок зростання обсягу збуту послуг та товарів підприємства, розширення ринків збуту для забезпечення конкурентної переваги досліджуваного підприємства.  

Литература:1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 13-14, № 15-16, № 17. Ст. 112. 2. Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» : наказ Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73. Офіційний вісник України. 2013. № 19. Ст. 665. 3. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» : наказ Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318. Офіційний вісник України. 2000. № 3. Ст. 102. 4. Абрамова О. В. Аналіз витрат операційної діяльності підприємства : автореферат дис. … канд. економ. наук : 08.00.09. Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності). ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Київ, 2015. 22 с. 5. Адамовська В. С., Брітан Н. В. Удосконалення управлінського обліку витрат операційної діяльності як один з напрямів бізнес-адміністрування. Агросвіт. 2015. № 8. С. 58–61. 6. Андрющенко І. С. Класифікація витрат операційної діяльності на підприємствах ресторанного господарств. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг : зб. наук. праць : у 2 ч. Харк. держ. ун-т харч. та торг. Х. : ХДУХТ, 2010. Вип. 1 (11). С. 216–224. 7. Бенькович А. Є., Ломтєва І. М., Сначов М. П. Оптимізація витрат діяльності на підприємстві. Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна «Проблеми економіки транспорту». 2017. Вип. 13. С. 7–11. 8. Бондаренко Н. М., Устименко А. К. Собівартість продукції: економічна сутність та її види. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2015. Випуск 11. Частина 2. С. 51–54. 9. Бутинець Ф. Ф. Витрати виробництва та їх класифікація для потреб управління. Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. 2012. № 1(22). С. 11–18. 10. Волонцевич С. О. Розробка економічного механізму оптимізації структури граничних витрат на промислових підприємствах. Вісник Харківського національного університету ім. Каразіна. Харків : ХНУ. 2005. № 668. С. 77–79. 11. Голомб В. В., Дзюба Т. О. Планування та економічне обґрунтування шляхів зниження собівартості продукції. Інфраструктура ринку. 2016. Вип. 2. С. 140–143. 12. Гриценко О. І. Дослідження питання удосконалення обліку витрат операційної діяльності. Вісник Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля: науковий журнал. Луганськ. 2014. № 2 (209). С. 61–66. 13. Давидович І. Є. Управління витратами : навч. посіб. К. : Центр навчальної літератури, 2008. 320 с. 14. Догадайло Я. В. Калькуляція собівартості робіт організації дорожнього господарства. Економіка транспортного комплексу. 2016. Вип. 27. С. 1–12. 15. Догадайло Я. В. Удосконалення методу класифікації витрат на постійні та змінні. Економіка транспортного комплексу : зб. наук. пр. 2007. № 11. С. 107–112. 16. Дробязко С. І. Методичні основи управління витратами підприємства. Науково-практичний журнал «Академічний огляд». Дніпропетровськ : Видавництво ДУЕП, 2010. № 1 (32). С. 55–60. 17. Дубєй Ю. В. Оперативне і стратегічне управління витратами на промисловому підприємстві. Економічний вісник. 2017. № 1. С. 125–132. 18. Дьордяй В. П., Макарович В. К. Класифікація операційних витрат підприємств енергорозподільчої галузі. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. Випуск 17. С. 826–830. 19. Збиранник О. М. Економічна сутність поняття витрат виробництва та їх класифікації в умовах сучасної економіки. Економіка: проблеми теорії та практики : збірник наукових праць. Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. Вип. 199 : В 4 т. Том І. С. 177–182. 20. Ковтун С. Управління затратами. Х. : Фактор, 2007. 272 с. 21. Когут У. І. Критерії класифікації витрат підприємства. Вісник НУ «Львівська політехніка». 2008. № 624. С. 43-49. 22. Козаченко Г. В. Управління затратами підприємства : монографія. К. : Лібра, 2007. 320 с. 23. Колісник Г. М. Зарубіжний досвід державного регулювання витратами підприємства та його адаптація в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2016. Випуск 8. Частина 1. С. 106–111. 24. Корінько М. Д. Концептуальні основи управління витратами суб’єктів господарювання в умовах удосконалення ринкових відносин. Актуальні проблеми економіки. 2009. № 9. С. 126–131. 25. Котенко Т. Ю. Аналіз витрат як складова управління на підприємствах будівельної галузі. Актуальні проблеми економіки. 2010. № 6. С. 118–121. 26. Крапівницька С. М. Розвиток системи управління витратами підприємства. Вісник ОНУ імені І. І. Мечникова. 2013. URL : http://www.visnyk-оnu.оd.ua/jоurnal /2013_18_3_1/41.pdf 27. Левицька І. О. Управлінський облік і аудит витрат на постачання та передачу електричної енергії енергопостачальних компаній України : дис. канд. економ. наук : 08.00.09. Київ, 2015. 294 с. 28. Маниліч М. І., Миронюк О. В. Собівартість продукції: теоретичний аспект. Збірник наукових праць ПВНЗ «Буковинський університет». 2012. № 8. 29. Міценко Н. Г. Собівартість як економічна категорія та її місце серед витрат підприємства. Науковий вісник НЛТУ України. 2009. № 19(4). С. 129–132. 30. Овчаренко Є. І. Застосування класифікаторів витрат в управлінському обліку підприємства. 3б. наук. пр. «Економіка. Менеджмент. Підприємництво». 2008. № 20. 31. Олійник С. О. Особливості обліку та управління витратами на підприємстві. Журнал «Науковий огляд». 2017. № 5 (37). С. 1–13. 32. Панасюк В. М. Витрати виробництва: управлінський аспект. Тернопіль : Астон, 2005. 288 с. 33. Партин Г. О. Управління витратами підприємства: концептуальні засади, методи та інструментарій : монографія. Київ : УБС НБУ, 2008. 219 с. 34. Присяжнюк Л. Г. Оптимізація витрат підприємств машинобудівної галузі. URL : http://ev.fmm.kpi.ua/artiсle/dоwnlоad/108762/103705 35. Пурій Г. В. Методичні підходи до управління операційними витратами підприємств з метою запобігання банкрутству. Бізнес Інформ. 2013. № 5. С. 293–298. 36. Россоха В. В. Адаптація управління до умов невизначеності. Матеріали VI Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи». 2015. С. 7–11. 37. Семчук І. В., Мазур В. Г. Шляхи підвищення ефективності управління витратами на підприємстві. Глобальні та національні проблеми економіки : електронне фахове видання Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського. 2018. Випуск 22. С. 544–548. 38. Спіцина В. В., Сіренко Н. М. Механізми управління витратами сільськогосподарських підприємств в умовах економічної невизначеності. Молодий вчений. 2017. № 1 (41). С. 705–709. 39. Сук Л. Склад та класифікація витрат на підприємствах. Бухгалтерія в сільському господарстві. 2007. № 20. С. 46–49. 40. Турило А. М. Управління витратами підприємства : навч. посібник. К. : Центр навчальної літератури, 2006. 120 с. 41. Цал-Цалко Ю. С. Витрати підприємства: навч. посіб. К. : ЦУЛ, 2013. 656 с. 42. Цимбалюк Л. Г. Формування та управління витратами виробництва. Донецьк : Юго-Восток, 2009. 240 с. 43. Цимбалюк Л. Г. Чинники, резерви та шляхи зниження витрат виробництва як основа зменшення ціни товару. Вісн. Бердян. ун-ту менеджменту і бізнесу. 2011. № 3(15). С. 88–95. 44. Цуркан І. М. Удосконалення управління витратами сільськогосподарського підприємства на основі економіко-математичного моделювання : збірник тез наукових робіт IV Міжнародної науково-практичної конференції. 2015. С. 68–71. 45. Череп А. В. Управління витратами суб’єкта господарювання : монографія. 2-ге вид., стереотип. Х. : ВД «Інжек», 2007. Ч. І. 368 с. 46. Череп А. В. Управління витратами суб’єктів господарювання : монографія у ІІ ч. 2-ге вид. Харків : ІНЖЕК, 2007. 360 с. 47. Юрченко О. А. Методика внутрішнього контролю витрат іншої операційної діяльності. Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Економічний часопис-XXI. 2013. № 1-2(2). С. 52–56. 48. Ясінська А. І. Сутність управління витратами на вітчизняних підприємствах. Національний університет «Львівська політехніка». 2007. URL : http://vlp.соm.ua/files/54.pdf. 49. Офіційний сайт ПАТ «Київхліб». URL : https://kyivkhlib.ua