Вплив волонтерської діяльності на соціальну позицію студентів .

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 7 1.1. Категорія волонтерства як соціальне поняття 7 1.2. Волонтерство як предмет науково-теоретичного вивчення 17 1.3. Студентська молодь як ресурс волонтерства 24 Висновки до розділу 1 27 РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА СОЦІАЛЬНУ АКТИВНІСТЬ СТУДЕНТІВ: ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ 31 2.1. Загальна характеристика та організація дослідження 31 2.2. Ключовий інструментарій 32 Висновки до розділу 2 39 РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ВОЛОНТЕРСТВА ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАНЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ 41 3.1. Головні надбання студентів у волонтерській діяльності 41 3.2. Методичні рекомендації щодо залучення студентської молоді до волонтертва з метою розвитку соціальної активності 50 3.3. Порівняльні результати 59 Висновки до розділу 3 66 ВИСНОВКИ 68 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 72 ДОДАТКИ 78  

Вступление:  Актуальність представленої тематики обумовлено усвідомленням великою кількістю студентів їхнього соціального покликання та бажання його реалізувати. На сьогодні в Україні склалась досить складна соціально-політична ситуація. На фоні економічної нестабільності проявляються і несприятливі для розвитку суспільства політичні процеси, які відбуваються в нашій країні. Безумовно за таких умов державна соціальна політика потребує певних активних дій з боку уряду. Реформи в різних галузях сфери економіки призвели до погіршення якості життя населення, тому потреба у ефективній роботі системи соціального захисту постає перед нами як ніколи. Але ефективна робота установ соціального захисту неможлива без висококваліфікованих працівників, які досконало володіють усіма необхідними професійними навичками та вміннями. Одним із таких напрямків соціальної допомоги є участь добровольців у здійснені цілого ряду соціальних послуг для тих, хто їх потребує. Іншими словами – волонтерська робота. Загалом волонтерська діяльність представляє напрям самопізнання і самоперевірки. Тому у добровільній роботі приймають активну участь різні категорії волонтерів. А найбільш численною категорією волонтерів в Україні є молодь, особливо студенти вищих навчальних закладів. Також актуальність дослідження конкретизується такими значимими аспектами. По-перше, відзначимо чисельність добровольців та їх масштабну діяльність в світі. За даними міжнародної благодійної організації «Charites Аid Foundation», 1 млрд осіб старше 18 років з 145 країн працювали в 2014 р. волонтерами в некомерційному секторі (21%), 2,2 млрд осіб надавали допомогу незнайомим людям (48,9%). По-друге, практично у всіх своїх проявах діяльність волонтерів має позитивну спрямованість, адже націлена на конкретні соціально значущі результати, затребувана в різних типах суспільства, а спектр її напрямів і видів весь час розширюється. У той же час постійна потреба суспільства в допомозі добровольців, економічні, соціальні, екологічні, культурні, політичні та ін. проблеми, які знову проявляються в різних сферах впливають на самих волонтерів та характеристики їх діяльності. По-третє, волонтерство інтегровано в громадянське суспільство, та є його «плоттю і кров’ю». Одна з сутнісних проблем волонтерства – його зв’язок з розвитком громадянського суспільства, потенціалом якого й виступає сама спільнота волонтерів, діяльність її членів в різних сферах життя суспільства окремих країн. По-четверте, волонтерський рух не обмежується рамками різних країн і територій. На сьогодні це глобальне соціальне явище, яке має інтернаціональний характер і виступає каналом міжкультурної взаємодії, при цьому підтримує національні характеристики. Зараз в Україні понад 1,5 млн молодих людей – студенти закладів вищої освіти І–ІV рівнів акредитації. Тому студентство як молодіжний людський капітал виступає одним з найважливіших ресурсів волонтерської роботи. Сучасні реалії нашого буття відзначається зростанням великої кількості людей, які потрібують допомогу. Багато школярів і студентів займаються волонтерством і намагаються допомогти людям, які цього потребують. Часто студенти починають займатись волонтерською діяльністю, яка потім впливає на їх життєвий вибір, а саме їхню професійну діяльність. Загалом, уже сам факт участі в різних проектах волонтерської діяльності може постати, особливо для студентів, як ціннісно-смисловий і діяльнісний ресурс їх розвитку у своїй майбутній діяльності. Для молодих людей, студентів волонтерська діяльність є чудовою можливістю для самореалізації. Потреба в самовизначенні та самоствердженні є однією з найголовніших соціально-психологічних потреб особистості. Студенти практично пізнають основи демократії, у них формується поняття прав та обов’язків людини, виховується здатність до критичного мислення, уміння відстоювати свої інтереси та переконання, усвідомлювати свою відповідальність, виявляти толерантність до поглядів іншої людини, удосконалювати свої комунікативні здібності, керуватись у вияві соціальної активності демократичними принципами. Технології соціальної роботи серед студентською молоді є добрим помічником в цій справі. Вони допомагають організувати студентів, сформувати їх як майбутніх спеціалістів, допомогти розв’язати психологічні і соціальні проблеми і тим самим покращити і їх життя, і майбутнє країни. Мета дослідження полягає у визначенні впливу волонтерської діяльності на соціальну активність студентів. Об’єктом дослідження є феномен волонтерства. Предметом дослідження є особливості волонтерської діяльності, як чинника впливу на формування соціальної активності студентської молоді. Завданнями являються: ? охарактеризувати категорію волонтерства як соціального поняття; ? розкрити феномен волонтерства як предмет науково-теоретичного вивчення; ? визначити студентську молодь як ресурс волонтерства; ? проаналізувати основні напрямки та форми волонтерської діяльності у студентів; ? емпірично дослідити вплив волонтерської діяльності на соціальну активність студентів. ? розробити методичні рекомендації щодо активного залучення студентів до волонтерської діяльності з метою розвитку у них соціальної активності. Теоретико-методологічною основою дослідження виступили системний, інституціональний, діяльнісний підходи. Системний підхід зумовив розкриття цілісності об’єкта дослідження як феномена, дозволив виявити вплив волонтерської діяльності на соціальну активність студентської молоді. Інституційний підхід дає можливість пояснити, як розвивається волонтерство, виділити інституційні механізми волонтерської діяльності студентської молоді. Діяльнісний підхід визначає дослідницьку логіку під час розгляду волонтерської діяльності студентів. Методами дослідження є теоретичний аналіз наукових літературних джерел, анкетне опитування «Участь студентів у волонтерській діяльності» та методика «Вивчення цінностей особистості» Ш. Шварца, спостереження тощо. Опитування проводилося серед студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Структура дослідження: дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.  

Выводы: Отже, результати проведених досліджень дозволяють зробити такі висновки. Етимологія поняття «волонтер» походить від французького слова, що означає волю або бажання людини. Цей термін за останнє століття істотно розширив своє значення, адже спочатку волонтерами вважалися лише люди, що поступили на військову службу за власним бажанням. На етимологічному рівні значення понять «волонтера» і «добровольця» синонімічні, адже мають такі характеристики: в основі поняття лежить діяльність, якою актори займаються за доброю волею, за власним бажанням, за власним вибором; люди, які реалізовують діяльність, не чекають якоїсь матеріальної винагороди за результати своєї праці; ця діяльність виявляє ознаки інституційного закріплення. Категорія волонтерства відображена в ряді міжнародних документів, зокрема в Загальній Декларації Добровольчества, у резолюції Генеральної асамблеї ООН, де вона визначається як традиційні форми взаємодопомоги і самодопомоги, офіційне надання послуг та інші форми цивільної участі в економічному і соціальному розвитку, що приносять користь суспільству в цілому, спільнотам та самим добровольцям. Феномен волонтерства перебуває в центрі наукових досліджень закордонних та пострадянських вчених. У волонтерстві західні дослідники вбачають невід’ємну частину цивільного суспільства, соціальну систему взаємозв’язаних дій членів цього суспільства на локальному, національному і міжнародному рівнях у межах певного суспільного сектора, який відділяється від держави і бізнесу. Пострадянські дослідники розглядають категорію «волонтерство» як форму суспільної добродійної діяльності, яку характеризує відсутність жорсткої регламентації і залучення широкого круга суб’єктів. Вони зводять визначення волонтерства до альтруїстичного характеру діяльності, до прояву гуманності і милосердя, до безкорисливого служіння людям, звертаються до етосу служіння, порятунку. Виділені принципи та ознаки відображають всю складність як самого феномену волонтера, так і його науково-теоретичного вивчення. Представлена систематизація трактувань категорії «волонтерство» подає ряд взаємодоповнюючих сутнісно-змістовних трактувань волонтерства з позиції системного, суспільного та діяльнісного та інших підходів. Так, волонтерство з позицій системного підходу – суспільна система взаємодіючих добровольчих структур, яка функціонує в широкому контексті соціальних, економічних, політичних відносин, що продукує волонтерські практики, відтворюючи легітимні норми, традиції та зразки поведінки різних спільнот волонтерів, а також правила їх діяльності на основі загальнолюдських цінностей. З позицій суспільного підходу волонтерство розглядається як реально існуючий, відносно єдиний і самостійний взаємозв’язок (соціальна спільнота) людей як суб’єктів добровольчої діяльності, що характеризується такими ознаками, як наявність у неї соціальних, економічних, культурних ресурсів, загальних цінностей, інтересів, установки як основи формування соціальної ідентичності цієї спільності; відсутність очікувань у членів спільності матеріальної винагороди за результати своєї праці; осмислений та усвідомлений вибір, відповідальне відношення, задоволення процесу і результатів волонтерської діяльності. Мета волонтерства полягає у формуванні власної ідентичності, суспільному визнанні їх праці, що приносить конкретну практичну користь об’єктам волонтерської діяльності. Волонтерство з позиції діяльнісного підходу розглядається як вид діяльності, заснований на принципах поєднання цілераціонального і ціннісно-раціональний типів діяльності, свободи від зовнішнього примусу, можливості вибору варіанту дії, альтруїзму, діяльності за межами родинних і дружніх відносин. Ознаками волонтерства як діяльності є його процесуальний характер і позитивна спрямованість; реалізація добровільної діяльності у вільний від основної роботи час; відсутність у волонтерів очікувань матеріальної винагороди за результати своєї праці, її осмислений і усвідомлений вибір, відповідальне відношення, задоволення процесом і результатами волонтерської діяльності. Метою волонтерської діяльності є досягнення соціального і економічного ефекту і практичної користі для її об’єкта. Студентство представляє собою соціально-демографічну групу, яка характеризується спільністю інтересів, субкультурою і способом життя при віковій однорідності, не притаманній іншим соціально-професійним групам. Студентська молодь виступає важливим ресурсом волонтерської діяльності. Участь у волонтерському русі студентської молоді дає можливість власної самореалізації, можливість відчути себе причетними до участі у державних справах. Також, приймаючи участь у волонтерстві, молодь не лише отримує формальну освіту, а й неформальну, яка допоможе у подальшому стати висококваліфікованим спеціалістом. Одним із важливих наслідків розбудови громадянського суспільства в Україні став активний розвиток відносно нового для країни соціального явища – волонтерського руху. Слід зазначити, що головною проблемою волонтерського руху в Україні залишаються, передусім, труднощі організації волонтерської діяльності. Сьогодні в Україні активно розвивається волонтерських рух серед студентської молоді. Студентські волонтерські групи працюють майже при кожному закладі вищої освіти, численних громадських організаціях, здійснюючи переважно роботу у профілактичному, просвітницькому, реабілітаційному, рекреативному, фандрейзинговому, інформаційно- рекламному, охоронно-захисному та соціально-побутовому напрямах. Студентство є одним із найважливіших ресурсів волонтерської діяльності. Варто зазначити, що найчисельнішою групою волонтерів, які працюють у соціальній сфері, є студентська молодь. Важливість дослідження полягає в усвідомленні великою кількістю студентів їхнього соціального покликання та бажанням його реалізувати. Відповідно до нашої мети і завдань ми провели дослідження, щоб визначити рівень обізнаності та ставлення молодих людей до волонтерства, готовність до участі у волонтерських заходах, зібрали дані про волонтерські організації та загальну інформацію про респондентів, а також мотивацію студентів. Опитування проводилось серед студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Під час дослідження було опитано 60 респондентів 1 та 4 курсу, з яких на 1 курсі – 35 осіб, на курсі – 25 віком, від 18 до 22 років, більшість яких, а саме 75%, складають жінки. Більше половини опитаних навчається, а майже третина поєднує навчання з роботою. Для виявлення мотивації основних форм та методів волонтерської діяльності у студентів, і щоб зрозуміти, як саме волонтерство впливає на соціальну активність студентів, ми провели дослідження, яке складалось з анкетування «Користь волонтерської діяльності» та методики «Вивчення цінностей особистості» Ш. Шварца. Більшість студентів 1 та 4 курсу розуміють волонтерство як добровільну неоплачену діяльність на надання допомоги особам, що перебувають в складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. Студенти готові до благодійної діяльності, але не знають, яким чином реалізувати свій добровольчий потенціал. Аналізуючи загальну кількість респондентів незалежно від віку можна зробити висновок, що у більшості з них егоїзм переважає над альтруїзмом на 4 курсі, а націленість на результат переважає над процесом. Також ми виявили, що саме студенти, які отримали високі показники в шкалі альтруїзму і в шкалі процесу, більше націлені брати участь у волонтерських заходах. Опитування показало, що студенти, які брали участь в дослідженні, в цілому сприймають волонтерство позитивно, але недостатньо добре інформовані про діяльність добровольчих організацій. Необхідно розвивати систематичну роботу з молоддю в цьому напрямі, перш за все інформаційно.  

Литература:  1. Абдалина Л. Психологические аспекты добровольческой деятельности в подростковом возрасте / Л. Абдалина // Вестник ТГУ. – 2011. –№ 7. – С. 99–102. 2. Амбарова П. Управление временем в зеркале темпоральных стратегий поведения социальных общностей / П. Амбарова. – Екатеринбург : УрФУ, 2015. – 252 с. 3. Баева Л. Ценностные основания бытия / Л. Баева // Вестник ОГУ. – 2003. – № 3. – С. 15 – 19. 4. Бидерман К. Координация работы добровольцев и менеджмент волонтерских программ в Великобритании / К. Бидерман ; пер. с нем. М. Санниковой, И. Мюллер. – М., 1999. – 255 с. 5. Болотова Л. Организация добровольческой деятельности как аспект вузовской подготовки будущих социальных работников : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Л. Болотова. – Тамбов, 2007. – 25 с. 6. Брокгауз Ф. Новый энциклопедический словарь : в 29 т. / Ф. Брокгауз, И. Эфрон. – М. : 1911. – Т. 11. – 911 с. 7. Васюкова И. Словарь иностранных слов / И. Васюков. – М. : АСТА-ПРЕСС, 2001. – 640 с. 8. Винославська О. Деякі відмітні риси Я-концепції сучасного студентства / О. Винославська // Демографіч¬на ситуація в карпатському регіоні: реальність, проблеми, прогнози на XXI століття. Матеріа¬ли Міжнар. наук.-практ. конф. 15–18 травня 1996 р. – Чернівці, 1996. – С. 419– 421. 9. Волонтеры: словарь-справочник по социальной работе / под ред. Е. Холостовой. – М. : Юрист, 1997. – 424 с. 10. Всеобщая Декларация добровольцев. Париж, 14 сентября 1990 г. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.dobro39.ru/files/normativno_pravovye_akty/vseobwaya_deklaraciya_dobrovol_cev.doc 11. Всеобщая декларация добровольчества. Амстердам. январь 2001 г. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.kdobru.ru/materials/%D0%92%D1%81%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%89%D0%B0%D1%8F%20%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F%20%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.pdf 12. Гидденс Э. Устроение общества : Очерк теории структурации / Э. Гидденс. – 2-е изд. – М. : Акад. проект, 2005. – 528 с. 13. Голуб В. Державне визнання волонтерської діяльності як чинник розвитку взаємовідносин держави та суспільства / В. Голуб // Теорія та практика державного управління. – 2014. – Вип. 4. – С. 110–118. 14. Голубенко Т. Волонтерство як інструмент соціального виховання студентської молоді в умовах вищого навчального закладу / Т. Голубенко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. Серія 11 : Соціальна робота. Соціальна педагогіка. – 2018. – Вип. 24. – С. 151–158. 15. Гринь А. Системные принципы организации объективной реальности / А. Гринь. – М. : МГУП, 2000. – 300 с. 16. Гулина М. Словарь-справочник по социальной работе / М. Гулина. – СПб. : Питер, 2008. – 400 с. 17. Дейчаківський М. Роль громадських організацій в Україні / М. Дейчаківський // Громада. – 1995. – № 3. – С. 10–15. 18. Екимова С. Волонтерское движение в гуманитарном вузе / С. Екимова // Высшее образование в России. – 2006. – № 12. – С. 92–97. 19. Елютина М. Рец. на кн. : Добровольчество : ценности, организация технологии : сб. науч. стат. / М. Елютина // Вестник ПАГС. – Саратов, 2009. – 388 с. 20. Загальнонаціональне дослідженя «Волонтерство в Україні» Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.un.org.ua/images/volunteer.pdf 21. Звєрєва І. Волонтерство в соціально-педагогічній діяльності / І. Звєрєва. – К. : Науковий світ, 2001. – 244 с. 22. Из миссии организации «Добровольцы ООН» Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.unv.org. 23. Калениченко Р. Волонтерство в соціальній роботі / Р. Калениченко. – К. : КиМУ, 2008. – 86 с. 24. Карандашев В. Методика Шварца для изучения ценностей личности: концепция и методическое руководство / В. Карандашев. – СПб. : Речь, 2004. – 70 с. 25. Клепикова А. Добровольцы благотворительной организации в государственном учреждении для людей с тяжелой инвалидностью : конструкты волонтерства и профессионализма / А. Клепикова // Журнал исследований социальной политики. – 2011. – Т. 9. – № 3. – С. 391–417. 26. Козодаева Л. Добровольческая деятельность как основа воспитания нравственных качеств студенческой молодежи / Л. Козодаева // Вестник ТГУ. –2010. – № 11. – С. 121–126. 27. Козубовський Р. Студентська молодь як важливий ресурс волонтерства / Р. Козубовський // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. – 2013. – Вип. 28. – С. 76–78. 28. Кривенко Ю. Волонтерська діяльність: поняття та ознаки / Ю. Кривенко // Часопис цивілістики. – 2015. – Вип. 18. – С. 41–44. 29. Кубицкий С. Благотворительность в социальной жизни Урала (XIX−XXI вв.) / С. Кубицкий. – Челябинск : Урал. соц.-экон. ин-т Академии труда и социальных отношений, 2006. – 204 с. 30. Кудринская Л. Добровольческий труд : опыт теоретической реконструкции : автореф. дис. … д-ра социол. наук : 22.00.03 / Л. Кудринская. – М., 2006. – 22 с. 31. Кудринская Л. Добровольческий труд : сущность, функции, специфика / Л. Кудринская // Социс. – 2006. – № 5. – С. 15–23. 32. Кудринская Л. Добровольческий труд как объект и предмет социологической науки / Л. Кудринская // Перспективные направления развития теоретической социологии в России рубежа ХХ–ХХI веков / под ред. В. Мансурова, С. Григорьева. – М. : Изд-во АРНЦ СО РАО, 2003. – С. 348–359. 33. Лисовская Т. Концепт «волонтерство» в сознании американцев / Т. Лисовская // Вестник ВГГУ. – 2010. – Т 4. – № 2. – С. 73–75. 34. Лях Т. Волонтерство як суспільний феномен / Т. Лях // Проблеми педагогічних технологій : зб. наук. пр. / Т. Лях. – Луцьк : Волинський академічний дім, 2004. – Вип. 3-4. – С. 139–144. 35. Мусевич А. Волонтерська діяльність студентів під час навчання у внз Електронний ресурс / А. Мусевич. – Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/87.pdf 36. Непомнящая Н. Ценности как центральный компонент психологической структуры личности / Н. Непомнящая/ / Вопросы психологии. – 2006. – № 1. – С. 22–30. 37. Ожегов С. Толковый словарь русского языка : 80 000 слов и фразеологических выражений. / С. Ожегов. – Изд 4-е, доп. – М. : Азбуковник, 1999. – 944 с. 38. Паршина Ю. Нравственное становление старшего подростка в волонтерской деятельности : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Ю. Паршина. – Воронеж, 2011. – 22 с. 39. Певная М. Волонтерство как социальный феномен: управленческий поход : автореф. дис. … д-ра соц. наук : 22.00.08 Електронний ресурс / М. Певная. – Режим доступу : https://www.prlib.ru/item/699575 40. Попов С. Пошук ресурсів для розвитку суспільного сектору / С. Попов. – Луганськ : Благодійний фонд «Підліток», 2004. – 108 с. 41. Про волонтерську діяльність : Закон України від 19.04.2011 № 3236-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 42. – Ст. 435. 42. Пташник-Середюк О. Студенство як соціокультурна група Електронний ресурс / О. Пташник-Середюк. – Режим доступу : http://seanewdim.com/uploads/3/2/1/3/3213611/ptashnyk-seredyuk_ai_students_as_a_socio-cultural_group.pdf 43. Сикорская Л. Волонтерство как форма трудового воспитания студенческой молодежи / Л. Сикорская // Знание. Понимание. Умение. – 2009. – № 1. – С. 163–168. 44. Соціологія: словник термінів і понять / за ред. Є. Біленького. – К. : Знання, 2006. – 344 с. 45. Спірідонов С. Волонтерство: еволюція підходів до визначення дефініції Електронний ресурс / С. Спірідонов. – Режим доступу : http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EJRN&P21DBN=EJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21COLORTERMS=0&S21P03=IDP=&S21STR=mgumstud_2018_4_10 46. Стеббинс Р. Свободное время: к оптимальному стилю досуга / Р. Стеббинс ; пер. с англ. Д. А. Кувардина // Социс. – 2000. – № 7. – С. 64–72. 47. Тарасова Н. Волонтерская деятельность как историко-педагогический феномен / Н. В. Тарасова // Педагогическое образование в России. – 2012. – № 4. – С. 46–52. 48. Технологізація волонтерської роботи в Україні у сучасних умовах / за ред. проф. А. Капської. – К., 2001. – 140 с. 49. Толковый словарь иноязычных слов / под. ред. Л. Крысина. – М. : Эксмо, 2010. – 944 с. 50. Трухан О. Психологічний аналіз життєвих цінностей студентів різних професійних напрямків / О. Трухан // Проблеми сучасної психології. – 2010. – Вип. 7. – С. 47–49. 51. Ушинський К. Твори : у 6-ти т. / К. Ушинський. – К. : Радянська школа, 1954. –Т. 2. – 560 с. 52. Холостова Е. Технологии социальной работы / Е. Холостова. – М. : ИНФРА, 2001. – 327 с. 53. Шевчук М. Психологічні механізми трансформації ціннісних орієнтацій студентської молоді : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.01 / М. Шевчук. – К., 2000. – 25 с. 54. Шлихтер А. Направления и механизмы взаимодействия социально-ответственного бизнеса с некоммерческим сектором США / А. Шлихтер. – М. : ИМЭМО РАН, 2010. – 104 с.